Вмотивованість як чинник формування професійної спрямованості у студентів медичного ВНЗ

Abstract

Мета роботи – визначення існуючого ступеня мотивації та її компонент (досягнення, професійної орієнтації та афіляції), їх розвитку в процесі навчання студентів медичного ВНЗ І–ІІ рівня акредитації. Основна частина. Було проведено анкетування серед 95 студентів медичного ВНЗ на різних етапах навчання з урахуванням наявності досвіду роботи. За результатами оцінювання, було визначено низький, середній та високий рівні сформованості мотивації. При вступі до ВНЗ вмотивовані на отримання саме медичної спеціальності 50–60 % абітурієнтів, які не мають попереднього досвіду роботи. Проте майже всі студенти, що мали досвід практичної роботи, були вмотивовані на отримання саме медичної спеціальності. У процесі навчання відбувається розвиток як мотиваційної компоненти в цілому, так і її складових. За період навчання рівень мотивації у студентів зростає в 1,35–1,6 раза, і має залежність від наявності професійного досвіду. Мотивація до медичної діяльності на середньому та високому рівнях на період завершення ВНЗ сформована у 75 % студентів із обмеженим фаховим досвідом і в 90 % – за умови його наявності. Висновок. При відборі абітурієнтів до вступу до медичного ВНЗ необхідно враховувати не лише наявний рівень їх знань за загальноосвітніми предметами, але враховувати їх мотивацію до отримання медичної освіти. The aim of the work – to determine the current level of motivation and its components (achievement, professional focus and affiliation), their development in the study process of students of medical university of the I-II accreditation level. The main body. The survey was conducted among 95 students of medical university on different stages of study and their work experience was taken into account. According to the results of evaluation low, middle and high level of motivation forming were determined. During the admission to the university 50–60 % of enrollees, who don’t have practical experience, are motivated to get medical specialty. In spite of this fact, almost all of the students who have practical experience were motivated exactly for getting medical specialty. During the studies the development of motivation component in general and its components in particular were made. During the study process the level of motivation among the students increases in 1.35–1.6 times and it has a correlation with existence of practical experience. The high level of motivation for medical practice is formed among 75 % of students with limited previous professional experience and among 90 % students having it. Conclusion. During the selection process of students entering medical university it is necessary to consider not only the current level of their knowledge of general disciplines, but also to take into account their motivation for medical education.