Стратегія планування хірургічного етапу дентальної імплантації

Abstract

Мета дослідження – вивчення взаємозв’язків між кількістю встановлених дентальних імплантатів та ймовірністю повторних операцій дентальної імплантації. Матеріал і методи. Нами був проведений ретроспективний аналіз бази даних зі стоматологічних закладів. Для полегшення процесу обліку даних ми ввели умовні визначення беззубих ділянок зубних рядів за їх протяжністю. Для стандартизації умов між групами у разі моделювання клінічних ситуацій розрахунки проводили у разі можливої втрати одного імплантату. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета статистичних програм Statistica версії 8.0. Для дослідження сили зв’язку між показниками було використано методи кореляційного аналізу (Пірсона, Спірмена, гамма) та метод множинної регресії для розробки прогнозної моделі. Різниця значень вважалася статистично значущою при p<0,05. Наукова новизна. Встановлені наукові дані залежності ймовірності повторних операцій у разі невдач першого етапу дентальної імплантації від кількості встановлених імплантатів. Зі зменшенням кількості встановлених імплантатів зменшується межа відносного показника втрати опор, за якого виникає необхідність у повторній установці. У разі втрати одного імплантату із 3 у дефектах зубного ряду довжиною в 3 та більше зубів відносний показник втрачених опор становив 33,3%; у ділянках імплантації за принципом N=X необхідності в реімплантації не виникало, однак у ділянках установки за принципом N=X–1 виникала необхідність у повторній імплантації. Між числом встановлених імплантатів у дефект зубного ряду та показниками кількості «втрачених» імплантатів, повторно встановлених імплантатів і повторних операцій встановлена зворотна статистично значуща кореляційна залежність (p<0,05) Висновки. Від кількості встановлених імплантатів залежить відносний показник втрати опори у разі дезінтеграції одного імплантату і, як наслідок, імовірність повторних операцій. The aim – study of the relationship between the number of installed dental implants and the probability of reoperation. Material and methods. We conducted a retrospective analysis of the database of dental institutions. To facilitate the process of data accounting, we have introduced conditional definitions of toothless areas of the dentition by their length. To standardize the conditions between groups in modeling clinical situations, calculations were performed in the event of a possible loss of one implant. Statistical analysis was performed using the statistical software package Statistica version 8.0. Correlation analysis methods (Pearson, Spearman, gamma) and multiple regression methods were used to study the strength of the relationship between the indicators to develop a predictive model. The difference in values was considered statistically significant at p <0.05. Scientific novelty. Scientific data of dependence of probability of repeated operations at failures of the first stage of dental implantation on quantity of the established implants are established. As the number of implants decreases, the limit of relative support loss decreases, which requires re-installation. With the loss of one implant out of 3 in the defects of the dentition length of 3 or more teeth, the relative rate of lost supports was 33.3%; in the area of implantation on the principle of N=X the need for reimplantation did not arise, but in the areas of installation on the principle of N=X–1 there was a need for re-implantation. Inverse statistically significant correlation (p<0.05) was found between the number of implants in the dentition defect and the number of “lost” implants, re-installed implants and re-operations. Conclusions. The relative rate of loss of support during disintegration of one implant depends on the number of installed implants, and as a consequence the probability of repeated operations.