Аналіз методологічних підходів при моделюванні гестаційного антифосфоліпідного синдрому

Abstract

Експериментальне вивчення гестаційного антифосфоліпідного синдрому (АФС) є значним резервом зниження захворюваностіта смертності жінок, новонароджених. З метою аналізу даних сучасної літератури щодо моделювання гестаційного АФС, вибору найбільш прийнятної моделі та її відтворення відповідно до наявних клінічних критеріїв усебічно проаналізували сучасні погляди на моделювання цієї патології залежно від цілей, вибору лабораторних тварин, лікування та дозування препаратів, оцінювання ефективності моделювання, лікування. Встановили, що найбільш прийнятною є модель активної імунізації мишей кардіоліпіновим антигеном, що була відтворена в авторській модифікації. Экспериментальное изучение гестационного антифосфолипидного синдрома (АФС) является значительным резервом снижения заболеваемости и смертности женщин и новорожденных. Цель работы заключалась в анализе данных современной литературы по моделированию гестационного АФС, выборе наиболее приемлемой модели и ее воспроизведении в соответствии с существующими клиническими критериями. Всесторонне проанализированы современные взгляды на моделирование этой патологии в зависимости от целей, выбор лабораторных животных, лечение и дозирование препаратов, оценка эффективности моделирования и экспериментального лечения. Установлено, что наиболее приемлемой является модель активной иммунизации мышей кардиолипиновым антигеном, которая была воссоздана в авторской модификации. Experimental study of obstetric antiphospholipid syndrome may reduce morbidity and deaths of women and newborns. Aim. The aim of the work is to examine relevant literature on modeling obstetric antiphospholipid syndrome, to choose the most appropriate model and to reproduce it in accordance with existing clinical criteria. The current views on the modeling of disease depending on the purposes, selection of laboratory animals, treatment and dosing medications, evaluation of the effectiveness of simulation and experimental treatment were comprehensively analyzed. Results. According to the authors the most appropriate model is a model of active immunization of mice with the cardiolipin antigen, which was reproduced in the author’s modifi cation.