Особливості фізичної терапії при синдромі зап’ястного каналу у жінок середнього віку

Abstract

Об’єкт дослідження – процес фізичної терапії при синдромі зап’ястного каналу у жінок середнього віку. Мета дослідження – розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії для жінок середнього віку з синдромом зап’ястного каналу, спрямованої на зменшення симптомів, покращення функціонального стану кисті та підвищення якості життя. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних сучасної науково-методичної літератури; шкали для всебічної оцінки синдрому зап’ястного каналу; біомеханічні методи дослідження (мануально-м’язове тестування для визначення сили згинання та розгинання зап’ястка). Проведення занять з фізичної терапії для жінок середнього віку з діагнозом СЗК сприяло: 1) поліпшенню функціональної здатності кисті; 2) зменшення болю та запалення; 3) покращенню якості життя, що призводило до формування позитивного емоційного фону. The object of the study is the process of physical therapy for carpal tunnel syndrome in middle-aged women. The purpose of the study is to develop and evaluate the effectiveness of a physical therapy program for middle-aged women with carpal tunnel syndrome, aimed at reducing symptoms, improving the functional state of the hand and improving the quality of life. Research methods: theoretical analysis and generalization of data from modern scientific and methodological literature; scales for a comprehensive assessment of carpal tunnel syndrome; biomechanical research methods (manual-muscular testing to determine the strength of flexion and extension of the wrist). Conducting physical therapy classes for middle-aged women diagnosed with SCC contributed to: 1) improving the functional ability of the hand; 2) reducing pain and inflammation; 3) improving the quality of life, which led to the formation of a positive emotional background.