Ефективність модифікованої тотальної екстраперитонеоскопічної пластики у лікуванні пахвинної грижі

Abstract

Частота видалення грижі у хірургічних стаціонарах становить 10-25 % всіх оперативних втручань і є другою за поширеністю операцією у світі. Пахвинні грижі складають 70-80 % в структурі всіх гриж черевної стінки. Новітні ендовідеохірургічні технології, сучасні пластичні і шовні матеріали дозволили значно знизити частоту рецидивів. Незважаючи на велику кількість способів герніопластики пахвинних гриж, рецидиви виникають у 10-35 % оперованих при використанні класичних натяжних методик і 3-5 % - ненатяжних із застосуванням синтетичних протезів. Після лапароскопічних способів пластики первинних гриж частота рецидивів складає 1,3 %, рецидивних - близько 3 %, таким чином зниження частоти рецидивів має дуже важливе клінічне значення. Залишається невирішеною проблема якості життя пацієнтів, що в значній мірі пов'язано з розвитком після операції хронічного больового синдрому. За даними ряду досліджень, частота цього ускладнення становить 9,7- 51,6 %.