Нейрофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з рекурентними формами захворювань респіраторного тракту в залежності від рівня психоемоційного навантаження

Abstract

У дисертаційній роботі представлено вирішення актуального завдання сучасної педіатрії щодо удосконалення ранньої діагностики нейро функціональних порушень серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку з рекурентними формами захворювань респіраторного тракту в залежності від рівня психоемоційного навантаження, на підставі розробки та наукового обґрунтування лікувально-профілактичної програми, шляхом вивчення факторів ризику. Обстежено 120 дітей віком від 6 до 9 років (середній вік склав 7 років 6 місяців). Визначено особливості функціонування вегетативної нервової системи у дітей з рекурентними гострими респіраторними запаленнями (ГРЗ), розповсюдженість використання засобів масової електронної комунікації (ЗМЕК), наявність загальної шкільної тривожності, зниження функціонального резерву міокарда. Виявлено значне підвищення синтезу нейропептидів у дітей з рекурентними ГРЗ. Доведено, що при наявності рекурентних ГРЗ, високої прихильності до ЗМЕК реєструється значне зростання реєстрації симпатикотонії та гіперсимпатикотонії, а також зривів у регуляторній системі дитини. Підтверджено, що на зниження функціонального резерву міокарда має значний вплив наявність рекурентної патології респіраторної системи, а також розлади в роботі вегетативної нервової системи та наявність загальної шкільної тривожності. Виділені критерії прогнозування формування порушень функціонального резерву міокарда у дітей. Удосконалено проведення проби Руф’є. Запропоновано використання поправочного коефіцієнта для проби Руф’є у дітей з рекурентними ГРЗ. Розроблено алгоритм лікувально-профілактичних заходів. Доведено, що виконання розробленого лікувально-профілактичного алгоритму приводить до покращення функціонування вегетативної нервової системи, зниження рівня загальної шкільної тривожності та покращення функціонального резерву міокарда. Диссертация посвящена ранней диагностике, лечению и профилактике сниженного функционального резерва миокарда у детей на фоне рекуррентной патологии органов респираторного тракта и дисфункции вегетативной нервной системы путем разработки и научного обоснования дифференцированной диагностики, основанной на изучении факторов риска, ведущих к формированию сердечно-сосудистой патологии. Проведена оценка функционирования вегетативной нервной системы, выявлены факторы, влияющие на уровень повышенной школьной тревожности. Изучен функциональный резерв миокарда. Установлена значимость изменений уровня субстанции Р, конечных стабильных метаболитов оксида азота, вазоактивного интестинального пептида. Доказано, что предложенная лечебно-профилактическая программа позволила достичь улучшения функционального резерва миокарда, уменьшить дисбаланс вегетативной нервной системы, нормализовать уровни сывороточной концентрации нейропептидов. The dissertation is devoted to the early diagnosis, treatment and prevention of reduced functional myocardial reserve in children against the background of a recurrent pathology of the respiratory tract and the autonomic nervous system dysfunction by developing and scientifically substantiating a differentiated diagnosis based on the study of risk factors leading to the formation of cardiovascular pathology. The functioning of the autonomic nervous system is assessed, factors that affect the level of increased school anxiety are identified. The functional reserve of the myocardium was studied. The significance of changes in the level of substance P, final stable nitric oxide metabolites, and vasoactive intestinal peptide was established. It is proved that the proposed treatment and prophylactic program made it possible to improve the functional reserve of the myocardium, reduce the imbalance of the autonomic nervous system, and normalize serum concentrations of neuropeptides.