Особливості показників ендогенної інтоксикації залежно від супутньої патології біліарного тракту у хворих з ожирінням і неалкогольною жировою хворобою печінки

Abstract

Мета роботи – вивчити особливості показників ендогенної інтоксикації (ЕІ) залежно від наявност і різної патології з боку біліарного тракту (БТ) у хворих із коморбідним перебігом ожиріння (ОЖ) у поєднанні з неалкогольним стеатозом печінки (НАСП) чи не алкогольним стеатогепатитом (НАСГ). Матеріали та методи. Обстежили 200 хворих з ОЖ і неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) із патологією біліарного тракту (БТ), в яких підчас сонографічного або морфологічного дослідження біоптату печінки виявлені ознаки стеатозу печінки, утому числі у 100 хворих – НАСП, у 100 – НАСГ. Залежно від наявності супутньої патології БТ кожну з групп хворих з ОЖ і НАСП та ОЖ і НАСГ поділили на три підгрупи: з хронічним некалькульозним холециститом (ХНК), хронічним калькульозним холециститом (ХКХ) і супутнім післяхолецистектомічним синдромом (ПХЕС). Контрольна група – 20 практичноздорових осіб (ПЗО). Показники ЕІ визначали за вмістом молекул середньої маси (МСМ), їхнього фракційного складу: МСМ-λ-210, МСМ-λ-254, МСМ-λ-280, концентрацією міді (Cu) в сироватці крові. Результати. Виявили, що найвищий рівень МСМ, МСМ-λ-210, МСМ-λ-254, МСМ-λ-280, Cu спостерігався у хворих з ОЖ і НАСП чи НАСГ при супутньому ХНК і частіше ХКХ, що пов’язано з наявністю запальних процесіву БТ, а найнижчий – при супутньому ПХЕС щодо ПЗО та хворих із ХКХ (від р<0,05 до р<0,001) і свідчить про зменшення запальної активності у БТ у хворих після проведення холецистектомії. Висновки. ОЖ у поєднанні з НАЖХП на тлі патології БТ супроводжується клінічним симптомо комплексом ЕІ, який лабораторно виявляється вірогідним зростанням МСМ, їхнього фракційного складу, а також Сu порівняно з ПЗО (від р<0,05 до р<0,001). Цель работы – изучить особенности показателей эндогенной интоксикации (ЭИ) в зависимости от наличия различной патологии со стороны билиарного тракта (БТ) у больных с коморбидным течением ожирения (ОЖ) в сочетании с неалкогольным стеатозом печени (НАСП) или неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ). Материалы и методы. Обследовано 200 больных с ОЖ и неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) с патологией билиарного тракта (БТ), у которых во время сонографического или морфологического исследования биоптата печени были выявлены признаки стеатоза печени, в том числе у 100 больных – НАСП, у 100 – НАСГ. В зависимости от наличия сопутствующей патологии БТ каждая из групп больных с ОЖ и НАСП (n=100) и ОЖ и НАСГ (n=100) была распределена на три подгруппы: с хроническим некалькулёзным холециститом (ХНК), с хроническим калькулёзным холециститом (ХКХ), с сопутствующим постхолецистэктомическим синдромом (ПХЭС). Контрольная группа состояла из 20 практически здоровых лиц (ПЗО). Показатели ЭИ определяли по содержанию молекул средней массы (МСМ), их фракционного состава: МСМ-λ-210, МСМ-λ-254, МСМ-λ-280, концентрации меди (Cu) в сыворотке крови. Результаты. Выявлено, что высокий уровень МСМ, МСМ-λ-210, МСМ-λ-254, МСМ-λ-280, Cu наблюдался у больных с ОЖ и НАСП или НАСГ при сопутствующем ХНК и чаще ХКХ, что связано с наличием воспалительных процессов в БТ, а самый низкий – при сопутствующем ПХЭС по отношению к ПЗО и пациентам с ХКХ (от р<0,05 до р<0,001), что свидетельствует об уменьшении воспалительной активности в БТ у больных после проведения холецистэктомии. Выводы. ОЖ в сочетании с НАЖБП на фоне патологии БТ сопровождается клиническим симптомокомплексом ЭИ, который лабораторно проявляется достоверным ростом МСМ, их фракционного состава, а также Сu в сравнении с ПЗО (от р<0,05 до р<0,001). Аim – to study the features of indicators of endogenous intoxication (EI) as a function of the presence of various pathology of the biliary tract (BT) in patients with comorbid course of the obesity (OB) in combination with non-alcoholic hepatic steatosis (NAHS) or nonalcoholic steatohepatitis (NASH). Materials and methods. The study involved 200 patients with OB in conjunction with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and BT pathology, who at the time of sonographic and morphological study of liver biopsy revealed signs of hepatic steatosis: 100 patients with OB and NAHS, 100 – with OB and NASH. Depending on BT pathology patients with OB and NAHS and OB and NASH were divided into three subgroups: OB and NAHS or OB and NASH with chronic non-calculous cholecystitis (CNC); OB and NAHS or OB and NASH with chronic calculous cholecystitis (CCC); OB and NAHS or OB and NASH in patients with postcholecystectomical syndrome (PCES). The control group consisted of 20 practically healthy persons (PHP). Indicators of EI were determined by the content of middle weight molecules (MWM), their fractional composition: MWM-λ-210, MWM-λ-254, MWM-λ-280, concentration of copper (Cu) in blood serum. Results. It was revealed that high levels of MWM, MWM-λ-210, MWM-λ-254, MWM-λ-280, and Cu were observed in patients with the OB and NAHS or NASH with concomitant CNC and often with CCC, and lowest with concomitant PCES in relation to PHP (p<0.05 to p<0.001) and when compared with CCC. Conclusion. OB in combination with NAFLD on the background pathology of BT is accompanied by clinical symptoms of EI, which manifest itself in reliable laboratory growth of MWM, their fractional composition, and Сu compared to PHP (p<0.05 to p<0.001) and depend on the existence of various pathologies on the part of BT.