Функціональний стан м'язової системи у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом

Abstract

Вступ. М’язова система дітей і підлітків характеризується рядом фізіологічних особливостей, які призводять до більш слабкої м’язової сили та більш ранньої втоми скелетних м’язів. Головним регулятором метаболічних реакцій в скелетних м’язах виступає інсулін. У зв'язку з чим існує чітка асоціація між цукровим діабетом (ЦД) та змінами в м’язовій системі. Ризик розвитку дегенеративних змін м’язів, які призводять до їх атрофії і зниження м’язової сили, значно вище у пацієнтів з ЦД, ніж у здорових осіб (Ramchurn N. et al., 2009). Втрата м’язової маси супроводжується послабленням функціональної активності, остеопорозом, порушенням рівноваги та терморегуляції (Багатий С.В., 2016). На сьогоднішній день дослідження, що присвячені взаємозв'язку ЦД і змін в скелетних м’язах, нечисленні та стосуються переважно дорослих пацієнтів. Вищенаведені факти вказують на необхідність дослідження стану м’язової системи у дітей, хворих на ЦД. Мета дослідження. Оцінити функціональний стан м’язової системи у дітей, хворих на ЦД, в залежності від тривалості перебігу захворювання. Матеріали та методи. Під наглядом перебував 41 хворий (16 дівчат та 25 хлопців) на ЦД віком від 10 до 17 років. Залежно від тривалості захворювання пацієнтів було розділено на 3 групи: перша - 12 хворих з перебігом ЦД до 1 року, друга - 19 пацієнтів з тривалістю захворювання від 1 року до 5 років, третя - 10 хворих з тривалістю ЦД більше 5 років. Контрольну групу склали 20 умовно здорових дітей. Групи були репрезентативні за статтю та віком. Для оцінки функції рівноваги використовувалися тести «тандем» в спокої і тести модифікації пози Ромберга: прості вертикальні пози з опущеними вздовж тулуба руками і різними варіантами розташування стоп (з відкритими і закритими очима). Оцінка сили та опори м’язів проводилася методом протидії рухам хворого та оцінювалася за допомогою 5-ти бальної шкали. М’язову масу у дітей до 14 років визначали за формулою A. M. Peters (2011). Після 15 років для розрахунку м’язової маси використовували формулу Boer P. (1984), яка враховує стать дитини. Отримані результати опрацьовано методом варіаційної статистики з використанням пакета аналізу програми STATISTICА for WINDOWS 6.0 з обчисленням середнього арифметичного (М) та його середніх помилок (m), коефіцієнта парної лінійної кореляції Пірсона (r). Відмінності показників у порівнюваних групах розраховували за t-критерієм Стьюдента. Відмінності вважали достовірними при р<0,05.