Ефективність гіполіпідемічної терапії середньої інтенсивності у хворих з сімейною гіперхолестеринемією за результатами одномісячного спостереження

Abstract

Мета дослідження – оцінити динаміку показників ліпідограми у пацієнтів з визначеним та вірогідним діагнозами сімейної гіперліпідемії через 1 місяць після початку статинотерапії середньої інтенсивності. Матеріали і методи: В дослідження залучено 28 стаціонарних хворих (15 жінок, 13 чоловіків) кардіологічного відділення ННМЦ «Університетська клініка» ЗДМУ, середнім віком 54,8±6,8 років. Діагноз сімейної гіперліпідемії вважали визначеним при сумі >8 балів, вірогідним – при значенні від 6 до 8 балів за шкалою DUTCHLipidClinikNetwork. Для визначення показників ліпідограми використовувався біохімічний аналізатор-фотометр «Prestige 24i» (Японія). Всім пацієнтам була призначена гіполіпідемічна терапія: розувастатин 10-20 мг або аторвастатин 20-40 мг. Цільові рівні холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) визначалися з урахуванням серцево-судинного ризику за шкалою SCORE. Термін спостереження склав 1 місяць. Результати: Середня доза розувастатину склала 15 мг, а аторвастатину 20 мг. При повторному обстеженні спостерігалося достовірне зниження рівня загального холестерину та холестерину ЛПНЩ (р˂0,05). Зниження холестерину ЛПНЩ до цільового рівня було зареєстровано у 12 осіб (42,8%). Ще у трьох пацієнтів (10,7%) спостерігалось зниження ЛПНЩ ≥50% від вихідного рівня, проте цільовий рівень досягнутий не був. Цим пацієнтам було рекомендовано перейти на статинотерапію високої інтенсивності (максимальні дози аторвастатину та розувастатину). У 25% хворих, які при першому візиті мали підвищений рівень ліпопротеїну А (8 пацієнтів), рівень останнього на тлі статинотерапії знизився до нормальних значень. Побічних ефектів під час терапії та підвищення печінкових ферментів вище трьох лімітів верхньої межі норми не зафіксовано.