Assessment of ultrasonographic signs of autoimmune thyroiditis validity based on the histopathologic examination results

Abstract

Early AIT diagnosis is challenging because there are no clinical symptoms and hypothyroidism found during laboratory testing. Aim of the study was to assess the accuracy of this examination technique in the diagnosis of autoimmune thyroiditis by analyzing the findings of thyroid ultrasonography examination in patients with thyroid pathology. The "VISUS" clinic's records of 120 patients who had surgery treatment for nodal thyroid pathology between 2018 and 2020 were retrospectively examined. 66 patients made up the main group, and 54 patients made up the comparative group. 39 patients (59.1%) in the main group of patients had ultrasound evidence of AIT. In 54 cases (81.8%) and 29 patients (52.7%), respectively, of the main group, the thyroid parenchyma was found to be heterogeneous by US examination. Malignant neoplasm was suspected (TI-RADS 4) in 31 patients (46.9% of the main group) and 19 patients (35.2%) of the comparator group during an evaluation of nodal growth. Our conclusions: 1. The analysis showed that ultrasonographic alterations are insufficient for autoimmune thyroiditis diagnosis. 2. The stepwise progression of autoimmune thyroiditis causes individuals to remain in the euthyroid for an extended period of time. 3. In autoimmune thyroiditis, changes to the thyroid gland's parenchyma impact how nodal structures are assessed by ultrasound. 4. There are more seronegative forms of autoimmune thyroiditis than ever before, making it necessary to develop new diagnostic techniques. Вступ. Рання діагностика АІТ є проблематичною через відсутність клінічних проявів та гіпотиреозу при лабораторному дослідженні. Діагностика АІТ базується на виявленні підвищення рівня антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО) та наявності характерних ультрасонографічних ознак, однак проблемним є встановлення діагнозу на ранніх стадіях, оскільки пацієнти не мають жодних клінічних проявів, а при лабораторному обстеженні виявляють підвищення рівня тироксину та нормальні значення АТ-ТПО. Діагностичні дилеми виникають у пацієнтів з мінімальними ультрасонографічними змінами і призводять до хибного тлумачення 20-30 % даних обстеження. Мета. Проаналізувати результати ультразвукового дослідження щитоподібної залози у хворих на тиреоїдну патологію для оцінки ефективності цього методу дослідження в діагностиці автоімунного тиреоїдиту. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 120 історій хвороб пацієнтів клініки «ВІСУС», які перенесли оперативне лікування вузлової патології щитоподібної залози в період з 2018 по 2020 рік. Результати. Основну групу склали 66 хворих, групу порівняння – 54 пацієнти. Ультразвукові ознаки АІТ виявлені у 39 пацієнтів (59,1%) основної групи. Серед основної групи при УЗД виявлено гетерогенність паренхіми ЩЗ у 54 пацієнтів (81,8%) та у 29 пацієнтів (52,7%) групи порівняння. При оцінці вузлів підозру на злоякісне новоутворення (TI-RADS 4) виявлено у 31 пацієнта (46,9%) основної групи та у 19 пацієнтів (35,2%) групи порівняння. Висновки. 1. При аналізі виявлено, що ультразвукові зміни не є достатньо ефективними в діагностиці автоімунного тиреоїдиту. 2. Етапність розвитку автоімунного тиреоїдиту призводить до тривалого перебування хворих в еутиреоїдному стані. 3. Зміни паренхіми щитовидної залози при аутоімунному тиреоїдиті впливають на оцінку вузлових структур при УЗД. 4. Відсутність чітких діагностичних критеріїв та збільшення кількості серонегативних форм автоімунного тиреоїдиту вимагають пошуку нових методів діагностики захворювання.