Систематична лімфодисекція середостіння у хворих на рак легені

Abstract

Мета роботи — вдосконалити хірургічну техніку лімфодисекції середостіння у хворих на рак легені; провести порівняльний аналіз ефективності повної систематичної (ПСМЛД) та неповної медіастинальної (НПМЛД) лімфодисекції. Матеріали і методи. У дослідження залучено 263 хворих на недрібноклітинний рак легені І — ІІ стадії. Усім хворим виконано хірургічне лікування в обсязі лобектомії (n = 166) або пульмонектомії (n = 97). Проведено статистичний аналіз зв’язку ефективності медіастинальної лімфодисекції з клініко-морфологічними чинниками. Результати та обговорення. Відзначено тенденцію до поліпшення виживаності у хворих на недрібноклітинний рак легені І — ІІ стадії, яким виконано ПСМЛД (р = 0,07), статистично вірогідне поліпшення виживаності у пацієнтів, яким виконано пневмонектомію з ПСМЛД, порівняно з хворими, яким проведено пневмонектомію з НПМЛД (р < 0,01). Виживаність чоловіків, яким виконано ПСМЛД, була вищою, ніж чоловіків, яким проведено НПМЛД (р = 0,03). Через 2 роки спостереження виживаність дорівнювала у середньому (77 ± 5) і (64 ± 4) % відповідно. Аналіз даних виявив, що у хворих з плоскоклітинними формами злоякісного новоутворення поліпшення виживаності спостерігається при виконанні ПСМЛД (р = 0,03). Висновки. Для безпечного та ефективного виконання лімфодисекції середостіння необхідно використовувати мобілізацію за допомогою ножиць, дисектора, біполярного коагулятора, електроножа та аспіратора. Лімфодисекцію необхідно починати з мобілізації нижньої легеневої зв’язки з наступним видаленням параезофагеальної, біфуркаційної та паратрахеальної клітковини праворуч і парааортальної, субаортальної та паратрахеальної клітковини ліворуч. ПСМЛД поліпшує виживаність хворих чоловічої статі (р = 0,03), хворих з плоскоклітинними формами злоякісного новоутворення (р = 0,03) та пацієнтів, яким виконано пневмонектомію (р < 0,01). Цель работы — усовершенствовать хирургическую технику лимфодиссекции средостения у больных раком легкого; провести сравнительный анализ эффективности полной систематической (ПСМЛД) и неполной медиастинальной (НПМЛД) лимфодисcекции. Материалы и методы. В исследование привлечено 263 больных немелкоклеточным раком легкого I — II стадии. Всем больным выполнено хирургическое лечение в объеме лобэктомии (n = 166) или пульмонэктомии (n = 97). Проведен статистический анализ связи эффективности медиастинальной лимфодиссекции с клинико-морфологическими факторами. Результаты и обсуждение. Отмечена тенденция к улучшению выживаемости у больных немелкоклеточным раком легкого I — II стадии, которым выполнено ПСМЛД (р = 0,07), статистически достоверное улучшение выживаемости у пациентов, которым выполнена пневмонэктомия с ПСМЛД, по сравнению с больными, которым проведена пневмонэктомия с НПМЛД (р < 0,01). Выживаемость мужчин, которым выполнили ПСМЛД, была выше, чем мужчин, которым провели НПМЛД (р = 0,03). Через 2 года наблюдений выживаемость составляла в среднем (77 ± 5) и (64 ± 4) %. Проведенный анализ данных показал, что у больных с плоскоклеточными формами злокачественного новообразования отмечено улучшение выживаемости при выполнении ПСМЛД (р = 0,03). Выводы. Для безопасного и эффективного выполнения лимфодисекции средостения следует использовать мобилизацию клетчатки и органов средостения с помощью ножниц, диссектора, биполярного коагулятора, электроножа и аспиратора. Лимфодиссекцию необходимо начинать с мобилизации нижней легочной связки с последующим удалением параэзофагеальной, бифуркационной и паратрахеальной клетчатки справа и парааортальной, субаортальной и паратрахеальной клетчатки слева. ПСМЛД улучшает выживаемость больных мужского пола (р = 0,03), больных с плоскоклеточной формой злокачественного новообразования (р = 0,03) и пациентов, которым выполнена пневмонэктомия (р < 0,01). The aim — to improve the surgical technique of mediastinal lymph node dissection in patients with lung cancer, a comparative analysis of the effectiveness of the compleate systematic (CSLND) and selective mediastinal (SMLND) lymph node dissection. Materials and methods. The study involved 263 patients with not-small cell lung cancer stage I—II. All patients underwent surgery — lobectomy (n = 166) or pneumonectomy (n = 97). A statistical analysis of the effectiveness of communication with mediastinal lymph node dissection clinik and morphological factors. Results and discussion. There was a trend towards improved survival in patients with small cell lung cancer stage I—II, who underwent CSLND (p = 0.07), a statistically significant improvement in survival in patients who underwent pneumonectomy with CSLND, compared with patients who underwent pneumonectomy with SMLND (p < 0.01). The survival rate of men who underwent CSLND was higher than that of men who had SMLND (p = 0.03). After 2 years of data, the figure was an average of (77 ± 5) and (64 ± 4) %. The analysis of the data showed that patients with squamous forms of cancer have been improvements in the performance CSLND survival (p = 0.03). Conclusions. For safe and effective performance limfodisektsii mediastinum should be used to mobilize tissue and mediastinum with scissors, dissector, bipolar coagulator, electrocautery and aspirator. Lymphadenectomy should start with the mobilization of inferior pulmonary ligament, followed by removal paraesophageal, bifurcation and right paratracheal and para-aortic tissue, subaortic and paratracheal tissue left. CSLND improves survival in male patients (p = 0.03) in patients with squamous form of malignancy (p = 0.03) and patients who underwent pneumonectomy (p < 0.01).