Дискогенные миелорадикулярные синдромы (принципы диагностики и консервативного лечения)

Abstract

Автор считает, что больные с дискогенными миелорадикулярными синдромами (ДМРС) подлежат тщательному клинико-неврологическому, нейроортопедическому, нейрохирургическому и параклиническому обследованию для решения вопросов о виде лечения (консервативное или оперативное), методах лечения, их целесообразности и эффективности. Эффективность лечения больных с дискогенными миелорадикулярными синдромами во многом зависит от преемственности в работе неврологов, нейрохирургов и нейроортопедов. Необходимая разработка единых стандартов диагностики и лечения, а также тактики и стратегии ведения больных с дискогенными и спондилогенными миелорадикулярными синдромами. Хворим з дискогенними мієлорадикулярними синдромами (ДМРС) показане ретельне клініко-неврологічне, нейроортопедичне, нейрохірургічне та параклінічне обстеження для вирішення питання про вид лікування (консервативне або оперативне), методи лікування, їх доцільність та ефективність. Ефективність лікування хворих з ДМРЗ залежить від послідовності в роботі неврологів, нейрохірургів, нейроортопедів. Необхідне опрацювання єдиних стандартів діагностики та лікування, а також тактики й стратегії ведення хворих з ДМРС. The patients with diskogenic myeloradicular syndromes have to pass carefully examination of neurologists, neuroorthopaedists, neurosurgions and paraclinical tests for decision making about the kind of their treatment(conservative or surgical), their expediency and efficacy. The treatment efficacy depends much upon the continuity in work of neurologists, neurosurgeons and neuroorthopaedists.