МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра ф зично реаб л тац , спортивно медицини,
ф зичного виховання здоров`я
ВИБІР І ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ТА ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Навчальний пос бник
для самост йно роботи студент в IV курсу медичних факультет в при п дготовц до практичних занять з дисципл ни «Ф зична реаб л тац я та спортивна медицина».
Запор жжя, 2016 р.
Михалюк Є.Л., Черепок О.О., Малахова С.М., Волох Н.Г. Виб р застосування ф з отерапевтичних метод в та курортних фактор в при ф зичн й реаб л тац хворих з патолог ю орган в системи кровооб гу та орган в дихання. Навчальний пос бник.- ЗДМУ, 2016. - 85с.
Укладач :
Михалюк Є.Л., д.мед.н., професор, зав дувач кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Черепок О.О., к.мед.н., асистент кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Малахова С.М., к.мед.н., доцент, доцент кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Волох Н.Г. асистент кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Рецензенти:
Богдановська Н.В., д.б ол.н., професор, Зав дувач кафедри здоров`я людини та ф зично реаб л тац Запор зького нац онального ун верситету.
Мал ков М.В., д.б ол.н., професор, Зав дувач кафедри медико-б олог чного забезпечення ф зично культури спорту Запор зького нац онального ун верситету.
Навчальний пос бник складено на основ д ючого навчального плану та програми з навчально дисципл ни «Ф зична реаб л тац я та спортивна медицина» для студент в вищих медичних навчальних заклад в III-IV р вн в акредитац для напряму п дготовки «Медицина» 1201, для спец альностей 7.12010001 «Л кувальна справа», 7.12010002 «Пед атр я », зг дно осв тньо-квал ф кац йно характеристики та осв тньо-профес йно програми п дготовки фах вц в, затвердженими наказами МОЗ Укра ни в д 16.04.03 239 та в д 28.07.03 504, експериментального навчального плану МОЗ Укра ни, розробленого на принципах Європейсько кредитно-трансферно системи та затвердженого наказом МОЗ Укра ни в д 31.01.2005 р, 52.
Пос бник призначений для самост йно роботи студент в IV курсу медичних факультет в при п дготовц до практичних занять з дисципл ни «Ф зична реаб л тац я та спортивна медицина».
Навчальний пос бник обговорено та затверджено на зас данн циклово методично ком с ЗДМУ з терапевтичних дисципл н та рекомендовано до видання Центральною методичною радою ЗДМУ (протокол 5 в д 02.06.2016 р.).
Виб р застосування ф з отерапевтичних метод в та курортних фактор в при патолог орган в системи кровооб гу
ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
Реаб л тац я повинна забезпечити не лише л кв дац ю або зменшення прояв в захворювання в стан максимального ф зичного розвантаження, але й зберегти досягнутий ефект в процес активного життя хворого.
Основн завдання реаб л тац :
медикаментозне л кування;
включення ф зичних тренувань та нших немедикаментозних метод в з метою п двищення працездатност ;
соц альна реадаптац я, встановлення трудового та побутового режиму.
Ішем чна хвороба серця
Ішем чна хвороба серця (ІХС) хрон чний патолог чний процес, обумовлений недостатн стю кровопостачання м окарда, в основ якого лежить атеросклероз коронарних артер й.
Нижче наведено комплекси найб льш ефективно ф з отерап , показан до застосування при основних нозолог чних формах захворювання серцево-судинно системи.
Основними кл н чними формами ІХС : стенокард я (грудна жаба), нфаркт м окарда коронарогенный (атеросклеротичний) кард осклероз.
Стенокард я - напади раптового болю в област серця внасл док гостро нестач кровопостачання м окарда. У б льшост хворих стенокард я характеризу ться в дносною стаб льн стю.
При стаб льн й стенокард напади загрудинний бол в з'являються т льки в пер од незвичайно для даного хворого навантаження (стенокард я напруги) стихають в пер од спокою або в результат одноразового прийому н трогл церину. По нтенсивност стаб льна стенокард я д литься на так зван функц ональн класи (ФК). При I ФК напади з'являються т льки в результат надм рного ф зичного навантаження, II ФК - при звичайн й, III ФК - при малих, побутових, IV ФК - при м н мальних, а нод у в дсутност навантажень.
При стаб льн й стенокард II ФК ф зичн методи л кування призначають у повному обсяз , включаючи санаторне. Методи ф зично терап спрямован на п двищення захисно-пристосувальних механ зм в орган зму, пол пшення колатерального кровооб гу в м окард та попередження прогресування атеросклерозу.
Найб льшу значущ сть ма санаторне л кування, що включа в себе, кр м медикаментозного л кування та д тичного харчування, теренкури, бальнеол кування (вуглекисл , с рководнев та радонов ванни) «сух » вуглекисл та радонов ванни, а також нш методи ф з отерап . При III IV ФК бальнеотерап я признача ться в ндив дуальному порядку поляга головним чином у камерних вуглекислих, с рководневих або радонових ванн на к нц вки, в окремих випадках призначають загальн «сух » вуглекисл радонов .
При нестаб льн й стенокард в перш 5-7 дн в перебування хворого в стац онар ф зичн методи л кування можуть застосовуватися ндив дуально за показаннями.
При переход стенокард у стаб льний стан ф зичн методи л кування можуть застосовуватися широко. У цей пер од найб льш ц нними методики ТКЕС (центрально електроанальгез ), так як вони стимулюють оп о дну систему головного мозку, в кровоносне русло надходять у велик й к лькост β-ендорф ни. Кр м того, р зко зб льшу ться кровопостачання внутр шн х орган в, у тому числ серця, а також нормал зуються к рков процеси збудження та гальмування. У комплексне л кування включа ться одна з перерахованих нижче методик ТКЕС.
1. Електросон. Апарати «Эгсаф Процесор», «Ель Ескулап МедТеКо». Розташування катода в област очних яблук або чола, анода - на сосковидних паростках. Параметри струму: однополярн прямокутн мпульси тривал стю 0.2 - 0,3 мс частотою прямування 5 Гц. через кожн 2-3 процедури частота зб льшу ться доводиться до 20 Гц. Сила струму 1 мА. Тривал сть д з кожною процедурою зб льшу ться з 20 до 45 хв щодня. Курс л кування 12 сеанс в. Процедури електросну проводяться в спец ально обладнаному каб нет . Метод найчаст ше застосову ться в санаторних умовах.
2. Центральна електроанальгез я за допомогою апарату «Ленар». Два пластинчастих електрода площею по 10 - 10см2, сполучених з катодом, пом щають на надбр вн област , два таких же електрода, сполучених з анодом, -сосцевидн в дростки. Параметри струму: однополярн прямокутн мпульси тривал стю 0,2 мс частотою проходження 1000-1500 Гц, сила струму до 2 мА. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
3. ТКЕС за допомогою апарату «Ампл пульс 5» V родом роботи (проявля ться м'яку нейростимулюючу троф чну д ю). Розташування електрод в на лоб й потилиц . Параметри струму: V р д роботи, частота модуляц 70 Гц, глибина 100%, посилки за 1 с, сила струму 3 мА, Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
4. ТКЕС (аналгез я) за допомогою апарату МДМ («Медаптон»). Розташування електрод в на лоб й потилиц . Параметри струму: форма мпульс в прямокутн , монополярн (1 - IV програма) б полярн (V - VI програма), тривал сть 5 мс, частотою проходження 70 - 100 Гц. Сила струму 1-3 мА Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
5. Низькочастотна магн тотерап я. Прямокутн ндуктори в д апарату «Полюс-1» розташовують паравертебрально в грудному в дд л хребта. Магн тне поле зм нне, перемикач магн тно ндукц встановлюють в положенн II-III. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Низко нтенсивна гел й-неонова лазеротерап я. Впливають на зони г пералгез Захар' на - Геда (верх вка серця, м жлопаткова область зл ва в д остистих в дростк в грудних хребц в, середина б чно поверхн ши зл ва, внутр шня поверхня л вого плеча). Щ льн сть потоку потужност 1-2 мВт/см2 (д аметр плями лазерного випром нювання 5 см), тривал сть впливу на кожну зону 1-3 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
7. Інфрачервона лазеротерап я. Методика контактна, стаб льно-лаб льна. Область впливу: середина л вого грудино-ключично-соскопод бного м'язу, друге межреб р' праворуч л воруч в д грудини, четверте м жребер'я по л в й серединно-ключичн й л н (верх вка серця), паравертебрально в м жлопатков й област зл ва на р вн III-VII грудних хребц в. Частота проходження мпульс в 50-100 Гц. Загальна тривал сть процедури 10 хв щодня. Курс л кування-10 сеанс в.
8. Лазерна терап я проводиться, як правило, одним видом випром нювання (червоним або нфрачервоним), част ше в по днанн з магн тотерап ю.
9. Дарсонвал зац я або ультратонтерап я зон г пералгез Захар' на - Геда. Вплив проводять без скровим методом. Тривал сть 8 10 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
10. Електрофорез еуф л ну, папаверину, но-шпи по загальн й методиц впливу. Одним з судинорозширювальних препарат в змочують прокладку, яку розташовують в м жлопатков й област , електрод з' днують з анодом. Ще два електрода розташовують на литков м'язи з' днують з катодом. П д прокладки можна пом стити ф льтрувальний пап р, змочений 2% розчином кал ю йодиду. Сила струму 8 10 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
11. Електрофорез еуф л ну, гепарину. Рекоменду ться для ос б л тнього в ку з порушенням функц згортально та протизгортально системи кров . Еуф л н вводять з анода в м жлопаткову область, а гепарин з катода в поперекову область. Сила струму 8-10 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
12. Електрофорез ганглерона, куранти на область сино - каротидних зон з допомогою роздво ного електрода, сполученого з анодом. Індиферентний електрод-катод пом щають на задню поверхню ши . Сила струму 2-3 м А. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
13. Камерн вуглекисл ванни на к нц вки при вм ст вуглекислоти 1 г/л, Температура води 36°С. Тривал сть 12-15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур або сухопов трян вуглекисл ванни.
14. Радонов камерн ванни на к нц вки. Концентрац я радону 20-40 нК /л, температура води 37°С Тривал сть 12-15 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур або радонов сухопов трян камерн ванни.
Інфаркт м окарда
Захворювання серця, обумовлене гострою недостатн стю його кровопостачання, з виникненням вогнища некрозу в серцевому м'яз .
Включення ф зичних метод в та л кувально ф зкультури в комплексне л кування хворих на нфаркт м окарда дозволя скоротити терм ни в дновлювального пер оду, попередити розвиток ускладнень сприяти б льш повному в дновленню трудово працездатност .
В гострий п дгострий пер оди нфаркту м окарда призначають:
1. Л кувальний масаж. Починають з 2-3-го дня в д початку захворювання при неускладненому його переб гу, щоб нормал зувати порушену центральну периферичну гемодинам ку, попередити розвиток тромбоембол чних ускладнень. У перш дн дозволя ться масаж т льки к нц вок, а через тиждень грудно кл тини. Застосовують прийоми поглажування, легкого розтирання розминання. Виключен прийоми в брац йного впливу. З 20-го дня в д початку захворювання, коли хворий почина ходити по палат коридору, масаж може бути скасований.
2. Центральна електроанальгез я за допомогою апарату «Ленар». Починають з 2-го тижня в д початку захворювання. Розташування електрод в транскран альне. Параметри струму: мпульси прямокутно форми тривал стю 2 мс частотою проходження 1500-2000 Гц, сила струму 1 2 мА. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. ТКЕС (аналгез я) за допомогою апарату МДМ («Медаптон») з 2-го тижня в д початку захворювання. Розташування електрод в на лоб й потилиц . Параметри струму: мпульси прямокутно форми, б полярн (VI програма), тривал сть 5 мс, частота проходження 70-100 Гц, сила струму 1 -2 мА. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Процедури ТКЕС надають виражену седативну, знеболюючу, а також загальну судиннорозширювальну д ю, покращують коронарний кровооб г стимулюють процеси регенерац ураженого м окарда.
Подальше в дновне л кування проводять в м сцевих санатор ях кард олог чного проф лю через 2 м с. з моменту розвитку нфаркту м окарда протягом року в пол кл н ках.
Кр м перерахованих вище метод в, застосовуваних у гострому та п дгострому пер одах захворювання, в комплекс реаб л тац йних заход в включаються:
1. Низькочастотна магн тотерап я на межлопаткову область. Індуктори прямокутн в д апарату «Полюс-1», «Полюс-2», зм нне магн тне поле, перемикач магн тно ндукц встановлюють в положенн I-II. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Магн тотерап я апаратом «Полимаг-01». Плоский ндуктор розм щують в област спини, маркуванням ндуктор в «N» до т ла хворого. Магн тне поле нерухоме. Частота 2 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 1-2 мТл. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Гел й-неонова лазерна терап я на рефлексогенн зони г пералгез Захар' на-Геда. Методика та ж, що при л куванн стенокард .
4. Інфрачервона лазерна терап я. Методика та ж, що при л куванн стенокард .
5. Електрофорез еуф л ну, папаверину, но-шпи по загальн й методиц впливу. Сила струму 5 мА, тривал сть 15-20 хв, щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
6. Камерн вуглекисл ванни на к нц вки. Вм ст вуглекислоти 1 г/л, температура води 36 °С, тривал сть 8-10 хв щодня або через день. Курс л кування 10-12 процедур.
7. Радонов камерн ванни на к нц вки. Концентрац я радону 20-40 нК /л, температура води 37 °С, тривал сть 8-10 хв щодня або через день. Курс л кування 10-12 процедур.
8. Л кувальний масаж прекард ально ком рцево зони та грудно кл тки щоденно, курс л кування 10 процедур.
9. При сприятливому переб гу в дновного пер оду захворювання з метою тренування серцево-судинно системи хворим, як перенесли нфаркт м окарда, призначають бальнеотерап ю у вигляд камерних вуглекислих або радонових ванн. Перш 5-6 процедур проводять у двокамерних ваннах, чергуючи через день впливають на ногу руку. При гарн й переносимост у подальшому призначають чотирьохкамерн . Протягом всього курсу бальнеотерап зд йсню ться електрокард ограф чний контроль за хворим.
Атеросклеротичний кард осклероз
Атеросклеротичний кард осклероз - враження м'язу серця внасл док розвитку в н й рубцево тканини у вигляд д лянок р зно величини (в д м кроскоп чних до великих рубцевих вогнищ пол в) поширеност , зам щуючих м окард. Проявами захворювання стаб льн аритм , порушення внутр шньосерцево пров дност , стенокард я та хрон чна серцева недостатн сть.
Застосування ф зичних метод в л кування носить ндив дуальний характер залежить в д ступеня вираженост патолог чного процесу.
При пом рн й вираженост симптом в захворювання призначають вс методи ф з отерап , рекомендован для л кування стаб льно стенокард , включаючи санаторн .
При виражених порушеннях внутр шньосерцево пров дност , порушеннях ритму серцевих скорочень у л тньому в ц хворих електрол кувальн процедури обмежуються електросном. Можуть застосовуватися лазерна терап я, л кувальний масаж , в окремих випадках, камерн вуглекисл та радонов ванни, «сух » радонов ванни, аерозольна терап я.
При серцев й недостатност II стад вище вс види ф з отерап протипоказан .
Кард алг
Кард алг - бол в област серця, як в др зняються по сво х ознаках в д стенокард . Характеризуються колючими, пекучими, ниючими, р дше давлячими в дчуттями. Бол можуть ррад ювати по вс й л в й половин грудно кл тки, л в й руц л в й лопатц . Вони бувають скороминучими, нетривалими дуже довгими (дн , тижн , м сяц ). Інтенсивн сть болю нод наст льки велика, що рефлекторно можуть пог ршуватися електрокард ограф чн показники у хворих, що страждають атеросклерозом коронарних артер й. Прийом н трат в, як правило, не зн ма кард алг . У цих випадках ускладнена диференц йна д агностика м ж кард алг ю стенокард ю.
Найб льш частою причиною кард алг шийний остеохондроз грижа м жхребцевого диска, подразнення симпатичних сплетень хребетно артер , шийно-плечовий синдром, л востороння м жреберна невралг я. Застосування ф з отерап при даних захворюваннях може ефективно зн мати прояви кард алг .
Рекомендують так методи ф зичного л кування:
1. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я апаратами «АМІТ-01», «АМТ2 АГС». Методика впливу контактна, рухлива на кор нц спинного мозку по ходу нерва. Інтенсивн сть 600-800 мТл, нтервал м ж мпульсами 20-40 мс, тривал сть 10 хв щодня. Курс л кування 5 процедур.
2. Д адинамофорез л дока ну, тримека ну на в дпов дн сп нальн кор нц по ходу нерва. Двохтактний струм пропускають протягом 1 хв, пот м струм, модульований короткими пер одами протягом 3 хв. Дал полярн сть струму зм нюють на зворотну повторюють вплив. Процедуру проводять щодня. Курс л кування 5 сеанс в.
3. Електрофорез новока ну, л дока ну, тримека ну (сум ш А.П. Парфьонова) на паравертебральну зону. Сила струму 2-8 мА, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 8 10 сеанс в.
4. Черезшк рна електроанальгез я на зону уражених кор нц в сп нальних нерв в апаратом «ДиаДэнс ПК». Частота мпульс в прямокутно форми 140-200 Гц, тривал сть 2 мс, тривал сть 10-15 хв щодня. Процедури можуть повторюватися к лька раз в в день. Курс л кування 5-8 дн в.
5. Черезшк рна аналгез я на зону уражених кор нц в апаратом «Пролог-02». Частота мпульс в 100 170 Гц, тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Кард алг я при синдром Т тце (асептичне запалення реберних хрящ в, част ше II-IV ребер, що приводить до хворобливого х потовщення) зн ма ться курсових застосуванням на область ураження хрящ в дециметровохвильово або сантиметровохвильово терап , мпульсно магн толазерно терап апаратом «Рикта-Эсмил» та ультрафонофорезу г дрокортизону.
Кард алг , викликан ншими причинами (високе стояння д афрагми з-за здуття шлунка, кишечника, ожир ння, при д афрагмально гриж ), методами ф з отерап не л куються.
Г пертон чна хвороба
Ф зичн методи у комплексне л кування включають через 7-10 дн в перебування хворого в стац онар п сля стаб л зац артер ального тиску у в дпов дност з стад ю захворювання в ком пац нта. Їх застосування б льш ефективно у хворих з г пертон чною хворобою 1-ІА стад й захворювання.
При г пертон чн й хвороб призначають:
1. Електрофорез брому або брому кофе ну на ком рцеву зону хворих, що мають виражен функц ональн порушення ЦНС. Сила струму-6-10 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
2. Електрофорез ганглерону, обзидану, анаприл ну на синокаротидну зони. Сила струму до 2-3 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Електрофорез платиф л ну, папаверину, еуф л ну, магн ю, но-шпи за загальною методикою Вермеля. Призначають хворим на г пертон чну хворобу з схильн стю до анг оспазмам церебральних коронарних артер й. Електрод з прокладкою 400-600 см2 з л карським препаратом розташовують в м жлопатков й област , другий роздво ний електрод пом щають на литков м'язи.
4. Сила струму 10-15 мА, час д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
5. Електрофорез йоду за очно-потиличною методикою призначають хворим, як мають супутн захворювання атеросклероз церебральних артер й. Сила струму до 2-3 мА, тривал сть д 15-18 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
6. Електрофорез гепарину, асп рину за загальною методикою впливу призначають хворим з п двищеними коагуляц йними властивостями кров . Сила струму 10-15 мА, тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
7. Ультрафонофорез еуф л ну паравертебрально на р вн сегмент в СIV-DII або на д лянку верхн х шийних симпатичних вузл в. Інтенсивн сть 0,02-0,2 Вт/см2, режим мпульсний, тривал сть мпульс в 4-10 мс. Тривал сть д 6 -8 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
8. Низькочастотна магн тотерап я синокаротидно област . Прямокутн ндуктори в д апарату «Полюс-1», «Полюс-2», кругл ндуктори апарату «МАГНІТ - Мед ТеКо», «Полимаг-01 М» пом щають з обох стор н на б чн поверхн ши торцевою поверхнею. Зм нне магн тне поле, безперервний режим впливу, частота 50 Гц. Перемикач магн тно ндукц встановлюють в положенн I- II. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
9. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я апаратом «АМІТ-01», «АМТ2 АГС». Л кування ефективне на ранн й стад захворювання, коли кл н чн прояви носять функц ональний характер. Вплив на ком рцеву зону шийно-грудний в дд л хребта ма нормал зуючий вплив на вегетативну нервову систему та реолог чн властивост кров , що проявля ться в г потензивний д покращання рег онального кровооб гу в коронарних та церебральних судинах. Індуктори «N» «S» розташовують паравертебрально в област шийно-грудного в дд лу хребта з одн й ншо його сторони, пов льно перем щують вздовж хребта та на ком рцев й зон . Ампл туда магн тно ндукц 400-600 мТл, нтервал м ж мпульсами 20-60 мс. Тривал сть д 5-8 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
10. Електросон. Частоту мпульс в 5-20 Гц при тривалост процедури 30-60 хв призначають хворим з ослабленням гальм вно-збудливих процес в в ЦНС. Частоту мпульс в 60 -100 Гц при тривалост впливу 30-40 хв призначають хворим з пригнобленою функц ю симпатико-адреналово системи. Сеанси проводять щоденно. Курс л кування 10-15 процедур.
11. Електроанальгез я за допомогою апарату «Ленар». Розташування електрод в: катод на лоб, анод на задню поверхню ши . Частота 1-1,5 кГц. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
12. ТКЕС нтерференц йними струмами за седативною методикою впливу Частота 70-100 Гц. Зм на частоти нтерференц йно через 10-15 с. Тривал сть процедури 20 хв щодня. Курс л кування 8 10 сеанс в.
13. Дарсонвал зац я задн й поверхн ши , потилиц . Методика рухома, скрова. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
14. КВЧ-терап я на задню поверхню ши . Апарат «Ун версал», довжина хвил випром нювання 5,6-7,1 мм, режим ф ксований. Щ льн сть потоку потужност 10 мВт/см2, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
15. Г покситерап я. Тривал сть 20 30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
16. Ванни хвойн , киснев : хлоридн натр в при концентрац 10-30 мг/л; йодобромн при концентрац 25 г бром ду кал ю, 10 г йодиду кал ю, 2 кг кухонно сол на 200 л води; сульф дн при концентрац с рководню 50-150 мг/л; вуглекисл при вм ст вуглекислоти 1,0-1,5 г/л; радонов при концентрац радону 40-80 нКи/л, скипидарн ванни жовто скипидарно емульс . Призначають щодня по 10-15 хв. Температура ванни 35-37°С. Курс л кування 10-15 процедур.
17. Масаж ком рцево зони шийного в дд лу хребта. Проводять щодня. Курс л кування 10 12 процедур.
Первинна артер альна г потон я
Ф зичн методи в комплексне л кування включаються в к нц першого тижня перебування хворого в стац онар :
1. Електросон за седативною методикою хворим з переважанням процес в збудження в ЦНС. Частоту мпульс в 5 Гц поступово п двищують до 20 Гц. час впливу зменшують з 40 до 20 хв. Процедури проводяться щодня або через день. Курс л кування 15 сеанс в.
2. Електрофорез кофе ну, адренал ну, ефедрину, мезатону за загальною методикою впливу хворим з загальною астен зац ю. Сила струму 8-12 мА. Тривал сть д 12-18 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
3. Електрофорез кальц ю на ком рцеву зону хворим з церебральними симптомами. Сила струму 10-12 мА Тривал сть д 10-15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Електрофорез новока ну, л дока ну, тримека на за загальною методикою впливу на зони Захар' на - Геда хворим з кард ально симптоматикою. Сила струму 10-15 мА. тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Дециметровохвильова терап я на область спини для стимуляц знижено функц надниркових залоз прямокутний ндуктор, зазор 5-7 див. Інтенсивн сть 40 Вт. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
6. Циркулярний душ Температура води 34-36 °С. Тривал сть впливу 3-5 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
7. Перлинн , радонов , вуглекисл ванни, скипидарн (з б лою емульс ю) ванни. Температура ванни 34-36 °С. Тривал сть д 10-15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
8. Загальна кр отерап я. Температура пов тряно-азотно сум ш -160 °С. тривал сть впливу 2-3 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
Нейроциркуляторна дистон я
Ф зичн методи л кування призначають з перших дн в перебування хворого у стац онар . Як правило, п дбира ться один вид електропроцедури, один вид г дротерап .
При нейроциркуляторно дистон призначають:
1. Гальван чний ком р по Щербаку. Сила струму 6 мА. Щодня зб льшують на 1 мА доводять до 16 мА в к нц л кування. Тривал сть процедури зб льшують поступово з 6 до 16 хв до к нця л кування. Проводять щодня. Курс л кування 10-12 сеанс в.
2. Електрофорез брому на ком рцеву зону при безсонн виражених невротичних проявах. Сила струму 10-15 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
3. Електрофорез магн ю на ком рцеву зону при г пертезивн й форм захворювання. Сила струму 10-15 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
4. Електрофорез мезатону при г потензивно форм захворювання на ком рцеву зону або при загальн й методиц впливу. Сила струму 10-15 мА. Тривал сть процедури 15-20 хв, щодня або через день. Курс л кування-10 сеанс в.
5. Дарсонвал зац я област серця при кард ально форм захворювання. Тривал сть 8-10 хв щодня, Курс л кування 10 процедур.
6. Д адинам чн струми на область шийних симпатичних гангл в при схильност до спазму судин головного мозку. Катод площею 4 см2 розташовують позаду в д кута нижньо щелепи, анод таких же розм р в пом щають нижче катода на 3 см. Впливають двухполупер одним струмом прямо полярност протягом 2 хв з одн , пот м з ншо сторони. Процедури проводять щодня. Курс л кування 6-10 сеанс в.
7. Електросон при виражених невротичних проявах. Вплив починають з частоти мпульс в 5 Гц. З кожною процедурою зб льшують доводять до 20 Гц. При г пертензивному синдром частоту призначають 100 Гц. Тривал сть д зб льшують з 20 до 50 хв в к нц курсу л кування. Сеанси проводять щоденно. Курс л кування 10-12 процедур.
8. Циркулярний душ при г потензивно форм захворювання. Температура води 33-36 °С, тиск 1-1,5 атм. Тривал сть процедури 3-5 хв щодня. Курс л кування 10-12 сеанс в.
9. Перлинн ванни при г потензивн й форм захворювання. Температура води 33-36 °С. Тривал сть процедури 10-15 хв щодня. Курс л кування 10-12 ванн.
10. Хлоридн натр в ванни при кард ально форм захворювання. Температура води 36 °С. Тривал сть процедури 10-15 хв щодня. Курс л кування 10-15 ванн.
11. Хвойн ванни при кард ально г пертензивно формах захворювання. Температура води 35-36 °С. Тривал сть процедури 10-15 хв щодня. Курс л кування 15 ванн.
12. Вуглекисл ванни з кард альною г пертензивною формою захворювання. Температура води 33-36 °С. Тривал сть процедури 10-15 хв через день. Курс л кування 10 ванн.
13. КВЧ-терап я на область серця загально д . Впливають на зони III-1V м жребер зл ва в д грудини або на мечопод бний в дросток грудини. Методика стаб льна, довжина хвил 7,1 мм в режим ф ксовано частоти, щ льн сть потоку потужност 10 мВт/см2. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 15-20 процедур.
14. Г покс терап я. Тривал сть впливу 30-40 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
15. Загальна кр отерап я. Температура пов тряно-азотно сум ш -160 °С. тривал сть впливу 2-3 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Обл теруючий атеросклероз судин к нц вок
Атеросклероз - це поширене хрон чне захворювання, що характеризу ться ущ льненням ст нок артер й жировими кл тинами розростанням сполучно тканини з утворенням ф брозних бляшок, як звужують просв т порушують ф з олог чн функц уражених артер й, що призводить до органних загальних розлад в кровооб гу.
Суб' ктивн симптоми тривалий час можуть бути в дсутн . Част ше ран ше з'являються симптоми при ураженн тканин з п двищеною потребою кровопостачання, наприклад артер й нижн х к нц вок, м'язи яких зазнають частих перевантажень або нав ть звичайним ф зичним навантаженням.
Обл теруючий атеросклероз як правило проявля ться в судинах нижн х к нц вок. Захворювання розвива ться част ше у чолов к в старше 40 рок в, що мають надм рну вагу, сприя цьому малорухливий спос б життя, кур ння, алкоголь, надм рне вживання жирно , багато холестерином ж .
У хворих з'являються симптоми шем (недостатн кровопостачання) к нц вок. Спочатку хвороба проявля ться т льки при ф зичному навантаженн : виникають слабк сть п двищена стомлюван сть м'яз в, в дчуття мерзлякуватост в к нц вках, п зн ше при днуються непри мн в дчуття, «мурашки», он м ння, похолодання бл д сть шк ри, б ль у литкових м'язах п д час ходьби. Не завжди враження симетрично для обох к нц вок.
Б ль бува р зно нтенсивност , спостер га ться нав ть у споко , нод надзвичайно бол сна позбавля пац нта сну, можливост пересування. П д час зупинки б ль через деякий час припиня ться, так як в дновлю ться кровопостачання, при ходьб в дновлю ться знову.
Цей кл н чний симптом назива ться перем жною кульгав стю.
Найб льшу значущ сть ма застосування ф зичних метод в як самост йно, так в комплексному л куванн хворих на обл теруючий атеросклероз периферичних судин.
Ф з отерап я найб льш ефективна при шем гом лок стоп 1-II стад , але застосування показано при шем II стад .
Серед оклюз йних захворювань периферичних судин менший ефект отримано в д застосування ф зичних фактор в у л куванн хворих обл теруючим ендартер том тромбанг том.
Хвороба Рейно не в дноситься до окклюзивних захворювань, але методики ф з отерап , застосовуван при обл теруючому атеросклероз периферичних судин, ефективн при л куванн пац нт в з даною хворобою.
Ф зичн методи спрямован на пол пшення м кроциркуляц в шем зованих м'язах розвиток колатерального кровооб гу. Вони включаються в комплексне л кування з перших дн в перебування хворого у стац онар .
При обл теруючому атеросклероз периферичних судин призначають:
1. Д адинам чн струми на д лянку паравертебральних вегетативних гангл в на судинно-нервовий пучок к нц вок. Пластинчат електроди площею 200 см2 розташовують паравертебрально на поперековий в дд л хребта пропускають двухполупер одний струм 2-3 хв у прямому напрямку 2-3 хв у зворотному. Пот м стр чкопод бн пластинчат електроди площею 400 см2 розташовують на передн й внутр шньо поверхн стегна задньо поверхн гом лки, пропускають струм, модульований короткими пер одами, 3 хв в прямому напрямку 3 хв у зворотному. При вплив на верхн к нц вки пластинчат електроди площею 200 см2 розташовують паравертебрально на шийний верхнегрудной в дд ли хребта. Пропускають двухполупер одний ф ксований струм, 2 хв у прямому напрямку 2 хв у зворотному. Пот м ц ж електроди розташовують на внутр шню поверхню плеча передпл ччя. Пропускають струм, модульованими короткими пер одами, 2 хв у прямому напрямку 2 хв у зворотному. Процедури проводять щодня. Курс л кування-10 сеанс в. Через м сяць курс л кування д ад нам чн струмами повторюють.
2. Синусо дальн модульован струми (ампл пульстерап я). Призначають у тих випадках, коли у хворого виражена схильн сть до спазму судин при шем I III стад . Розташування електрод в таке ж, як за вищеописаною методикою д адинамотерап . При вплив на паравертебральн зони признача ться синусо дальний режим, р д роботи I, частота модуляц 100 Гц, глибина модуляц 100%. Тривал сть 4-5 хв. Пот м впливають на к нц вки, режим синусо дальний. р д роботи IV. частота модуляц 70 Гц, глибина модуляц 75%, тривал сть посилок модуляц й 1-3 с. Тривал сть процедури 5 хв щодня. Курс л кування-10 сеанс в. Через м сяць ампл пульстерап ю повторюють.
3. Баротерап я. Призначають на нижн к нц вки при тиску 693-676 мм рт. ст., на верхн к нц вки при тиску 710-727 мм рт. ст. Час впливу починають з 10 хв, щодня додаючи по 1-2 хв, доводять до 20 хв. Курс л кування 20 процедур. Через 6 м с. курс баротерап повторюють.
4. Лазерна терап я. Інтравазальне опром нення циркулюючо кров гел й-неоновим лазером. Потужн сть на виход св тловоду 2 мВт, тривал сть опром нення 30 хв щодня або через день. Курс л кування 8-10 процедур.
5. Черезшк рне опром нювання магн то- нфрачервоним лазером циркулюючо кров Випром нюючу головку апарату «Рикта», «В зерунок 2К» або «Мустанг» встановлюють над стегновими артер ями нижче пупартовой зв'язки, а пот м у п дкол нн й ямц . Методика стаб льна або лаб льна (пов льн кругов рухи в зон проекц стегново п дкол нно артер ). Тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Дециметровохвильова терап я. Впливають прямокутним випром нювачем апарату «Волна-2» на область грудних чи поперекових симпатичних гангл в, чергуючи через день з впливом на к нц вку по ходу судинного пучка, зазор м ж випром нювачем т лом хворого 5 см, потужн сть випром нювання 30-50 Вт. Тривал сть 12-15 хв щодня. Курс л кування до 20 процедур.
7. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я апаратами «АМІТ-01», «АМТ2 АГС». Вплив на пояснично-симпатичн гангл судинний нервовий пучок к нц вки нормал зу тонус артер й, покращу реолог чн процеси та кровооб г в др бних судинах. Застосовують скануючу методику виконання процедури, яку проводять у два етапи. На першому ндуктор «S» встановлюють паравертебрально в попереково - крижов й д лянц на боц ураження артер й, ндуктор «N» - на протилежн й сторон зд йснюють вплив протягом 5 хв. На другому етап ндуктори «S» «N», розташован поруч, перем щують через 1-3 посилки магн тного поля по передньовнутр шн й поверхн стегна, пот м по задн й поверхн нижньо третини стегна гом лки (над проекц ями судинно-нервового пучка). Ампл туда магн тно ндукц 1000-1400 мТл, нтервал м ж мпульсами 20 мс при вплив на попереково-крижову область 100 мс при вплив на к нц вку. Тривал сть процедури 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
8. Імпульсн магн тн поля в д апарату «Полимаг-01» показан для л кування хворих обл теруючим атеросклерозом судин н г на будь-як й стад ступеня вираженост патолог чного процесу. Вони чинять нормал зуючу д ю на протизгортувальну систему кров , пол пшують текуч сть кров , знижують можлив сть прист нкового тромбоутворення, розширюють просв т судин, покращують м кроциркуляц ю в кап лярах ст нки судин, стимулюють утворення нових кап ляр в. Мають протинабрякову, протизапальну, знеболюючу д ю. При троф чних виразках стимулюють процеси регенерац пошкоджених тканин. Три основних випром нювача розм щують на кушетц «N» полем зверху до поверхн т ла хворого. Хворий ляга на випром нювач таким чином, щоби одним випром нювачем можна було обернути обидв гом лки разом, другим обидва стегна, трет й розташову ться в попереков й област (поперекових симпатичних гангл ях). В попереков й област зам сть основного випром нювача можна використовувати зм нний, який розм щують на попереково-крижовий в дд л хребта. При вплив на верхн к нц вки одним плоским ндуктором обгортають руку, а другий пом щають на шийно-ком рцеву зону. Параметри магн тного поля: «б жущу» в д центру до перифер , частота 10 Гц, нтенсивн сть 20 мТл, тривал сть сеансу магн тотерап 20-30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур. Курси магн тотерап повторюють 1-2 рази в р к.
9. Загальна магн тотерап я обертовим магн тним полем в апаратах «Магн тотурботрон УМТвл- МАДІН », «Кол бр -Експерт». Частота мпульсного магн тного поля 100 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 2 мТл. Тривал сть д 30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
10. Загальна магн тотерап я в полимагнитном апарат «Мультимаг», «Аврора-МК-1», «З рка». Частота мпульсного магн тного поля 100 Гц, нтенсивн сть 2 мТл. Тривал сть впливу 20 30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
11. Скипидарн ванни. На ванну береться 15 мл б ло емульс , доза при кожн й наступн й процедур зб льшу ться на 5 мл доводиться до 60 мл. Температура води у ванн 36-38 °С. Час процедури 10-15 хв через день. Курс л кування 15 ванн. Можна чергувати через день ванни з б лою та жовтою емульс ю.
12. Радонов ванни. Концентрац я радону 40 - 100 нКи/л, Температура води 36-37°С. Тривал сть процедури 10-12 хв, через день. Курс л кування 10 12 ванн.
13. Сульф дн ванни. Концентрац я с рководню у ванн 50 -100 мг/л, температура води 36-37 °С. Тривал сть процедури 8 - 10 хв через день. Курс л кування 10-12 ванн.
14. При шунтуванн маг стрально артер в п сляоперац йному пер од ф зичн методи л кування реаб л тац призначають з 10 - 12-го дня п сля операц . Найб льш показан магн тотерап я та електрофорез анестезуючих (новока н, л дока н. тримека н), судинорозширювальних (папаверин, но-шпа, н котинова кислота), гангл облокуючих (ганглерон, бензогексон й), протиалерг чних (димедрол, супрастин) засоб в антикоагулянт в (гепарин). За показаннями через м сяць п сля операц призначають ампл пульстерап ю, дециметров хвил лазерну терап ю. Бальнеол кування призначають через 2 м с. п сля оперативного л кування.
Варикозна хвороба
Варикозна хвороба - розширення вен, пов'язане з слабк стю або функц ональними порушеннями клапанного апарату судинно ст нки.
Сприяючими факторами до розвитку захворювання вроджена слабк сть судинно ст нки, ваг тн сть, надлишкова маса т ла, тривале перебування в положенн стоячи, важка ф зична праця. Виникнення варикозно хвороби пов'язане також з травмами судин, тромбофлеб том.
Розр зняють к лька стад й хвороби. В стад компенсац пац нти пред'являють скарги лише на косметичний дефект у вигляд звивистих варикозно розширених вен на нижн х к нц вках. При прогресуванн захворювання наста субкомпенсац я, з'являються скарги на набряки в област стоп гом лок, стомлюван сть «розпирання» м'яз в гом лки, судоми в н чний час. У стад декомпенсац виника недостатн сть клапан в вен нижн х к нц вок, набряки приймають ст йкий характер, вени р зко розширен , часто турбують гостр бол судоми в литкових м'язах.
До ускладнень, як можуть виникати як в стад субкомпенсац , так декомпенсац , в дноситься тромбофлеб т, троф чн виразки, нфекц йн ураження шк ри.
Мета застосування ф зичних метод в на перш й друг й стад неускладнен й варикозно хвороби: зб льшення кап лярного кровотоку, пол пшення скорочувально здатност судинно ст нки вен, зменшення розм р в варикозно розширених вен, попередити розвиток клапанно недостатност та розвитку декомпенсац , як насл док, поява хрон чно венно недостатност з розвитком тромбофлеб ту, троф чних виразок.
1. Магн тотерап я апаратом «Полимаг-01» проводиться на вс х трьох стад ях переб гу варикозно хвороби. Одним основним випром нювачем обертають гом лку, а другим стегно. При двосторонньому ураженн ц випром нювач накладають одночасно на обидв гом лки обидва стегна. Параметри магн тного поля: випром нююча поверхня «N» полярн стю розм щу ться на шк рн покриви хворого, «б гуща» магн тна хвиля знизу вверх (в д стопи до паху), частота 5-10 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 20 мТл. Тривал сть сеансу 20 30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур. Курси магн тотерап протягом року повторюють 1 -2 рази.
2. Електростимуляц я нижн х к нц вок синусо дальними модульованими струмами (стимулюються скелетн м'язи та гладк м'язи судин). Електроди розташовують на литков м'язи стегна. Форма струму синусо дальна. частота 10 Гц, заповнення несучою частотою 2,5-5 кГц, посилка за 6 с, сила струму 15-20 мА, тривал сть стимуляц 20 хв щодня. Курси л кування пер одично повторюють. Для електростимуляц використовують апарати «Ампл пульс», «Ель Ескулап Мед - ТеКо». «Галатея-6» 12-канальний.
3. Транскран альна електронейростимуляц я апаратами «Пролог-02», «ДиаДэнс ПК» при частот мпульс в, що дор вню 10 Гц, «Рикта-Эсмил».
4. Дарсонвал зац я нижн х к нц вок слабким скровим розрядом 10-15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. М сцева кр отерап я при температур пов тряно-азотно сум ш -40 °С. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
6. Пневмомасаж нижн х к нц вок апаратом «Л мфа 3» 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
7. П дводний душ-масаж при температур води 35 °С 20 хв.
8. Л кувальна ф зкультура для м'яз в нижн х к нц вок, щодня.
Гострий тромбофлеб т вен гом лки
Флеботромбоз - утворення в просв т вени тромбу, ф ксованого до ст нки вени. Сприяючими факторами зм нена ст нка судини (варикозна хвороба), п двищене згортання кров упов льнення струму кров , наприклад, г подинам я в п сляоперац йному пер од , надм рна вага, травми.
При тромбоз глибоких вен гом лки з'явля ться в дчуття важкост в ногах, розпираючий б ль набряк гом лки. Протягом 4-5 дн в тромб слабо ф ксований до ст нки судини, тому можливий зрив його з розвитком тромбоембол легенево артер . З 5-го дня розвитку тромбозу з'явля ться його ускладнення - тромбофлеб т (запалення вени тромбу), особливо в поверхневих венах, близько прилеглих до шк рних покривам. При тромбофлеб т з'являються ущ льнення по ходу вени, г перем я шк ри р зка болюч сть при пальпац .
При тромбофлеб т вен гом лки призначають:
1. Магн тотерап я апаратом «Полимаг-01». На зону ураження накладають основний випром нювач до шк рного покрову маркуванням «N» (обертають к нц вку випром нювачем). Параметри магн тного поля: «нерухомий», пульсуюче, частота 16 Кгц, нтенсивн сть 5-10 мТл, тривал сть 20 хв щодня. Курс л кування-10 сеанс в. Процедури магн тотерап по днують одночасно з накладенням гепаринова мазь на д лянку уражено вени - магн тофорез гепаринова мазь.
2. Низькочастотна магн тотерап я. Апарати «МаГ-30», «МАВР-2», «Магнитер» розташовують на д лянку вогнища пораження. Індуктори апарату «Полюс-1» розташовують на область тромбофлеб ту поперечно з двох стор н. Магн тна ндукц я 20-30 мТл. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Інфрачервоний лазер. Безперервний режим випром нювання при середн й вих дн й потужност 5-10 мВт або мпульсний режим при потужност в мпульс 6-8 Вт частот проходження 1500-3000 Гц. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
П сля перенесеного флеботромбоз глибоких вен через зникнення клапанного апарату у венах нижньо к нц вки виникають значн гемодинам чн порушення, вторинне варикозне розширення вен, набряки, вих д р дко частини кров та еритроцит в у паравенозну кл тковину з ндурац ю п гментац ю шк ри. Виника г покс я тканин сприя утворенню троф чних виразок, част ше гом лок.
Хрон чний тромбофлеб т
Хрон чний тромбофлеб т у стад троф чних розлад в - запальне захворювання вен, що част ше всього виника на фон варикозно хвороби вен гом лки.
Це захворювання проявля ться хвороблив стю ущ льненням по ходу уражено вени, почервон нням шк ри над нею. Довготривалий процес може призвести до виникнення троф чно виразки в нижн й третин гом лки, в област гом лковостопного суглоба. Вона виника у зв'язку з засто м венозно кров , при якому порушу ться живлення тканин, а також п д д ю травмуючого фактора.
Магн тотерап я мпульсним магн тним полем за допомогою апарату «Полимаг-01». Дане л кування хрон чного тромбофлеб ту в стад загострення об рунтовано тим, що магн тне поле сприя зниженню згортання кров , розчинення тромбу в дновлення кровотоку по судин . Магн тотерап я зменшу запальний процес в уражених судинах. Пол пшення м кроциркуляц навколо уражено вени призводить до того, що зб льшу ться приплив кров , багатою поживними елементами, киснем, а зв дти, навпаки, вимиваються скупчен продукти запалення, вуглекислота. Все разом призводить до л кв дац запальних явищ попереджу розвиток троф чних порушень, утворення троф чних виразок.
Основний випром нювач розташовують на стопу та гом лку, другий на стегно уражено к нц вки ними к нц вку оберта ться. З боку шк рних покрив в мають випром нюючу поверхню з полярн стю «N». При хрон чному тромбофлеб т з явищами хрон чно венозно недостатност призначають параметри магн тного поля: б жить в д перифер до центру, частота 10 Гц, нтенсивн сть магн тно 20 -25 мТл, тривал сть сеансу магн тотерап 20-30 хв, курс л кування 10-15 процедур. Так як захворювання носить хрон чний характер, для п дтримання рем с захворювання, курси магн тотерап рекоменду ться через 3-4 м сяц повторювати.
Посттромбофлеб тичний синдром
При посттромбофлеб тичний синдромом призначають:
1. Магн тотерап ю на к нц вку в режим б жуща магн тна хвиля апаратом «Полимаг-01», «АЛІМП», «З рка», «Мультимаг», «Аврора». К нц вку пом щають в ндуктор-солено д або костюм. Частота 10 Гц, нтенсивн сть 5 мТл. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Знакоперем нне електростатичне поле високо напруги в режим л мфодренажа (апарат «Nivamat»). Скануюча методика в д дистальних до проксимальним д лянках к нц вки. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. ЧЕНС в режим л мфодренажу апаратом «Пролог-2», «ДиаДэнс». Скануюча методика, частота 10-30 Гц. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
4. Пневмомасаж нижньо к нц вки апаратом «Л мфа-3». Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
Троф чна виразка гом лки, стопи
При троф чно виразки гом лки, стопи призначають:
1. Імпульсна магн тотерап я на виразку апаратами «Полюс-2», «АМТ2 АГС». Частота 10 Гц, магн тна ндукц я 40 - 100 мТл. Тривал сть впливу 20-30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
2. Імпульсне ультраф олетове опром нення виразки (апарат «Мел тта-01»). Щодня 0,25-0,5 б одози. Курс л кування 10 процедур.
3. Лазерна терап я червоним спектром випром нювання. Тривал сть опром нення кра в виразки 1-3 хв при щ льност потоку потужност 10 мВт/см2. Тривал сть опром нення дна виразки 10 хв при щ льност потоку потужност 0,5 мВт/см2. Курс л кування 15 процедур.
Захворювання л мфатично системи
Л мфостаз
Рег онарний розлад л мфооб гу в верхн х або нижн х к нц вках, с дниць п сля видалення пухлини рег онарних л мфатичних вузл в. Також можуть бути л мфостази, обумовлен травматичними або п сляоперац йними ушкодженнями великих л мфатичних судин.
Симптоми захворювання: набряк синюшность тканин, зниження температури шк ри, безбол сна набряк (набряк), втрата еластичност шк ри. Застосування магн тотерап показано в будь-який пер од захворювання.
Хрон чний рецидивуючий л мфанг т
Рег онарний розлад л мфооб гу, що виника при наявност на к нц вки хрон чного, рецидивуючо бешихи, троф чно виразки, екземи, еп дермоф т .
1. Магн тотерап я. Мета застосування при рег онарному л мфостаз : розширити судини шк ри розвантажити глибок тканини в д застою л мфи, актив зувати л мфоток, покращити дренажну функц ю глибоких судин, надати розсмоктуючу, протизапальну, знеболюючу д ю. На уражену к нц вку, де рег онарний л мфостаз. накладають основний випром нювач. На шк рн покрови к нц вки кладуть плоский ндуктор полярн стю «N», магн тне поле в режим «б жучий» магн тна хвиля по вертикал в д перифер до центру. Частота 5 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 15-20 мТл, вплив - щодня. Курс л кування 15 процедур. Магн тотерап ю через м сяць рекоменду ться повторити.
2. Ультраф олетове опром нення к нц вки нтегральним спектром випром нювання або мпульсно ультраф олетово терап в суберитемних дозах, щодня. Курс л кування 12-15 процедур.
3. Пневмомасаж к нц вки апаратом «Л мфа-3», «ПМ-1», «ПМ-2», «ПМ-3» (ЗАТ «Химко»). Курс л кування 12-15 процедур.
САНАТОРНО - КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ
Покази до л кування Назва, форма стад захворювання Санатор Захворювання серцевого м’яза клапан в серця 1. Первинний (зворотн й) ревматичний ендом окардит (затяжного, латентного переб гу) з м н мальною (І ступеня) активн стю процесу на фон клапанно вади серця чи без не , недостатност кровооб гу не вище І стад , без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму (допуска ться наявн сть р дких екстрасистол, синусово аритм (атр овентрикулярно блокади І ступеня), через 1-2 м сяц п сля зак нчення гострих прояв в, а при безперервно рецидивуючому переб гу в пер од зниження активност до м н мально . М сцев 2. Т ж стани, що в першому пункт , але через 6-8 м сяц в п сля виписки з стац онару без ознак активност процесу. Кл матол кувальн (кр м г рських)
Бальнеолог чн з вуглекислими радоновими водами 3. Вади серця:
а) недостатн сть м трального клапана без ознак активност ревматичного процесу при задов льному загальному стан , при станах компенсац чи недостатност кровооб гу не вище І стад , без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та пров дност (екстрасистол я групова, пол топна, часта, пароксизмальн порушення ритму, атр овентрикулярна блокада вище І ступеня, повна блокада н жок пучка Г са); Кл матол кувальн (кр м г рських)
Бальнеолог чн з вуглекислими радоновими водами б) по днана м тральна вада серця з переважанням недостатност м трального клапана без ознак активност ревматичного процесу, (стан компенсац , недостатност кровооб гу не вище І стад , без прогностично неблагопри мних порушень серцевого ритму); М сцев
Кл матол кувальн
Бальнеолог чн з вуглекислими радоновими водами в) по днана м тральна вада серця з переважанням стеноза л вого атр овентрикулярного отвору, без ознак активност процесу чи недостатност кровооб гу не вище І стад ; М сцев
Кл матол кувальн
(кр м г рських) г) т ж стани, що в п.п. а), б), в) при недостатност кровооб гу ІІ стад ; М сцев д) вади аортального клапана без ознак активност процесу, а при нфекц йному ендокардит в стад ст йко рем с , при недостатност кровооб гу не вище І стад , без напад в стенокард , без супутньо артер ально г пертенз прогностично несприятливих порушень серцевого ритму пров дност ; М сцев
Кл матол кувальн
(кр м г рських) е) вада серця комб нована (м трально-аортальна) без ознак активност процесу при стан компенсац чи недостатност кровооб гу не вище І стад , без прогностично неблагопри мних порушень серцевого ритму та пров дност ; М сцев
Кл матол кувальн
(кр м г рських) ж) той же стан при недостатност кровооб гу ІІ стад ; М сцев з) стани п сля оперативних втручань на клапанному апарат серця (м трально ком суротом , мплантац штучних протез в, пластично операц ) при в дсутност активност патолог чного процесу недостатност кровооб гу не вище І стад , не ран ше н ж через 1,5 - 2,5 м сяця п сля операц ; М сцев и) то й же стан через 6-8 м сяц в п сля операц при в дсутност активност ревматичного процесу, при компенсац чи недостатност кровооб гу не вище І стад . М сцев
Кл матол кувальн
Бальнеолог чн 4. Інфекц йно-алерг чний м окардит по зак нченн гострих явищ в стад ст йко рем с
а) при недостатност кровооб гу не вище І стад ; Кл матол кувальн
Бальнеолог чн з вуглекислими радоновими водами б) при недостатност кровооб гу ІІ стад . М сцев 5. Вроджен аномал серця (незарощення артер ально протоки, дефект м жпередсердно перегородки, та хвороба Толочинова-Роже)
а) при в дсутност ознак ендокардиту та недостатност кровооб гу вище І стад ; М сцев
Кл матол кувальн (кр м г рських)
Бальнеолог чн з вуглекислими радоновими водами б) при недостатност кровооб гу ІІ стад . М сцев Ішем чна хвороба серця 1. Стаб льна стенокард я:
а) з р дкими нападами (1-2 рази на тиждень) при значному ф зичному навантаженн з недостатн стю кровооб гу не вище І стад , без порушення серцевого ритму та пров дност (І-ІІ функц ональн класи); М сцев
Кл матичн
Бальнеол кувальн б) т ж стани, але в по днанн з г пертон чною хворобою не вище ІІ стад ; М сцев
Кл матичн в) з нападами стенокард при звичайному ф зичному навантаженн (ІІІ ФК) та недостатн стю кровооб гу не вище І стад в дсутност прогностично неблагопри мних важких порушень серцевого ритму; М сцев г) стан п сля оперативного л кування ІХС (аорто- коронарного шунтування, транслюм нально анг опластики коронарних артер й), через 4 тижн п сля х рург чного втручання, при в дсутност необх дност в подальшому л куванн в стац онар , недостатност кровооб гу не вище ІІ стад в дсутност тяжких прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та пров дност ; М сцев д) у в ддален терм ни п сля операц аорто- коронарного шунтування, транслюм нально анг опластики коронарних артер й (1 р к б льше), при в дсутност приступ в стенокард та значних ф зичних навантаженнях (І-ІІ ФК), в стан компенсац чи недостатност кровооб гу не вище І стад , без порушень серцевого ритму. М сцев
Кл матичн
Бальнеолог чн 2. Інфаркт м окарда у функц онально-в дновному пер од :
а) крупновогнищевий (трансмуральний), др бновогнищевий, первинний, повторний, що прот кав без ускладнень, з стаб л зованими зм нами ЕКГ, що в дображають формування пост нфарктного рубця (І-ІІ ФК), при недостатност кровооб гу не вище ІІ стад , за в дсутност виражених чи прогностично неблагопри мних порушень серцевого ритму та пров дност ; М сцев (з в дд леннями реаб л тац ) б) те ж саме, але в по днанн з г пертон чною хворобою І-ІІ стад , при наявност нших супутн х захворювань в стад рем с без виражених порушень функц орган в систем та недостатност кровооб гу не вище ІІ стад ; М сцев (з в дд ленням реаб л тац ) в) аневризма серця, аорти з р дкими, не важкими нападами стенокард (І-ІІ ФК) без неблагопри мних порушень серцевого ритму та пров дност ; М сцев г) стан п сля х рург чного л кування аневризми серця, пер кардектом з приводу адгезивного перикардита, доброяк сних пухлин серця, кард ом опат , через 1,5 м сяця п сля операц , при недостатност кровооб гу не вище І стад та в дсутност порушень серцевого ритму; М сцев (з в дд леннями реаб л тац ) д) насл дки оперативного втручання на аорт , в сцеральних г лках (резекц я аневризми, протезуюч операц з приводу коарктац , хрон чно абдом нально шем та вазоренально г пертенз ) при ст йк й компенсац та в дсутн й необх дност в подальшому оперативному л куванн . М сцев 3. Кард осклероз:
а) атеросклеротичний без стенокард , порушень серцевого ритму та пров дност , при недостатност кровооб гу не вище І стад ; М сцев
Кл матол кувальн
Бальнеолог чн б) пост нфарктний (через 1 р к б льше) без напад в стенокард або з р дкими нетяжкими приступами (І-ІІ ФК) без порушень серцевого ритму, та недостатност кровооб гу не вище І стад ; М сцев в) те ж саме, але в по днанн з г пертон чною хворобою І-ІІ стад ; М сцев г) т ж стани п сля перенесеного первинного чи вторинного крупновогнищевого чи др бновогнищевого нфаркта давн стю не менше 3-х м сяц в при задов льному загальному стан , з р дкими (1-2 рази на тиждень) приступами стенокард , що легко купуються, при недостатност кровооб гу не вище ІІ стад , без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та пров дност . М сцев Г пертон чна хвороба Г пертон чна хвороба:
а) з пов льно прогресуючим переб гом І ІІ стад при в дсутност судинних криз в та вираженого атеросклерозу судин мозку серця, нирок, без важких розлад в серцевого ритму та пров дност , при недостатност кровооб гу не вище І стад ; Кл матол кувальн
Бальнеолог чн б) ІІ стад при в дсутност важких г пертон чних криз в, без значного порушення мозкового, коронарного кровотоку та функц нирок. М сцев 2. Нейроциркуляторна дистон я (г пер- г потензивна, кард альна зм шана форми):
а) при в дсутност ст йких, р зко виражених вегето-судинних розлад в та порушень серцевого ритму;
Кл матол кувальн
Бальнеолог чн б) при наявност ст йких, р зко виражених вегето-судинних розлад в порушень серцевого ритму; М сцев в) кард ом опат я внасл док перенапруження м окарда, а також обм нного, ендокринного, токсичного, нфекц йного походження; М сцев г) при недостатност кровооб гу не вище І стад без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та пров дност (за винятком р дких поодиноких екстрасистол частково блокади н жок пучка Г са); Кл матол кувальн
Бальнеолог чн д) при недостатност кровооб гу не вище ІІ стад . М сцев Захворювання периферичних артер й вен
1. Обл теруючий атеросклероз судин к нц вок та терм нального в дд лу черевно аорти при в дсутност виразок гангрени. М сцев
Бальнеолог чн з с рководневими водами 2. Тромбанг т, обл теруючий ендартер т з порушенням кровооб гу нижн х к нц вок І-ІІ стад в пер од ст йко рем с за в дсутност схильност до генерал зац тромботичного процесу, м груючого тромбофлеб ту, загострень, виражених вазомоторних розлад в. Бальнеолог чн з с рководневими радоновими водами
3. Стан п сля реконструктивних операц й (через 6 тижн в на черевному в дд л аорти та артер ях нижн х к нц вок з приводу обл теруючих захворювань судин при ст йкому компенсованому кровооб гу). М сцев (з в дд лами реаб л тац ) 4. Залишков явища флеб ту, тромбофлеб та нижн х к нц вок:
а) по зак нченн гострих та п дгострих явищ, не ран ше н ж через 4 м сяц п сля глибоких 2 м сяц п сля поверхневих тромбоз в; М сцев б) з венозною недостатн стю та троф чними дефектами шк ри. Бальнеолог чн з радоновими водами
Грязел кувальн 5. Варикозна хвороба (набряково- ндуративна форма) з хрон чною венозною недостатн стю в стад субкомпенсац . М сцев
Бальнеолог чн з с рководневими радоновими водами 6. Стан п сля оперативних втручань (через 4-6 тижн в) на маг стральних венах к нц вок внасл док варикозно хвороби та посттромбофлеб тичного синдрому при компенсац венозного кровотоку. М сцев (з в дд лами реаб л тац )
Протипокази:
Ревматичний ендом окардит в активн й фаз (ІІ-ІІІ ступ нь активност ).
Інфекц йно-алерг чний м окардит (Абрамова-Ф длера близьк йому по важкост ).
Недостатн сть кровооб гу вище І стад (для санатор в, як розташован на бальнеолог чних, грязел кувальних г рських курортах, вище ІІ стад (для решти санатор в).
Блокади: повна блокада н жок пучка Г са, двопучкова блокада в по днанн з ншими порушеннями ритму (для санатор в, розташованих на бальнеолог чних, грязел кувальних г рських курортах), повна атр овентрикулярна (для вс х санатор в).
Част пароксизми тах кард (для санатор в, розташованих на бальнеолог чних, грязел кувальних г рських курортах), миготлива аритм я з недостатн стю кровооб гу вище ІІ стад , часта, пол топна екстрасистол я, штучний вод й ритму з збереженням складного порушення ритму (для вс х санатор в).
Ішем чна хвороба серця: а) гострий нфаркт м окарда; б) част припади стенокард напруги та спокою (ІV ФК) або недостатн сть л вого шлуночка.
Злояк сна артер альна г пертенз я, г пертон чна хвороба ІІІ стад з недавно перенесеним нсультом, нфарктом м окарда, при недостатност кровооб гу вище ІІ стад , наявност важких порушень серцевого ритму та пров дност , порушенн азотовид льно функц нирок.
Атеросклероз судин нижн х к нц вок з декомпенсац ю периферичного кровооб гу, наявн стю виразок, гангрени.
Обл теруючий ендартер т з схильн стю до генерал зац (при сукупньому м груючому тромбофлеб т , при наявност св жих виразок, гангрени).
Тромбембол чна хвороба.
Загальн протипокази, що виключають направлення хворих в санатор .
Роль кл мато-, бальнеотерап та грязел кування в л куванн та реаб л тац хворих з патолог ю серцево-судинно системи.
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю серцево-судинно системи.
Курорти з вуглекислими водами Боржом , Кисловодськ, Аршан, Дарасун.
Курорти з с рководневими водами Любин Великий, Немир в, П’ятигорськ, Соч .
курорти з радоновими водами: Хм льник, П’ятигорськ, Б ла Церква, Цхалтубо.
Курорти з хлоридно-натр вими водами: Ангара, Друск н нкай.
Курорти з йодобромними с рководневими водами: Любин Великий, Немир в, П’ятигорськ, Соч , Усть Качка, Чартак.
Курорти з зал зистими водами; Гай, Кука, Лебарде.
Курорти кл матичн бальнеокл матичн : Апшерон, Бердянськ, Гагра, Одеська група, Феодос я, Юрмала, П вденний берег Криму.
Л сов , р внинн : Борове, Зелений город, Михайл вське, Свов’яногорськ,
Г рськ : Іссикуль, Турксиб.
Пустельн : Байрам Ал .
Спец ал зован в дд лення на курортах для л кування обл тер рующих захворювань судин н г: Кисловодськ, Нафталан, П’ятигорськ, Цхалтубо, Юрмала.
Для хворих, що перенесли ком суротом ю Кисловодськ.
Л кування хворих на п вденному берез Криму рекомендовано весною та восени. На курортах Прибалтики, л сових, степових курортах в л тн й пер од.
Бальнеолог чн та грязел кувальн процедури, що рекомендуються ц й категор хворих, диференц йоване призначення при окремих захворюваннях серцево-судинно системи.
Для л кування шем чно хвороби серця найб льше значення ма бальнеотерап я. Із багатогранно д ванн важлива:
Їх спроможн сть розширювати периферичн кап ляри та артер оли, прискорювати кровоток у них.
Це приводить до зниження перифер йного судинного опору в орган зм та л кв дац г покс тканин.
Ванни викликають перерозпод л кров в орган зм з в дтоком до перифер зб льшення венозного повернення до серця, посилюють серцевий викид.
Ванни л кв довують порушення нервово системи, гуморально та гормонально регуляц серцево-судинно системи, зм нюють реолог чн властивост кров .
Ознаками хорошо переносимост ванн х адекватн сть функц ональним резервам кровооб гу :
Добре самопочуття, невелика сонлив сть п сля ванн, в дсутн сть стенокард , втоми.
Пор дшання пульсу п д час ванни п сля не .
Зниження систол чного д астол чного тиску на 5 15 мм рт. ст.
В дсутн сть ЕКГ ознак пог ршення коронарного кровооб гу.
В дсутн сть прискорення екстрасистол , нших порушень ритму.
Виб р бальнеотерап проводять з врахуванням особливостей кл н чно картини, стану центрально та перифер йно геодинам ки, скорочувально функц м окарду, характеру супутн х захворювань.
Призначення вуглекислих ванн приводить до виражено вазод лятац , зниження перифер йного опору, п двищують серцевий викид, зб льшу ться сила та ур вноважен сть нервових процес в, п двищу ться функц я щитовидно залози, прикорочуються приступи стенокард . Призначають при стенокард І та II функц онального класуу, недостатност кровооб гу І степеня, г пертон чно хвороби г перк нетичний вар ант. Хрон чн й недостатност кровооб гу н г, ревматизм .
Призначення сульф дних ванн вплива на перифер йний кровооб г центральну геодинам ку, виражена ваготропна д я. На м кро циркуляц ю: зб льшення м’язового кровоточу, зниження агрегац тромбоцит в в’язкост кров , зб льшу ться кровозабезпечення головного мозку, покращу ться стан нервово системи. Призначають при наявност супутн х дегенеративних захворюваннях хребта, суглоб в, перифер йно нервово системи, артер ально недостатност н г, д абетичних анг опат ях, понижен й функц щитовидно залози, г пертон чн й хвороб І та ІІА стад в по днанн з ожир нням, д абетичними анг опат ями, атеросклерозом перифер йних артер й. Хрон чн й недостатност кровооб гу н г, ревматизм
Радонов ванни п двищують процеси гальмування в нервов й систем , знижують секрец ю катехолам н в, в менш й м р впливають на гемодинам ку. Упов льнюють пульс, нормал зують серцевий викид., знижують артер альний тиск. Призначають при стенокард І та ІІ функц ональному класу , недостатност кровооб гу І степеня, г пертон чн й хвороб І, ІІА, ІІБ доброяк сного прот кання без стенокард або з стенокард ю не вище І функц онального класуу , при артер альному тиску не вище 190/100 мм рт.ст. Хрон чн й недостатност кровооб гу н г, ревматизм
Хлоридно-натр в води в б льш й м р впливають на тепловий баланс орган зму, покращують кровозабезпечення тканин, п двищують обм нн процеси в них, знижу ться агрегац я тромбоцит в, зменшенням в’язкост кров , зменшують м’язовий кровоток. На нервову систему седативна д я. Признача ться при стенокард з астеноневротичним синдромом, захворюваннях суглоб в, хребта, перифер йно нервово системи, г пертон чн й хвороб І та ІІА ст., ревматизм
Хлоридно-натр в , йодобромн ванни блоку ться функц я щитовидно залози, виражена седативна д я, г потензивна д я, зб льшу ться швидк сть кровотоку, знижу ться артер альний тиск та п двищу ться венозний тонус, покращу ться кап лярний кровооб г, транскап лярний обм н. Нормал зу ться функц я щитовидно залози, активуються нш залози. Нормал зу ться функц ю статевих залоз у ж нок, тобто ц ванни застосовують як стимулятор ендокринних та обм нних процес в.
На нервову систему п двищують пор г больового в дчуття, посилюють процеси гальмування знижують процеси збудження. Призначають при стенокард І та ІІ функц онального класу, недостатност кровооб гу І степеня без порушення ритму астено-невротичному синдром , г персимпатикотон , при супутн х захворюваннях орган в руху, п двищен й функц щитовидно залози, кл мактеричному синдром , при г пертон чн й хвороб з вказаними супутн ми захворюваннями.
Хлоридно-натр в води з миш’яком терапевтичний ефект обумовлений присутн стю на т льки солей але миш’яку, який знижу окисн процеси в тканинах та м окард .
Азотн ванни седативний ефект на нервову систему, зниження артер ального тиску, пор дшання приступ в стенокард , покращення функц онального стану серцево судинно системи, функц ендокринних залоз за рахунок зниження г перфункц щитовидно залози. Призначають при стенокард І та ІІ функц онального класу, г пертон чн й хвороб І та ІІА
Киснев ванни покращують коронарний кровооб г, п двищують р вень насичення киснем кров , покращують окисно в дновн процеси в м окард , знижують тонус периферичних судин розгружують серце, сприятливий вплив на стан нервово системи. Показання - при стенокард І-ІІІ функц онального класу, г пертон чн й хвороб І та ІІА ст., ревматизм .
Водол кувальн процедури призначають з врахуванням степен важкост функц ональних порушень, особливост нервово системи супутн х захворювань.
Призначають також хвойн , перлинн ванни, дощовий та циркулярний душ, п дводний душ-масаж, контрастн ванни, плавання в басейн .
При г пертон чн й хвороб І та ІІА показана сауна при температур 70-900С.
При в дсутност приступ в стенокард можливо призначати кл матотерап ю у вигляд пов тряних ванн при ЕЕТ 17-180С вище, сонячних ванн (1-1,5 б одоз). Купань при температур не нижче 200С.
При приступах стенокард зм нами на ЕКГ - пов трян ванни при ЕЕТ не нижче 220С, сонячн ванни - 0,75-1 б одоза, купання при температур не нижче 220С з плаванням в пов льному темп .
П сля перенесеного нфаркту м окарда - купання при температур води не нижче 240С, РЕЕТ 19,5-24,50С, сонячн ванни лише п д жалюз йним або реш тковим покриттям.
При г пертон чн й хвороб І ст. без прояв в шем чно хвороби серця - пов трян ванни при ЕЕТ не нижче 170С протягом 1 години. При г пертон чн й хвороб ІІА ЕЕТ 21-220С, сонячн ванни 1 б одоза, морськ купання - не нижче 200С.
При ревматизм призначають грязьов апл кац на суглоби при температур 38-420С, протягом 20 хвилин через день. Кл матол кування проводять в неактивн й фаз . При недостатност м трального клапану призначають аеротерап ю - перебування на пов тр в одеж , сон на пов тр , пов трян ванни при ЕЕТ не нижче 150С, сонячн ванни 0,75-1 б одоза, морськ купання при температур не нижче 200С до 10 хвилин.
При комб нованих м трально-аортальних пороках - пов трян ванни при ЕЕТ не нижче 200С, сонячн ванни 0,5 б одози у вигляд розс яно рад ац , морськ купання без плавання.
Кл матол кування при захворюваннях судин - сон на пов тр при температур не нижче 150С, сонячн ванни до 1 б одози, морськ купання при температур води не нижче 220 С до 10 хвилин.
ТЕСТИ ситуац йн задач для самоконтролю
1. Покази до направлення на бальнеолог чн курорти з вуглекислими водами.
А. Стаб льна стенокард я І функц онального класу.
Б. Вади аортального клапану.
В. По днана м тральна вада з переважанням стенозу.
Г. Недостатн сть кровооб гу ІІ Б ст.
Д. Нестаб льна стенокард я.
2. Назв ть покази до призначення д ти 10.
А. Виразкова хвороба.
Б. Цукровий д абет.
В. Хрон чний гепатит.
Г. Сечокам’яна хвороба.
Д. Г пертон чна хвороба І-ІІ ст.
3. На якому тижн захворювання хворому нфарктом м окарду дозволя ться п дн матися по сходах.
А. На 1-му тижн .
Б. На 2-му тижн .
В. На 3-му тижн .
Г. На 4-му тижн .
Д. На 5-му тижн .
4. Яко тривалост прогулянки у 2-3 прийому на протяз дня може зд йснювати хворий нфарктом м окарду до к нця стац онарного етапу л кування?
А. До 10-11 км.
Б. До 8-9 км.
В. До 6-7 км.
Г. До 4-5 км.
Д. До 2-3 км.
5. Назв ть показ до призначення ЛФК при г пертон чн й хвороб :
А. П двищення АТ вище 210/120 мм. рт. ст.
Б. Стан п сля г пертон чного кризу.
В. Зниження АТ на 20-30 мм. рт. ст. в д вих дного р вня.
Г. Част екстрасистоли.
Д. Г пертон чна хвороба І ст.
6. На який день переводять хворих нфарктом м окарду І класу важкост на 2 сходинку активност ?
А. 1-2 день.
Б. 3-4 день.
В. 5-6 день.
Г. 7-8 день.
Д. 9-10 день.
7. При якому захворюванн показано л кування на бальнеолог чних курортах з с рководневими водами?
А. Г пертон чна хвороба І ст.
Б. Хрон чний п лонефрит.
В. Туберкульоз легень.
Г. Г пертиреоз.
Д. Ст йка г потон я.
8. Яке основне завдання л кувально г мнастики на 3 сходинц активност у хворих нфарктом м окарду?
А. Боротьба з г пок нез ю.
Б. Попередження г подинам .
В. П дготовка до в льно ходи по коридору.
Г. П дготовка до повного самообслуговування.
Д. Пом рне тренування кард оресп раторно системи.
9. Протипоказ до проведення бальнеолог чно терап при г пертон чн й хвороб :
А. Пом рна синусова тах кард я.
Б. Пом рна синусова брадикард я.
В. Р дк монофокусн екстрасистоли.
Г. Блокада право н жки пучка Г са.
Д. Недостатн сть кровооб гу ІІБ ст.
10. Хворих хрон чним легеневим серцем з початковою стад ю серцево декомпенсац бажано направляти на наступн курорти:
А. Кл матичн п вденного берегу Криму.
Б. Степово зони.
В. М сцев кл матичн .
Г. Кл матичн курорти Кисловодська.
Д. Санаторно-курортне л кування протипоказане.
В рн в дпов д на тести ситуац йн задач :
1-А; 2-Д; 3-В; 4-Д; 5-Д; 6-Б; 7-А; 8-Г; 9-Д; 10-В.
Задач .
Задача 1.
Хворий З., 54 рок в скаржиться на част тривал розпираюч головн бол , нудоту, запаморочення, мигт ння мушок перед очима, «п'яну ходу». Об' ктивно АД 160/105 мм рт ст., ЧСС 76уд/м на. Поставлений д агноз ГБ 2 ст.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром.
А. Невротичний
Б. Дисциркуляторний
В. Синдром метабол чних порушень
Г. Дискинетичний синдром
Д. Синдром запальних явищ
Назв ть зону впливу при парал тичн й форм судинно реакц
А. Слизова оболонка носа
Б. Чревне сплетення
В. Ком ркова зона
Г. Литков м'яза
Д. Область печ нки
Вибер ть методику гальван зац , показану в цьому випадку
А. По Щербаку
Б. По Келлату
В. По Бергонье
Г. М сцева поперечна
Д. М сцева подовжня
Яке з супутн х захворювань може служити протипоказанням до призначення ф з отерап
А. Гемоф л я
Б. Хрон чний п лонефрит
В. Поширений остеохондроз
Г. Д сциркуляторная енцефалопат я
Д. Хвороба Бехтерева
Укаж ть схему ф з отерапевтичного л кування даного пац нта
А. ДМВ+КВЧ на шийний в дд л
Б. Магн тотерап я + ванни по Гауффе
В. УВЧ на шийний в дд л + с рководнева ванна
Г. Гальван зац я по Щербаку + ДМВ на шийний в дд л хребта
Д. СМТ + дарсонвал зац я ком рково зони
Еталони в дпов дей: 1. Б., 2. В, 3. А, 4. А, 5.Д
ТЕСТИ ситуац йн задач
Задача 2
Хворий Н., 58 рок в скаржиться на приступовидн бол по ходу нерва в ноз , п двищення чутливост н г до холоду. При об' ктивному досл дженн визнача ться симптом «плантарно шем ». Виставлений д агноз атеросклероз судин нижн х к нц вок.
Який синдром ведучим
А. Симпатикотон чний
Б. Імунних порушень
В. Синдром метабол чних порушень
Г. Дискинетичний синдром
Д. Синдром запальних явищ
Яка зона рефлекторно нервац при даному синдром
А. Паравертебрально С3-Т4
Б. Проекц я щитовидно залози
В. Область печ нки
Г. Область пахового трикутника
Д. Область грудного в дд лу хребта
Що може бути протипоказаням до призначення ф з отерап
А. Г пертон чна хвороба 3 стад
Б. Подагричний артрит
В. Соляр т
Г. Зал зодеф цитна анем я
Д. ДОА кол нних суглоб в, ФН 2 ст.
Яку ванну потр бно призначити в цьому випадку
А. З морською с ллю
Б. Г рчичну
В. Сульф дную
Г. Іодобромную.
Д. По Гауффе
5. Вибер ть правильну схему ф з отерапевтичного л кування
А. КВЧ на область грудини + Електрофорез кальц ю на ком ркову зону
Б. Електрофорез цинку на шийний в дд л+УВЧ на литков м'язи
В. Новока н-електрофорез по Вермелю + УФО област поясниц
Г. електрофорез мезатона на область поперекових симпатичних вузл в + магн тотерап я на область гом лки
Д. Озокерит + масаж гом лок
1. Хворий П., 43 рок в скаржиться на тривал розпираюч головн бол , як посилюються з зб льшенням прийому р дини, мигт ння мушок перед очима, п двищення артер ального тиску до 160/110 мм рт ст, набряки пов к, одутл сть особи, сонлив сть. Поставлений д агноз г пертон чна хвороба. Укаж ть синдром, переважаючий в кл н ц даного пац нта.
А. Невротичний г перадренерг чний
Б. Диск нетичний г покинетичний
В. Невротичний депресивний
Г. Метабол чний
Д. Дискинетичний г перк нетичний
2. У хворого Т., 60 рок в страждаючого цукровим д абетом, 2 типи, середньому тягарю невропатолог виявив явища початкового церебрального атеросклерозу з поразкою судин головного мозку. Укаж ть оптимальн зони впливу ф з отерапевтичними процедурами у даного хворого.
А. Область н рок печ нки
Б. Ком ркова зона
В. Шийн попереков симпатичн вузли
Г. Поверхово розташован вени
Д. Область щитовидно залози
3. У хворого М., 52 рок в поставлений д агноз г пертон чна хвороба 2 стад . У кл н ц переважа невротичний синдром г перадренерг чний тип. У комплексному л куванн призначили електрол кування. Укаж ть яку методику потр бно призначити даному хворому.
А. Електрофорез на ком ркову зону.
Б. СМТ форез на шийний в дд л
В. ДДТ форез на ком ркову зону
Г. Дарсонвал зац я ком рково зони
Д. Лазеротерап я
4. Хворому В., 54 рок в поставлений д агноз атеросклероз судин нижн х к нц вок. У кл н ц переважа синдром запальних явищ з вираженим набряком. Вибер ть оптимальний л кувальний чинник для даного хворого
А. Бром-электрофорез
Б. УВЧ-терап я
В. СМВ терап я
Г. ДМВ терап я
Д. КВЧ терап я
5. Основна мета призначення платиф л н-елекртрофореза загального по Вермелю хворому У., 45 рок в з г пертон чною хворобою 1 стад з вираженим г перк нетичним синдромом
А. Тон зуюча
Б. Спазмол тична
В. Протизапальна
Г. Прискорення основного обм ну
Д. Прозапальна
6. Виберете оптимальний ф з отерапевтичний рецепт платиф л н-електрофореза при г пертон чн й хвороб 1 стад
А. Електрофорез платиф л на на нижн к нц вки по м сцев й подовжн й методиц , ампераж до в брац , 20 хвилин, 7 ч/д
Б. Загальна гальван зац я по Вермелю з платиф л ном, ампераж тривал сть по схем , 12 кд
В. Електрофорез платиф л на на предкард альну зону по контактн й методиц , амперажем 40 мА при площ прокладки 100см2, 30 хвилин, 10 кд
Г. Платиф л н-електрофорез на закрит пов ки по подовжн й методиц , ампераж 15 мА, 20 хвилин, 8 ч/д
Д. Електрофорез платиф л на на кист по рефлекторн й ефлюв альн й методиц , амперажем 40 мА при площ прокладки 100см2, 30 хвилин, 10 кд
7. Хворий До., 44 рок в знаходиться в невролог чному в дд ленн з д агнозом атеросклероз судин головного мозку. У комплексному л куванн призначений електрофорез. Вибер ть л карську речовину
А. Н котинова кислота
Б. Йод
В. Кальц й
Г. Л даза
Д. Пелодекс
8. Дитин П., 12 рок в поставлений д агноз г пертон чна хвороба з переважанням дискинетичного синдрому на фон п двищено активност симпатично системи. Вибер ть ф з отерапевтичн процедури даному хворому
А. СМТ по очноямково-соскопод бн методиц
Б. Магн тотерап я област каротидних синус в
В. Циркулярний душ
Г. ДМВ на область нирок
Д. КВЧ-терап я
9. Хворому З., 56 рок в з д агнозом г пертон чна хвороби з диск нетичним синдромом по г пок нетическому типу призначена ф з отерап я. Який метод потр бно використати в цьому випадку?
А. УВЧ терап я на с нокаротидн зони
Б. СМТ по очноямково-соскопод бн й методиц
В. Магн тотерап я на потиличну область
Г. Центральна електроаналгез я
Д. Електросон
10. Хворому Ш., 45 рок в з д агнозом г пертон чна хвороба, неврастен я, г перстенична форма призначений гальван чний ком р по Щербаку. Вибер ть другу процедуру даному пац нту
А. ДДТ
Б. СМТ
В. Дарсонвал зац я
Г. Лазеротерап я
Д. Магн тотерап я
Питання для самоконтролю:
Основи на яких базу ться можлив сть в дновлення здоров’я.
Визначення реаб л тац , мета та завдання на кожному з етап в.
Засоби, що використовуються на р зних етапах реаб л тац та особливост х застосування при р зн й патолог .
Критер в дбору ос б для проведення медично реаб л тац .
Анатомо-ф з олог чн особливост серцево-судинно системи.
Ет олог ю, патогенез, кл н ку та л кування захворювань орган в серцево-судинно системи.
Механ зм д немедикаментозних засоб в л кування.
Характеристику л кувальних фактор в, що використовуються при проведенн медично реаб л тац хворих з патолог ю серцево-судинно системи.
Покази до проведення медично реаб л тац .
Особливост в дновного л кування кард олог чних хворих.
Показання для направлення на санаторно-курортне л кування хворих з захворювання серцево-судинно системи.
Протипоказання до кл мато-, бальнеотерап та грязел кування в л куванн та реаб л тац хворих з патолог ю серцево-судинно системи.
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю серцево-судинно системи.
Бальнеолог чн та грязел кувальн процедури, що рекомендуються ц й категор хворих, диференц йоване призначення при окремих захворюваннях серцево-судинно системи.
Джерела нформац :
Основн :
Медична та соц альна реаб л тац я / Мисула І.Р., Вакуленко Л.О., Швед М.І. та н. Терноп ль: Укрмедкнига, 2005. 400 с.
Ежов В.В., Андрияшек Ю.И. Физиотерапия в схемах и рисунках: Справочник. М.:АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. 302 с.
Ф з отерап я: п дручник / Н.П. Яковенко, В.Б.Самойленко. К.: ВСВ «Медицина», 2011. 256 с.
Лекции по общей физиотерапии. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. К.: Куприянова Е.А., 2005, - 368 с.
Пономаренко Г.Н., Улащик В.С., Зубовский Д.К. Спортивная физиотерапия. СПб., 2009. 318 с.
Маньшина Н.В. Курортология для всех. За здоровьем на курорт / Н.В.Маньшина. М.: Вече, 2007. 592 с.
Козлова Л.В., Козлов С.А., Семененко Л.А. Основы реабилитации. Ростов н/Д.: Феникс, 2005. 475 с.
Основи курортолог : Пос бник для студент в та л кар в. За редакц ю М.В.Лободи, Е.О.Колесника. К.: Видавець Купр янова О.О., 2003. 512 с.
Самосюк І.З., Парамончик В.М., Губенко В.М. та н. Ф з отерапевтичн та ф з опунктурн методи х практичне застосування. Навчально-методичний пос бник. 2-е вид., доп. К.: Купр янова О.О., 2004. 316 с.
Сердюк Н.М. Внутр шня медицина. Терап я. К.: Медицина, 2006. 686 с.
П шкова О. В. Ф зична реаб л тац я при захворюваннях внутр шн х орган в : навчальний пос бник / О. В. П шкова. Харк в : СПДФО, 2011. 312 с.
Додатков :
Маслов Ю.С. Пропедевт ка внутр шн х хвороб., СПб., 1998.- С.60-158.
А.Н.Рем зов Медична б олог чна ф зика. М. 1999.- С.251-345
Е.Браунвальд. Внутр шн хвороби. М., 1995., З.
Фармаколог я п д ред.І.С Чекмана Ки в, 2001.- С.33-36
Сокрут В.Н.., Казаков В.Н. нш. Медична реаб л тац я в терап . Донецьк, 2001.- С.312-367
Виб р застосування ф з отерапевтичних метод в та курортних фактор в при патолог орган в дихання
Гостр респ раторн в русн нфекц
Серед захворювань орган в дихання найб льше поширення мають гостр респ раторн в русн нфекц (ГРВІ), як обумовлен великою к льк стю р зних ет олог чних фактор в. «Вх дними воротами» нфекц р зн в дд ли респ раторного тракту, де виникають запальн зм ни. Так, при риновирусных захворюваннях переважають явища рин ту, при аденов русних захворюваннях - ринофаринг ту, парагрип - ларинг ту, грип - трахе ту, при респ раторних в русних захворюваннях - явища бронх ту.
У перш дн захворювання практичн л кар ф з отерап ю зазвичай або не призначають, або призначають т льки ультраф олетове опром нення слизово оболонки носа в суберитемних дозах, розраховуючи на бактерицидний ефект УФ-випром нювання. Але виника при опром ненн легка еритема слизово оболонки яка р зко посилю явища риноре .
Комплекс ф зичних метод в л кування сл д призначати з перших дн в захворювання в умовах амбулатор , вдома або в стац онар . Сво часне застосування ф з отерап зменшить виражен сть симптом в захворювання, буде сприяти б льш швидкому вир шенню запального процесу попередить розвиток ускладнень.
З першого дня захворювання призначають:
1. Паров або тепловлажные нгаляц 1-2% розчину натр ю г дрокарбонату. Температура аерозолю 38-39 °С, тривал сть нгаляц 10 хв. Процедури проводять 3 рази в день. Курс л кування 5-6 дн в.
2. Ультраф олетове опром нення п дошовно сторони стоп по 5-7-9 б одоз. Впливу проводять щодня. Курс л кування 3 процедури.
3. ЕП УВЧ на н с, придатков пазухи носа, а при явищах тубоот та - на в дпов дне вухо. Потужн сть випром нювання 15-20 Вт, тривал сть впливу 10-12 хв щодня. Курс 5-7 процедур.
4. Магн тотерап я на н с придатков пазухи носа. Апарат «Полюс-3», частота 25 Гц, нтенсивн сть III. тривал сть впливу 20 хв. Апарат «Полимаг - 01М», вправобертаюче магн тне поле, частота 100 Гц, нтенсивн сть 20 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 8 10 процедур.
5. Лазерна терап я, опром нення слизово оболонки носа задньо ст нки глотки гел й-неоновим лазером за допомогою световодних насадок по 5 хв на кожну зону, щоденно. Курс л кування 5 процедур. При нашк рному вплив нфрачервоним лазером проводять опром нення б чних поверхонь спинки носа. Випром нювання безперервний або мпульсний частотою 1500 Гц. Тривал сть процедури 4-6 хв щодня. Курс л кування 6 сеанс в.
6. Св тлотерап я (наприклад, апаратом «Геска», червоним спектром випром нювання) на н с придатков пазухи носа 15 хв 3 рази на день. Курс л кування 3-5 дн в.
Через 3-4 дн в д початку захворювання при стиханн гострих запальних явищ зменшення ексудац слизово оболонки верхн х дихальних шлях в призначають:
1. Ультраф олетове опром нення слизово оболонки носа з ву через тубус. Доза: 1-3 б одози в кожен носовий х д, 0,5 б одози для задньо ст нки глотки щодня. При кожному наступному опром ненн дозу зб льшують на 0,5 б одози. Курс л кування 5 процедур.
2. Електрофорез коде ну, дионина, л дока ну на область гортан трахе при сильному кашл . Електроди розташовують поперечно, сила струму, 5-7 мА, тривал сть впливу 20 хв щодня, Курс л кування 4-6 процедур.
3. Дециметроволновая терап я на трахею. Потужн сть електромагн тного поля 5-10 Вт, тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування-5-6 процедур.
При тривалих формах захворювання з 10-го дня хвороби призначають:
1. Ультраф олетове опром нення грудно кл тки через клейонковий перфорований локал затор. Доза: 2-3 б одози щодня. Курс л кування 5 опром нень.
2. Індуктотерм я област корен в легень. Індуктор-диск д аметром 12 см апарату «ІКВ-4» пом щають в м жлопатков й област з зазором 1,5 см. Перемикач нтенсивност встановлюють в положенн II. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 5-7 процедур.
3. Імпульсна УВЧ-терап я на область корен в леген в (межлопаткова область). Апарат «Терматур», частота мпульс в 350 Гц, потужн сть впливу 10-15 Вт, тривал сть 12-15 хв щодня. Курс л кування 5-7 процедур.
Бронх т гострий
З перших дн в захворювання призначають:
1. Теплолужн нгаляц . В лужний розчин входять натр ю г дрокарбонат 2 г, гл церин 5 г, вода дистильована 200 мл. Температура аерозолю 38-40 °С. Тривал сть нгаляц 10 хв. Процедури проводять 3 рази в день. Курс л кування 10-15 сеанс в.
2. Електрофорез коде ну, д он ну, л дока ну на трахею при вираженому кашл . Активний електрод з препаратом пом щають на передню поверхню ши , пасивний - на задню. Сила струму 5-7 мА. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 5 процедур.
3. Дециметрохвильова терап я на м жлопаткову область чергу ться через день з впливом на трахею. Прямокутний випром нювач апарату «Волна» встановлюють над межлопаткову областю з зазором 5 см. Потужн сть електромагн тного поля 30-40 Вт, тривал сть впливу 10-12 хв через день. Курс л кування 5 процедур. Плоский випром нювач апарату «Терма» пом щають на передню поверхню ши , на трахею контактним способом. Потужн сть електромагн тного поля 5-10 Вт. Тривал сть 10-12 хв через день. Курс л кування 5 процедур.
4. Магн тотерап я на область задньо поверхн грудно кл тини апаратом «Пол маг-01». Великий плоский ндуктор пом щають на область спини поверхнею ндуктор в з маркуванням «N» до т ла хворого. Магн тне поле нерухомий, частота 10 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 10-16 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Ультраф олетове опром нення передньо поверхн ши , грудини, межлопаточной област . Доза - 2-3 б одози. Опром нення передньо задньо поверхонь грудно кл тини чергують через день Курс л кування 4 опром нення.
Бронх т хрон чний катаральний
З перших дн в загострення захворювання призначають:
1. Тепловолог аерозольн нгаляц в двару ромашки. Температура аерозолю 33-39 °С. Тривал сть процедури 10 хв дв ч на день. Курс л кування 5 дн в.
2. Лужно-маслян ультразвуков аерозольн нгаляц . У лужного складу аерозолю входять натр ю г дрокарбонат 1 г, гл церин 2 г, вода дистильована 100 мл Лужний розчин виливають в камеру нгалятора (наприклад, «Альбедо»), до розчину додають к лька крапель ол (оливково , персиково , ол шипшини або обл пихи); туди ж дода ться к лька крапель ретинолу або токоферолу ацетату. Масляна пл вка знаходиться на поверхн лужного розчину. При розпиленн ультразвуком аерозоль масла, з' днаний з лужним аерозолем, вдиха ться хворим, при цьому в дсутня ст йка масляна суспенз я в нгалятор й. Температура аерозолю 37°С. Тривал сть нгаляц 8-10 хв щодня, Курс л кування 5-8 процедур.
3. Дециметроволновая терап я на межлопаткову область. Проводиться за методикою, описаною для л кування гострого трахеобронх ту.
4. Магн тотерап я на область задньо поверхн грудно кл тини апаратом «Полимаг-01». Великий плоский ндуктор пом щають на область спини поверхнею ндуктор в з маркуванням «N» до т ла хворого. Магн тне поле нерухоме, частота 10 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 10-16 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Через 6- 8 дн в в д початку захворювання призначають
1. Ультраф олетове опром нення грудно кл тки через перфорований клейонковий локал затор. Доза: 2-3 б одози щодня. Курс л кування 4-5 опром нень.
2. Індуктотерм я межлопатково област . Індуктор-диск д аметром 12 см апарату «ІКВ-4» розташовують з показало ром 1,5 см в межлопаточной област . Перемикач нтенсивност встановлюють в положенн II Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування-5-8 процедур.
В пер од рем с захворювання призначають:
1. Ультразвуков аерозольн нгаляц н котиново кислоти. На процедуру беруть 5 мл 0,5% розчину. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
2. Електроаерозольн (негативно заряджен молекули аерозолю) нгаляц н котиново або аскорб ново кислот. Тривал сть 8-10 хв щодня. Курс л кування 8-10 нгаляц й.
3. Ультразвуков аерозольн нгаляц м неральних вод ( сентуки, боржом ). Тривал сть 10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Загальне ультраф олетове опром нення спектрами А В за основною схемою щодня. Курс л кування 15 процедур.
5. ГТ. Концентрац я аерозолю натр ю хлориду 1-2 мг/м3 Тривал сть 30-45 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
Бронх т хрон чний гн йний
З перших дн в загострення захворювання признача ться аерозольна терап я:
1. Аерозольн нгаляц 1-2% розчину натр ю б карбонату. Температура аерозолю 37 °С. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 5 процедур.
2. Ультразвуков аерозольн нгаляц 5 мг трипсину або 5 мг х мотрипсину зам сть лужних нгаляц й або у зв'язку з малою х ефективн стю. Температура аерозолю 36°С. Тривал сть 10 хв щодня. Курс л кування 5 процедур.
3. Ультразвуков аерозольн нгаляц антиб отик в призначають на фон х парентерального введення, п сля визначення чутливост м крофлори з бронх в хворого та при в дсутност п двищено чутливост до обраного антиб отика. Част ше призначають нгаляц антиб отик в аминогликозидового ряду. Температура аерозолю 36 °С. Тривал сть нгаляц 10 хв дв ч на день. Доза антиб отика на нгаляц ю - разова доза для парентерального введення. Курс л кування 15-20 процедур.
4. Імпульсне ЕП УВЧ апаратом «Терматур» на область корен в легень призначають п сля нормал зац температури т ла при в дсутност виражено нтоксикац . Конденсаторн пластини д аметром 11 см розташовують поперечно: межлопаткова область праворуч в д грудини з зазором 3 см. Потужн сть випром нювання 10-15 Вт, частота 350 Гц, тривал сть 12 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
5. Низькочастотна магн тотерап я на область корен в легень п сля курсу УВЧ-терап . П-образн ндуктори апарату «Полюс -1» або «Полюс-2» розташовують контактно на межлопаткову область (грудину). Зм нне магн тне поле, безперервний режим впливу. Перемикач нтенсивност встановлюють в положенн III-IV. Тривал сть 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Галотерап я (ГТ) призначають через 6-7 дн в п сля початку захворювання Концентрац я аерозолю натр ю хлориду 2-3 мг/м3, тривал сть 45-60 хв щодня. Курс л кування 12 процедур. ГТ може бути продовжена в пол кл н чних умовах.
В пер од рем с захворювання призначають:
1. Електрофорез йоду, кальц ю за загальною методикою впливу щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Загальне ультраф олетове опром нення по спов льнен й схем щодня. Курс л кування 20 опром нень.
Хрон чний обструктивний бронх т
З перших дн в перебування хворого в стац онар призначають:
1. Ультразвуков аерозольн нгаляц бронхол тик в: еуф л ну, еусп рана, солутан. Тривал сть процедури 10 хв щодня. Курс л кування 10 нгаляц й.
2. Ультразвуков аерозольн нгаляц гепарину (в даному випадку в н використову ться в якост муколитика). Вона викону ться сл дом за нгаляц ю бронхол тичного впливу. На процедуру беруть 5000 ОД гепарину. Тривал сть процедури 5-7 хв. Курс л кування у 8 нгаляц й.
3. Ультразвуков аерозольн нгаляц антиб отик в призначають на фон х парентерального введення, п сля досл дження чутливост м крофлори з бронх в при в дсутност п двищено чутливост хворого до обраного антиб отика.
4. Внутр шньоорганний електрофорез бронхол тик в, мукол тик в, антиб отик в. Сл дом за нгаляц ю медикамент в виконують процедуру гальван зац грудно кл тини. Електроди розташовують поперечно на м жлопаткову область (грудину). Сила струму 5-8 мА. Тривал сть 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Дециметроволновая терап я на область корен в легень. Цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2» розташовують з зазором 5 см на м жлопаткову область або над грудиною. Потужн сть електромагн тного поля 25-40 Вт. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
6. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я Індуктори «N» «S» апарату «АМІТ-01» або апарату магн тотерап «АМТ2 АГС» розташовують паравертебрально в област грудного в дд лу хребта з двох стор н, пов льно перем шають х уздовж хребта по м жреб рьях до середньо пахвово л н . Ампл туда магн тно ндукц 400-1000 мТл, нтервал м ж мпульсами 50-100 мс. Тривал сть процедури 10 хв щодня. Курс л кування 8- 10 процедур.
7. Низько нтенсивна магн тотерап я апаратом «Полимаг - 01» Два великих плоских ндуктора пом щають на передню задню поверхню грудно кл тини, утворюючи як би солено д, випром нююча поверхня ндуктор в з маркуванням «N» розташову ться до т ла хворого. Параметри магн тного поля: зм нне магн тне поле по горизонтал зл ва направо. Частота магн тних мпульс в 100 Гц, нтенсивность 20-25 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 12 процедур.
8. Масаж грудно кл тки.
В пер од рем с захворювання призначають:
1. Інгаляц йна терап я (ІТ) при концентрац аерозолю хлориду натр ю 4-6 мг/м3. Тривал сть 45-60 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
2. Г покс терап я 30-60 хв щодня, Курс л кування 15 20 процедур.
3. Электроаерозольна терап я еуф л ну негативного заряду. Тривал сть нгаляц 10 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
4. Загальне ультраф олетове опром нення спектр в А В за основною схемою. Курс л кування 15 опром нень.
5. Масаж грудно кл тки 10 15 процедур.
6. Аерозольна, електроаерозольна аеро онотерап я.
Пневмон я
Крупозна пневмон я
З 3-4-го дня захворювання призначають нгаляц йну терап ю:
1. Ультразвуков аерозольн нгаляц В зотон чному розчин натр ю хлориду розчиняють 5000 ОД гепарину. Температура аерозолю 36°С. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 5-6 процедур.
2. Ультразвуков аерозольн нгаляц антиб отик в призначають на фон х парентерального введення залежно в д чутливост м крофлори легень бронх в при в дсутност п двищено чутливост до не хворого. Част ше застосовуються антиб отики ам ногл козидового ряду. 40 мг гентам цину (гарам цина) розчиняють в 10-20 мл дистильовано води для одн нгаляц . У день проводять х дв . Курс л кування 10-15 процедур.
3. Дециметрохвильова терап я на леген . Включа ться в комплексне л кування з другого дня п сля нормал зац температури т ла хворого, при виключенн таких ускладнень пневмон , як абсцедирування, випотной плеврит, що приблизно в дпов да 7-8 дня в д початку захворювання. При запаленн одн частки леген використовують цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2», при двосторонньому процес - прямокутний випром нювач, зазор 5 см. Потужн сть електромагн тного поля 30-40 Вт. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Імпульсна УВЧ-терап я на легк апаратом «Терма - тур» част ше призначають людям л тнього в ку та ослабленим хворим. Конденсаторн пластини д аметром 10см розташовують на грудну кл тку поперечно на вогнище запалення, зазор 3 см Потужн сть випром нювання 5-10 Вт, частота 350 Гц, тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
5. Магн тофорез антиб отик в в леген . На тл парентерального введення обраного антибиоткика та ультразвуково нгаляц виконують процедуру магн тотерап апаратом «Полимаг-01». Два великих плоских ндуктора пом щають на грудну кл тину у вигляд солено да, над вогнищем запалення легенево тканини, поверхнею ндуктор в з маркуванням «N» до т ла хворого. Магн тне поле нерухомий, частота 10 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 10-16 мТл, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Вогнищева пневмон я (бронхопневмон я)
Для л кування вогнищево пневмон призначають:
1. Ультразвуков аерозольн нгаляц антиб отик в. Включають в комплексне л кування хворого з 2-3-го дня в д початку захворювання. Антиб отик вибирають в залежност в д чутливост до нього м крофлори пац нта. Найчаст ше це антиб отики ам ногл козидового ряду. 40 мг гентам цину (гарамицина) розчиняють в 10-20 мл дистильовано води для одн нгаляц . У день проводять х дв або три. Курс л кування 6-8 дн в.
2. Дециметроволновая терап я на вогнище запалення леген в. Признача ться п сля нормал зац температури т ла хворого при виключенн наявност ускладнень пневмон . Потужн сть електромагн тного поля 40-50 Вт, тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
При пневмон ях з затяжним переб гом з 15-20-го дня призначають:
1. Низкоинтенсивная магн тотерап я апаратом «Пол маг-01» з метою надати муномодулюючий вплив на орган зм хворого. Два великих плоских ндуктора пом щають на передню задню поверхню грудно кл тини, утворюючи як би солено д, випром нююча поверхня ндуктор в з маркуванням «N» розташову ться до т ла хворого. Зм нне магн тне поле по горизонтал зл ва направо. Частота магн тних мпульс в 100 Гц, нтенсивн сть 20-25 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Електрофорез гепарину на область запального нф льтрату. Розташування електрод в на грудну кл тку за поперечною методикою. Сила струму 8-10 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
3. Індуктотерм я грудно кл тини над областю запального нф льтрату. Впливають малим ндуктором апарату «ІКВ-4», перемикач нтенсивност встановлюють в положенн I-II Тривал сть 10-15 хв щодня. Курс л кування 6-8 процедур.
4. Ультраф олетове опром нення грудно кл тки. Проводиться через клейонковий перфорований локал затор по 1 б одози щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
5. Масаж грудно кл тки з включенням р зноман тних прийом в в брац . Курс л кування 10 процедур.
6. ГТ. Тривал сть д при концентрац аерозолю хлориду натр ю 2 мг/м3 40-60 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
7. Г покс терап я. Тривал сть 30-40 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
Ексудативний плеврит.
Ф зичн методи у комплексне л кування включають п сля виключення пухлинного генезу плевриту видалення ексудату з плеврально порожнини.
Для л кування ексудативного плевриту призначають:
1. Низькочастотна магн тотерап я за допомогою апарату «Полюс-1», «Полюс-2», «ІІДМТ», «Полимаг-01М», «МАГНІТ - Мед ТеКо». Пульсуюче магн тне поле, частота 50 Гц, магн тна ндукц я 20-30 мТл. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Ультрафонофорез л дази на область плеврального синуса на боц ураження. Методика лаб льна (скануюча), безперервний режим впливу, нтенсивн сть 0,2-0,4 Вт/см2, тривал сть 10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Електрофорез салюзида, кальц ю, л дази (салюзид вводиться з катода, л даза - з анода), йодистого кал ю на область ураженого плеврального синуса. Сила струму 5-3 мА, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Інфрачервона лазерна терап я апаратами «Рикта» «В зерунок 2К», «Мустанг». Частота лазерного випром нювання 1000 Гц, нтенсивн сть в мпульс 4-8 Вт, методика впливу лаб льна над областю плевральних синус в, тривал сть 10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Бронх альна астма
Атоп чна форма
Застосування ф зичних метод в сприя нормал зац д яльност перезбудженого парасимпатичного в дд лу вегетативно нервово системи, зменшення бронхоспазму, розр дженню полегшення вид лення в'язко слизово мокроти, зниження п двищено чутливост орган зму до алерген в.
П д час нападу бронх ально астми середньо важкост призначають:
1. Ультразвуков аерозольн нгаляц атроп ну, еуфилл на, ефедрину, д медролу, алупент, еусп рана. Тривал сть нгаляц 10 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я апаратами «АМ ІТ-01» «АМТ2 АГС» сприя п двищенню рухово активност м жреберних м'яз в м'яз в д афрагми, що чинить благотворний вплив на функц ю зовн шнього дихання, нормал зу вегетативну та ендокринну регуляц ю дихально функц легень. Індуктори «N» «S» розташовують контактним способом в м жлопатков й област паравертебрально в грудному в дд л хребта. Їх перем шають з кожною посилкою магн тного поля по вс й зон впливу з включенням зони проекц наднирник в. В середин процедури ндуктори м няють м сцями. Магн тна ндукц я 800-1000 мТл, нтервал м ж мпульсами 40-60 мс. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 6 8 процедур.
3. Д адинамотерап я або д адинамофорез еуф л ну, адренал ну на паравертебральн област з V шийного до X грудного хребц в. Впливають двухполупер одним безперервним струмом 2 хв струмом, модульованим короткими пер одами 2-3 хв. пот м зм нюють полярн сть на зворотну вплив повторюють при попередн й посл довност . Курс л кування-5-6 процедур.
4. Дец метровохвильова терап я на наднирники. Прямокутний випром нювач апарату «Волна-2» розташовують з боку спини з зазором 5 см, потужн сть випром нювання 30-40 Вт. Тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Лазерна терап я нфрачервоним лазерним випром нюванням. Методика контактна, скануюча. Впливають паравертебрально на р вн III-IХ грудних хребц в, по середн й л н в област середньо третини грудини, наднирково област . Частота лазерного випром нювання 50-100 Гц, потужн сть випром нювання у мпульс 6-8 Вт. Загальна тривал сть д 10-12 хв. Ефективн сть лазерно терап п двищу ться, якщо по днувати вплив по зонах з надвенным (черезшк рним) опром ненням циркулюючо кров нфрачервоним лазером або ендовазальним опром ненням гел й-неоновим лазером. При черезк рному надвенном опром ненн дв випром нююч головки нфрачервоного лазера встановлюють над куб тальними венами в област л ктьових суглоб в. Режим роботи лазера безперервний або мпульсний частотою 1500 Гц. Тривал сть впливу на кожну зону за 10 хв. При внутр шньовенному опром нення гел й-неоновим лазером потужн сть випром нювання 2 мВт, тривал сть 20-30 хв. Курс л кування 10 дн в.
6. ТКЕС. Розташування електрод в: лоб-потилицю. Параметри струму: монополярн або б полярн мпульси прямокутно форми тривал стю 3-4 мс, частотою проходження 100-150 Гц, сила струму 3 мА. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
7. Масаж грудно кл тки ком рцево зони. Починають з м'яз в спини, пот м масажують м жреберн м'язи, м'язи ком рно зони ши . Застосовують прийоми поглажування, розтирання, розминання, що по днуються з прийомами здавлення грудно кл тини в момент видиху хворого. Виключаються в брац (рублення, поколачування, поплескування н). Процедури проводять 1 -2 рази на день. Курс л кування 12 процедур.
У м жнападний пер од переб гу захворювання призначають:
1. Інгаляц я негативно заряджених електроаерозол в еуф л ну, ефедрину, папаверину, еусп рана. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Аеро онотерап я негативно зарядженими онами при концентрац 100 000-300 000 он в в 1 см3 пов тря.
3. Ультрафонофорез еуф л ну (до складу маз входять еуф лл н 3 г, дистильована вода 40 мл, ланол н 40 г, вазел н 20 г) на над-, п дключичн паравертебральн зони з V шийного до X грудного хребц в. Потужн сть випром нювання 0,1-0,4 Вт/см2, мпульсний режим. Тривал сть д на кожне поле 3-5 хв Загальна тривал сть процедури 10-12 хв, щодня. Курс л кування 12 сеанс в.
4. Низько нтенсивна магн тотерап я апаратом «Полимаг-01» з метою надати муномодулюючий вплив на орган зм хворого, стимулюючу д ю на наднирники. Два великих плоских ндуктора пом щають на передню задню поверхню грудно кл тини, утворюючи якби солено д, випром нююча поверхня ндуктор в з маркуванням «N» розташову ться до т ла хворого. Зм нне магн тне поле по горизонтал зл ва направо. Частота магн тних мпульс в 100 Гц, нтенсивн сть 20-25 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
5. Індуктотерм я надниркових залоз селез нки. Індуктор - диск д аметром 22 см апарату «ІКВ-4» розташовують з боку спини з зазором 1-1,5 см, перемикач нтенсивност встановлюють в положенн V-VI. Для виконання процедур можна використовувати ндуктор-кабель. Тривал сть 12-15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
6. Електростимуляц я м'яз в д афрагми, д афрагмального нерва м жреберних м'яз в синусо дальними модульованими струмами частотою 50 Гц апаратами «Ампл пульс», «Ель Ескулап МедТеКо».
7. Електрофорез адренал ну, еуф л ну, ефедрину за загальною методикою впливу. Сила струму 8-12 мА. Тривал сть д 15 20 хв щодня. Курс л кування 10 - 12 процедур.
8. Електрофорез кальц ю з назальною методико впливу. Сила струму 0,5 2 мА. Тривал сть 6 - 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
9. Ультраф олетове опром нення грудно кл тки по зонах або через клейонковий перфорований локал затор. Проводиться щодня. Доза: 2 б одози. Для отримання хорошого десенсибилизирующего ефекту на курс л кування признача ться 12 процедур.
10. ГТ при концентрац аерозолю 2 мг/м3. Тривал сть впливу 45 60 хв щодня. Курс л кування 12 15 процедур.
11. Г покс терап я. Тривал сть 30 60 хв щодня. Курс л кування 15-20 процедур.
12. Загальна кр отерап я з метою п двищення адаптац йно-пристосувальних, захисних сил орган зму, стимуляц ендокринно системи та муномодулюючо д . Температура пов тряно-азотно сум ш - 160 °С, тривал сть впливу 2-3 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
Інфекц йно-алерг чна форма
Застосування ф зичних метод в л кування сприя санац дихальних шлях в вогнищ хрон чно нфекц , покращу дренажну функц ю бронх в, функц ю зовн шнього дихання та легеневого кровооб гу, нада десенсиб л зуючий та протизапальний ефекти.
З перших дн в загострення захворювання призначають:
1. Ультразвуков аерозольн нгаляц еуф л ну, новодрина, еусп рана, солутан. Інгаляц я бронхоспазмол тичних препарат в проводиться перед нгаляц ю антиб отик в або самост йно. Тривал сть впливу 5 хв один або два рази в день. Курс л кування 12-15 процедур.
2. Ультразвуков аерозольн нгаляц антиб отик в ам ногл козидового ряду, а також нших антиб отик в в залежност в д чутливост до них хворого на тл х парентерального введення. Інгаляц проводять 2 рази на день. Тривал сть д 10 хв. Курс л кування 12-15 процедур.
3. Ультразвуков аерозольн нгаляц мукол тичних засоб в (гепарин, х мотрипсин, трипсин) при наявност в'язкого секрету в бронхах. Тривал сть впливу 5- 8 хв щодня П сля нгаляц химотрипс на трипсину ротову порожнину необх дно прополоскати водою. Курс л кування 5 -8 процедур.
4. Ампл пульстерап я паравертебрально на грудний в дд л Режим впливу I, р д роботи III IV за 5 хв кожен. Частота 70 Гц, посилки паузи по 1,5-2 с, глибина модуляц 75 -100%, сила струму 10 12 мА. Процедури виконують щодня, курс л кування-10 сеанс в.
5. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я апаратом «АМІТ-01» або «АМТ2 АГС». Методика впливу контактна рухома паравертебрально зони грудного в дд лу хребта в зон проекц наднирник в. Магн тна ндукц я 800 - 1000 мТл, в дстань м ж мпульсами 60-80 мс. Тривал сть 12 15 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
6. Ампл пульстерап я за методикою електростимуляц д афрагмального нерва м'яз в д афрагми. Два електрода з г дроф льними прокладками 2,5 х 5 см пом щають на передньобокову поверхню ши позаду грудинно-ключично-соскопод бного м'яза (зона проекц д афрагмального нерва). Синусо дальна форма струму, р д роботи II, частота проходження мпульс в 50 Гц, глибина модуляц 100%, посилки паузи по 3 с, сила струму 10 12 мА, тривал сть д 5 хв. Для друго укладання два електроди розм ром 2,5 х 10 см розташовують на б чних поверхнях грудно кл тини за середньою аксиллярной л н в VIII-IХ м жребер' . Параметри струму т ж, сила струму 15-20 мА. Імпульси повинн по днуватися з дихальними рухами грудно кл тини. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
7. Дециметроволновая терап я на область корен в легень або частку леген з фокусом запалення. Цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2» розташовують з зазором 5 см. При двосторонньому ураженн леген в використовують прямокутний випром нювач. Потужн сть 30-50 Вт, тривал сть впливу 10 12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
8. Ультраф олетове опром нення шк ри грудно кл тки з допомогою перфорованого клеенчатого локал затора. Доза: 2-3 б одози. Опром нення проводять через день. Курс л кування 4-5 процедур.
9. Масаж грудно кл тки.
10. Масаж ком рцево зони за допомогою голчастих валик в. Одночасно проводиться л кування ф зичними методами хрон чних патолог чних процес в у верхн х дихальних шляхах (хрон чн рин ти, синусити, гайморити, тонзил ти та н).
В пер од рем с захворювання призначають:
1. Електроаерозольн нгаляц (негативно заряджен ) 1% розчину еуф л ну. Тривал сть 10 хв щодня. Курс л кування 12-15 процедур.
2. Електрофорез кальц ю за загальною методикою впливу. Сила струму 10 мА, тривал сть 20 хв, щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
3. Низко нтенсивна магн тотерап я апаратом «Полимаг - 01» з метою надати муномодулюючий вплив на орган зм хворого, стимулюючу д ю на наднирники. Два великих плоских ндуктора пом щають на передню задню поверхню грудно кл тини, утворюючи як би солено д, випром нююча поверхня ндуктор в з маркуванням «N» розташову ться до т ла хворого. Зм нне магн тне поле по горизонтал зл ва направо. Частота магн тних мпульс в 100 Гц, нтенсивн сть 20-25 мТл, тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
4. Індуктотерм я на корен легень. Електрод-диск д аметром 12 см апарату «ІКВ-4» пом щають в м жлопатков й област з зазором 1,0-1,5см. Перемикач нтенсивност встановлюють в положенн II. Тривал сть д 15 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
5. ГТ. Признача ться п сля куп рування напад в бронх ально астми. Концентрац я аерозолю натр ю хлориду 2-4 мг/м3, тривал сть 45-60 хв щодня. Курс л кування 15 процедур, з них 5-7 в стац онар , нш в амбулаторних умовах.
6. Г покс терап я. Тривал сть 30-60 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
7. Загальна кр отерап я з метою п двищення адаптац йно-пристосувальних, захисних сил орган зму, стимуляц ендокринно системи та муномодулюючо д . Температура пов тряно-азотно сум ш -160 °С, тривал сть впливу 2-3,5 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
8. Загальне ультраф олетове опром нення за основною або спов льнен й схем щодня. Курс л кування 20 процедур.
9. Аеро онотерап я негативно зараженими онами при концентрац 100 000-200 000 он в в 1 см3. Тривал сть д 15 хв щодня, Курс л кування 15-20 процедур.
10. Санац я ф зичними методами (ультразвуком, ЕП УВЧ, ультраф олетових лазерним випром нюванням) вогнищ хрон чно нфекц верхн х дихальних шлях в та лор - орган в.
Абсцес леген в
Абсцес леген - некротичне, гн йне розплавлення тканини леген з утворенням порожнини. Пов'язаний з нфекц ю дихальних шлях в, переходом процесу з сус днього органу, травмою ателектазом леген , асп рац я сторонн х речовин. Особливе м сце займають постпневмотичн абсцеси, як розвиваються п сля гостро пневмон у хворих з зниженою муноб олог чно реактивн стю чи п зно початим л куванням.
В ранн й пер од п сля спорожнення порожнини абсцесу для зменшення перифокального запалення стимулювання регенерац йних процес в призначають ф зичн методи л кування:
1. Внутриорганный електрофорез антиб отик в. При бронхоскоп у порожнину абсцесу вводять антиб отик, до якого чутлива м крофлора. За поперечною методикою над порожниною абсцесу мають електроди виконують процедуру гальван зац . Сила струму 5-8 мА. Тривал сть впливу 20-30 хв. В дн , коли зрошення порожнини абсцесу антиб отиками не виробляють, внутр шньопорожнинний електрофорез виконують п сля проведення ультразвуково аерозольно нгаляц антиб отика.
2. Низькочастотна магн тотерап я. Магн тофорез антиб отик в п сля ультразвуково аерозольно нгаляц парентерального введення. Методика розташування ндуктор в (наприклад, в д апарат в «Полюс-1», «Полюс-2», «ПДМТ», «Полимаг-01М», «МАГНІТ - Мед ТеКо») поперечна над порожниною абсцесу, контактна з шк рними покривами. Пульсуюче односпрямоване магн тне поле. Магн тна ндукц я 30 -40 мТл. Тривал сть д 30 -40 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
3. Інфрачервона лазерна терап я. Проводять п сля процедури магн тотерап . Випром нюючу головку встановлюють в зон проекц на поверхн грудно кл тки порожнини абсцесу протягом вс процедури пов льно перем щують над порожниною абсцесу. На початку курсу лазерно терап призначають частоту проходження мпульс в випром нювання 1000 1500 Гц (у пер од запалення), дал знижують до 5 Гц, для отримання стимулю регенерац йн процеси. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 15 20 процедур.
4. Високо нтенсивну мпульсну магн тотерап ю апаратом «АМІТ-01» або «АМТ2 АГС» в по днанн з нфрачервоним лазерним випром нюванням призначають при хрон чному абсцес для стимуляц репаративних процес в в його порожнин . Індуктори апарат в магн тотерап розташовують контактно пов льно перем щують над порожниною абсцесу. Магн тна ндукц я 600-800 мТл, нтервал м ж мпульсами 100 мс. Тривал сть д 12 хв щодня. П сля магн тотерап на цю ж область впливають ІЧ-лазерним ІЧ-св тлод одним випром нюванням частотою 5 Гц протягом 10 хв апаратами «Рикта», «В зерунок 2К», «Мустанг». Курс л кування 10-12 процедур.
САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ
Основн курорти для л кування захворювань орган в дихання
Покази до л кування Назва, форма стад я хвороби Санатор 1. Стан п сля перенесено пневмон з обмеженою д лянкою запального процесу при важкому або ускладненому переб гу. М сцев
Кл матол кувальн 2. Стан п сля перенесено певмон з затяжним переб гом (б льше 8 тижн в) з астен зац ю, кл н чними рентгенолог чними ознаками залишкових запальних зм н в легенях, при ДН не вище І стад . М сцев
Кл матол кувальн 3. Хрон чний бронх т в фаз рем с без виражених порушень вентиляц йно функц , без бронхоектаз в, що супроводжуються вид ленням значно к лькост харкотиння, при ДН не вище І стад . М сцев
Кл матол кувальн 4. Хрон чний трахеобронх т, трахе т в фаз рем с , в тому числ профес йного характеру, токсично та пилово ет олог при ДН не вище І стад . М сцев
Кл матол кувальн 5. Хрон чний бронх т в фаз рем с без виражених напад в БА, без дифузного пневмосклерозу та бронхоектаз в, що супроводжуються вид ленням значно к лькост харкотиння, при ДН не вище ІІ стад . М сцев 6. Хрон чний обструктивний бронх т в фаз ст йко або нест йко рем с при ДН не вище ІІ стад , наявност легеневого серця та легенево-серцево недостатност ІІ стад . М сцев 7. Стан п сля оперативних втручань на легенях з приводу нагн йних захворювань, вроджено патолог , доброяк сних новоутвор в, а також п сля проникаючих поранень грудно порожнини при сформованому п сляоперац йному рубц , достатн й компенсац функц онального стану основних ф з олог чних систем орган зму, порушених в результат операц :
а) не ран ше чим через 3-4 м сяц п сля операц , при легенево-серцев й недостатност не вище І стад ;
М сцев
Кл матол кувальн б) не ран ше н ж через 6 м сяц в п сля операц , при легенево-серцев й недостатност не вище ІІ стад . М сцев 8. Плевральн злуки п сля перенесеного сухого та ексудативного плевриту, плевропневмон . М сцев
Кл матол кувальн 9. Бронх альна астма (атоп чна, нфекц йно-алерг чна форма), а також хрон чн астматичн бронх ти (в т.ч. профес йного характеру) з нечастими легкими приступами в фаз рем с ):
а) при легенево-серцев й недостатност не вище І стад ;
б) при легенево-серцев й недостатност не вище ІІ стад , через 2 м сяц п сля в дм ни гормонально терап .
Кл матол кувальн
М сцев
10. Бронхоектатична хвороба:
а) в фаз рем с при обмежених нф льтративних зм нах без вид лення гн йного харкотиння в значн й к лькост , при ДН не вище І стад , без схильност до кровохаркання;
М сцев
Кл матол кувальн б) при ДН ІІ стад , без схильност до кровохаркання. М сцев 11. Пневмокон ози, пневмосклерози м сцев при загальному задов льному стан при дихальн й недостатност не вище І стад :
а) як насл док запальних захворювань, що супутн хрон чним процесам в органах дихання;
М сцев
Кл матол кувальн б) при в дсутност х загострення при дихальн й недостатност не вище І стад ; М сцев
Кл матол кувальн в) при дифузних пневмосклерозах при дихальн й недостатност не вище І стад . М сцев
Кл матол кувальн 12. Метатуберкульозн пневмоф брози при ст йк й тривал й рем с . М сцев
Кл матол кувальн 13. Пол нози з переважаючими проявами респ раторного алергозу в фаз рем с . Кл матол кувальн Протипокази
Хрон чн дифузн бронх ти, пневмон я в стад загострення, пневмосклероз, емф зема легень, певмокон ози, що супроводжуються легенево-серцевою недостатн стю вище ІІ стад , а також в стад загострення.
Бронхоектази, хрон чн абсцеси легень при р зкому виснаженн хворих, що супроводжуються вид ленням значно к лькост гн йного харкотиння.
Спонтанний пневмоторакс, хрон чна рецидивуюча форма тромбоембол легенево артер , сол тарн к сти легень великих розм р в, к стозн г поплаз легень з частими нагно ннями.
БА з важкими приступами, що часто повторюються, а також приступами середньо важкост , що купуються без ст йко стаб л зац процесу нав ть на фон гормонально терап .
Стани п сля операц й на легенях при наявност трахеобронх альних нориць, п сля неефективних операц й з приводу нагн йних процес в, при наявност плевральних випот в.
Загальн протипокази, що виключають направлення хворих в санатор .
Роль кл мато-, бальнеотерап та грязел кування в л кування та реаб л тац хворих з патолог ю орган в дихання
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю дихально системи.
При вибор курорту необх дно враховувати характер прот кання хвороби, особливост симптоматики, виражен сть функц ональних порушень, наявн сть супутньо патолог .
При хворобах орган в дихання, як супроводжуються в’язкою, мокротою, яка важко вид ля ться, обтяжуючими в дчуттями сухост , печ у верхн х в дд лах дихальних шлях в, сильним кашлем, сприятливо д тепле пом рно вологе пов тря насичене морськими солями. При бронх тах з невеликим вид ленням мокроти доц льно направляти хворих на курорти л сово зони, де пов тря насичене смолистими речовинами, озоном.
Приморська зона завдяки наявност морських солей розгляда ться як природн й нгалятор й.
Приморський кл мат Прибалтики чинить подразнюючу д ю, тому сюди направляють хворих в стад рем с , при в дсутност виражених функц ональних зм н з метою тренування та закалювання.
Г рський кл мат з зниженим тиском, п двищеною сонячною рад ац ю он зац ю чинить тренуючу д ю, стимулю обм н речовин, використову ться для хворих в стад рем с , при в дсутност виражених функц ональних зм н, особливо серцево легенево недостатност .
У хворих з хрон чними неспециф чними захворюваннями леген в порушен терморегуляторн механ зми, п двищена чутлив сть до охолодження. Для них несприятливий холодний пер од року таких зон, як Прибалтика. Несприятливий вплив чинить п двищена волог сть при бронхоектатичн й хвороб , емф зем легень, бронх альн й астм .
Особливу увагу сл д звернути на використання чистого св жого пов тря, насиченого ароматом трав та кв т в, ф тонцидами, еф рними маслами, морськими солями, аерофонами та ншими компонентами залежно в д кл матичних особливостей курорту. Чисте пов тря кл матичних курорт в, особливо приморських г рських зон, м стить в д’ мн аерофони м н мальну к льк сть дом шок, чинить г посенсиб л зуючу д ю, завдяки чому так курорти рекомендуються при бронх альн й астм .
Виб р курорту залежить в д стану серцево судинно системи. Наявн сть цих патолог чних стан в обмежу використання г рських курорт в.
По здка на курорт часто призводить до необх дност акл матизац до нових умов середовища. Р зка зм на може призвести до зриву компенсаторних механ зм в розвитку патолог чних реакц й, нав ть, до загострення хвороби.
В таких випадках передбача ться проведення проф лактики метеопатичних реакц й шляхом зниження або виключення ф зично та кл матотерапевтично активност , а також призначення медикамент в: бронхол тик в, нгаляц еуф л ну, ефедрину, н’ кц нош-пи, папаверину, таблетки теоф л ну.
При наявност невротичних симптом в заспок йлив засоби: пустирник, бром, валер ана, мал транкв л затори: тр оксаз н, мазепам. Призначають рефлекторну терап ю г рчичники, масаж. Вс ц процедури проводять 3-4 дн .
Основн курорти
Курорти кл матичн Анапа, Батум , Гагра, Кисловодськ, Нальчик, Одеса, Соч , Судак, Феодос я, п вденний берег Криму.
Спец ал зован санатор для л кування пневмокон оз в сил коз в Горняк (п вденний берег Криму), Шахтар (Слов’яногорськ).
Спец ал зован санатор для л кування профес йних захворювань леген в - Карасан» (Алушта).
Кл матотерапевтичн процедури, що рекомендуються ц й категор хворих.
Гостра пневмон я.
В теплий пер од року - денне перебування на пов тр через 2-3 тижн при ЕЕТ 180С. В холодний пер од перебування та л кування в палатах, сонячн опром нювання при РЕЕТ 18-290С.
Направляти хворих на санаторно-курортне л кування можна з 4 тижня хвороби. Призначають денне, ц лодобове перебування на веранд , денний та н чний сон на пов тр . Пов трян ванни при ЕЕТ 110С. Призначають гел отерап ю, обтирання, з переходом на купання при температур води 200С. Можна призначати морськ , м неральн , шавл йн ванни, екстракти з л кувальних грязей.
Хрон чний бронх т
У фаз затухаючого загострення призначають пело дотерап ю: грязьов апл кац , ндуктортермогрязь, гальваногрязь, на м жлопаточну область 38-400С 15 хв. через день.
При в дсутност загострення - аерогел оталассотерап я морська бальнеотерап я. Сон на пов тр , денний та н чний, в теплий пер од року при температур вище 150С. Метеолаб льним хворим при наявност серцево недостатност ІІ ст. денна аеротерап я. Ц лодобова в холодний пер од року при температур нижче 100С показана в стад рем с при дихальн й недостатност 1 ст. до 60 рок в при в дсутност метеолаб льност .
Показаний сон на берез моря, сонячн ванни, купання в мор , озер при температур води не нижче 200С, купання в басейн при температур води 26-280С.
Бронх альна астма.
Курортно-кл матичне л кування показане хворим з передастмою та бронх альною астмою легко та середньо степен важкост у фаз рем с на п вденних приморських та г рських курортах.
Призначають сон на пов тр при легк й форм при температур не нижче 100С, при середн й форм 150С. Сонячн опром нювання при РЕЕТ 18-300С. Морськ купання при легк й форм призначають при температур води не нижче 170С. При середн й - не нижче 190С. Купання в басейн при температур води 27-300С. При середн й форм призначають морськ ванни при температур води 35-370С по 10 хвилин.
На кл матобальнеолог чних курортах використовують нгаляц аерозол в м нерально води нарзану, радону. В комплексному л куванн можна використовувати грязьов апл кац , гальваногрязь.
Широко використовують в л куванн бронх ально астми м крокл матичн умови карстових та соляних шахт спелеотерап я (Солотвин) для л кування хворих нфекц йно-алерг чно бронх ально астми з легкою та середньою ступеню важкост при дихальн й недостатност І та ІІ ст. без гострого запального процесу. Хвор перебувають в умовах м крокл мату соляних шахт 7-8 годин протягом 5-6 тижн в. В карстових печерах - по 3 години протягом 25 дн в.
Бронхоектатична хвороба
Хвор з важкою формою у фаз рем с направляються в м сцев санатор в теплий пер од року.
Приморськ , л сов , кл матичн курорти показан хворим з одно- двосторонньою локал зац ю процесу у фаз рем с , без вид лення велико к лькост мокроти з запахом. Прибалтика в теплий пер од року.
Призначають сон на пов тр у фаз рем с або затухаючого загострення при температур не нижче 100С. При схильност до бронхоспазму температура 170С, гел отерап ю починають з 1/4 б одози доводять до 3 б одоз, щоденно зб льшуючи на ¼ б одози.
У фаз неповно рем с з симптомами порушення серцево-судинно системи рекомендуються сонячн ванни ослаблено рад ац сонячне опром нювання розс яне.
Морськ купання призначають в фаз рем с при температур води не нижче 170С, спочатку обтирання. Купання краще проводити ранком або п д веч р.
Реаб л тац я хворих, як перенесли операц на легенях.
Оптимальним терм ном для направлення хворих при нормальному прот канн п сляоперац йного пер оду 4-8 тижн в п сля операц , при в дсутност кл н ки гн йного процесу, в дсутн сть мокроти, нормальна температура т ла, позитивна динам ка функц ональних показник в серцево судинно системи та дихально системи
Призначають дозоване перебування сон на веранд при в дсутност загострення легеневого процесу при ЕЕТ не нижче 150С . В холодн пори року в палатах. Сонячн ванни ослаблено та розс яно рад ац через 1-2 м сяц п сля операц починають з ¼ б одози поступово доводять до 3 б одоз, обережно призначають при схильност до виражених алерг чних реакц й.
Купання в мор , р чц , озер призначають не ран ше 2-3 м сяц в п сля операц , при ЕЕТ пов тря 170С , температур води 200С, в дсутност в тру. П дготовка до купання починають з процедур аеротерап , проводять процедури адаптац . На п вдн купання проводять в ран шн та веч рн часи.
ТЕСТИ ситуац йн задач для самоконтролю
Задача 1.
Хворий А. 27 рок в, скаржиться на кашель з мокротою, бол за грудиною при кашл , озноб, загальну слаб сть, стомлюван сть, головн бол , запаморочення. При обстеженн виставлений д агноз гострого трахеобронхита.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром.
А. Набряклий.
Б. Диск нетичний (бронхообструктивний).
В. Дисциркуляторний.
Г. Метабол чний.
Д. Запальний з явищами нтоксикац .
Задача 2.
Хвора З. 42 рок в, скаржиться на кашель з гн йною мокротою, бол в грудн й кл тц праворуч, незначну задишку, п двищення температури до 38?З. При обстеженн виставлений д агноз гостро пневмон нижньо частки правого легкого.
Вибер ть ф з отерапевтичний чинник, найб льш переважний в гостру стад ю захворювання
А. ДДТ
Б. Озокерит
В. Л карський електрофорез хлорида кальц ю
Г. УВЧ-терап я
Д. Магн тотерап я
Задача 3
Хворий З. 54 рок в, скаржиться на сухий кашель, дискомфорт в правом боку, втрату маси т ла за короткий час, загальну слаб сть, субфебрильну температуру вечорами.
Який д агноз буде протипоказанням до ф з отерапевтичного л кування?
А. Онколог чне захворювання бронхолегенево системи
Б. Радикул т грудного в дд лу хребта
В. ОРВІ
Г. Дихальна недостатн сть 1-2 ст.
Д. ГБ 2 ст.
Задача 4
Хворий З. 60 рок в, скаржиться на сухий кашель, що збер га ться дискомфорт в л вому боку п сля перенесено пневмон . П сля дообстежання виставлений д агноз пневмосклероза нижньо частки л вого легкого.
Яку методику впливу показано при проведенн л карського електрофореза йодида кал ю?
А. Сегментарно-рефлекторну
Б. М сцеву подовжню
В. М сцеву поперечну
Г. Загальну
Д. Комб новану
Задача 5
Хвора З. 35 рок в, скаржиться на задишку з утрудненим видихом, пер одично виникаюч приступи задушення, кашель з мокротою. Виставлений д агноз бронх ально астми.
Укаж ть схему л кування дано пац нтки
А. ДДТ на м жлопаткову область+ нгаляц я
Б. Інгаляц я+СВЧ на м жлопаткову область+СМТ на область надн ркових залоз
В. УВЧ б темпорально+УФО загальне по прискорен й схем .
Г. ДДТ на м жлопаткову область+м сцеву УФО, суберитемне дозування
Д. Електрофорез Са по Вермелю +Озокерит на кист
Еталон ответ в: 1- Д, 2-Г, 3-А, 4-В, 5-Б.
ТЕСТИ
1. Як покази до проведення електрофорезу?
А. Захворювання серцево-судинно системи.
Б. Захворювання шлунково-кишкового тракту.
В. Захворювання нервово системи.
Г. Вс в дпов д в рн .
Д. Вс в дпов д не в рн .
2. Який вид д адинам чних струм в ма найб льш виражений болезаспок йливий ефект?
А. Двохтактний безперервний.
Б. Струм - довгий пер од .
В. Хвилев струми.
Г. Однотактний безперервний.
Д. Двотактний перервний.
3. Покази до л кування мпульсними струмами.
А. Больов синдроми р зного генезу.
Б. Парези м’яз в.
В. Тромбози та тромбофлеб ти.
Г. Переломи к сток.
Д. Жовчокам’яна хвороба.
4. Покази до СМХ- та ДМХ-терап .
А. Дегенеративно-дистроф чн захворювання хребта.
Б. Г пертон я.
В. Захворювання орган в травлення.
Г. Захворювання суглоб в.
Д. Вс в дпов д правильн
5. Покази до застосування ультразвуку?
А. Захворювання опорно-рухового апарату.
Б. Захворювання орган в травлення.
В. Захворювання периферично нервово системи.
Г. Запальн захворювання я чник в.
Д. Вс в дпов д правильн .
6. Покази до застосування нфрачервоного опром нення.
А. Хрон чн та п дгостр запальн процеси.
Б. Гостр запальн процеси.
В. Злояк сн новоутвори.
Г. Г пертон чна хвороба.
Д. Енцефал т.
7. При яких захворюваннях показане застосування ультраф олетового опром нення?
А. Г пертон чна хвороба ІІІ ст
Б. Псор аз.
В. Тиреотоксикоз.
Г. П двищена чутлив сть до св тла
Д. Системний червоний вовчак.
8. Як покази до процедур параф но- та озокеритотерап ?
А. Хрон чний бронх т.
Б. Попереково-крижовий радикул т.
В. Хрон чн захворювання лор-орган в.
Г. Виразки.
Д. Вс в дпов д правильн
9. При яких захворюваннях протипоказане санаторно-курортне л кування?
А. Хрон чний лейкоз.
Б. Хрон чний гастрит.
В. Ішем чна хвороба серця.
Г. Виразкова хвороба шлунка.
10. Як основн природн фактори курортного л кування Вам в дом ?
А. Кл матотерап я.
Б. Ф з отерап я.
В. Грязел кування.
Г. Бальнеотерап я.
Д. Вс в дпов д правильн
11. Що показом до призначення ЛФК при захворюваннях орган в дихання?
А. Дихальна недостатн сть ІІІ ст.
Б. Абсцес леген до прориву в бронх.
В. Кровохаркання.
Г. Гостра пневмон я при зниженн температури, лейкоцитозу.
Д. Повний ателектаз леген .
12. Протипоказ до направлення на п вденн кл матичн природн курорти.
А. Хрон чний бронх т, ст. рем с .
Б. Бронхоектаз я при р зкому виснаженн хворих.
В. Дисфункц жовчних шлях в.
Г. Хрон чний гломерулонефрит без г пертенз .
13. Реаб л тац я хворих з легким переб гом бронх ально астми пов’язана:
А. Із зм ною м сця проживання.
Б. Із пост йним медикаментозним л куванням.
В. Санаторно-курортним л куванням.
Г. Інтенсивним використанням ф зично культури.
14. Показ до направлення на л кування в солотвинську соляну печеру.
А. Атоп чна бронх альна астма І ст. легкого переб гу.
Б. Г пертон чна хвороба ІІ ст.
В. Виразкова хвороба шлунку.
Г. Тиреотоксикоз.
Д. Хрон чний холецистит.
15. Показ до призначення ф зичних тренувань при захворюваннях орган в дихання:
А. Загострення ХНЗЛ.
Б. Легенево-серцева недостатн сть 2 ст.
В. Легенево-серцева недостатн сть 3 ст.
Г. Пер од одужання п сля гостро пневмон .
Д. Легеневе серце з ознаками декомпенсац .
16. Який ф з отерапевтичний зас б призначають до зниження температури при гостр й пневмон ?
А. Г рчичники.
Б. Хвойн ванни.
В. Душ Шарко.
Г. Індуктотерап ю.
Д. Д атерм ю.
17. Показ до призначення ЛФК при гостр й пневмон .
А. Виражена нтоксикац я.
Б. Зниження температури на 3-5 день перебування у стац онар .
В. Висока температура.
Г. Дихальна недостатн сть.
Д. Тах кард я.
18.Показ до направлення на горнокл матичн курорти:
А. Хрон чний бронх т.
Б. Тиреотоксикоз.
В. Г пертон чна хвороба 2 ст.
Г. По днана м тральна вада.
Д. Нефрити.
19. Протипоказ до направлення на п вденн приморськ кл матичн курорти.
А. Г пертон чна хвороба 1 ст.
Б. Г пертон чна хвороба 2 ст.
В. Бронхоектаз я при р зкому виснаженн хворих.
Г. Дисфункц жовчевих шлях в.
Д. Хрон чний гломерулонефрит без г пертенз .
20. Як засоби та форми ЛФК використовують при бронх альн й астм у п дготовчий пер од?
А. Л кувальне плавання.
Б. Звукова г мнастика.
В. Б г на м сц .
Г. П дн мання по сходах.
Д. Гребля в установц типу Регата .
В рн в дпов д на тести ситуац йн задач :
1-Г; 2-В; 3-Б; 4-Д; 5-Д; 6-А; 7-А; 8-Д; 9-А; 10-Д; 11-Г; 12-Б; 13-Б; 14-А; 15-Г; 16-А; 17-Б; 18-А;1 9-В; 20-Б;
ТЕСТИ ситуац йн задач
Задача 1.
Хворий В. 22 рок в скаржиться на тривалий кашель з мокротою, бол в грудн й кл тц , задишку при ф зичному навантаженн , слаб сть, зниження працездатност . У анамнез част простудн захворювання. При обстеженн виставлений д агноз хрон чного бронх ту в стад загострення.
Яку сегментарно-рефлекторну зону впливу доц льно використати в цьому випадку?
А. Кист
Б. Гом лки
В. Передпл ччя
Г. Голова
Д. Шия
Задача 2
Хворий До. 42 рок в, скаржиться на кашель з мокротою, бол в грудн й кл тц зл ва при глибокому вдиху, п двищення температури. При обстеженн виставлений д агноз гостро пневмон нижньо частки л вого легкого ф з отерапевтом призначений внутр шньоорганий електрофорез цефазол ну.
Через який час можна провести процедуру при внутр шньом'язовому введенн антиб отика?
А. 10 хвилин
Б. 20 хвилин
В. 30 хвилин
Г. 60 хвилин
Д. 2-3 години
Задача 3
Хворой Е. 58 рок в, виставлений д агноз пневмосклероза нижн х часткою легких. Супутньою патолог ю ИБС ГБ 2 ст.
Яка процедура необх дна в цьому випадку з метою попередження прогресування спаечного процесу?
А. Ультразвукова терап я
Б. Параф но-озокеритов апл кац
В. ДДТ
Г. Л карський електрофорез йодида кал ю
Д. Ванна з морською с ллю
Задача 4
Хвора З. 38 рок в, скаржиться на сухий кашель, виражену слабк сть, потлив сть, тривалу температуру, зб льшення пахвових л мфатичних вузл в. Внасл док обстеження виставлений д агноз туберкульозу легень, нф льтративна форма.
В бер ть оптимальну схему ф з отерапевтичного л кування хворой?
А. Інгаляц +л карський електрофорез р фампицину
Б. ДДТ на область нфильтрац +УФО загальне по прискорен й схем
В. Озокерит на область нфильтрац +Загальний електрофорез по Вермелю
Г. СМТ на область надн ркових залоз+Лазеротерап я на БАТ+ нгаляц я
Д. Л карський електрофорез хлорида кальц ю+ нгаляц
Задача 5
Хвора І. 44 рок в, скаржиться на виражену слабк сть, задишку з утрудненим видихом, пер одичн приступи задушення. При обстеженн виставлений д агноз бронх ально астми.
Яка патолог я не буде бути протипоказанням для ф з отерапевтичного л кування?
А. Кровохарканье
Б. ДН 3 ст.
В. Лихоманка
Г. Судорожний синдром
Д. ДОА
Питання для самоконтролю:
1. Основи на яких базу ться можлив сть в дновлення здоров’я.
Визначення реаб л тац , мета та завдання на кожному з етап в.
Засоби, що використовуються на р зних етапах реаб л тац та особливост х застосування при легенев й патолог .
Критер в дбору ос б для проведення медично реаб л тац .
Анатомо-ф з олог чн особливост дихально системи.
Ет олог ю, патогенез, кл н ку та л кування захворювань орган в дихання. Механ зм д немедикаментозних засоб в л кування.
Характеристику л кувальних фактор в, що використовуються при проведенн медично реаб л тац хворих пульмонолог чного проф лю.
Покази до проведення медично реаб л тац .
Особливост в дновного л кування пульмонолог чних хворих.
Показання для направлення хворих з патолог ю орган в дихання на санаторно-курортне л кування.
Протипоказання для направлення на санаторно курортне л кування.
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю дихально системи.
Кл матотерапевтичн процедури, що рекоменду ться ц й категор хворих.
Джерела нформац :
Основн :
Медична та соц альна реаб л тац я / Мисула І.Р., Вакуленко Л.О., Швед М.І. та н. Терноп ль: Укрмедкнига, 2005. 400 с.
Ежов В.В., Андрияшек Ю.И. Физиотерапия в схемах и рисунках: Справочник. М.:АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. 302 с.
Ф з отерап я: п дручник / Н.П. Яковенко, В.Б.Самойленко. К.: ВСВ «Медицина», 2011. 256 с.
Лекции по общей физиотерапии. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. К.: Куприянова Е.А., 2005, - 368 с.
Пономаренко Г.Н., Улащик В.С., Зубовский Д.К. Спортивная физиотерапия. СПб., 2009. 318 с.
Маньшина Н.В. Курортология для всех. За здоровьем на курорт / Н.В.Маньшина. М.: Вече, 2007. 592 с.
Козлова Л.В., Козлов С.А., Семененко Л.А. Основы реабилитации. Ростов н/Д.: Феникс, 2005. 475 с.
Основи курортолог : Пос бник для студент в та л кар в. За редакц ю М.В.Лободи, Е.О.Колесника. К.: Видавець Купр янова О.О., 2003. 512 с.
Самосюк І.З., Парамончик В.М., Губенко В.М. та н. Ф з отерапевтичн та ф з опунктурн методи х практичне застосування. Навчально-методичний пос бник. 2-е вид., доп. К.: Купр янова О.О., 2004. 316 с.
В Додатков :
Сердюк Н.М. Внутр шня медицина. Терап я. К.: Медицина, 2006. 686 с.
П шкова О. В. Ф зична реаб л тац я при захворюваннях внутр шн х орган в : навчальний пос бник / О. В. П шкова. Харк в : СПДФО, 2011. 312 с.
Чучалин А.Г. Хронические обструктивные болезни легких. М. Медицина, 1998. 512 с.
Чучалин А.Г. Бронхиальная астма. М.: Русский врач, 2001. 144 с.
Хронический бронхит и обструктивные болезни легких / Под ред. Кокосова А.Н. СПб.: Из-во Лань , 2002. 288 с.
Диагностика и лечение внутренних болезней. Руководство для врачей в 3-х т. Т. 2. Болезни органов дыхания, почек, эндокриной системы / Под ред. Е.В.Гембицкого. М.: Медицина, 2001. 512 с.
Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. К.: Атлант UMS, 2001. 263 с.
Галинская Л.А. Туберкулез: лечение и профилактика. Ростов на Дону. Феникс, 2000. 224 с.
Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасн методи д агностики, л кування проф лактики туберкульозу. К.: Здоровя, 2002. 904 с.
ЗМІСТ
ВИБІР І ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ 3
ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 3
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ 3
ІНФАРКТ МІОКАРДА 7
АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ 9
КАРДІАЛГІЇ 10
ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА 12
ПЕРВИННА АРТЕРІАЛЬНА ГІПОТОНІЯ 14
НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНА ДИСТОНІЯ 15
ОБЛІТЕРУЮЧИЙ АТЕРОСКЛЕРОЗ СУДИН КІНЦІВОК 17
ВАРИКОЗНА ХВОРОБА 22
ГОСТРИЙ ТРОМБОФЛЕБІТ ВЕН ГОМІЛКИ 24
ХРОНІЧНИЙ ТРОМБОФЛЕБІТ 25
ПОСТТРОМБОФЛЕБІТИЧНИЙ СИНДРОМ 26
ТРОФІЧНА ВИРАЗКА ГОМІЛКИ, СТОПИ 27
ЗАХВОРЮВАННЯ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ 28
ЛІМФОСТАЗ 28
ХРОНІЧНИЙ РЕЦИДИВУЮЧИЙ ЛІМФАНГІТ 28
ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА І КЛАПАНІВ СЕРЦЯ 29
Тести ситуац йн задач для самоконтролю 40
Тести ситуац йн задач 43
Питання для самоконтролю 46
Джерела нформац 47
ВИБІР І ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ 49
ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ 49
БРОНХІТ ГОСТРИЙ 51
БРОНХІТ ХРОНІЧНИЙ КАТАРАЛЬНИЙ 52
БРОНХІТ ХРОНІЧНИЙ ГНІЙНИЙ 53
ХРОНІЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХІТ 55
ПНЕВМОНІЯ 56
ЕКСУДАТИВНИЙ ПЛЕВРИТ. 59
БРОНХІАЛЬНА АСТМА 59
АБСЦЕС ЛЕГЕНІВ 66
ОСНОВНІ КУРОРТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ 67
Тести ситуац йн задач для самоконтролю 75
тести ситуац йн задач 80
питання для самоконтролю 81
Джерела нформац 82
Ориг нал-макет п дготовлено на кафедр ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф звиховання здоров`я ЗДМУ
Тиражування - кафедра ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф звиховання здоров`я ЗДМУ
69035, м. Запор жжя, пр. Маяковського, 26
80