Вплив цілорічних тренувань на стан серцево-судинної, автономної нервової системи та фізичної працездатності у жінок-бігунів на 400 метрів

Abstract

Мета роботи – визначення та порівняння показників варіабельності серцевого ритму, центральної гемодинаміки та фізичної працездатності у жінок-бігунів на дистанції 400 метрів від III розряду до майстрів спорту міжнародного класу (МСМК) у річному циклі тренувального процесу. Матеріали та методи. Обстежені 22 легкоатлетки, жінки-бігуни на дистанції 400 м віком від 14 до 27 років (середній вік –16,8±0,67 року), стаж занять бігом від 2 до 13 років (середній стаж – 4,4±0,68 року) у підготовчому та змагальному періодах. Довжина й маса тіла спортсменок становили 167,9±0,91 см і 52,5±0,98 кг відповідно. Для аналізу вегетативної регуляції серцевої діяльності використали математичні методи аналізу ВСР. Аналіз та оцінювання періодичних компонентів серцевого ритму здійснювали шляхом дослідження спектральних показників автокореляційних функцій. Фізичну працездатність визначали за загальноприйнятою методикою на велоергометрі. Встановили. У змагальному періоді у жінок-бігунів на 400 м (n=22) відбулося деяке посилення парасимпатичної ланки автономної нервової системи (АНС), трансформація еукінетичного типу кровообігу (ТК) в гіпокінетичний і відсутність із гіперкінетичним ТК, вірогідне збільшення величини відносної фізичної працездатності (PWC170/кг) на 15,25% та індексу функціонального стану (ІФС) на 12,98% у порівнянні з підготовчим періодом. У спортсменок високого класу (n=12) і кваліфікації II–III розрядів (n=10) у змагальному періоді спостерігали посилення парасимпатичних впливів АНС, трансформацію еукінетичного ТК в гіпокінетичний та відсутність з гіперкінетичним ТК. У спортсменок високого класу відбулося вірогідне збільшення PWC170/кг на 12,33% і тенденція до збільшення ІФС на 9,46%, у спортсменок кваліфікації II–III розрядів вірогідно збільшилися величина PWC170/кг на 19,26% і ІФС на 17,87%. Кореляційний аналіз, що здійснений в обох періодах у групі та окремо у спортсменок високого класу й II–III розрядів, виявив взаємозв’язок, котрий свідчить про те, що збільшення PWC170/кг та ІФС асоціюється з превалюванням гіпокінетичного ТК й парасимпатичних впливів АНС. У змагальному періоді у спортсменок відбулися сприятливі зміни з боку функціонального стану та технічних результатів, що дало змогу деяким легкоатлеткам підвищити свою спортивну кваліфікацію. Цель работы – определение и сравнение показателей вариабельности сердечного ритма, центральной гемодинамики и физической работоспособности у бегуний на дистанции 400 метров от III разряда до мастеров спорта международного класса (МСМК) в годовом цикле тренировочного процесса. Материалы и методы. Обследовали 22 легкоатлетки, бегуньи на дистанции 400 м в возрасте от 14 до 27 лет (средний возраст – 16,8±0,67 года), стаж занятий бегом – от 2 до 13 лет (средний стаж – 4,4±0,68 года) в подготовительном и соревновательном периодах. Длина и масса тела спортсменок составляли 167,9±0,91 см и 52,5±0,98 кг соответственно. Для анализа вегетативной регуляции сердечной деятельности использовали математические методы анализа ВСР. Анализ и оценка периодических компонентов сердечного ритма проводились путём исследования спектральных показателей автокорреляционных функций. Определение физической работоспособности осуществляли по общепринятой методике на велоэргометре. Установлено. В соревновательном периоде у бегуний на 400 м (n=22) произошло некоторое усиление парасимпатического звена автономной нервной системы (АНС), трансформация эукинетического типа кровобращения (ТК) в гипокинетический и отсутствие с гиперкинетическим ТК, достоверное увеличение относительной величины физической работоспособности (PWC170/кг) на 15,25% и индекса функционального состояния (ИФС) на 12,98% по сравнению с подготовительным периодом. У спортсменок высокого класса (n=12) и квалификации II–III разрядов (n=10) в соревновательном периоде наблюдалось усиление парасимпатических влияний АНС, трансформация эукинетического ТК в гипокинетический и отсутствие с гиперкинетическим ТК. У спортсменок высокого класса произошло достоверное увеличение PWC170/кг на 12,33% и тенденция к увеличению ИФС на 9,46%, у спортсменок квалификации II–III разрядов достоверно увеличились величина PWC170/кг на 19,26%, и ИФС на 17,87%. Корреляционный анализ, проведённый в обоих периодах в группе и в отдельности у спортсменок высокого класса и II–III разрядов, обнаружил взаимосвязь, свидетельствующую о том, что увеличение PWC170/кг и ИФС ассоциируется с превалированием гипокинетического ТК и парасимпатических влияний АНС. В соревновательном периоде у спортсменок произошли благоприятные изменения со стороны функционального состояния и технических результатов, что позволило некоторым бегуньям повысить свою спортивную квалификацию. Aim of the research – identifi cation and comparison of heart rate variability, central hemodynamics and physical performance in 400 meters runners from the III category to masters of sports of international class (MSIC) in the annual cycle of the training process. Materials and methods. The study included 22 female athletes, 400 meters runners between the ages of 14 and 27 years (mean age – 16.8 ± 0.67 years), running experience – from 2 to 13 years (average – 4.4 ± 0.68 years) in the preparatory and competitive periods. Body length and weight of athletes were 167.9 ± 0.91 cm and 52.5 ± 0.98 kg, respectively. For the analysis of the autonomic regulation of cardiac activity mathematical methods of HRV analysis were used. Analysis and evaluation of periodic components of heart rate were carried out by means of the research of spectral parameters of autocorrelation functions. Determination of physical performance was carried out under the practical standard on the cycle ergometer. It was established that in high class sportswomen (n=12) and ones with qualifi cations of the II–III category (n=10) in the competitive period there were strengthening of parasympathetic effects of ANS, transformation of eukinetic circulation type (CT) into hypokinetic CT and absence of sportswomen with hyperkinetic CT. In high class sportswomen there were signifi cant increase of the relative value of physical working capacity (PWC170/kg) by 12.33% and tendency to increase of index of functional state (IFS) by 9.46%, in sportswomen with qualifi cations of II–III category PWC170/kg signifi cantly increased by 19.26%, and IFS by 17.87%. Correlation analysis conducted in both periods in the group and separately in high class sportswomen and ones with qualifi cations of II–III category found the relationship indicating that the increase of PWC170/kg and IFS is associated with the prevalence of hypokinetic CT and parasympathetic ANS infl uences. In the competitive period there were favorable changes in the functional state and the technical results of sportswomen, allowing some runners to improve their athletic qualification.