МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра ф зично реаб л тац , спортивно медицини,
ф зичного виховання здоров`я
ВИБІР І ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ТА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Навчальний пос бник
для самост йно роботи студент в IV курсу медичних факультет в при п дготовц до практичних занять з дисципл ни «Ф зична реаб л тац я та спортивна медицина».
Запор жжя, 2016 р.
Михалюк Є.Л., Черепок О.О., Малахова С.М., Волох Н.Г. Виб р застосування ф з отерапевтичних метод в та курортних фактор в при ф зичн й реаб л тац хворих з патолог ю орган в травлення та нервово ситеми. Навчальний пос бник.- ЗДМУ, 2016. 92 с.
Укладач :
Михалюк Є.Л., д.мед.н., професор, зав дувач кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Черепок О.О., к.мед.н., асистент кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Малахова С.М., к.мед.н., доцент, доцент кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Волох Н.Г. асистент кафедри ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф зичного виховання здоров`я Запор зького державного медичного ун верситету.
Рецензенти:
Богдановська Н.В., д.б ол.н., професор, Зав дувач кафедри здоров`я людини та ф зично реаб л тац Запор зького нац онального ун верситету.
Мал ков М.В., д.б ол.н., професор, Зав дувач кафедри медико-б олог чного забезпечення ф зично культури спорту Запор зького нац онального ун верситету.
Навчальний пос бник складено на основ д ючого навчального плану та програми з навчально дисципл ни «Ф зична реаб л тац я та спортивна медицина» для студент в вищих медичних навчальних заклад в III-IV р вн в акредитац для напряму п дготовки «Медицина» 1201, для спец альностей 7.12010001 «Л кувальна справа», 7.12010002 «Пед атр я », зг дно осв тньо-квал ф кац йно характеристики та осв тньо-профес йно програми п дготовки фах вц в, затвердженими наказами МОЗ Укра ни в д 16.04.03 239 та в д 28.07.03 504, експериментального навчального плану МОЗ Укра ни, розробленого на принципах Європейсько кредитно-трансферно системи та затвердженого наказом МОЗ Укра ни в д 31.01.2005 р, 52.
Пос бник призначений для самост йно роботи студент в IV курсу медичних факультет в при п дготовц до практичних занять з дисципл ни «Ф зична реаб л тац я та спортивна медицина».
Навчальний пос бник обговорено та затверджено на зас данн циклово методично ком с ЗДМУ з терапевтичних дисципл н та рекомендовано до видання Центральною методичною радою ЗДМУ (протокол 5 в д 02.06.2016 р.).
Виб р застосування ф з отерапевтичних метод в та курортних фактор в при патолог орган в травлення
Гастрит хрон чний
Хрон чний гастрит (гастродуоден т) - це захворювання шлунка дванадцятипало кишки, що проявля ться тривалим запаленням слизово оболонки цих орган в травлення. Переб г хвилепод бний, у вигляд загострень тривалих рем с й. Симптоми захворювання в пер од загострення залежать в д кислотност шлункового соку. При секреторн й недостатност хвор скаржаться на тяжк сть бол ниючого характеру в надчеревн й д лянц , в дчуття переповнення шлунка п д час ж , нудоту, зригування, в дрижку (част ше пов трям). З шлункового дискомфорту деяк хвор стримують себе в ж , що призводить до схуднення. При пальпац шлунка в дзнача ться пом рна болюч сть у надчеревн й та п лородуоденально област . Гастрит з п двищеною кислотн стю в основному зустр ча ться в молодому в ц . Кр м больового синдрому у хворих з'явля ться печ я п сля ж , в дрижка кислим, схильн сть до закреп в. Часто хрон чний гастрит по дну ться з гастродуоден том - запаленням слизово оболонки дванадцятипало кишки.
Ф зичн методи призначають при загостренн захворювання з перших дн в перебування хворого в стац онар або перебувають на амбулаторному л куванн . Вони можуть активно впливати на моторну секретообразующую функц ю шлунка дванадцятипало кишки, як в сторону зб льшення, так гальмування цих функц й, надавати виражену знеболюючу, протизапальну д ю.
При п двищен й секреторн й функц шлунка призначають:
1. Гальван зац я шлунка. Методика розташування пластинчастих електрод в поперечна: анод - на п лородуоденальну область, катод - на спину. Сила струму 5 -8 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Електрофорез но-шпи, папаверину, платиф л ну внутр органним методом. Разову частку водного розчину препарату хворий прийма всередину. Процедуру гальван зац виконують за вищеописаною методикою. Курс л кування-10 сеанс в.
3. Дециметровохвильова терап я. Цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2» встановлюють над п лородуоденальною та еп гастральною областю, зазор 5 см, потужн сть 30-50 Вт. Тривал сть впливу 10 - 15 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
4. Ампл пульстерап я. Пластинчаст електроди розташовують поперечно на еп гастральну область - спину. Синусо дальний струм частотою 70-90 Гц, глибина модуляц 50-70%, тривал сть посилок 1,0-1,5 с, сила струму 20-30 мА. Тривал сть д при род роботи III IV по 5 хв щодня, Курс л кування 10 процедур.
5. Параф нов апл кац на шлунок. Температура параф ну 48-50 °С. Тривал сть 20 30 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
6. ІЧ-термокр сло «Грав тон» на область спини. Температура 40 °С, тривал сть впливу 20 -30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
При знижен й кислотоутворююч й функц призначають:
1. Гальван зац я шлунка. Методика розташування пластинчастих електрод в поперечна: катод на передню черевну ст нку, анод - на спину. Сила струму до 10-12 мА. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
2. Ампл пульстерап я. Пластинчаст електроди розташовують поперечно на еп гастральну область - спину. Синусо дальний струм частотою 10-30 Гц, глибина модуляц й 75-100%, тривал сть посилок 5-6 с, сила струму 20-30 мА. Тривал сть д при род роботи III 3 хв, при род роботи II - 10 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Д адинамотерап я шлунка. Методика розташування пластинчастих електрод в поперечна: катод - на черевну ст нку в област шлунка, анод - на спину. Двухпо лупериодним струмом впливають протягом 1 хв; струмом, модульованим короткими пер одами, - 2 хв; струмом, модульованим довгими пер одами, - 3 хв; струмом «ритм синкопа» - 3 хв. Сила струму 10-20 мА, процедури щодня. Курс л кування 12 процедур.
4. Імпульсна магн тотерап я на еп гастральну область. Частота мпульсу 0,5 Гц, нтенсивн сть 400-600 мТл. Тривал сть д 10-15 хв. Курс л кування 10 процедур.
6. Ультраф олетове опром нення передньо черевно ст нки спини. Проводиться по зонах площею 400 см2. Доза: 2-3 б одози на кожну д лянку. Процедури проводять через 1-2 дн . Курс л кування 5-6 опром нень.
7. Грязьов апл кац на шлунок. Температура л кувально гряз 40-42 °С. Тривал сть 20-30 хв. Курс л кування 12 процедур.
Виразкова хвороба шлунка дванадцятипало кишки
Виразкова хвороба - це одне з найпоширен ших захворювань орган в травлення. До 50% пац нт в гастроентеролог чних в дд лень стац онар в складають хвор з виразковою хворобою шлунка дванадцятипало кишки. Захворювання розвива ться внасл док порушення процес в збудження гальмування в ЦНС , як насл док, порушення регулюючого впливу на р вновагу м ж активн стю шлункового соку захисними можливостями слизово шлунка дванадцятипало кишки.
Кл н чна картина захворювання характеризу ться болем в еп гастральн й або п лородуоденально област в дразу або через деякий час п сля ди, в залежност в д локал зац виразки. До частих симптом в захворювання в дносяться диспептичн явища: в дрижка пов трям, кислим, нудота, печ я, запори.
Ф зичн методи, включен в комплексне л кування, блокують больову мпульсац ю з патолог чного вогнища, тим самим чинять виражену знеболюючу д ю. За рахунок спазмол тично д нормал зу ться моторна функц я, знижу ться кислотоутворення, пол пшу ться м кроциркуляц я в слизов й шлунка. Ф зичн методи надають противо - набряклу, протизапальну д ю, стимулюють обм н речовин регенерац ю пошкоджено слизово оболонки.
Призначення реаб л тац йного л кування базу ться на патогенетичних принципах. Необх дно враховувати, що виразкова хвороба явля ться вар антом кортико-в сцерально патолог з наявн стю р зноман тних вегетативних, гуморальних, ендокринних порушень, судинних та троф чних розлад в. В патогенез захворювання виявлена роль в дхилень мунолог чно реактивност та нфекц йного фактору. Сутт ве значення ма порушення троф ки та захисного бар’ ру слизово оболонки шлунку.
Основна мета медично реаб л тац виразково хвороби поетапне диференц йоване застосування л кувальних фактор в в фаз загострення, затухаючого загострення, нест йко рем с та проф лактиц рецидив в.
Головними завданнями наступн :
в фаз загострення зменшення больового синдрому, зниження моторно-евакуаторно активност шлунку та р вня кислотоутворення, нормал зац я функц онального стану центрально нервово системи;
при наявност симптому н ш цибулини дванадцятипало кишки необх дна додаткова стимуляц я загоюючих процес в, троф чно функц вегетативно нервово системи;
в фаз нест йко рем с подальше зниження рухово активност шлунку та дванадцятипало кишки, кислотоутворення, нормал зац я функц онального стану центрально нервово системи;
в фаз рем с застосовують методи медично реаб л тац для п дтримки процес в, як забезпечують р вновагу м ж факторами захисту слизово оболонки та агрес , з метою досягнення проф лактичного протирецидивного ефекту.
Л кування природними та преформованими ф зичними факторами показано практично в люб й фаз неускладнено виразково хвороби дванадцятипало кишки. У хворих виразковою хворобою шлунку при наявност виразкового дефекту обов’язкове п дтвердження спец альними методами досл дження доброяк сного процесу (т льки п сля цього розпочинають ф з отерап ю на проекц ю шлунку).
В фаз загострення виразково хвороби дванадцятипало кишки поставленим завданням в дпов дають методи ф з отерап та щадного апл кац йного теплол кування.
Використовують:
Гр лку з гарячою водою, яку накладають через вологу прокладку з бавовняно тканини на проекц ю п луродуоденально зони протягом 20-30 хвилин, 3-4 рази в день п сля ди на н ч. К льк сть процедур не обмежують, хвор можуть застосовувати гр лку до зникнення больового синдрому. Призначення солюксу значно менш ефективне.
Апл кац параф ну, як накладають на еп гастральну д лянку та пупкову зону на хребет в межах сегмент в Th6-Th9. Температура параф ну 50-520С, експозиц я 30-40 хвилин, щодня 10-15 процедур.
Електросон метод загально д , використовують для досягнення нейротропного ефекту. Частота мпульс в в д 5 до 20 Гц, яку зб льшують протягом курсу на 5 Гц через 2-3 процедури. На курс л кування 15-20 щоденних вплив в. Застосовують на любому етап л кування виразково хвороби.
Центральна електроаналгез я за допомогою апарату ЛЕНАР . Частота мпульс в в д апазон 80-100 Гц п дпорогова сила струму. Тривал сть процедур поступово зб льшують в д 20 до 40 хвилин, кожна наступна процедура тривал ша в д попередньо на 5 хв.
Синусо дальн модульован струми (СМС) для зняття больового синдрому. Прокладки розм ром по 300 см2 розм щають поперечно, одну на еп гастральну д лянку, проекц ю цибулини дванадцятипало кишки, другу на хребт в межах сегмент в Th6-Th9. Режим зм нний, І-IV р д роботи по 3-4 хв, в друг й половин курсу по 5-6 хв. Глибина модуляц протягом курсу зроста з 25 до 100%, частота модуляц й 100 Гц. Процедури проводять через день, 10-15 на курс л кування.
Електрофорез 0,1% р-ну атроп ну сульфату, 0,2% р-ну платиф л ну г дротартрату, 1% р-ну новока ну. Тривал сть 15-20 хв, щодня або через день, 10-12 процедур на курс.
Низькочастотна магн тотерап я зд йсню протизапальну д ю, покращу м кроциркуляц ю, стимулю процеси регенерац слизово оболонки навколо виразкового дефекту. Застосовують на любому етап л кування.
Для стимуляц процес в регенерац ДМХ-терап я на проекц ю щитовидно залози, експозиц ю 6 хвилин щодня, потужн сть 1,5 Вт, на курс л кування 15 процедур.
УВЧ-терап я - поперечне розм щення конденсаторних пластин над проекц ю гастродуоденального переходу або проекц виразкового дефекту, зазор по 2-3 см. Ол готерм чна доза, експозиц ю 10 хвилин, через день, 8-10 процедур на курс л кування. Можна призначати мпульсне електричне поле УВЧ потужн сть 6 Вт, тривал сть мпульсу УВЧ 2 мкс, експозиц я 8-10 хвилин через день, 10-12 процедур на курс.
В фаз нест йко рем с або рем с виразково хвороби застосовують:
Електрогрязел кування за допомогою пост йного електричного струму. Грязев м шечки розм щують над проекц ю дванадцятипало кишки п дключають до аноду та на хребт в межах сегмент в Th6-Th9 (катод). Щ льн сть струму 0,02-0,03 мА/см2, тривал сть 20 хв, на курс 8-10 процедур через день.
Водол кування для досягнення седативного ефекту. Тепл пр сн ванни (температура 37-390С, експозиц я 15-20 хвилин), хвойн (150 мл екстракту на одну ванну), йодобромн , хлоридно-натр в (концентрац я сол 20 г/л), морськ (2 пачки морсько сол на одну ванну). На курс л кування до 15 процедур.
Лазеротерап я для закр плення проведеного л кування та з метою проф лактики рецидив в захворювання. Застосовують внутр шньовенне лазерне опром нення кров , лазеропунктуру, опром нення зон Захар’ на-Геда, сегментарних та нших рефлексогенних зон. Використовують низькоенергетичний гел й-неоновий або нфрачервоний лазер, потужн стю 5-20 мВт/см2. Процедури призначають щодня або через день, 10-12 на курс л кування.
Л кування м неральними водами в питт вому режим . Показан г дрокарбонатн , г дрокарбонатно-сульфатн , г дрокарбонатно-хлоридн м неральн води (на зразок Поляна квасова , Свалява , Лужанська , Боржом , Славяновська , Єсентуки 4 ). М неральн води призначають в дегазованому вигляд , п д гр тими до 400С. Темп прийому води пов льний, невеликими ковтками, для зб льшення тривалост розведення кислого вм сту шлунку та олужнення порожнини дванадцятипало кишки. Приймають 3-4 рази в день.
Процедури загального впливу застосовують з перших дн в перебування хворого на стац онарному л куванн . Методи м сцевого впливу краще застосовувати на 7-8 день перебування хворого в стац онар , а в пол кл н чних умовах - в стад затухаючого загострення.
Процедури загального впливу:
1. Гальван чний ком р по Щербаку. Сила струму-6-16 мА Час впливу починають з 6 доводять до 16 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. ТКЭС (електроанальгез я). Катод розташовують на надбр вних областях, анод - на сосковидних в дростках з' днують з апаратом «Ленар». Тривал сть мпульс в 0,5 мс, частота х прямування 300-800 Гц, сила струму до 2 мА. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Електросон. Апарат «Эгсаф Процесор». Розташування електрод в на лоб й потилиц . Частота проходження мпульс в 76 Гц, сила струму 1-2 мА, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Хвойн , киснев , перлинн або хлоридно-натр в ванни. Температура води 36-37 °С, тривал сть процедури 12 15 хв щодня. Курс л кування 12 - 15 ванн.
Процедури м сцевого впливу:
1. Ампл пульстерап я на шлунок дванадцятипалу кишку. Пластинчат електроди площею 300-400 см2 розташовують поперечно на еп гастральну область - спину. Режим роботи I, род роботи I, частота модуляц 100 Гц, глибина модуляц 50-75%, тривал сть д 2-3 хв. IV Р д роботи, частота модуляц 80-90 Гц, глибина модуляц 50-75%, тривал сть посилок 2-3 с, тривал сть д 5-8 хв. Сила струму 20-30 мА. Проводять щодня або через день. Курс л кування 10 12процедур.
2. Дециметровохвильова терап я на еп гастральну область. Дециметров хвил невелико потужност не викликають нтенсивного кровонаповнення орган в травлення. Цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2» розташовують над п лородуоденальн й або еп гастральн й областю з зазором 5 см, потужн сть 30-50 Вт. Тривал сть д 10 15 хв щодня або через день. Курс л кування 15 процедур. При використанн апарат в «Ромашка» або «Ранет ДМ-20» випром нювач д аметром 11 см розташовують контактним способом на еп гастральну або п лородуоденальну область. Потужн сть 10-15 Вт. Тривал сть впливу 12-15 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
3. КВЧ-терап я на еп гастральну область. Довжина хвил випром нювання 4,9; 5,6 або 7.1 мм, Щ льн сть потоку потужност 10 мВт/см2, режим частотно модуляц . Тривал сть д 30-60 хв щодня. Курс л кування 20-30 процедур. Найб льшу значим сть КВЧ-терап я ма як проти рецидивний метод при виразков й хвороб шлунка дванадцятипало кишки, який може застосовуватися хворим в пол кл н чних умовах.
4. Внутр гастральний електрофорез но-шпи, алое. Разову дозу л к в розводять у 150-200 мл води дають випити хворому. Пот м в н ляга на кушетку. Розташування електрод в поперечне на жив т спину. Полярн сть струму положення хворого залежать в д м сця знаходження виразки. Препарат вводять в ст нку шлунка, на як й знаходиться виразка Сила струму 5-8 мА, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
5. Внутригастральный ультрафонофорез но-шпи, алое. Методика особливо корисна при погано рубцуючих виразках. Разову дозу л карського засобу розводять у 200 мл води дають хворому прийняти всередину. П д час процедури пац нт сидить, лежить на спин або на боц з таким розрахунком, щоб л карський розчин перебував у зон виразкового дефекту слизово оболонки шлунка або дванадцятипало кишки. Випром нювач розташовують на передн й черевн й ст нц в зон проекц виразки, методика рухома. Інтенсивн сть 0,4-0,7 Вт/см2, мпульсний режим, тривал сть мпульс в 4-10 мс. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Лазеротерап я нфрачервоним лазерним випром нюванням. Методика контактна, скануюча. Зона впливу п лородуоденальна або еп гастральн й област , мпульсний режим, частота 5-50-80 Гц. Тривал сть 10-12 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
7. Імпульсна магн тна терап я апаратом «АМТ2 АГС». Індуктори мають: один на еп гастральн й, другий на п лородуоденально област , причому ндуктор «S» в зон локал зац виразки. Методика контактна, стаб льна. Ампл туда магн тно ндукц 100-200 мТл, нтервал м ж мпульсами 100 мс, частота 8-10 Гц. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 15 процедур.
8. Параф нов апл кац на еп гастральну область. Призначають в стад затухаючого загострення. Температура параф ну 48-50 °С. Тривал сть процедури 20-30 хв щодня. Курс л кування 15 апл кац й.
9. Грязьов апл кац на еп гастральну область. Призначають в стад затухаючого загострення виразково хвороби при погано рубцующихся виразках. Температура л кувально гряз 37-38 С. Тривал сть процедури 20-30 хв через день або два дн посп ль з днем перерви. Курс л кування 10 апл кац й.
Попередження:
1. ф зичн методи л кування не призначають при виразц , що кровоточить, в пер од загострення, при хрон чн й виразц , що довгостроково не заживаюч й виразц п дозр на злояк сне переродження, при п дозр на пенетрац ю;
2. не рекоменду ться застосовувати ндуктотерм ю при виразков й хвороб . Нав ть незначна нтенсивн сть впливу стимулю функц ю кори надниркових залоз, що несприятливо позначиться на переб гу виразково хвороби шлунка дванадцятипало кишки. Індуктотерм я виклика нтенсивне повнокров'я шлунка, хвор в дчувають дискомфорт може загострюватися больовий синдром.
Диск нез жовчного м хура, жовчних шлях в кишечника
Ф з отерап я включа ться в комплексне л кування з перших дн в перебування хворого у стац онар .
При п двищен й рухов й функц призначають:
1. Електрофорез папаверину, платиф л ну. Один електрод з л ками пом щають на область кишечника або жовчного м хура, нший на сегментарн паравертебральн зони. Сила струму 8-10 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Д адинамотерап я. При диск нез кишечника два пластинчастих електрода площею 200 см2 розташовують паравертебрально в област з V шийного до XII грудного хребц в. Двухполупер одним безперервним або двухполупер одним хвильовим струмом впливають на 2-3 хв в прямо та зворотно полярност . При диск нез жовчного м хура цим же видом струму такий же час впливають на правий д афрагмальний нерв на ши . Електрод площею 10 см2 з' днують з катодом розташовують над правим грудинно-ключичним зчленуванням, електрод площею 100 см2 з' днують з анодом розташовують на задн й поверхн ши . Д проводяться щодня. Курс л кування 6 процедур.
3. ДМХ-терап я. В залежност в д органу, що п дляга впливу, п дбира ться випром нювач (прямокутний, цил ндричний) в д апарату «Волна-2». Методика стаб льна, зазор 5 см, потужн сть 30-40 Вт. При вплив апаратами «Ранет ДМВ-20» або «Терма» випром нювач розташовують контактно, методика стаб льна або лаб льна, потужн сть випром нювання 10-15 Вт. Тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
4. Параф нов апл кац на область живота. Температура параф ну 48-50 °С. Тривал сть процедури 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-13 апл кац й.
5. Хвойн ванни. Температура води 37-38 °С, тривал сть процедури 10-12 хв, щодня. Курс л кування 10 ванн.
При знижен й рухов й функц призначають:
1. Електрофорез п локарп ну, карбахол на на область кишечника або жовчного м хура. Сила струму до 10-12 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Д адинамотерап я. При вплив на жовчний м хур електрод площею 50 см2 розташовують у правому п дребер' в област проекц жовчного м хура з' днують з катодом, електрод площею 200 см2 розташовують на спин з' днують з анодом. Впливають струмом «ритм синкопа», сила струму до видимих скорочень м'яз в. Тривал сть мпульс в пауз по 5-6 с, пряма полярн сть. Тривал сть д 10-12 хв щодня. При д на кишечник два пластинчастих електрода площею 200 см2 кожний розташовують по боковим поверхням черевно ст нки в зон проекц низх дного висх дного в дд л в товсто кишки з' днують з катодом. Трет й електрод площею 400 см2 розташовують на спин з' днують з анодом. Впливають струмом «ритм синкопа», сила струму до видимих скорочень м'яз в черевно ст нки. Тривал сть мпульс в пауз по 5-6 с, пряма полярн сть Тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Інтерференц йна терап я. Розташування пластинчастих електрод в поперечний: еп гастральний область - спина. Частота 0-10 Гц, пер од зм ни нтерференц йних частот 10 с, сила струму до в дчуття пом рно в брац п д електродами в глибин тканин. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 12 процедур.
4. Синусо дальн модульован струми. Призначають при непереносимост д адинам чних струм в. Розташування електрод в як в методиках д адинамотерап . Режим роботи 1 (синусо дальний модульований струм). Р д роботи ІІ, частота модуляц й 10-30 Гц, глибина модуляц й 100%, тривал сть посилок пауз по 5 -6 с. Сила струму до видимого скорочення м'яз в черевного преса Тривал сть д 10 15 хв щодня. Курс л кування 10 12 процедур.
5. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я. При д на шлунок жовчний м хур ндуктор «N» апарат в «АМІТ-01» «АМТ2 АГС» встановлюють на еп гастральну область, а ндуктор «S» на праве п дребер'я, пов льно перем щують х по цих зонах. При вплив на товсту кишку ндуктор «S» встановлюють на передню черевну ст нку у прав й здухвинн й д лянц над сл пою кишкою, вище розташовують ндуктор «N», пов льно перем щують х по ходу висх дн й, поперечно-ободово кишки, пот м переходять на л ву половину черевно ст нки з низх дного в дд лу товсто кишки. Дал ндуктори перем щують на праву половину передньо черевно ст нки повторюють цикл. Параметри магн тного поля: ампл туда магн тно ндукц 1500 мТл, нтервал м ж мпульсами 100 мс. Тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Попередження: при каменях у жовчному м хур електростимуляц я магн тна стимуляц я протипоказан .
Хрон чний гепатит
Хрон чний гепатит - захворювання печ нки запально-дистроф чного характеру. Ет олог чним фактором найчаст ше в руси гепатиту А, В С, а також нш збудники нфекц йних захворювань. Ма значення токсична токсико-алерг чне ураження печ нки при промислових, побутових, л карських хрон чних нтоксикац ях (свинець, алкоголь, наркотики, аминовазин, атофан, зон озид, метилдофа та н). Хрон чн запальн захворювання жовчного м хура, жовчних проток, ШКТ, загальн хрон чн нфекц , системн захворювання сполучно тканини можуть викликати вторинн або реактивн гепатити.
Захворювання може прот кати малоактивно (персистуючий гепатит), безсимптомно, при нормальних лабораторних показниках (печ нкових пробах), або активно з вираженою кл н чною симптоматикою, позитивними печ нковими пробами та ншими лабораторними показниками.
П дх д до призначення ф зичних метод в повинен бути обережним. При активному гепатит протипоказана ф з отерап я. При невеликому ступен активност з пом рно вираженими порушеннями функц печ нки можна застосувати т льки деяк ф зичн фактори: мпульсну магн тотерап ю, лазерну терап ю, КВЧ в б орезонансних режимах впливу. Б льш широко призначають ф з отерап ю при вторинних гепатитах п д час загострення захворювання.
Основною метою медично реаб л тац явля ться покращення функц онального стану гепатоцит в, зменшення печ нково-кл тинного запалення, муномодуляц я.
Для цього необх дно вир шити наступн завдання:
Покращити кровопостачання гепатоцит в та м кроциркуляц ю кров в печ нкових дольках, обм нн процеси в паренх м , функц ональний стан кл тинних мембран;
В б льш й ступен стимулювати жовчовид лення, н ж жовчоутворення;
Зменшити набряк печ нково тканини;
Л кв дувати можливе токсичне пошкодження печ нки продуктами метабол зму в кишк внику;
Зд йснювати мунокоригуючу д ю.
Комплексне застосування л кувальних ф зичних фактор в передбача :
Виключення шк дливих фактор в (ф зичних навантажень, необ рунтованого прийому медикамент в, алкоголю, тютюну);
Призначення л кувального харчування д та 5;
Внутр шн й прийом г дрокарбонатних, г дрокарбонатно-сульфатних, сульфатно-хлоридних м неральних вод, тобто з переважним вм стом г дрокарбонатних та сульфатних ан он в, мало та середньо м нерал зац ( Лужанська , Славяновська , Єсентуки 4 , Кримська , Феодос йська , Моршинська ропа 6 розведення 1, Миргородська , Куяльник тощо). М неральн води п’ють теплими, невеликими ковтками, за 40-60 хв до ди, по 200-250 мл 3 рази в день;
Беззондов тюбаж м нерально води. Проводяться зранку натще. Хвор лежачи в л жку на правому боц з теплою гр лкою протягом 15-20 хвилин малими ковтками приймають 400 мл тепло м нерально води продовжують лежати ще 40-60 хв. Проводять 2 рази на тиждень, 6-8 раз в на курс л кування;
Кишков зрошення сприяють механ чному вимиванню ентеротоксин в, зменшують бактер альну нагрузку на печ нку, рефлекторно покращують кровопостачання та жовчев дток з печ нки;
ДМХ-терап я. Випром нювач встановлюють з зазором 5 см над д лянкою печ нково тупост . Слаботеплова доза, тривал сть 15-20 хв, через день, 10-12 процедур;
УВЧ-терап я конденсаторн пластини встановлюють спереду над д лянкою печ нково тупост , а позаду в межах сегмент в Th7-Th10, зазор по 3 см. Доза ол готерм чна, тривал сть в д 10 до 15 хв, через день на курс 10-12 процедур;
Низькочастотна магн тотерап я на проекц ю печ нки;
Ультразвук спочатку (5-6 процедур) озвучують т льки паравертебральн зони зл ва справа в межах сегмент в Th7-Th10, режим мпульсний 10 мс, потужн сть 0,2 Вт/см2. Пот м додатково озвучують д лянку проекц печ нки, потужн сть 0,4 Вт/см2, яку зб льшують протягом курсу до 0,6 Вт/см2. Тривал сть озвучування зб льшують в д 3 до 5 хв на кожне поле, на курс л кування 10-12 процедур через день.
Параф но-озокеритов апл кац температура 47-480С, експозиц я 20-30 хв, щодня або через день, 10-12 процедур на курс л кування;
Лазеротерап я впливають гел й неоновим лазером на проекц ю право та л во дол печ нки та паравертебрану зону на р вн Th8-Th10 хребц в. Потужн сть 14 мВт;
Гальваногрязел кування грязев м шечки розм щують над проекц ю печ нки та в д лянц правого п дребер’я (анод) та позаду в межах сегмент в Th7-Th10 справа в д хребта (катод). Температура 36-380С, сила струму до 20 мА, експозиц я 20 хв, через день, до 10 процедур на курс л кування;
Водол кування: теплов обгортання (температура 36-390С, експозиц я 20-30 хв), пр сн тепл ванни (температура 37-380С, експозиц я 15 хв), м неральн (концентрац я сол 20 г/л), морськ , хвойн (100 мл екстракту на ванну), йодобромн , киснев , радонов (концентрац я 1,5 кБк/л, експозиц я 10-15 хв), вуглекисл ванни (концентрац я 0,8-1,0 г/л, температура 35-340С, тривал сть 10-15 хв), через день, 10-12 процедур на курс л кування.
При хрон чному активному гепатит з незначним порушенням функц печ нки признача ться:
1. Імпульсна магн тотерап я на область печ нки апаратами «АМТ2 АГС» «Полюс-2». Скануюча методика впливу Пульсуюче односпрямоване магн тне поле, частота 8-10 Гц, нтенсивн сть 40-60 мТл. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Інфрачервоне лалерное випром нювання. Апарати «М лта», «М лта-Ф», «Мустанг», «Рикта». Скануюча методика. Частота 5 Гц, нтенсивн сть в мпульс 6-8 Вт. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. КВЧ-терап я апаратами «Явь-1», «Явь-2», «Ун версал». Д аметр електрод в 4,9; 5.6 7,1 мм. Контактна д я на область печ нки на БАТ. Інтенсивн сть до 10 Вт/см2. Загальний час д 30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
При хрон чному малоактивному (персестирующем) гепатит кр м перерахованих вище метод в призначають електрофорез в там ну В, В6, В12, аскорб ново кислоти на область печ нки. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
При вторинному гепатит (на тл холециститу, холанг ту, гастродуоден та) кр м перерахованих вище метод в призначають:
1. Дециметроволновая терап я на печ нку апаратами «Хвиля-2», «Ранет ДМ-20». Індуктори розташовують над областю печ нки правого п дребер'я. Доза 10-15-20 Вт. Тривал сть д 10-12 хв, щодня або через день. Курс л кування 6-8 процедур.
2. Черезшк рна електростимуляц я апаратами «Пролог-02» або «ДиаДэнс ПК». Скануюча методика по област печ нки правого п дребер'я. Частота 30-70 Гц. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Електрофорез магн ю, папаверину, тримека ну на область печ нки. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. СМС-терап я на область печ нки для стимуляц жовчовид лення, пол пшення м кроциркуляц . Синусо дальний режим, р д роботи III IV, частота 60 Гц, глибина модуляц 50-70%, за 1-1,5 с, сила струму до 10-12 мА. Тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
5. ІЧ-випром нювання на область спини кр слом «Грав тон», температура 40 °С, тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
Попередження: при цироз печ нки протипоказана ф з отерап я.
Холецистит, холанг т
У п дгостр й хрон чн й стад ях захворювання застосовують так ф зичн методил кування:
1. Електрофорез новока ну, л дока ну, магн ю на область жовчного м хура. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Сантиметровохвильова або дециметровохвильова терап я на область жовчного м хура. Потужн сть випром нювання 20 Вт. Тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Низькочастотна магн тотерап я жовчного м хура. П-под бний ндуктор апарату «Полюс-1» або портативний апарат «Магнитер» розташовують контактно на зону д . Зм нне або пульсуюче магн тне поле, ампл туда магн тно ндукц 30 мТл. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Лазерна терап я нфрачервоним спектром випром нювання. Методика контактна, скануюча по област проекц жовчного м хура. Режим безперервний або мпульсний з частотою проходження мпульс в 1500 Гц. Тривал сть д 8 хв щодня. Курс л кування 10 процедур. Можливо по днання з магн тотерап ю.
5. Параф нов апл кац на праве п дребер'я. Температура параф ну 48-50 °С. Тривал сть процедури 15-20 хв щодня. Курс л кування 12-15 апл кац й.
6. ІК-термокресло «Грав тон» на область спини. Температура в теплообм нниках 40 °С Тривал сть д 20-30 хв щодня, Курс л кування 10 процедур.
Попередження: при калькульозним холециститом ф зичн методи л кування призначають з обережн стю.
Хрон чний панкреатит
Хрон чний панкреатит - це вторинне захворювання, пов'язане з запальним процесом жовчного м хура, печ нки, шлунка, дванадцятипало кишки або результатом гострого панкреатиту. При хрон чному панкреатит розвиваються атроф я залозних елемент в, дегенеративн зм ни паренх ми, як призводять до розвитку функц онально недостатност п дшлунково залози. Застосування ф з отерап при даному захворюванн носить досить обмежений характер - для пол пшення кровооб гу в залоз стимулювання зовн шньосекреторно внутрисекреторной функц .
При загостренн запального процесу з п двищенням ферментативно активност ф з отерап я, як правило, не застосову ться.
В пер од затухаючого загострення або рем с призначають:
1. Лазерну нфрачервону терап ю. Методика впливу контактна, лаб льна. Випром нюючу головку круговими рухами перем щують по передн й черевн й ст нц , в дпов дно проекц п дшлунково залози. Імпульсний режим випром нювання. Перш процедури проводять при частот проходження мпульс в 1000-1500 Гц (протизапальна д я), через кожн 2 процедури частоту зменшують доводять до 5 Гц (стимулюючу д ю). Потужн сть випром нювання 6-10 Вт в мпульс . Тривал сть впливу на початку курсу л кування 5 хв, з кожною наступною процедурою зб льшують на 1 хв доводять до 10 хв. Процедури проводять щоденно, курс л кування 12 сеанс в.
2. Низькочастотну мпульсну магн тотерап ю. Два П-под бних ндуктора апарат в «Полюс-2» пом щають контактно на передню черевну ст нку над п дшлунковою залозою. Режим магн тного поля пульсуючий (ПуМП), частота 10 Гц, перемикач нтенсивност встановлюють в положенн II - III. Тривал сть д 15 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Імпульсну магн тотерап ю на область п дшлунково залози апаратом «АМТ2 АГС». Частота 8 - 10 Гц, ампл туда магн тно ндукц 100 мТл, нтервал м ж мпульсами 100 мс. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
4. Ультразвукову терап ю. Методика впливу лаб льна в зон проекц п дшлунково залози на черевн й ст нц . Інтенсивн сть 0,2 Вт/см2, мпульсний режим, тривал сть мпульсу 2-4 мс. Тривал сть д 6-8 хв щодня, Курс л кування 10-12 процедур.
Попередження: застосування теплових процедур (индуктотерм я, УВЧ-терап я, ДМХ-терап ) та мпульсних струм в низько частоти (д адинамотерап я, амнлипульстерапия) на п дшлункову залозу при панкреатит протипоказано.
Хвороби оперованого шлунка
П сля резекц шлунка по Б льрот-1 Б льрот-І та селективно проксимально ваготом в ранн й п сляоперац йний пер од можуть з'являтися ускладнення у вигляд астен чного синдрому, анастомозита моторно-евакуаторних порушень.
Застосування ф зичних метод в л кування в цей пер од може значно зменшити виражен сть симптом в захворювання
При астен чному синдром через 2 тиж. п сля оперативного втручання застосовують транскраниальн методики електростимуляц , як надають виражену седативну д ю на ЦНС:
1. ТКЭС нтерференц йними струмами (апарат «АІТ - 50-2»);
2. ТКЭС синоидальными модульованими струмами (апарат «Ампл пульс», «Ель Ескулап МедТеКо»);
3. транскран альна мезод енцефальна електростимуляц я (апарат «МДМ», «Медаптон»);
4. ТКЭС (апарат «Эгсаф Процесор»).
Г помоторно-евакуаторно порушення найчаст ше пов'язан з явищами анастомозита в област з' днання кукси шлунку з тонкою кишкою. Порушу ться евакуац я ж з шлунка в кишку. П сля кожного прийому ж через 40-60 хв у хворого може з'являтися блювота залишки ж видаляються. При даному захворюванн ф зичн методи можуть чинити стотний л кувальний ефект.
Через 3 тижн п сля оперативного втручання при наявност г помоторно-евакуаторних порушень признача ться електростимуляц я шлунка, яку проводять через 10-20 хв п сля прийому невеликих порц й ж .
1. Електростимуляц я синусо дальними модульованими струмами по внутригастральной або черезшк рною методикою. За внутр шньопорожнинно методиц електрод-зонд з металево оливою на к нц вводять у шлунок, пластинчастий електрод розташовують на передн й черевн й ст нц . За черезшк рно методикою пластинчастий електрод розм ром 10х 15 см пом щають в еп гастральн й област , другий електрод того ж розм ру розташовують на спин . Параметри струму: режим роботи синусо дальний, р д роботи II, частота 10-30 Гц, тривал сть посилок пауз 5-6 с, глибина модуляц 100%. Сила струму при використанн внутр шньопорожнинно методики до в дчуття в брац в глибин тканин 10-15 мА, при черезшк рно методикою до скорочення м'яз в черевно ст нки 30-40 мА. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Інтерференц йна терап я. Розташування пластинчастих електрод в поперечний: еп гастральний область - спина. Параметри струму: частота 0-10 Гц, пер од зм ни нтерференц йних частот 15-20 с, сила струму до в дчуття пом рно в брац п д електродами в глибин тканин 30-40 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Дециметревохвильова терап я при анастомозит . Процедуру проводять через 1 год п сля електростимуляц . Цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2» встановлюють над зоною анастомозу з зазором 5 см. Інтенсивн сть впливу 30 Вт, тривал сть 12 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
При г пермоторно-евакуаторних порушень, так званому ранньому демп нг-синдром , призначають наступн методи ф з отерап :
1. Дециметровохвильова терап я на еп гастральну область. Цил ндричний випром нювач апарату «Волна-2» встановлюють в еп гастральн й област з зазором 5 см. Інтенсивн сть впливу 30 Вт, тривал сть 12 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур. ДМХ-терап я нормал зу б оелектричну активн сть моторику шлунка, гальму кислотоутворення, чинить спазмол тичну д ю.
2. Ампл пульстерап я. Розташування пластинчастих електрод в поперечний: еп гастральний область - спина. Параметри струму: р д роботи III-IV, синусо дальний струм частотою 100 Гц, тривал сть посилок 1-2 с, глибина модуляц 50%, сила струму 15-20 мА. Тривал сть д 12 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Інтерференц йна терап я. Розташування пластинчастих електрод в поперечний: еп гастральний область - спина. Параметри струму: частота 70-100 Гц, пер од зм ни нтерференц йних частот 5 с, сила струму до 10-12 мА. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
Санаторно-курортний етап реаб л тац хвороб орган в травлення
Типи курорт в
Курорти Кл матол кувальн
Приморськ Новий Афон, Одеса, Феодос я Р внинн Миргород, Слав’янськ Середньог рськ Свалява, Кв тка полонини, Синяк Бальнеолог чн
З питт вими м неральними водами Миргород, Мар уполь, Феодос я З хлоридними натр вими водами Моршин, Слав’янськ Грязел кувальн курорти
Бердянськ, Євпатор я, Мар уполь, Куяльник, Люб нь Великий, Одеса, Слав’янськ
Покази для л кування
Назва, форма стад я хвороби Санатор Хвороби стравоходу
1. Рефлюкс-езофаг т (диспептична, дисфаг чна зм шана форми) легко середньо важкост загострення. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн Хвороби шлунку
1. Функц ональн порушення шлунка. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 2. Хрон чний гастрит з секреторною недостатн стю п сля фази загострення. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 3. Хрон чний гастрит з збереженою п двищеною секрец ю, хрон чний гастродуоден т, дуоден т п сля фази загострення. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 4. Гастроптоз І-ІІ стад . Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 5. Виразкова хвороба шлунка, 12-пало кишки, в фаз рем с або затухаючого загострення без порушення моторно функц шлунка, схильност до кровотеч, пенетрац мал гн зац . Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 6. Хвороби оперованого шлунка з приводу виразково хвороби з наявн стю загальних порушень легко середньо важкост , астен чний синдром. Кл матол кувальн Хвороби кишк вника, печ нки, жовчевив дних шлях в, п дшлунково залози
1. Хрон чн кол ти, ентерокол ти р зно ет олог (кр м туберкульозних, стенозуючих, виразкових, бактер альних паразитарних). Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 2. Стани п сля перенесеного в русного гепатиту при наявност залишкових явищ. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 3. Хрон чн персистуюч гепатити р зно ет олог при загальному задов льному стан , незначних в дхиленнях печ нкових проб, в неактивн й фаз залишков явища токсикох м чного ураження печ нки. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 4. Хрон чн холецистити, анг охол ти р зно ет олог (при в дсутност схильност до частих загострень, без явищ жовтухи при нормальному ШОЕ. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 5. Диск нез жовчевив дних шлях в жовчного м хура. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 6. Жовчокам’яна хвороба, за виключенням форм, що потребують х рург чного втручання (множинн або крупн одиночн конкременти, обтурац я жовчних шлях в). Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 7. Стан п сля операц й на жовчних шляхах при загальному задов льному стан , м цному п сляоперац йному рубц . Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 8. Хрон чний панкреатит при в дсутност схильност до виражених частих загострень. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 9. Стан п сля операц й на п дшлунков й залоз при загальному задов льному стан , м цному п сляоперац йному рубц без вираженого больового синдрому, функц ональних порушень. Бальнеолог чн
Кл матол кувальн 10. Перив сцерити (нетуберкульозного характеру) орган в черевно порожнини в неактивн й фаз , без ознак частково кишково непрох дност . Бальнеолог чн
Кл матол кувальн
Протипокази:
Вс хрон чн захворювання орган в травлення в фаз загострення.
Важк форми хрон чного езофаг ту, рефлюкс-езофаг т з вираженими кард альними проявами, рефлекторною стенокард ю, по днання рефлюкс-езофаг ту з килою стравох дного отвору д афрагми, що п дляга х рург чному л куванню.
Рубцев звуження стравоходу, п лорусу кишок, порушення прох дност , стриктура жовчних шлях в.
Виразкова хвороба шлунка 12-типало кишки, ускладнена стенозом п лоруса, повторними кровотечами, пенетрац ю виразки, що мала м сце в попередн 8-10 м сяц в, п дозра на мал гн зац ю виразки, хвороба Зол нгера.
Ускладнення п сля операц й на шлунку (незаживаючий п сляоперац йний рубець, нориц , синдром прив дно петл , п сляоперац йний панкреатит, демп нг-синдром важкого ступеня, атон я культ шлунка, загострення п сляоперац йного гастриту, холециститу, гепатиту, важка форма постваготомно д аре ).
Гастрити: риг дн , хвороба Менетр (г пертроф чний гастрит).
Г перпластичн зм ни слизово шлунка (при неможливост виключити злояк сне переродження), пол поз шлунка (2 пол па б льше), одиночн кровоточив пол пи шлунка аденоматозн пол пи на широк й основ розм ром 1 см б льше з тенденц ю до росту протягом останнього року.
Жовчокам’яна хвороба при наявност частих тривалих приступ в, що прот кають з порушенням в дтоку жовч або ознаками активно нфекц (п двищена температура т ла), емп ма жовчного м хура.
В русний гепатит в гостр й стад .
Цирози печ нки.
Хрон чний активний (агресивний) гепатит.
Вс форми жовтяниц .
Залишков явища п сля перенесеного в русного гепатиту з ознаками в русного гепатиту, патолог чними в дхиленнями функц ональних проб печ нки в т.ч. р вня АСТ АЛТ, постгепатитною г перб л л руб нем ю (вище 21 мкмоль/л), вираженою гепатомегал ю (нижн й край печ нки виступа на 3 см б льше з-п д реберно дуги по прав й серединно-ключичн й л н ) запаленням жовчного м хура жовчних шлях в.
Ентерокол т з вираженим порушенням харчування (виснаження).
Хрон чна дизентер я, неспечиф чн виразков кол ти, хрон чний виразковий кол т з обширним виразковим процесом або ерозивним процесом в прям й або сигмовидн й кишц , кровоточивий геморой.
Пол поз кишк вника (2 пол па б льше), одиночн кровоточив або аденоматозн пол пи на широк й основ розм ром 1 см б льше з тенденц ю до росту протягом останнього року.
Важк форми хрон чних панкреатит в протягом 2-х м сяц в п сля загострення, а також ускладненн запальними к стами або норицями, значним зниженням зовн шньосекреторно функц залози з вираженим порушенням травлення загального стану.
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю шлунково-кишкового тракту.
Єсентуки, Жел зноводськ Ставропольського краю.
Трускавець.
Боржом .
Березовськ М неральн води. Харк вська область.
Закарпатська група курорт в Свалява, Шаяни,
Феодос я.
Горинь, Р вненська обл.
Одеська група курорт в.
Моршин.
Миргород, Полтавська область
Рай - Єлен вка, Харк вська область.
Сатан в, Мак в, Хмельницько област .
Збруч. Терноп льська область.
Бальнеолог чн та грязел кувальн процедури, що рекомендуються ц й категор хворих.
В патогенез б льшост хвороб лежать порушення рухово , секреторно та вид льна функц я орган в травлення, розвиток запальних, структурних, мунних та троф чних порушень, розлади функц й головних травних залоз, р зних вид в обм ну, функц ональних порушень центрально та вегетативно нервово , ендокринно системи. Ф зичн фактори сприяють в дновленню вс х цих порушень.
Основним елементом л кувального комплексу :
Питн м неральн води,
Пело ди.
Ф з отерапевтичн процедури.
Кл матол кування.
Л кувальна д та.
Методика прийому м неральних вод.
М неральну воду п’ють натще 3-4 рази в день перед прийомом ж .
При захворюваннях шлунково-кишкового тракту починають з ½ стакана поступово доводять до повно дози, яка вирахову ться: доза прийому води 0,33 гр. на 1 кг маси т ла разовий прийом, або 1% в д маси т ла добовий прийом,
При захворюваннях нирок доза становить 2% в д маси т ла.
При п двищен й чутливост до м нерально води рекомендують випити 20 мл за 15 30 хвилин до прийому основно порц .
В домашн х умовах пляшки з м неральною водою збер гають в горизонтальному положенн в темному м сц при температур 6-12С.
При хрон чному гастрит з п двищеною кислотн стю звичайно застосовують г дрокарбонатн води у теплому вигляд за одну-дв години до споживання ж Боржом , Єсентуки 4, Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купель, Слов’янська.
При знижен й кислотност хлоридно-натр в води в холодному вигляд за 15...30 хв. перед споживанням ж . Температура води 18-250С. Воду п’ють пов льно, малими порц ями Єсентуки 4 та 17, Миргородська, Куяльник 7, Феодос йська.
При нормальн й кислотност шлунку м неральну воду споживають як при п двищен й секрец , або за 45-60 хв. до прийому ж . Температура 28-350С.
При виразков й хвороб - краще через годину п сля ж та за годину до ж в половинн й доз .
При оперованому шлунку - прийом води в ½ дози.
При хрон чних ентеритах, кол тах, дискенез ях шлунку прийом води залежить в д рухово функц кишк вника. При п двищен й за годину до ж , пов льно, малими порц ями, температура води 40-450С. При знижен й моторн й функц (атон я), призначають середню та високу м нерал зац ю за 1,5 години до ж , температура води 18-240С, швидко, великими ковтками.
При хрон чних захворюваннях печ нки жовчовив дних шляхах застосовують Боржом , Єсентуки 4 та 17, Луганську 1 та 2, Поляну Квасову, Поляну Купель, Слов’янську, Трускавецьку. Воду приймають 3 рази, температура 35-450С, Час прийому залежить в д секреторно функц шлунку.
При дискенез жовчовив дних шлях в по г потон чному типу для посилення перистальтики та при ДЖВШ по г пертон чному типу для зменшення спастичних явищ проводять дренажне промивання жовчних шлях в. Для цього 0,5 л м нерально води при температур 42-450С хворий випива лежачи на правому боц 60 хвилин з гр лкою на правому п дребер’ .
При хрон чному панкреатит використовують воду як при захворюваннях печ нки, тип води, час прийому залежить в д секрец шлунку.
ТЕСТИ ситуац йн задач для самоконтролю
Задача 1.
Хворий З. 42 рок в, скаржиться на част печ , «пуст » в дрижки, локальн бол в еп гастральн й област , зникаюч п сля ди або антацид в. Об' ктивно: позитивний симптом Менделя, виражена локальна хвороблив сть при глибок й пальпац . При ФГДС виявлен множинн дефекти пер ульцерозне запалення слизово оболонки.
Поставлений д агноз: Виразкова хвороба шлунка в стад загострення.
Назв ть переважаюч кл н чн синдроми:
А. Невротичний, психо-емоц йний.
Б. Больовий, диспептичний.
В. Метабол чний синдром.
Г. Дисциркуляторний синдром.
Д. Імунний синдром.
Назв ть оптимальну зону впливу при загостренн виразково хвороби.
А. Еп гастральна область.
Б. Паравертебрально Th X-LII.
В. Ком ркова зона.
Г. «Трусова» зона.
Д. Транцеребральная.
Вибер ть методику гальван зац , показану в цьому випадку:
А. М сцева поперечна.
Б. М сцева подовжня.
В. По Щербаку.
Г. По Келлату.
Д. По Бургиньону.
Яке з супутн х захворювань може служити протипоказанняем до призначення ф з о-бальнеол кування.
А. Калькулезний холецистит.
Б. Нейро-циркуляторна дистон я.
В. Імпотенц я.
Г. Аденома передм хурово залози.
Д. Г пертон чна хвороба II стад .
Вибер ть схему ф з о-бальнеол кування для даного хворого.
А. Циркулярний душ +УВЧ.
Б. Душ Шарко+ультразвук.
В. Радонов ванни+ПеМП.
Г. Хвойно-перлов ванни+УФО.
Д. Гальван чний ком р по Щербаку, що чергуються з КВЧ на еп гастральну область.
Еталони в дпов дей: 1- Б, 2-Б, 3-В, 4-Г, 5-Д.
Задача 1
Хвора Д. 37 рок в, скаржиться на бол в област кишечника спастичного типу, схильн сть до замк в. П сля огляду обстеження виставлений д агноз хрон чного ентерокол та.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром
А. Диссекреторний
Б. Диск нетичний
В. Дисциркуляторний
Г. Синдром мунних порушень
Д. Синдром запальних явищ
Задача 2
Хвора З., 42 рок в при обстеженн виставлений д агноз хрон чного энтерокол та.
Яка супутня патолог я буде протипоказанням для ф з отерапевтичного л кування?
А. Дивертикулез товсто кишки
Б. Хрон чний некалькулезний холецистит
В. Астено-невротичний синдром
Г. Диск нез я жовчовив дних шлях в по г потон чному типу
Д. ГБ 2 ст.
Задача 3.
Хвора М., 38 рок в, скаржиться на нудоту, г ркоту у роту, приступообразные болю в правому п дребер з ррад ац ю в праву надключичну область, праву половину грудно кл тки, виникаючу п сля вживання жирно смажено ж . П сля обстеження виставлений д агноз хрон чного холециститу.
Вибер ть ф з отерапевтичний чинник найб льш переважний при ведучому диск нетичному синдром
А. ДДТ-терап я
Б. СМТ-терап я
В. Л карський електрофорез хлорида кальц ю
Г. Душ Шарко
Д. Низькочастотна магн тотерап я
Задача 4
Хворий З. 24 рок в, скаржиться на слаб сть, температуру вечорами, пост йн ниюч бол в правому п дребер , що посилюються при тряс нням зд . П сля дообстежання виставлений д агноз пер холецистита.
Яка методика впливу необх дна при проведенн л карського електрофореза сульфату магнез ?
А. Сегментарно-рефлекторну
Б. М сцеву подовжню
В. М сцеву поперечну
Г. Загальну
Д. Комб новану
Задача 5
Хворий До., 50 рок в, скаржиться на слаб сть, стомлюван сть, зниження працездатност , нудоту, ниюч бол тягар в правому п дребер . При обстеженн виставлений д агноз хрон чного гепатиту.
Вибер ть схему л кування даному хворому:
А. ДДТ +загальна гальван зац я по Вермелю
Б. Ф тотерапия+ПеМП на область печ нки+електрофорез магнез
В. УВЧ б темпорально+озокерит на праве п дребер я
Г. ДДТ на праве по ребер я+м сцеву УФО, субеэритемне дозування
Д. Електрофорез кальц ю по Вермелю +озокерит на праве п дребер я
Еталон ответ в: 1- Б, 2-А, 3-Д, 4-В, 5-Б.
ТЕСТИ ситуац йн задач
Задача 1.
Хвора Н. 47 рок в, скаржиться на слаб сть, драт влив сть, порушення сну, болю в област кишечника, чергування замк в понос в. П сля огляду обстеження виставлений д агноз хрон чного ентерокол ту з астено-невротичним синдромом.
Як зони впливу необх дно використати при астено-невротичному синдром ?
А. Трансцеребральн , б темпоральн , на потилицю, шийн симпатичн вузли
Б. На нижньогрудний в дд л хребта, праве п дребер я
В. Проекц я щитовидно залози, проекц я кишечника
Г. Праве п дребер я, проекц я кишечника, сонячне сплетення
Д. Проекц я кишечника, стопи
Задача 2
Хвора Л., 42 рок в, скаржиться на часте кашепод бне випорожнення до 2-3 раз в в доби, бол в припупково област ниючого характеру, буркот здуття живота. У ход обстеження виставлений д агноз хрон чного ентериту.
Як м неральн води протипоказан даною хворою?
А. Г дрокарбонатн , слабо м нерал зац , тепл
Б. Хлоридн , слабо м нерал зац , тепл
В. Утримуюч сульфатн ан они, сильна м нерал зац , тепл
Г. Г дрокарбонатно-хлоридн , середньо м нерализац , тепл
Д. Хлоридн , середньо м нерал зац , гаряч
Задача 3
Хворой П., 24 рок в, виставлений д агноз дискинез товсто кишки по г потон чному типу.
Яка процедура необх дна в цьому випадку з тон зуючою метою?
А. Ультразвукова терап я
Б. Параф но-озокеритов апл кац
В. СМТ
Г. Л карський електрофорез магнез
Д. Хвойна ванна
Задача 4
Хворий Н., 37 рок в, скаржиться на слаб сть, г ркоту у роту, дискомфорт в правому п дребер . П сля обстеження виставлений д агноз хрон чного гепатиту, активна фаза.
В бер ть оптимальну зону впливу в цьому випадку?
А. Трансцеребрально
Б. Праве п дребер я
В. Область проекц надн ркових залоз
Г. Куб тальн вени
Д. Сонячне сплет ння
Задача 5
Хворой А. 49 рок в, виконана холецистектом я.
Вибер ть оптимальну схему л кування у в дновному пер од через 3-4 тижн п сля операц .
А. Тепл м неральн води мало м нерал зац +Соллюкс+ПеМП
Б. Холодн м неральн води +душ Шарко+УЗ-терап я
В. Тепл м неральн води сильно м нерал зац +УФО загальне
Г. Тепл м неральн води+ДДТ+КВЧ
Д. Тепл м неральн води сильно м нерал зац + СМТ+ДМВ
Задача 6
Хвора П. 23 рок в, скаржиться на поганий апетит, в дрижку пов трям, почуття тягаря в еп гастральн й област , нудоту п сля ж . Об' ктивно: жив т м'який, при пальпац невелика розлита чутлив сть, метеоризм .
Поставлений д агноз: хрон. гастрит з секреторною недостатн стю.
Який синдром ведучим?
А. Синдром метабол чних порушень.
Б. Больовий синдром.
В. Диспептичесний синдром.
Г. Невротичний синдром.
Д. Дисциркуляторний синдром.
Яка зона рефлекторно нервац при даному синдром ?
А. Область печ нки.
Б. Еп гастральна зона.
В. Мезогастральна зона.
Г. Г погастральна зона.
Д. Паравертебрально Д1-Д8.
Яку м неральну воду потр бно рекомендувати даною хворою?
А. Без газу, г дрокарбонатно-сульфатно-магн ву.
Б. Газовану хлоридно-натр во-кальц ву.
В. Без газу, високо м нерал зац , сульфатно-магн во .
Г. Газовану г дрокарбонатно-кальц ву.
Д. Газовану, з високим вм стом орган чних речовин.
Тестов завдання.
1. Як приймати м неральну воду при г перацидному гастрит ?
А. Перед жею.
Б. П сля ж .
В. П д час ж .
Г. За годину до ж .
Д. Через 30 хв. п сля ж .
2. Який курорт б льше показаний при знижен й секрец шлунку?
А. Миргород.
Б. М неральн Води.
В. П’ятигорськ.
Г. Трускавець.
3. Що показом до призначення ЛФК при виразков й хвороб ?
А. Пер од у 2-5 дн п сля припинення гострого болю.
Б. Кровотеч .
В. Пенетруюча виразка.
Г. Гострий пер гастрит.
Д. Гострий пер дуоден т.
4. Що показом до призначення ректальних зрошень при захворюваннях кишк вника.
А. Хрон чний дифузний кол т у пер од рем с .
Б. Виразковий кол т.
В. Випад ння прямо кишки.
Г. Гострий парапроктит.
Д. Защемлення геморо дальних вузл в.
5. Назв ть показ до призначення ЛФК при гастрит з п двищеною секреторною функц ю шлунку:
А. Виражений больовий синдром.
Б. Багаторазове блювання.
В. Нудота.
Г. Кровотеча.
Д. Пер од рем с .
6. Протипоказ до направлення на курорти з питт вими м неральними водами:
А. Езофаг т поза загостренням.
Б. Пол пи шлунку.
В. Виразкова хвороба поза загостренням.
Г. Жовчно-кам’яна хвороба.
Д. Хрон чний панкреатит у фаз рем с .
7. При загостренн гастриту признача ться д та 1а на:
А. 1 день.
Б. 2-3 дн .
В. Тиждень.
Г. Два тижн .
Д. М сяць.
8. Показ до направлення на грязьов курорти:
А. Перидуоден т, що розвинувся на грунт хрон чного запалення.
Б. Г пертиреоз.
В. Захворювання нирок з порушенням х функц .
Г. Г пертон чна хвороба 3 ст.
Д. Насл дки септичного тромбофлеб ту.
9. Коли необх дно приймати м неральну воду при знижен й кислотност шлункового соку?
А. За 1 год. до ж .
Б. П сля ж .
В. За 30-45 хв. до ж .
Г. За 15-20 хв. до ж .
Д. П д час ж .
10. Як приймати м неральну воду при гастрит з нормальною секрец ю?
А. За 1 год. до ж .
Б. П сля ж .
В. За 30-45 хв. до ж .
Г. За 15-20 хв. до ж .
Д. П д час ж .
11. Л карняний листок для санаторно-курортного л кування вида ться хворому:
А. Л куючим л карем.
Б. Зав дувачем в дд лу.
В. Л куючим л карем разом з зав дувачем в дд лу.
Г. ЛКК.
Д. Заступником головного л каря по експертиз тимчасово непрацездатност .
Питання для самоконтролю:
1. Основи на яких базу ться можлив сть в дновлення здоров’я.
Визначення реаб л тац , мета та завдання на кожному з етап в.
Засоби, що використовуються на р зних етапах реаб л тац та особливост х застосування при р зн й патолог .
Критер в дбору ос б для проведення медично реаб л тац .
Анатомо-ф з олог чн особливост орган в травлення.
Ет олог ю, патогенез, кл н ку та л кування захворювань орган в травлення.
Механ зм д немедикаментозних засоб в л кування.
Характеристику л кувальних фактор в, що використовуються при проведенн медично реаб л тац хворих з патолог ю орган в травлення.
Покази до проведення медично реаб л тац .
Особливост в дновного л кування хворих патолог ю орган в травлення.
Показання для направлення хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, що п длягають санаторно-курортному л куванню.
Протипоказання до кл мато-, бальнеотерап та грязел кування при хворобах шлунково-кишкового тракту.
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю шлунково-кишкового тракту.
Бальнеолог чн та грязел кувальн процедури, що рекомендуються ц й категор хворих.
Джерела нформац :
Клиническая гастроэнтерология / Под ред. Н.В. Харченко. К.: Здоровья, 2000. 448 с.
Лошнов А.С., Парфенов А.И. Болезни кишечника: Руководство для врачей. М.: Медицина, 2000. 632 с.
Майер К.-П. Гепатиты и последствия гепатита: Пер. с нем. М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. 345 с.
Губергриц Н.Б. Хронические гепатиты и циррозы печени. Современная классификация, диагностика и лечение: Учебное пособие / Донецкий мед. ун-т; Пер. с укр. Донецк: ООО Лебедь , 2002. 166 с.
Лейшнер У. Практическое руководство по заболеваниям желчных путей. М.: ГЭОТАР-Мед, 2001.- 1264 с.
Хвороби орган в травлення (Д агностика та л кування): Навчальний пос бник / Григорьев П.Л., Стародуб Е.М., Яковенко Е.П. и др. Тернополь: Укрмедкнига, 2000. 448 с.
Подд мова С.Д. Болезни печени: Руководство для врачей. 3-е изд., перераб. и допол. М.: Медицина, 1998. 704 с.
Медицинская реабилитация в терапии: Руководство для студентов и врачей / В.Н.Сокрут, В.Н.Казаков, Е.С.Поважная, И.Р.Швиренко и др.; под ред. В.Н.Сокрута и В.Н.Казакова. Донецк: ОАО УкрНТЭК , 2001. с. 474-569.
Самосюк И.З., Мавродий В.М., Фисенко Л.И. Физиотерапия, физиопунктура и бальнеолечение гастроэнтерологических и некоторых сопутствующих заболеваний (сердечно-сосудистых, сахарного диабета, ожирения и др.). Киев. АО Укрпрофздравница . 1998. с. 166-246.
Клячкин Л.М., Щегольков А.М. Медицинская реабилитация больных с заболеваниями внутренних органов. Руководство для врачей. М.: Медицина, 2000. 328 с.
Клиническая физиотерапия. Под ред. Сосина И.Н. Киев., 1996.- С.428-453.
Виб р застосування ф з отерапевтичних метод в та курортних фактор в при патолог нервово системи
Реаб л тац я невролог чних хворих одним з актуальних напрямк в в охорон здоров’я. Це пов’язано як з частотою нервових захворювань, так важк стю х насл дк в, що зумовлю висок показники нвал дност серед ос б працездатного в ку. Так, п сля перенесеного нсульту лише 20,2 % хворих залишаються працездатними. Проведення повного комплексу реаб л тац йних заход в поверта на виробництво до 61,9 % п сля нсультних хворих. Сп вставлення цих даних св дчить про високу ефективн сть в дновного л кування та необх дность широкого впровадження його в практику охорони здоров’я.
Орган зац я реаб л тац йного процесу
Хвор з невролог чними захворюваннями, з обмеженими можливостями самообслуговування при загроз ст йко втрати працездатност (мозковий нсульт, травми головного спинного мозку, енцефал ти, м л ти, неврити тощо) направляються у в дд лення в дновного л кування для проведення реаб л тац . Направлення хворих з захворюваннями периферично нервово системи (неврити, невралг , радикул ти, плексити) найб льш доц льно проводити через 20-30 дн в з моменту розвитку захворювання.
Хоча реаб л тац я повинна бути, по можливост , б льш ранньою, в дновне л кування необх дно розпочинати лише п сля того, як минув гострий пер од захворювання. В той же час ст йк сть больового синдрому протягом 20-30 дн в, неефективн сть л кування, в гострому пер од захворювання, потребу переведення хворого у в дд л в дновного л кування. Критер м правильност такого р шення надлишок к лькост дн в тимчасово непрацездатност в даного хворого та середнього терм ну перебування в стац онар .
Для хворих з травмою периферичних нервових стовбур в терм ни направлення у в дд л в дновного л кування скорочуються до двох тижн в з моменту травми чи п сля нейрох рург чного втручання, що пов'язано з необх дн стю в дновлення втрачено функц за 15-30 дн в.
Для п сля нсультних хворих, хворих з насл дками черепно-мозкових травм, травм спинного мозку, дегенеративними захворюваннями нервово системи нейро-м’язовою патолог ю, комплексна в дновна терап я в умовах в дд л в дновного л кування почина ться через 1,5-2 м сяц з моменту ураження головного мозку. Але це не виключа необх дност використовувати окрем методи в дновно терап вже в перш години л кування таких хворих в стац онар .
В направленн вказуються д агноз, тривал сть захворювання, к льк сть дн в тимчасово непрацездатност з даного захворювання за р к, терм н останнього переосв дчення на МСЕК та його насл дки (для нвал д в), результати додаткових метод в обстеження (лабораторн анал зи кров та сеч , ЕКГ, флюорограф я орган в грудно порожнини), висновки г неколога, уролога (для чолов к в старше 30 рок в), дерматовенеролога (при необх дност використовувати водол кування), а також результати додаткових метод в обстеження, як п дтверджують кл н чний д агноз (рентгенограма черепа й хребта, реоенцефалограма, електроенцефалограма тощо).
Детальна виписка з амбулаторно карти хворого п сля зак нчення в дновного л кування полегшу роботу л кар в МСЕК, оск льки на реаб л тац йн й ком с в дд л в дновного л кування формулю ться функц ональний д агноз переб гу захворювання та ч тк рекомендац з експертизи працездатност .
Патолог я периферично та центрально нервово системи ма сво особливост в дновного л кування.
Атеросклеротична енцефалопат я
Захворювання явля собою комплекс невролог чних псих чних порушень, зумовлених дегенеративними, дистроф чними та атроф чними зм нами мозково тканини.
В кл н чн й картин спостер гаються виражен вегетовазопат , гипертензивний астен чний синдроми, що мають м сце слабк сть, п двищена виснажен сть, емоц йна лаб льн сть, нест йк сть уваги, ослаблення пам'ят , зниження працездатност .
Ф зичн методи л кування атеросклеротично енцефалопат спрямован на нормал зац ю процес в збудження, гальмування в кор головного мозку регулюючо функц п дк ркових вегетативних центр в, пол пшення кровооб гу в вертебробазилярн й систем .
Призначають наступн методи:
1. ТКЕС або електросон.
2. Низькочастотна магн тотерап я за одн з наступних методик:
вплив апаратом «Полимаг-01М» з допомогою к льцевого ндуктора для впливу на голову. Параметри магн тного поля: «б жуче» в д чола до потилиц , частота 5-10 Гц, нтенсивн сть 1 2 мТл, тривал сть д 15 20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур;
ндуктори апарат в «Полюс-1», «Полюс-2» розташовують паравертебрально в област шийного в дд лу хребта з захопленням потилично област . Перш 5 процедур виконують при ндуктор, спрямованих до т ла хворого р знойменними полюсами, наступн - однойменними. Зм нне поле впливу, магн тна ндукц я 20 30 мТл, тривал сть процедури 10 - 15 хв щодня. Курс л кування 10-12 сеанс в;
вплив апаратом «АЛІМП»: кругл ндуктори-солено ди розташовують на область потилиц , шийного грудного в дд лу хребта; мпульсне поле впливу, частота 10 Гц, магн тна ндукц я 5 мТл. Тривал сть процедури 15 20 хв щодня. Курс л кування 12-15 сеанс в.
3. Інфрачервона лазерна терап я, магн толазерна терап я методом надартер ального опром нення циркулюючо кров . Випром нююч головки лазера з магн тною насадкою розташовують контактно, стаб льно на б чн поверхн ши над сонними артер ями. Режим випром нювання безперервний або мпульсний на частот 1500 Гц. Тривал сть впливу 8-10 хв, при одномоментному вплив двома випром нюючими головками щодня або через день. Курс л кування 10-12 процедур. Можлива зам на лазерно терап на сонн артер на методику надвенного опром нення циркулюючо кров в област кубитальных вен згину л ктьового суглоба.
4. Ендовазальне опром нення циркулюючо кров гел й-неоновим (червоним) лазером. Голка з св тловодом в д апарату типу «Алок» вводиться в кубитальную вену. Потужн сть випром нювання 2 мВт, тривал сть впливу 20-30 хв щодня або через день. Курс л кування 8-10 процедур.
5. Ендоназального вплив червоним лазерним випром нюванням за 8-10 хв у кожен носовий х д Курс л кування 10 процедур.
Преходящ порушення мозкового кровооб гу
Ф зичн методи в комплексне л кування включаються п сля гострого пер оду уточнення причини захворювання. Мета ф з отерап - в дновлення локального мозкового кровотоку пол пшення загального кровооб гу.
До к нця першого тижня признача ться масаж к нц вок середньо нтенсивност Проводиться щодня. Курс л кування 10 процедур.
Через 2-3 тиж. в л кувальний комплекс включаються:
1. Масаж ком рцево зони щодня. Курс л кування 10 процедур.
2. Електрофорез еуф л ну на шийний в дд л хребта. Сила струму 3-5 мА. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Електростимуляц я паретичных м'яз в. Проводиться одиночними мпульсами прямокутно форми. Тривал сть 1 - 10мс, один мпульс у 2 с. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
4. Надартериальне опром нення циркулюючо кров лазерним випром нюванням червоного спектру 0,63-0,69 мкм. Впливають на обидв сонн артер при щ льност потоку потужност 10-20 мВт/см2. Тривал сть процедури 10 хв на кожну артер ю. Курс л кування-10 сеанс в.
5. Через м сяць в д початку захворювання признача ться електрофорез глутам ново кислоти за загальною методикою. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть впливу 12-15 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
Через 1,5 м с. призначають г дротерап ю (л кувальн душ , хвойн , киснев , йодобромн ванни).
П сля л кування в стац онар , через 2-3 м с. в д початку захворювання, хворим рекомендоване санаторно-курортне л кування в м сцевих, а через 4 м с. в санатор ях кл матичного та бальнеолог чного типу.
Г пертон чний криз з преходящим порушенням мозкового кровооб гу
Через 10 дн в з моменту розвитку г пертон чного кризу, що проявля ться загальномозкових порушеннями, призначають ф зичну реаб л тац ю:
1. Легкий масаж к нц вок, через 15-20 дн в масаж ком рцево зони щодня. Курс л кування 8-10 процедур.
2. Електрофорез магн ю, еуф л ну, платиф л ну за загальною методикою впливу або на ком рцеву зону. Сила струму 6-8 мА. Час процедури 12-15 хв щодня. Курс л кування-10 сеанс в.
3. Електрофорез гепарину на ком рцеву зону або за загальною методикою впливу при порушеннях процес в гемокоагуляц . Курс л кування 10 процедур.
4. Електрофорез ацетилсал цилово кислоти за загальною методикою впливу, яка знижу агрегац йн та адгезивн властивост тромбоцит в, перешкоджа утворенню м кроембол й нтрацеребральних судин. Сила струму 8-10 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
5. Надвенне опром нення циркулюючо кров (область кубитальных вен л ктьових згин в) апаратом «Млада». Магн тна ндукц я 30 мТл, безперервний режим випром нювання, вих дна потужн сть 10 мВт. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Через 3 м с. у комплекс реаб л тац йних заход в можна включити:
електрофорез йоду за очно-потиличною методикою;
г дротерап ю (л кувальн душ , хвойн , киснев ванни);
камерн сульф дн , вуглекисл ванни.
Ішем чний нсульт головного мозку
В дновлювальна терап я з застосуванням ф зичних фактор в повинна починатися в ранн й пер од проводитися систематично, тривалими курсами, особливо в перший р к п сля перенесеного нсульту. Ф зичн методи л кування сприяють в дновленню порушених функц й орган зму, розгальмовуються тимчасово заблокован мозков центри, покращують функц ональний стан ЦНС. серцево-судинно системи та мозкового кровооб гу, знижують негативний вплив г подинам , попереджають розвиток тромбоембол чних ускладнень.
У ранн й пер од захворювання призначають:
1. Масаж к нц вок на сторон парезу. Призначають в к нц 1-го тижня в д початку захворювання. Прийоми масажу застосовуються строго диференц йовано в залежност в д функц онального стану парал зованих м'яз в. М'язи, що знаходяться в стан п двищеного тонусу, погладжують, злегка розтирають, по днуючи ц прийоми з легким розтягуванням. М'язи з зниженим тонусом розтирають, злегка розминають застосовують окрем прийоми в брац . Надал через 2-3 тиж. у л кувальний комплекс включають масаж ком рцево зони. Курс л кування 30-40 процедур.
2. Електростимуляц я паретичних м'яз в - другий, найб льш ефективний ф зичний метод у систем реаб л тац йних заход в. Ранн застосування електростимуляц розгальмову стимулю тимчасово нактивован нервов елементи поблизу вогнища деструкц . П двищу ться активн сть ряду ферментних систем в м'язах, покращу ться х кровопостачання, зб льшу ться рухова активн сть м'яз в, виробляються закр плюються рухов навички. Перш процедури електростимуляц призначають з к нця 1-го тижня проводять обережно, за щадною методикою, одиночними мпульсами електричного струму прямокутно або трапец под бно форми. Тривал сть мпульсу 1 - 10 мс, один мпульс у 2с (0,5 Гц). За рахунок невелико площ електрод в (4-5 см2) вже при сил струму 2-3 мА забезпечу ться щ льн сть струму, достатня для отримання середньо ампл туди м'язових скорочень. Вплив одиночними мпульсами розраховане на розгальмовування нервових центр в за рахунок афферентной мпульсац . Вплив електричним струмом на нерв иннервируемую м м'язову групу проводять протягом 2-3 хв за допомогою апарату «АФТ СІ-01-М кро - Мед», «Ель Ескулап МедТеКо». Активний електрод по черз накладають на рухов точки променевого, л ктьового, серединного, малогом лкового, великогом лкового стегнового нерв в, а ндиферентний електрод - на м'язову групу, яка ннерву ться стимульованим нервом. Загальний час стимуляц 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
3. Магн тна стимуляц я паретичних м'яз в апаратами «АМІТ-01» «АМТ2 АГС». Проводиться самост йно або п сля зак нченн курсу електростимуляц . Індуктори встановлюють на нервов стовбури к нц вок стаб льно. Ампл туду магн тно ндукц зб льшують до появи скорочень м'язово групи, яка ннерву ться стимульованою нервом. Інтервал м ж мпульсами 20 мс. Тривал сть стимуляц кожно групи м'яз в 2-3 хв. Загальна тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
В подальшому протягом року, за показаннями, стимулюють групи м'яз в, що знаходяться в г потон чному стан . У цей пер од захворювання м'язи з п двищеною спастично активн стю не стимулюють.
Через 1-1,5 м с. в д початку захворювання призначають:
1. Електрофорез прозерину на область ураженого нервово - м'язового апарату к нц вки (м'язи знаходяться в стан г потонус); електрофорез гепарину, еуф л ну, йоду, магн ю на ком рцеву зону. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть впливу 12-15 хв через день. Курс л кування 10 процедур.
2. Дециметровохвильова терап я. Випром нювач д аметром 4 см апарату «Ранет ДМВ-20» розташовують контактно над областю вогнища шем , потужн сть випром нювання 5 Вт. Тривал сть впливу 5-10 хв щодня або через день. Курс л кування до 10 процедур В результат впливу дециметровими хвилями бестепловой нтенсивност зб льшу ться приплив кров до мозку пол пшу ться венозний в дт к. Це зменшу наявний набряк головного мозку, стимулю ще не загибл неактивован нейрони, зменшу дифузне порушення в парал зованих м'язах.
3. Магн тотерап я апаратом «МАГНІТ - Мед ТеКо». Два круглих интуктора розташовують на голову на область шем чного нсульту, програма - пол пшення м сцевого кровооб гу, частота 5-10 Гц, нтенсивн сть магн тно ндукц 2 мТл. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Низькочастотна магн тотерап я. У л кувальних дозах не чинить ушкоджуючо д на тканини головного мозку виробля виражену протинабрякову, протизапальну, знеболюючу троф чну д ю. Прямокутний ндуктор апарату «Полюс-1» встановлюють контактно торцевою частиною на область шем головного мозку. Зм нне магн тне поле, безперервний режим, перемикач нтенсивност в положенн I-II. Тривал сть впливу 12-15 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
5. Надартер альне опром нення циркулюючо кров лазерним випром нюванням червоного спектру 0,63-0,69 мкм сонних артер й. Тривал сть д по 10 хв на кожну артер ю. Безперервний режим випром нювання, нтенсивн сть 10 мВт/см2.
У п зньому пер од реаб л тац хворих, що перенесли нсульт через 2-3 м с. в д початку захворювання, л кування з застосуванням ф зичних метод в проводиться в пол кл н чних або санаторних умовах по 2-3 курси на р к.
В м сцев санатор хвор можуть бути спрямован через 2-3 м с. п сля перенесеного нсульту.
У комплексне л кування в цей пер од, як правило, включаються:
1. Електрофорез йоду за очно-потиличною методикою. Сила струму 1-2 мА. Тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Електросон при виражених невротичних реакц ях. Частота мпульс в 5-10 Гц. тривал сть впливу 20-40 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
3. Електростимуляц я паретичних м'яз в. Проводиться з метою п двищити х тонус зб льшити м'язову силу. Використову ться апарат «Ампл пульс-5». Параметри струму: режим роботи I, р д роботи І, глибина модуляц 50-75%, частота 50 Гц, тривал сть посилок пауз 1 с. Загальна тривал сть д 10-12 хв, щодня або через день. Курс л кування 10-12 процедур.
4. Масаж паретичних м'яз в ком рцево зони. Проводиться строго диференц йовано: стимулюючий для паретичних м'яз в розслабляючий для спастичних м'яз в, щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
5. Киснев , хвойн , перлинн , хлоридн натр в , йодобромн ванни. Температура води 36°С. Тривал сть процедури 10-12 хв, щодня або через день. Курс л кування 12 ванн.
6. Параф нов апл кац на контрактурн суглоби. Температура параф ну 46-48°С. Тривал сть процедури 15 хв щодня або через день. Курс л кування 10 апл кац й.
7. Сульф дн , вуглекисл , радонов камерн ванни. Призначають у б льш п зн й пер од п сля перенесеного нсульту (через 6 м с. б льше). Дозування проводиться суворо ндив дуально.
Гемораг чний нсульт
Ф зичн методи л кування реаб л тац призначають у б льш п зн й пер од, н ж при шем чному нсульт , проводять б льш обережно з урахуванням стану хворого.
При гемораг чному нсульт використовують:
1. Масаж к нц вок. Призначають через 3-4 тиж. п сля початку захворювання. Курс л кування 15 процедур.
2. Електростимуляц я паретичних м'яз в. Призначають через м сяць п сля початку захворювання. Застосовують поодинок мпульси прямокутно або трапец под бно форми тривал стю 1-10 мс, один мпульс у 6 с. Сила струму до 2-3 мА. Тривал сть впливу на кожну групу паретичних м'яз в 2-3 хв, загальна тривал сть електростимуляц 10-12 хв. Курс л кування 15-20 процедур.
Дискогенн радикулопат
Найб льш частою причиною ураження периферичних нерв в остеохондроз хребта. При захворюванн в процес втягуються два поруч хребця, прикр плен до них м'язи з сухожиллями, суглоби м ж такими хребцями х отворами.
Остеохондроз пов'язаний з порушеннями м кроциркуляц , обм ну речовин (в там н в, м неральних компонент в), що приводять до передчасного окостен ння зв'язкового апарату, м'яз в м жхребцевих диск в. Сприяючими факторами виникнення захворювання профес йн особливост прац , пов'язан з великими ф зичними навантаженнями, охолодженнями, нтоксикац ями, судинною патолог ю. Важливе значення ма генетично обумовлена неповноц нн сть хребта через недостатню пристосован сть до утримування т ла людини у вертикальному положенн .
У початков й стад захворювання дом ну больовий синдром, у подальшому при днуються порушення статики враження спинно-мозкового кор нця. Симптоматика захворювання пов'язаний з здавленням спинномозкових кор нц в у м жхребцевих отворах розвитком асептичного запалення в них.
В залежност в д локал зац патолог чного процесу в хребт в кл н чн й картин переважають шийний, грудний або попереково-крижовий синдроми.
Шийний р вень ураження. Рефлекторн синдроми: церв калг я, кран алг я, цервикобрах алг я, вегетативносудинн нейродистроф чн прояви. Кор нцевий синдром: шийний радикул т.
Грудно р вень ураження. Рефлекторн синдроми: торакалг й з м'язово-тон чними, вегетативно-в сцелярними, нейродистроф чними проявами. Кор нцевий синдром: грудний радикул т.
Попереково-крижовий р вень ураження. Рефлекторний синдром: люмбаго, люмбалг я, люмбо шалг я з мязовотон чними, вегетативно-судинними, нейродистроф чними проявами. Кор нцевий синдром: дискогенне враження (радикул т) кор нц в з чутливими руховими порушеннями.
Ф зичн методи л кування призначають з першого дня захворювання. Вони мають протизапальну, протинабрякову, десенсиб л зуючу, знеболювальну, троф чну д , сприяють б льш швидкому в дновленню функц нерва.
У перший тиждень в д початку захворювання признача ться:
1. Ультраф олетове опром нення зони г пералгез . При процедур 3 б одози через 2-3 дня опром нення повторюють (4-5 б одоз). При велик й площ г пералгез його проводять за полями: в один день - одне поле.
Коли явища асептичного запалення вщухнуть, п сля ультраф олетово еритеми призначають:
2. Черезшк рна електростимуляц я (електроанальгез я) апаратом «Элиман-401», «Галатея» в режим электронейростимуляц . Пластинчаст (кругл ) електроди площею 50 см2 розташовують на зону болю. Частота струму 100-250 Гц, сила струму до в брац п д електродом протягом вс процедури до 250 мкА. В середин сеансу зм нюють полярн сть. Тривал сть д 15-20 хв. При поновленн болю процедуру можна повторити в цей же день. Курс л кування 10 дн в.
Электроанальгез ю апаратом «Пролог-2», «ДиаДэнс», «Рикта-Эсмил» проводять за скануючо методикою по вс й зон ураженого нерва. Частота струму 140-200 Гц, сила струму до в дчуття легко в брац п д електродом. Впливу проводять щодня. Курс л кування 10 процедур.
3. Електрофорез новока ну, л дока ну, тримекаина (краще в сум ш А.П. Парфьонова) на больову зону. Сила струму 10 15 мА. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування-5-6 процедур.
4. Д адинам чн струми на д лянку нервового стовбура або його точку виходу. Вплив двухполупер одним протягом 1 хв, пот м двухполупер одним струмом, модульованим короткими пер одами, протягом 2-3 хв. Сила струму до в дчуття виразно в брац . При необх дност вплив повторюють при зворотн й полярност струму. Процедури можна повторювати через 4-5 ч. Для посилення знеболюючого д використовують метод д адинамофореза анальгетик в. Курс л кування 5-7 процедур.
5. Високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я. Контактна скануюча методика. Індуктори апарату «АМІТ-01», «АМТ2 АГС» пов льно перем щують вздовж нерва. Ампл туда магн тно ндукц 800-1000 мТл, нтервал м ж мпульсами 20 мс. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування-5-8 процедур.
6. Синусо дальн модульован струми, найб льш ефективн при вегетативних пол невропат ях з схильн стю до спазм в периферичних артер й. Режим роботи I, глибина модуляц 50-75%, частота модуляц 90 Гц, тривал сть посилок пауз 1 -1,5 с. протягом 3-5 хв впливають струмом в режим роботи III, пот м протягом 1-5 хв в режим роботи IV. Процедури проводять щодня. Курс л кування 10-12 сеанс в.
7. Флюкту руюч симетричн асиметричн струми на больову зону. Тривал сть д 10- 12 хв Курс л кування-5-8 процедур.
Через 10 дн в в д початку захворювання у м ру ослаблення больового синдрому додатково або шляхом зам ни можуть при днуватися наступн ф зичн методи л кування:
1. Дециметровохвильова терап я. Прямокутний випром нювач апарату «Волна-2» розташовують на д лянку нервового стовбура з зазором 5 см, потужн сть випром нювання 25-40 Вт, тривал сть процедури 10-12 хв. При д на точки виходу нерва застосовують портативний апарат «Ромашка» або апарат «Ранет ДМВ-20», д аметр випром нювача 4 см, потужн сть випром нювання 5-8 Вт. тривал сть впливу 8-10 хв. Процедури проводять щодня. Курс л кування 10-12 сеанс в.
2. Імпульсна УВЧ-терап я. Дв конденсаторн пластини апарату «Терматур» розташовують над областю ураженого хребта паравертебрально, зазор до шк рних покрив в 3 см, частота 350 Гц, нтенсивн сть 10-15 Вт, тривал сть д 10-15 хв. Курс л кування 5-7 процедур.
3. Ультразвук або ультрафонофорез г дрокортизону, анестезуючою сум ш по ходу нервового стовбура зони г пералгез . На паравертебральн зони впливають мпульсно режим , а на нш област у безперервному режим , нтенсивн сть ультразвуку 0,2-0,6 Вт/см2. Тривал сть 6-8 хв на зону. Загальний час впливу не б льше 15 хв щодня, Курс л кування 10 процедур.
4. Низькочастотна магн тотерап я. Прямокутний ндуктор апарату «Полюс-1», «Полюс-2» розташовують по ходу нерва на паравертебральн зони. При виконанн перших семи процедур використовують пульсуюче магн тне поле, в подальшому - зм нне. Безперервний режим роботи. Перемикач нтенсивност по м р виконання процедур перем щують в д I до початку л кування до IV до к нця курсу. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур.
5. Інфрачервона лазерна терап я. Методика контактна, лаб льна. Випром нювач пов льно перем щають по паравертебральних зонах в м сцях найб льш вираженого больового синдрому по ходу нервового стовбура. Режим випром нювання безперервний або мпульсний частотою 1500 Гц. Тривал сть впливу 7-10 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур. Б льш ефективна магн толазерна терап я.
6. Локальна кр отерап я сухим холодним пов трям на область ураженого в дд лу хребта. Температура пов тряного потоку -30 °С, тривал сть впливу 6-10 хв, методика лаб льна. Курс л кування 10 процедур.
7. Масаж, ндив дуально при значному ослабленн больового синдрому. Курс л кування 10 - 15 процедур.
Через 3 - 4 тижн . в д початку захворювання, коли зникнуть гостр запальн явища в нерв , призначають:
1. Індуктотерм я на к нц вку електродом-кабелем апарату «ІКВ-4». Перемикач нтенсивност в положенн III-IV. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 - 12 процедур.
2. Параф нол кування. Температура параф ну 40-50 °С. Тривал сть впливу 20 30 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Грязьов апл кац на к нц вку паравертебральну зону. Температура л кувально гряз 37-39°С. Тривал сть д 20-30 хв. Процедури проводять через день або два дн посп ль з днем в дпочинку на трет й. Курс л кування 10 12 процедур.
4. П дводне витягування хребта при попереково - крижових дискогенних радикул тах, при компрес нервового кор нця. Проводять щодня або через день. Температура води у ванн 37°С. Витягування починають з вантажу масою 5 кг, при кожному наступному витягненн зб льшуючи масу на 5 кг до 20 кг Подальше зб льшення маси вантажу не рекоменду ться. Тривал сть д 20-30 хв. Курс л кування до 10 процедур.
Травматичн ушкодження периферичних нерв в
Реаб л тац я хворих з периферичними парал чами, що розвинулися на рунт травматичного ушкодження периферичного нерва, займа тривалий час. Ф зичн методи, що впливають на прискорення процес в регенерац нерва в дновлення втрачених функц й (рухово , чутливо , троф чно ), мають важливе значення.
Розроблен апарати високо нтенсивно мпульсно магн тотерап (ВИМТ) «АВИМП» (Республ ка Б лорусь), «АМІТ-01», «АМТ2 АГС», а також апарат для електрично стимуляц , аналгез та д агностики «Ель Ескулап МедТеКо», «АФТ СІ-01-М кро - Мед» дозволяють найб льш ефективно впливати на процеси в дновлення пошкодженого нерва.
При травматичних пошкодженнях периферичних нерв в призначають:
1. ВИМТ через пов'язку на область оперативного втручання, рухов точки пошкодженого нерва та ннервованих ним м'яз в - з перших дн в п сля операц (шов нерва, неврол з та н). Методика контактна, стаб льна. На область п сляоперац йного рубця встановлюють ндуктор «N» апарат в «АМІТ-01» «АМТ2 АГС», з протилежного боку - ндуктор «S». Пот м ндуктор «N» перем щують на рухову точку нерва, ндуктор «S» - на рухову точку иннервируемой м м'язи. Магн тна ндукц я 1000-1300 мТл, нтервал м ж мпульсами 20 мс. Загальна тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 15-20 процедур. Протягом року курси магнитостимуляции багаторазово повторюють. При наступних магн тних стимуляциях ндуктор «N» розташовують на нервових швах, ндуктор «S» - на д лянку нерва нижче м сця пошкодження.
2. Інфрачервона лазерна терап я. Включа ться в комплексне л кування через 1-2 тиж. п сля оперативного втручання. Методика контактна на область шва нерва, скануюча. Імпульсний режим випром нювання, частота 100-50-10 Гц. Тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 10-20 процедур.
По завершенн магн тно та лазерно терап призначають:
1. Ультрафонофорез л дази на область шва низх дного в др зку пошкодженого нерва. Методика контактна, лаб льна. Інтенсивн сть ультразвуку 0,6-0,7 Вт/см2, мпульсний режим. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування 12-15 процедур. Курси повторюють протягом року.
2. Електрофорез прозерину. л дази на область шва низх дного в др зку пошкодженого нерва. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур. Курси повторюють протягом року.
3. Електростимуляц я нервово-м'язового апарату. При розвитку повно реакц переродження (повна денервация м'яз в), коли нервово-м'язовий апарат не да в дпов дно реакц скорочення м'яз в на магн тний мпульс максимально нтенсивност , застосову ться електростимуляц я м'яз в за допомогою апарат в «TUR RS-12», «Physiodin DUO», «Ель Эскупан Медтеко» в режим генерац одиночних однополярних мпульс в струму. Катод розташовують на нерв вище м сця пошкодження, а анод нижче шва нерва. Використовуються мпульси прямокутно або трапец под бно форми тривалост 100-200 мс, нтервал м ж мпульсами 2-4 с, сила струму 10-30 мА (ампл тудне значення) до видимого скорочення м'яз в. Час електростимуляц кожно м'язово групи (иннервируемой одним нервом або м'яз в-антагон ст в) 5-10 хв. Загальна тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 15 процедур. Курси проводять щом сяця до повного в дновлення ннервац (появи активних скорочень м'яз в).
4. Масаж парал зованою к нц вки. Процедури проводять щодня. Курс л кування 15-20 сеанс в Курси протягом року багаторазово повторюють.
5. П дводний г дромасаж парал зованою к нц вки сегментарно зони (ком рцево , попереково-крижов й). Процедури проводять щодня. Курс л кування 10-12 сеанс в. Курси протягом року багаторазово повторюють.
6. Грязел кування. Апл кац л кувально гряз призначають на область п сляоперац йного шва парет чних м'язи. Температура гряз 40-42°С, тривал сть процедури 20-30 хв через день. Курс л кування 10-12 апл кац й. У перший р к п сляоперац йного пер оду проводять два курси.
7. Параф но-, озокерито-, нафталанотерапия. Температура 40-45°С, тривал сть д 30 хв. Курс л кування 10 процедур.
Попередження: при накладеному апарат Г.А. Іл зарова. накостном внутрикост - ном металоостеосинтез не рекоменду ться застосування гальван зац та електрофорезу л карських засоб в на область накладеного апарату, так як при тривалому проходженн пост йного електричного струму в област спиць, введених в тканини хворого, будуть утворюватися продукти електрол зу, як надають прип каючу, подразнюючу д ю.
Тунельн компрес йно- шем чн невропат
Враження периферичних нерв в виника в анатом чних звуженнях (тунелях): к стково-ф брозних, ф брозно-м'язових апоневротических щ линах отворах, у зв'язках. Механ зм захворювання - здавлювання в подальшому розвиток шем в нерв . Ет олог чним моментом можуть служити травми, ендокринн порушення, пост нфекц йно нф льтрати.
Тунельн невропат част ше зустр чаються на верхн х к нц вках, коли уража ться:
п длопатковий нерв (в щ лини, утворено вир зкою лопатки);
пахвовий нерв (в отвор , утвореному головкою триголового м'язу плеча, плечовою к сткою, малим великим грудним м'язом);
серединний нерв (тиск на внутр шн й поверхн плечово к стки);
пронаторный синдром, пов'язаний з профес йною д яльн стю:
синдром зап'ястного каналу;
невропат я л ктьового нерва в кубитальном канал або на долонно г лки внасл док травми;
невропат я променевого нерва його г лок;
тунельн невропат м жреберних нерв в (здавлення м ж внутр шн ми зовн шн ми м'язами в област VIII, IX, X ребер).
Для нижн х к нц вок зустр чаються:
невралг я латерального шк рного нерва (хвороба Рота) через здавлювання його п д пупартовою зв'язкою;
стегнового нерва (здавлювання позаду пахово зв'язки);
с дничного нерва (здавлювання в област грушопод бного м'яза);
малогом лкового нерва (здавлювання у головки малогом лково к стки);
передн й тарзальний синдром (здавлювання глибокого малогом лкового нерва п д крижов й зв'язкою на стоп );
великогом лкового нерва (синдром тарзального каналу).
В кл н чн й картин переважа виражений больовий синдром, рухов , чутлив й троф чн розлади.
У гострий пер од захворювання призначають:
1. Д адинамофорез тримека ну, л дока ну, новока ну. Тривал сть вплив в двухполупер одним хвильовим струмом струмом, модульованим короткими пер одами, по 3 хв, пот м зм нюють полярн сть впливу повторюють. Курс л кування 5-7 процедур.
2. Флюкту руюч однополярн (випрямлен ) струми введення з х допомогою тримека ну, л дока ну в больову зону. Тривал сть д 15 хв. Курс л кування 6-8 процедур.
3. ЧЭНС портативними апаратами «ДиаДэнс», «Рикта», «Пролог-02». Частота впливу 140-200 Гц, тривал сть 20-30 хв, Курс л кування 10 процедур.
4. Черезшк рна електроанальгез я апаратом «Галатея», «Ель Ескулап МедТеКо», «АФТ СІ-01-МикроМед» в режим электронейростимуляции (аналгез я) при частот впливу 140 20 Гц, тривал стю 20-30 хв. Курс л кування 10 процедур.
5. Імпульсна магн тотерап я. Інтенсивн сть впливу 600-1000 мТл. тривал сть 10-15 хв. Курс л кування 7 - 10 процедур.
У п дгострий пер од захворювання призначають:
1. Електрофорез йодистого кал ю, л дази, ф бринол зину, коллализина на область здавлення нерва. Сила струму 8 - 10 мА. Тривал сть впливу 20 30 хв щодня, Курс л кування 10 процедур.
2. Ультрафонофорез л дази, рон дази на область здавлення нерва. Інтенсивн сть впливу 0,4 0,6 Вт/см2, безперервний режим. Тривал сть сеансу 10-12 хв. Курс л кування 10 12 процедур.
3. Інфрачервоний лазер на зону ннервац пошкодженого нерва. Методика впливу скануюча. Частота 1000 Гц, потужн сть в мпульс 6-8 Вт. Тривал сть сеансу 10-12 хв. Курс л кування 10 процедур.
4. Параф но-, озокерито-, нафталанотерапия. Температура сум ш 45-50 °С. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Локальна кр отерап я сухим холодним пов трям на больову зону. Температура пов тряного потоку -30 °С, тривал сть впливу 6-10 хв, методика лаб льна. Курс л кування 10 процедур.
Д абетична пол невропат я
При цукровому д абет г пергл кем я, перех д обм ну цукр в на сорб толовий шлях, порушення обм ну м о нзитола призводить до пошкодження шван вських нервових кл тин з сегментарною дем л н зац ю та пошкодженням осьових цил ндр в. При цукровому д абет розвива ться м кроанг опат я з шем ю та г покс ю нервових стовбур в. Розр зняють три форми д абетично пол невропат : чутливу, рухову атактичну. Характерн сильн бол в к нц вках у н чний час. Чутлив сть втрача ться част ше на ногах: спочатку випада в брац йна чутлив сть, пот м з'являються бол (г перестез я), в подальшому випада больова чутлив сть. Можуть з'являтися груб троф чн порушення у вигляд троф чних виразок, нейроартропат й.
Ф з отерап я покращу м кроциркуляц ю, нормал зу тонус микроциркулярного русла, ма знеболюючу д ю.
Призначають:
1. ЧЭНС апаратом «Пролог-2» в режим «зм нно » частоти 30-100 Гц. Методика рухома, скануюча. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 15 процедур. ЧЭНС апаратом «Эпитон».
2. Низькочастотна магн тотерап я апаратами «АЛІМП», «Магн тотурботрон», «З рка», «Полимаг-01», пол - магн тний костюм «Аврора», апарат магн тотерап «Мультимаг» Тривал сть д 20-30 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур.
3. Електростатичний масаж. Знакопеременное мпульсне електростатичне поле високо напруги (апарат «Нivamat»). Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
4. Ультратонтерап я на стопи гом лки. Методика контактна, рухлива. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Дарсонвал зац я стопи гом лки Метод без скрово , контактний, рухливий. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Імпульсне ультраф олетове опром нення стопи, гом лки в безиритемних дозах. Курс л кування 10 процедур.
7. Пневмомасаж нижн х к нц вок апаратом «Л мфа-3». Тривал сть впливу 20 хв щодня, Курс л кування 12 процедур.
При появ троф чних виразок м сцево застосовують магн тотерапию, лазерну терап ю, мпульсне ультраф олетове опром нення.
Алкогольна пол невропат я
Морфолог чною основою ушкоджень периферичних нерв в остаточна дегенерац я, сегментарна дем елинизация первинне ураження т л нервових (шван вських кл тин).
Пол невропат проявляються симетричними сенсорними, моторними вегетативними розладами, част ше по днаними.
Алкогольна пол невропат я зустр ча ться у 30-50% хворих, що перебувають на л куванн в нарколог чних диспансерах стац онарах. Встановлено, що етиловий спирт порушу метабол зм нейрон в, обумовлених недостатн стю т ам ну. Першими симптомами захворювання бол судоми в м'язах нижн х к нц вок, при прогресуванн розвиваються чутлив , рухов вегетативн порушення.
Ф з отерапевтичне л кування проводиться з метою загальнозм цнюючо д , нормал зац проведення нервових мпульс в, упов льнення руйнування ацетилхол ну, вплинути на обм нн процеси, компенсувати рухов розлади.
При алкогольно пол невропат призначають:
1. Магн тна стимуляц я мпульсним магн тним полем апаратами «АМІТ-01», «АМТ2 АГС» нервово , м'язово системи. Інтенсивн сть 800-1000 мТл. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
2. Електрична стимуляц я нервово м'язово системи апаратами «Ель Ескулап МедТеКо», «АФТ СІ-01-М кроМед», «Галатея» неофарадическим (тетанизирующим) струмом при збережен й ннервац м'яз в мпульсним струмом при реакц переродження. Тривал сть мпульсу 50-200 мс наступного з нтервалом 1-2 с. Тривал сть д 15 20 хв щодня. Курс л кування 12 15 процедур. Курси повторюють.
3. Електрофорез прозерп на, п локарп ну, в там ну В, Е, н котиново кислоти. Сила струму 5-8 мА. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур. Курс повторюють.
4. Ультрафонофорез еуфф л на, анестезуючою маз на нервов стовбури зони ннервац уражених нерв в. Інтенсивн сть 0,2-0,6 Вт/см2, режим мпульсний. Тривал сть д 10 12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Стимуляц я електростатичним знакозм нним полем (апарат «Нivamat» - електричний масаж). Частота 100-250 Гц. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Черезшк рна електростимуляц я апаратами «Пролог-02», «ДиаДэнс», «Рикта-Эсмил» в зон ннервац ураженого нерва при вираженому больовому синдром . Частота 140 -200 Гц. Тривал сть д 15-20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур. ЧЭНС апаратом «Эпитон».
7. Дарсонвал зац я по зон порушення шк рно чутливост . Методика контактна (без скрова). Тривал сть д 10-15 хв щодня. Курс л кування 10 - 12 процедур.
8. Ультратонтерап я по зон порушення шк рно чутливост , троф чних порушень. Методика контактна. Тривал сть впливу 12-15 хв щодня, Курс л кування 10-12 процедур.
9. Параф нов апл кац . Температура параф ну 45-50 °С. Тривал сть процедури 20 30 хв щодня. Курс л кування 10 12 апл кац й.
10. Термокресло нфрачервоного випром нювання «Грав тон», температура 40°С, тривал сть д 30 хв щодня.
11. Термомасажне кушетка «Селет», температура карбоново панел 40°С, тривал сть д 30 хв.
12. Масаж нижн х к нц вок, щодня. Курс л кування 10-12 процедур. Курси повторюють.
13. Грязел кування в санаторний пер од реаб л тац .
Невропат я лицьового нерва
На вс х етапах л кування цього захворювання в комплекс л кувальних заход в активно застосовують ф з отерап ю. Неквал ф коване призначення ф зичних метод в л кування може зб льшити ймов рн сть появи ускладнення захворювання у вигляд контрактури м м чних м'яз в.
З першого дня захворювання поряд з антибиотикотерап ю, дег дратуючими засобами призначають:
1. Фототерап я апаратами «Геска», «Ел тон» сине св тло. Впливають на стовбур лицьового нерва заушную область протягом 15-20 хв, три рази на день протягом 6 дн в.
2. Сантиметровохвильова терап я на область стовбура лицьового нерва заушную область. Проводиться за допомогою випром нювача д аметром 11 см апарат в «Луч-2», «Луч-3». Потужн сть випром нювання 10 12 Вт. Впливу проводять щодня. Курс л кування 7 -10 процедур.
3. Низькочастотна магн тотерап я апаратами «Полюс-3», «Полимаг-01М», «МАГНІТ - Мед ТеКо» (програма гостре запалення). Один ндуктор пом щають на стовбур лицьового нерва, а другий на соскопод бний в дросток. Інтенсивн сть магн тно ндукц 5-10 мТл, частота 10 Гц, тривал сть впливу 20 хв, Курс л кування 8-10 процедур.
4. Інфрачервона лазерна герапия. Методика контактна, скануюча, по зон лицьового нерва. Імпульсний режим випром нювання, частота 5-10 Гц. Тривал сть д 6 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Ультразвук або ультрафонофорез г дрокортизону на стовбур лицьового нерва, середню нижню г лки. Вплив на верхню г лку лицьового нерва не проводять. Методика контактна, лаб льна. Інтенсивн сть ультразвуку 0,1-0,3 Вт/см2, мпульсний режим. Тривал сть впливу 8-10 хв щодня. Курс л кування до 10 процедур.
На 10-14 день в д початку захворювання проводиться досл дження электрозбудливост . При частково або повно реакц переродження нервово-м'язово системи при нормальн й або зниженою электрозбудливост лицьового нерва призначають:
1. Електростимуляц я парал зованих м м чних м'яз в (викону ться т льки л карем!). Вплив проводять поодинокими однополярными мпульсами прямокутно або трапец под бно форми почергово на кожну м м чний м'яз. Тривал сть мпульсу п дбира ться ндив дуально залежно в д ступеня переродження нерва. У важких випадках вона дор вню 100 мс б льше. Сила струму до видимого скорочення м'яза (ампл тудне значення 2-12 мА). Скорочення кожного м'яза виклика ться не б льше 3-5 раз в. Загальна тривал сть електростимуляц 5-8 хв щодня або через день. Курс л кування 10 процедур. При знижен й электровозбудимости курси л кування повторюють через 10-12 дн в до появи активних скорочень м м чних м'яз в.
2. Електронейростимуляц я м м чних м'яз в апаратами «Пролог», «ДиаДэнс», «Ел тон». Тривал сть д 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.
3. Електрофорез прозерину на паретичную половину обличчя Сила струму 3-5 мА. Тривал сть впливу-10-15 хв, щодня або через день. Курс л кування до 10 процедур.
4. Параф нов апл кац на уражену половину обличчя. Температура параф ну 46-48 °С. Тривал сть процедури 15-20 хв щодня. При п двищен й электрозбудливост нервово-м'язового апарату обмежуються параф новими апл кац ями (температура параф ну 42-46 °С) на уражену через день на здорову половину обличчя ком рну зону. Курс л кування 10-15 процедур.
5. Грязьов апл кац . Призначають через два м сяц в д початку захворювання при важких формах невропат .
6. Температура л кувально гряз 37°С. Тривал сть д 20-30 хв. Процедури проводять два дн посп ль з днем в дпочинку на трет й день. Апл кац на область особи чергують з процедурами на ком рну область. Курс л кування 15 процедур.
7. Масаж ком рцево зони потилиц . Проводиться щодня. Курс л кування 15 процедур.
Попередження: при появ п двищено електрозбудливост м'яз в ознак контрактури м м чних вс процедури ф з отерап скасовуються. Для попередження ускладнення у вигляд тик в м м чних м'яз в не рекоменду ться при даному захворюванн застосовувати ЕП УВЧ на область вуха соскопод бного в дростка, так як цей ф зичний фактор р зко актив зу регенерац ю сполучно тканини, що може привести до утворення рубц в в лицьовому канал .
Опер зуючий лишай
Опер зуючий лишай - гостре в русне захворювання, при якому уражаються сп нальн гангл . Характеризу ться шк рними висипаннями у вигляд папул вираженим болем на р вн ураження сп нальних гангл в.
З першого дня захворювання для ослаблення гострого больового синдрому призначають:
1. Транскраниальные методики знеболювання та седативно д .
2. Високо нтенсивна мпульсна магн тна терап я апаратами «АМІТ-01», «АМТ2 АГС» - дуже ефективний метод знеболювання при даному захворюванн . Вплив проводять контактно через марлеву серветку або з зазором 1 см на в дкриту поверхню. Методика скануюча по зон ураження сп нальних гангл в ( ндуктор «S») та в зон в дпов дного сегмента сп нального гангл я ( ндуктор «N»). Ампл туда магн тно ндукц 800-1100 мТл, нтервал м ж мпульсами 20 мс. Тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Імпульсне ультраф олетове опром нення шк ри в зон висипань. Доза: 1-3 б одози на опром нення. Впливу проводять через 1-2 дня. Курс л кування 5 процедур.
4. Фототерап я червоним син м св тлом област висипань апаратами «Геска», «Эпитон». Тривал сть процедури 20-30 хв, 2-3 рази в день.
5. Фототерап я поляризованим св тлом апарату «Б оптрон» област висипань. Тривал сть д 20-30 хв щодня. Курс л кування 12-15 процедур.
6. Інфрачервона лазерна терап я. Методика контактна, скануюча за проекц ями на шк рн покриви уражених сп нальних гангл в. Режим випром нювання безперервний або мпульсний, частота 1500 Гц. Тривал сть д 8-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
З моменту утворення струпов в област папульозних висипок п сля х видалення призначають гел й-неонове (червоне) лазерне випром нювання на уражен д лянки шк ри. На велик й площ ураження методика впливу скануюча. Д аметр плями лазерного випром нювання 5 см, тривал сть впливу-10-15 хв щодня. Курс л кування 12-15 процедур.
П сля очищення шк рних покрив в в д скоринки залишаються деп гментован д лянки шк ри збер га ться пом рний больовий синдром.
Призначають:
1. ЧЭНС апаратами «ДиаДэнс», «Рикта-Эсмил», «Пролог» по зон г пералгез . Частота 80-170 Гц. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 10-15 процедур.
2. Ампл пульстерап я на область сп нальних гангл в. Параметри струму: режим синусо дальний, р д роботи III IV, частота 70 Гц, глибина модуляц 100%, тривал сть посилок пауз 1-1,5 с, сила струму до пом рно в брац п д електродами. Тривал сть впливу 10 - 12 хв щодня. Курс л кування 8-10 процедур. У раз вираженого больового синдрому сеанс проводять в режим випрямленого струму з анальгетиками: новока ном, лидока ном, тримека н, тобто виконують процедуру ампл пульсфорез знеболюючих засоб в.
3. Ультрафонофорез анестезуючою сум ш на область проекц сп нальних гангл в. Інтенсивн сть ультразвуку 0,2-0,4 Вт/см2, режим безперервний. Тривал сть д 6-8 хв щодня. Курс л кування 10 12 процедур.
4. Дарсонвал зац я або ультратонтерап я в област зони ураження. Електрод розташовують контактно (без скровий метод), методика лаб льна. Тривал сть д 10-15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Електрична стимуляц я знакозм нним полем високо напруги апаратом «Нivamat». Частота 100-250 Гц. Тривал сть впливу 10 - 15 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Попередження: високо нтенсивна мпульсна магн тотерап я не застосову ться на област висипань на голов .
Невропат я нюхового нерва
Захворювання, як правило, виника в пер од еп дем грипу, гострих респ раторних в русних нфекц й призводить до повно втрати нюху, важко п дда ться л куванню. В дновлення функц нюхового нерва може настати через 10-12 м с. Протягом усього цього пер оду для стимуляц регенерац нервових волокон ф з отерап ю необх дно проводити курсами.
У гострий пер од захворювання проводиться протизапальна, протинабрякова, бактер остатична ф з отерап я:
1. УВЧ або м крохвильова терап я на н с верхньощелепн пазухи. Інтенсивн сть впливу 15-20 Вт. тривал сть 10 12 хв. Курс л кування 5 процедур.
2. Ультраф олетове опром нення слизово оболонки носа. Проводиться одночасно з УВЧ - та СВЧ-теранией. П д час процедури необх дно пост йно зм нювати напрямок потоку ультраф олетового випром нювання для того, щоб опром нити всю поверхню слизово оболонки носових ход в. Доза опром нення: 2-3 б одози. Курс л кування 3-5 процедур.
3. Магн тотерап я на н с придатков пазухи. Проводиться п сля зак нчення попереднього л кування. Розташування прямокутних ндуктор в апарату «Полюс-1» однойменними смугами, пульсуюче магн тне поле, перемикач нтенсивност в положенн II-III. Тривал сть впливу 20 хв, Курс л кування 8-10 процедур.
4. При вплив апаратом «Полюс-3» «Полимаг-01М» частота 10-12 Гц, перемикач нтенсивност в положенн III. Тривал сть впливу 20 хв.
5. Інфрачервоне лазерне випром нювання на н с придатков пазухи. Частота мпульс в 50-80 Гц, потужн сть випром нювання у мпульс 6-10 Вт. Тривал сть д 10-12 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
Магн тотерап ю нфрачервону лазерну терап ю проводять одночасно.
В пер од реаб л тац проводять повторюван курси ф з отерап :
1. Ендоназальний електрофорез прозерину, но-шпи; н котиново кислоти, л дази. Сила струму 1-2 мА. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
2. Ультрафонофорез г дрокортизону в н с, н с верхньощелепн придатков пазухи носа. Інтенсивн сть випром нювання 0,1-0,3 Вт/см2, режим мпульсний. Тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10-12 процедур.
3. Опром нення слизово оболонки носових ход в гел й-неоновим червоним спектром лазерного випром нювання. Режим переривчасто- мпульсний або мпульсний. Тривал сть впливу за 8 хв у кожен носовий х д щодня. Курс л кування 12-15 процедур.
4. Ендоназальна електростимуляц я. Марлев турунди вводять в носов ходи з' днують з одним електродом апарату «Ампл пульс». Другий електрод пом щають в область потилиц . Синусо дальний струм, модульований частотою 50 Гц, модуляц я 100%, посилка по 2-3 с, сила струму 3 мА. Тривал сть д 15 хв щодня. Курс л кування 12 процедур.
Курси ф з отерап повторюють з перервами 15-20 дн в до в дновлення функц нюхового нерва.
Невралг я тр йчастого нерва
Захворювання пол ет олог чне, патогенез нев домий. Характеризу ться пароксизмами жорстоких бол в в щоц , верхньо нижньо щелепи, наявн стю тригерних зон, дотик до яких провоку больовий напад.
П д час нападу гострого болю призначають:
1. Д адинамотерап я на точки виходу тр йчастого нерва. Впливають локальними електродами. Катод пом щають на точку виходу нерва, анод - поруч. Впливають 15-30 с двухполупер одним струмом 1 хв струмом, модульованим короткими пер одами. Вплив повторюють на нш дв г лки тр йчастого нерва. Процедури проводять щоденно, курс л кування-5-8 сеанс в.
2. Транскраниальн методики знеболювання та седативно д .
3. Черезшк рна електростимуляц я. При вплив апаратом «Элиман-401», «Ель Ескулап МедТеКо», «АФТ СІ-01-МикроМед» електроди розташовують на точки виходу нерва, частота 100-250 Гц, сила струму 60-100 мкА, тривал сть процедури 10 хв на кожну г лка нерва. При вплив апаратом «Пролог-02», «Д а - Денс» використовують скануючу методику по зон ннервац нерва, частота 100-170 Гц, тривал сть впливу-10 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
4. Електрофорез знеболюючих засоб в новока ну, тримека на, л дока ну за методикою нап вмаски або маски Бергонь , на обличчя з захопленням точок виходу тр йчастого нерва. Сила струму 3-5 мА. Тривал сть впливу 20 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
5. Інфрачервона лазерна терап я. Методика контактна, стаб льна точках виходу тр йчастого нерва. Режим випром нювання безперервний або мпульсний, частота 800- 1500 Гц. Тривал сть впливу на одну точку 1 -3 хв щодня. Курс л кування 10 процедур.
6. Фототерап я поляризованим св тлом апаратом «Биоптрон». син м св тлом апарату «Геска», «Эпитон».
Санаторно-курортний етап реаб л тац
Покази
Хвороби центрально нервово системи
1. Церебральний арахно дит (конвекситальна задньочерепна форми) в стад рем с через 3-6 м сяц в п сля початку захворювання або оперативного втручання. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 2. Залишков явища п сля перенесеного кл щового, постгрипозного, вакцинального, ревматичного та нших форм, включаючи г поталам чний, вегето-судинний синдроми з р дкими пароксизмами за умови можливост самообслуговування самост йного пересування. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 3. Енцефал т м л т по зак нченню гострого пер оду, не ран ше чим через 4 м сяц п сля початку захворювання, та можливост самост йного пересування самообслуговування, наявност ознак, як п дтверджують в дновлення в дсутн сть розлад в функц тазових орган в. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 4. Насл дки перенесеного пол ом л ту в в дновному резидуальному пер одах, а також п сля ортопедичних операц й (артродез, пересадка м’яз в н.), при наявност ознак, як п дтверджують в дновлення функц , можливост самообслуговування самост йного пересування. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 5. Насл дки тотального видалення екстрамедулярних доброяк сних пухлин спинного мозку не ран ше н ж через 4 м сяц п сля операц (при можливост самост йного пересування самообслуговування). М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 6. Насл дки травм спинного мозку, к нського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без обмеження самообслуговування самост йного пересування та грубих порушень функц й тазових орган в ч/з 4 м сяц п сля травм або ортопедично нейрох рург чно операц . М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 7. Нер зко виражен форми розс яного склерозу без значного порушення рухово функц , при можливост самообслуговування самост йного пересування. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 8. Насл дки закритих (через 2 м сяц ) в дкритих (через 5 м сяц в) травм головного мозку при астен чному, вегето-судинному, г поталам чному синдромах без р зко виражено внутр шньочерепно г пертенз , як не супроводжуються р зкими порушеннями в рухов й сфер , що перешкоджа самообслуговуванню самост йному пересуванню, еп лептичними припадками псих чними розладами. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн Церебро-васкулярн хвороби
1. Р зно форми м грен без частих напад в. М сцев Кл матол кування 2. Церебральний атеросклероз без порушення мозкового кровооб гу виражених психопатолог чних розлад в (в т.ч. в по днанн з г пертон чною хворобою І-ІІ ст.) Кл матол кування 3. Транзиторна шем я ( малий нсульт ) без повторних криз в г пертон чно хвороби ІІ-ІІІ стад через 3-4 м сяц п сля нападу. М сцев 4. Перех дн порушення мозкового кровооб гу, анг одистон чн церебральн кризи, як прот кали з вогнищевою орган чною симптоматикою регресували протягом доби не ран ше 2 тижн в в д початку розвитку захворювання. М сцев 5. Насл дки нфаркту спинного мозку (ембол чного неембол чного), гематом л через 4 м сяц п сля гострого пер оду при умов наявност легких рухових порушень без обмеження самообслуговування, пересування розлад в функц тазових орган в. М сцев
Бальнеолог чн
6. Насл дки субарахно дального, субарахно дально-паренх матозного крововилив в не ран ше н ж через 4-6 м сяц в при можливост самообслуговування самост йного пересування, без зниження нтелекту, афаз . М сцев 7. Насл дки внутр мозкового крововиливу (гемораг чний нсульт) не ран ше н ж через 4-6 м сяц в при можливост самообслуговування самост йного пересування, без зниження нтелекту, афаз як не потребують оперативного втручання. М сцев 8. Насл дки закупорки або стенозу церебральних маг стральних артер й, мозкових артер й ( нфаркту мозку), у в дновному пер од не ран ше 7-8 м сяц в при можливост самообслуговування самост йного пересування, без зниження нтелекту, афаз . М сцев 9. Форми шем чного нсульту з пом рно нер зко вираженою вогнищевою орган чною невролог чною симптоматикою, яка регресувала повн стю або частково протягом 1-2 тижн в. М сцев 10. Стан п сля операц й на маг стральних артер ях ши голови, екстра- або нтракран альних анастомоз в без залишкових п сляоперац йних ускладнень, або з вогнищевою орган чною невролог чною симптоматикою, яка регресувала повн стю (частково) протягом 2-х тижн в, не ран ше 6 тижн в п сля операц . М сцев Інш хвороби нервово системи
1. Неврастен я (г пер- г постен чна форми, подразлива слаб сть) неврозопод бн стани, вегето-судинна дисфункц я, обумовлена нфекц ю, нтоксикац ю, травмою, ендокринними порушеннями. М сцев Кл матол кування
Бальнеолог чн 2. Хвороба Рейно (І-ІІ ст.), синдром Рейно гангл онарного, в брац йного та ншого походження. М сцев Кл матол кування
Бальнеолог чн 3. Прогресуюч м’язев дистроф (невральна сп нальна ам отроф , дегенеративн захворювання ЦНС) без обмеження самообслуговування та здатност до пересування й порушення псих ки. М сцев
Бальнеолог чн з радоновими ваннами 4. Токсична енцефалопат я по зак нченню гострого пер оду, в брац йна хвороба І-ІІІ ст. в д д локально комб новано в брац , яка супроводжу ться синдромом Рейно, вегетативними пол невропат ями, м’язовими порушеннями, вегетативн пол невропат ншо ет олог . М сцев
Протипокази:
Хвороби нервово системи в гострому пер од захворювання, а також хвороби, як супроводжуються р зкими порушеннями в рухов й сфер (парал ч , як перешкоджають самост йному пересуванню) розладами функц тазових орган в.
Боковий ам отроф чний склероз.
С р нгобульб я, с р нгом л я, розс яний склероз з прогред нтним переб гом та руховими порушеннями, як перешкоджають самост йному пересуванню самообслуговуванню.
Насл дки травм захворювань спинного мозку:
повний розрив спинного мозку;
травматичне виснаження;
гостра або хрон чна затримка сеч , яка потребу пост йно катетеризац сечового м хура, нетримання сеч ;
хрон чний остеом л т, який потребу оперативного л кування;
хрон чний п лонефрит з р зко вираженими порушеннями функц нирок р зного походження;
уросепсис.
Хвороби нервово системи з порушенням псих ки.
Сухотка спинного мозку з явищами атакс , кахекс атроф зорових нерв в.
Насл дки важких травм черепа з значними випад ннями рухових функц й з еп лептичними нападами та псих чними порушеннями.
Психопат , психози, важк похондричн , депресивн , нав’язлив та нш психопатичн стани, наркоман я.
Еп лепс я з частими (б льше 3-х раз на р к) нападами й псих чними порушеннями.
Пухлини нервово системи (за виключенням насл дк в тотального видалення екстрамедулярних доброяк сних пухлин спинного мозку: неврином, арахно дендотел ом, не ран ше 4 м сяц в п сля операц ).
Арахно дит (адгезивно-к стозна форма, а також форми, як супроводжуються еп лептичними нападами), виражений г пертензивний синдром.
Загальн протипокази, як виключають направлення хворих в санатор й.
Санаторно-курортний етап реаб л тац захворювань периферично нервово системи
Покази до л кування
Назва, форма стад я захворювання
Санатор 1. Невралг я тр йчастого, язикоглоткового нерв в з р зкими приступами. М сцев
Кл матичн
Бальнеолог чн Грязел кувальн 2. Неврит невропат я ( нфекц йного та шем чного походження) лицевого нерва, ранн й п зн й пер оди, включаючи контрактуру ч/з 2 м сяц в д початку л кування. М сцев
Кл матичн
Бальнеолог чн Грязел кувальн 3. Ураження попереково-крижового, плечевого сплетень, шийних, грудних, попереково-крижових сплетень, окремих нерв в верхн х нижн х к нц вок запального характеру ч/з 2 м сяц та б льше п сля гострого пер оду, тунельн синдроми. М сцев
Кл матичн
Бальнеолог чн Грязел кувальн 4. Інфекц йний пол неврит; пол невропат я при нтоксикац , токсико нфекц , цукровому д абет , нестач в там н в групи В, алерг , а також викликана л карськими речовинами (в стад неповно рем с , або загострення що затягуються ч/з 3-4 м сяц ; в ранн й чи п зн й в дновний пер од, при хрон чному переб гу, залишкових явищах за умови самообслуговування самост йного пересування). М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 5. Церебральн та судинн синдроми (задн й шийний симпатичний синдром та н.), що зумовлен остеохондрозом шийного в дд лу хребта в стад рем с з р дкими кризами. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 6. Рефлекторн синдроми з м’язевотон чними, вегетативно-судинними, вегетативно-в сцеральними або нейродистроф чними проявами, що зумовлен дегенерац ю м жхребцевих диск в шийного грудного в дд л в хребта (синдроми переднього драбинчатого м’яза, плечево-лопаткового периартрозу нш ). М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 7. Люмбалг я, люмбо ш алг я з м’язево-тон чними, вегето-судинними, вегето-в сцеральними, нейродистроф чними проявами, що зумовлен дегенерац ю м жхребцевих диск в поперекового в дд лу хребта (синдроми: грушепод бного м’яза, периартрозу кульшового чи кол нного суглобу та нш ), з пом рними та слабо вираженими болями. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 8. Дискогенн радикул ти з пом рними та слабовираженими болями, кор нцево-судинний синдром (радикуло шем я) за умови в дсутност секвестрац диск в, самообслуговування та самост йного пересування хворого. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 9. Постлам нектом чний синдром, стан п сля видалення кили диска з моно-, б - пол радикулярним синдромом, з пом рно та слабовираженими болями, синдром радикуло шем , радикулом ло шем к нського хвоста, п сля лам нектом ч/з 3 м сяц , переднього спонд лодезу ч/з 6 м сяц в, при умов самост йного пересування та самообслуговування хворого. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 10. Насл дки травм кор нц в, сплетень нервових стовбур в (як не потребують х рург чного втручання, а також п сля операц ), як супроводжуються руховими й чутливими порушеннями, больовими синдромами при умов самообслуговування та самост йного пересування, не ран ше чим ч/з 2 м сяц п сля травми або операц . М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн 11. Вегетативна пол невропат я, солярит, симпатогангл он т по зак нченню гострого пер оду, а також анг оспастичн , сегментарно-вегетативн синдроми, в т.ч. профес онального характеру. М сцев
Бальнеолог чн
Грязел кувальн
Кл матичн зон, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю центрально та перифер йно НС.
Курорти грязев бальнеогрязев : Євпатор я, Ждан в, Куяльник, Одеса, П’ятигорськ, Саки, Слов’янськ.
Курорти з с рководневими водами Любин - Великий, П’ятигорськ, Немир в, Соч , Синяк.
Курорти з радоновими водами Хм льник , П’ятигорськ, Цхалтубо.
Курорти з азотними кременистими термальними водами Нальчик, Чартак, Алмаарасан.
Курорти кл матичн - Батум , Гагра, Ждан в, Карпати, Соч , п вденний берег Криму, Юрмала.
Курорти з особливими факторами Г рська Тиса, Нафталан, Нальчик, Чартак йодобромн води.
Курорти для л кування травм хребта хвороб спинного мозку Саки, Слов’янськ, Юрмала.
Бальнеолог чн та грязел кувальн процедур, що рекомендуються ц й категор хворих, диференц йоване призначення при окремих захворюваннях
Атеросклероз судин мозку направляти на курорти можна в початков й стад . Рекоменду ться призначення сульф дних, йодобромних, радонових, вуглекислих, кисневих, азотних ванн при температур 380С, 15 процедур. Ванни сприяють покращенню венозного в дтоку, зменшення розлад в судинного тонусу, г покоагулюючий ефект, покращують д яльн сть серцево-судинно системи. Рекомендують тривале перебування на св жому пов тр , купання, аеротерап я, сон на берез моря. Г дротерап я в вигляд обтирань, прийняття душу.
Самий простий метод - обливання водою - починають при температур 330С поступово знижують до 200С
Приходяще порушення мозкового кровооб гу санаторне л кування направлене на попередження нсульт в, розвиток компенсаторно-пристосувальних механ зм в. В м сцев санатор направляють через 3 м сяц п сля приходящого порушення мозкового кровооб гу. При направленн через 3 м сяц на курорти необх дно враховувати погодн умови. Призначають пов трян ванни, сон на берез моря, сонячн опром нювання, купання в мор , басейн . Використовують ванни киснев , вуглекисл , сульф дн , азотн , радонов , р зн душ .
Мозковий нсульт. В ранньому та п зньому пер од при легк й та середн й степен порушення рухово функц , при хорошому стан серця, без вираженого артер ального тиску в умовах м сцевого санатор ю можна призначати сульф дн , йодобромн , хвойн , киснев , радонов , вуглекисл ванни.
При неважких насл дках порушення мозкового кровооб гу, можливост самообслуговуватися, при повн й компенсац функц серцево-судинно системи, без хрон чно недостатност мозкового кровооб гу можна направляти через р к на курорти в звичн для хворого умови.
Церебральний арахно дит. Можна направляти т льки в стад повно або неповно рем с . Основним методом радонов ванни через день. Застосовують також вуглекисло-сульф дн ванни. В стад рем с можна робити грязьов апл кац на ком рцеву зону. Включають сон на пов тр , пов трян ванни.
Травми головного мозку
П сля травм, при порушенн сну, астен чному синдром призначають циркулярний душ, хвойн ванни. При наявност вегетативних, судинних порушень можна використовувати грязьов апл кац при температур до 380С по 15 хвилин. Можна призначати сульф дн ванни при астен чному, г поталам чному синдром , симпатоадреналовому криз . Л кування на бальнеолог чних курортах показане з насл дками закритих травм через 4 м сяц , в дкритих через 6 м сяц в.
Захворювання спинного мозку. М л т. На курортах при виражених спастичних парезах парал ч з судинними розладами доц льно призначати сульф дн ванни, чергуючи з грязьовими апл кац ями. При локальних м л тах, а також при в’ялих парезах грязьов апл кац спочатку призначають сегментарно на хребет, а пот м у вигляд трус в, брюк 38-440С, на курс 12-15 процедур. Призначають також параф н, озокерит.
Травми спинного мозку На бальнеогрязьових курортах л куються хвор у в дновному пер од через 6 м сяц в п сля травми при можливост самост йно рухатися, самообслуговуватися, при в дсутност порушень функц тазових орган в. Призначають грязьов апл кац , морськ , радонов , сульф дн ванни.
Шийно-плечовий радикул т Признача ться бальнео-, пело дотерап я. Витяжка за допомогою петл Гл сона, можна у ванн , при вертикальн й витяжц в басейн вантаж не застосовують. Витяжка зменшу м’язову напругу, сприя розширенню отвор в, через як проходять кор нц , знижу внутр шньодисковий тиск, зб льшу в дстань м ж хребцями. Показане не при гострому бол не при тривалому загостренн . Протипоказане при гриж диска, при синдром вертебрально артер , спонд лол стез .
В п дгострому пер од можна призначати нафталанов , грязьов , озокеритов апл кац невисоких температур. Ванни сульф дн , радонов , хлоридно- натр в .
Плечелопаточний периартрит. В п дгострому пер од можна призначати нафталанов , грязьов , озокеритов апл кац невисоких температур. Ванни сульф дн , радонов , хлоридно-натр в , скипидарн ванни з жовто емульс .
Попереково-куприковий радикул т.
В п дгострому пер од п сля зняття болю призначають хлоридно- натр в , радонов , сульф дн , скипидарн , йодобромн ванни, нафталан, грязьов апл кац невисоких температур (краще використовувати торф’яну сопкову грязь), гальваногрязь. При наявност статико-динам чних порушень, в основному при п дозр на вип’ячування диска застосовують п дводну витяжку з вантажем 20-25 кг. Проводять п сля ручно проби на витяжку т льки при хорош й переносност . Витяжка, як правило, веде до зниження внутр шньодискового тиску, зменшення м’язових контрактур, зменшення вип’ячувань диску. Якщо до 9 процедури не настав ефект, або настало загострення процесу в дм нити. Найкращий ефект витяжки в хлоридно-натр вих, сульф дних та скипидарних ваннах, менший - в радонов й та пр сн й.
В пер од неповно рем с застосову ться гел оаеротерап я, ванни, гряз , параф н, озокерит, нафталан. Сульф дн ванни призначають при явищах анг оспазму судин н г при по днанн з ознаками загального атеросклерозу. Радонов ванни призначають при наявност пол радикулярного синдрому. Ванни призначають в по днанн з грязьовими апл кац ями.
При в’яло прот каючому хрон чному процес , у випадках люмбалг , люмбо шалг , при радикул тах в стад неповно рем с проводять грязьов апл кац невисоких температур з скипидарними ваннами. Вони покращують перифер йний кровооб г та впливають на обм нн процеси, активуючи х, особливо в нервов й та м’язов й тканинах.
Хвороба Рейно Використовують сульф дн ванни, грязьов апл кац у вигляд ком рця.
Неврози. Призначають пов трян ванни з р зним холодовим навантаженням для закалювання тренувань, для зниження п двищенно лаб льност нест йкост серцево-судинно системи. Сонячн ванни призначають не в спекотний пер од не в холодну пору року. Рекомендуються купання в мор чи в басейн з морською водою. При г перстен чн й форм подразлив й слабкост л кування починають з пр сних водних ванн, пот м переходять до прийому радонових або сульф дних ванн мало чи середньо концентрац . Добрий ефект да циркулярний душ. При г постен чн й форм неврастен п сля пр сних ванн доц льно використовувати вуглекисл , сульф дн , радонов ванни при малих концентрац ях.
Призначають аеротерап ю, гел отерап ю, сон на пов тр , купання. Із нших процедур призначають обтирання водою, обмивання, або укутування, нап вванни ( температура води 34-320С, щоденно знижують на 0,50С доводять до 280С).
ТЕСТИ ситуац йн задач
Задача 1.
Хворий З., 54 рок в скаржиться на гостр бол в попереков й област , як в ддають в л ву ногу, р зко посилюються при рушенн . Поставлений д агноз попереково-крижовий радикул т.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром.
А. Невротичний
Б. Дисциркуляторний
В. Синдром метабол чних порушень
Г. Дискинетичний синдром
Д. Синдром запальних явищ
Назв ть зону впливу при дан й патолог
А. Слизова оболонка носа
Б. Чревне сплет ння
В. Поперекова область
Г. Литков м'яза
Д. Область печ нки
3. Як розташовують електроди при проведенн дарсонвал зац ?
А. Дистанц йно з зазором 10 см
Б. Дистанц йно з зазором 3-5 см
В. Контактно або дистанц йно з пов тряним зазором 2-3 мм
Г. Контактно, через вологу г дрофильну прокладку
Д. Контактно, через суху г дрофильну прокладку
Яке з супутн х захворювань може служити протипоказанням до призначення ф з отерап
А. Кахекс я
Б. Хрон чний гломерулонефрит
В. Поширений остеохондроз
Г. Дисциркуляторна енцефалопат я
Д. Хвороба Бехтерева
5.Укаж ть схему ф з отерапевтичного л кування даного пац нта
А. ДМВ+КВЧ на поперековий в дд л
Б. Магн тотерап я + ванни по Гауффе
В. ДДТ на поперековий в дд л + дарсонвал зац я гом лок стоп.
Г. Гальван зац я по Щербаку + ДМВ на поперековий в дд л хребта
Д. СМТ + дарсонвал зац я попереково обл
Задача 2.
Хворий З., 54 рок в скаржиться на част тривал розпираюч головн бол , нудоту, запаморочення, мигт ння мушок перед очима, «п'яну ходу». Об' ктивноАТ 160/105 мм рт ст., ЧСС 76уд/хв. Поставлений д агноз ГБ 2 ст, дисциркуляторна енцефалопат я.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром.
А. Невротичний
Б. Дисциркуляторний
В. Синдром метабол чних порушень
Г. Дискинетичний синдром
Д. Синдром запальних явищ
Назв ть зону впливу при парал тичн й форм судинно реакц
А. Слизова оболонка носа
Б. Чревне сплет ння
В. Ком ркова зона
Г. Литков м'яза
Д. Область печ нки
Вибер ть методику гальван зац , показану в цьому випадку
А. По Щербаку
Б. По Келлату
В. По Бергонье
Г. М сцева поперечна
Д. М сцева подовжня
Яке з супутн х захворювань може служити протипоказанням до призначення ф з отерап
А. Л мфогранулематоз
Б. Хрон чний пиелонефрит
В. ДОА
Г. Хрон чний бронх т
Д. Хвороба Бехтерева
Укаж ть схему ф з отерапевтичного л кування даного пац нта
А. ДМВ+КВЧ на шийний в дд л
Б. Магн тотерап я + ванни по Гауффе
В. УВЧ на шийний в дд л + с рководнева ванна
Г. Гальван зац я по Щербаку + ДМВ на шийний в дд л хребта
Д. СМТ + МАГ
Задача 3.
Хворий З., 54 рок в скаржиться на част тривал бол в попепреков й област , як в ддають в праву ногу. Поставлений д агноз остеохондроз поясничного в дд лу хребта з кор нцевим синдромом, парастез ю по зовн шн й поверхн стегна, слаб стю трехголовий м'яза гом лки праворуч.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром.
А. Невротичний
Б. Дисциркуляторний
В. Синдром метабол чних порушень
Г. Дискинетичний синдром
Д. Синдром запальних явищ
Назв ть зону впливу при дан й патолог
А. Слизова оболонка носа
Б. Чревне сплет ння
В. Поперекова область
Г. Литков м'яза
Д. Область печ нки
Яке з супутн х захворювань може служити протипоказанням до призначення реаб л тац
А. М готлива аритм я
Б. ГХ 2 ст
В. Тиреотоксикоз
Г. Д сциркуляторная енцефалопат я
Д. ІХС
Укаж ть схему реаб л тац йних заход в даного пац нта
А. ДМВ+КВЧ на поперековий в дд л
Б. Магн тотерап я + ванни по Гауффе
В. ДДТ на поперековий в дд л + дарсовал зац я гом лок стоп.
Г. Гальван зац я по Щербаку + ДМВ на поперековий в дд л хребта
Д. СМТ + дарсонвал зац я попереково обл
Задача 4.
Хворий З., 54 рок в скаржиться на част тривал розпираюч головн бол , нудоту, запаморочення, мигт ння мушок перед очима, «п'яну ходу». Об' ктивно АТ 160/105 мм рт ст., ЧСС 76уд/хв. Поставлений д агноз ГБ 2 ст, дисциркуляторная энцефалопатия.
Назв ть переважаючий кл н чний синдром.
А. Невротичний
Б. Д сциркуляторний
В. Синдром метабол чних порушень
Г. Дискинетический синдром
Д. Синдром запальних явищ
Назв ть зону впливу при парал тичн й форм судинно реакц
А. Слизова оболонка носа
Б. Чревное сплетення
В. Воротниковая зона
Г. Икроножные м'яза
Д. Область печ нки
Вибер ть метод реаб л тац , показану в цьому випадку
А. психолог чна
Б. психична
В. ф з отерапевтична
Г. ЛФК
Д. соц альна
Яке з супутн х захворювань може служити протипоказанням до призначення реаб л тац
А. ГХ 2 ст
Б. ГХ 3 ст
В. ИХС, СН 2 а ст
Г. Атеросклероз судин головного мозку
Д. Паркинсонова хвороба
Укаж ть схему реаб л тац даного пац нта
А. ДМВ+КВЧ на шийний в дд л
Б. Магнитотерап я + лазеротерап я
В. УВЧ на шийний в дд л + вуглекисла ванна
Г. Гальван зац я по Щербаку + ДМВ на шийний в дд л хребта
Д. СМТ + дарсонвал зац я ком рково зони
1. Хворий П., 43 рок в скаржиться на тривал бол в попереков й област , як посилюються до вечора. Поставлений д агноз остеохонроз. Укаж ть синдром, переважаючий в кл н ц даного пац нта.
А. Запальний
Б. Г пок нетичний
В. Невротичний депресивний
Г. Метабол чний
Д. Г перк нетичний
2. У хворого Т., 60 рок в страждаючого цукровим д абетом, 2 типи невропатолог виявив початков вияви церебрального атеросклерозу з поразкою судин головного мозку. Укаж ть оптимальн зони впливу ф з отерапевтичними процедурами у даного хворого.
А. Область нирок печ нки
Б. Ком ркова зона
В. Шийн попереков симпатичн вузли
Г. Поверхово розташован вени
Д. Область щитовидно залози
3. У хворого М., 52 рок в поставлений д агноз остеохонроз. У кл н ц переважа запальний синдром г перадренерг чного типу. У комплексному л куванн призначили електрол кування. Укаж ть яку методику потр бно призначити даному хворому.
А. Електрофорез на ком ркову зону.
Б. СМТ форез на шийний в дд л
В. ДДТ форез на ком ркову зону
Г. Дарсонвал зац я ши
Д. Лазеротерап я шийного в дд лу
4. Хворому В., 54 рок в поставлений д агноз неврит лицьового нерва. У кл н ц переважа синдром запальних явищ. Вибер ть оптимальний л кувальний чинник для даного хворого
А. Бром-иод-электрофорез
Б. УВЧ-терап я
В. СМВ терап я
Г. ДМВ терап я
Д. КВЧ терап я
5. Основна мета призначення гальван зац загально по Вермелю хворому У., 45 рок в з насл дками перенесено ЧМТ з вираженим г перк нетичним синдромом
А. Тон зуюча
Б. Спазмол тична
В. Протизапальна
Г. Прискорення основного обм ну
Д. Прозапальна
6.. Хворому Д., 45 рок в, з невритом л ктьового нерва в п дгострому пер од призначений параф н. Вибер ть правильне призначення:
А. параф н 36 град, 20 хв., 10, через день.
Б. параф н 50 град, 30 хв., 10, щоденне
В. параф н 40град, 60 хв., 5, через день
Г. параф н 54 град, 10 хв., 5, два рази в тиждень.
Д. параф н 68 град, 60 хв., 10, через день
7. Хворий До., 44 рок в знаходиться в невролог чному в дд ленн з д агнозом дисциркуляторна енцефалопат я, призначений електрофорез. Вибер ть л карську речовину
А. Н котинова кислота
Б. Йод
В. Кальц й
Г. Л даза
Д. Пелодекс
8. Хворому Т., 33 рок в поставлений д агноз шийний остеохондроз, ускладнений шийною м гренню з вираженим больовим синдромом. У по днанн з л карською терап ю призначена ф з отерап я. Вибер ть чинник.
А. УЗТ
Б. СМВ
В. Пело дотерап я
Г. Дарсонвал зация
Д. Лазеротерап я
9. Хворому У., 41 р к, з загостренням хрон чного попереково-крижового радикул та призначена УВЧ-терап я попреково област . Який чинник можна призначити в комплекс л кування?
А. ДМВ
Б. СМВ
В. СМТ
Г. КВЧ
Д. Дарсонвал зац я
10. Хворому Ш., 45 рок в з д агнозом неврит лицьового нерва, гострий пер од призначена магн тотерап я. Вибер ть другу процедуру даному пац нту
А. Індуктотерм я
Б. СМТ
В. Дарсонвал зац я
Г. Лазеротерап я
Д. УВЧ
Питання для самоконтролю:
1. Ет олог я, патогенез, кл н чна теч я захворювань нервово системи.
Основн кл н чн синдроми дано патолог
Механ зми д ф з отерапевтичних чинник в при л куванн кл н чних синдром в
Показання протипоказання до призначення ф з ол кування
Схеми ф з отерапевтичного л кування захворювань нервово системи.
Компенсац я функц у невролог чних хворих.
Загальн принципи медреаб л тац хворих з захворюваннями нервово системи
Ф з олог я компенсац функц й
Ф з олог чне обгунтовання реаб л тац
Патогенетична та саногенетична терап я у в дновному л куванн невролог чних хворих.
Захворювання центрально та перифер йно нервово системи, що п длягають санаторно-курортному л куванню.
Протипоказання до кл мато-, бальнеотерап та грязел кування при патолог чних станах центрально та перифер йно нервово системи.
Кл матичн зони, що мають оздоровчий вплив на ос б з патолог ю центрально та перифер йно нервово системи.
Бальнеолог чн та грязел кувальн процедури, що рекомендуються ц й категор хворих. Диференц йоване призначення при окремих захворюваннях.
Джерела нформац :
Маслов Ю.С. Пропедевт ка внутр шн х хвороб., СПб., 1998.- С.60-158.
Патофизиология. Под ред. Литвицкого. М.,1995.- С.670-740.
А.Н.Рем зов Медична б олог чна ф зика. М. 1999.- С.251-345
Фармаколог я п д ред.І.С Чекмана Ки в, 2001.- С.33-36
Сокрут В.Н.., Казаков В.Н. нш. Медична реаб л тац я в терап . Донецьк, 2001.- С.312-367
Белова А.Н., Григорьева В.Н Амбулаторная реабилитация неврологических больных.- М., 1997.- С.56-108
Стрелкова Н.И. Физические методы лечения в неврологии.- М., 1983.- 345 с
Серебрина Л.А., Середюк Н.Н. Немедикаментозне л кування в кл н ц внутр шн х хвороб. Ки в, 1995. С.
ЗМІСТ
ВИБІР І ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 3
ГАСТРИТ ХРОНІЧНИЙ 3
ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ 5
ДИСКІНЕЗІЇ ЖОВЧНОГО МІХУРА, ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ І КИШЕЧНИКА 12
ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ 15
ХОЛЕЦИСТИТ, ХОЛАНГІТ 19
ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ 19
ХВОРОБИ ОПЕРОВАНОГО ШЛУНКА 21
ХВОРОБИ КИШКІВНИКА, ПЕЧІНКИ, ЖОВЧЕВИВІДНИХ ШЛЯХІВ, ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ 24
Тести ситуац йн задач для самоконтролю 33
Тести ситуац йн задач 35
Питання для самоконтролю 39
Джерела нформац 40
ВИБІР І ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ПАТОЛОГІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 42
АТЕРОСКЛЕРОТИЧНА ЕНЦЕФАЛОПАТІЯ 43
ПРЕХОДЯЩІ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ 45
ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ З ПРЕХОДЯЩИМ ПОРУШЕННЯМ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ 46
ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ ГОЛОВНОГО МОЗКУ 47
ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ 50
ДИСКОГЕННІ РАДИКУЛОПАТІЇ 51
ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВІВ 55
ТУНЕЛЬНІ КОМПРЕСІЙНО-ІШЕМІЧНІ НЕВРОПАТІЇ 58
ДІАБЕТИЧНА ПОЛІ НЕВРОПАТІЯ 60
АЛКОГОЛЬНА ПОЛІ НЕВРОПАТІЯ 61
НЕВРОПАТІЯ ЛИЦЬОВОГО НЕРВА 63
ОПЕРІЗУЮЧИЙ ЛИШАЙ 65
НЕВРОПАТІЯ НЮХОВОГО НЕРВА 67
НЕВРАЛГІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА 69
ХВОРОБИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 70
Тести ситуац йн задач 80
Питання для самоконтролю 89
Джерела нформац 90
Ориг нал-макет п дготовлено на кафедр ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф звиховання здоров`я ЗДМУ
Тиражування - кафедра ф зично реаб л тац , спортивно медицини, ф звиховання здоров`я ЗДМУ
69035, м. Запор жжя, пр. Маяковського, 26
92