Діагностика причин пізньої дисфункції трансплантованої нирки за даними ультразвукового і опплерографічного дослідження

Abstract

У дисертаційній роботі на підставі комплексного дослідження параметрів клінічного, лабораторного та інструментального обстеження виявлені нові дані про особливості ренальної гемодинаміки у пацієнтів із пізньою дисфункцією трансплантованої нирки та у пацієнтів зі збереженою депураційною функцією. Отримало подальший розвиток вивчення особливостей сонограм ниркового трансплантата у пацієнтів з пізньою дисфункцією трансплантата та подальше порівняння із даними ультрасонографічної картини у пацієнтів із збереженою функцією трансплантату. На основі патоморфологічних особливостей біоптатів ренального трансплантата у пацієнтів з дисфункцією ниркового трансплантата та у осіб зі збереженою депураційною функцією в пізньому післяопераційному періоді, оцінені асоціативні взаємозв'язки між виразністю гістологічних змін ниркового трансплантата у пацієнтів з пізньою дисфункцією трансплантата та ступенем порушення допплерографічного спектру ренального кровотоку. Показано принципово нове важливе клініко-діагностичне та прогностичне значення показника усередненої за часом максимальної швидкості кровотоку інтерлобарних артерій у реципієнтів, як маркеру високого ризику розвитку ниркової недостатності після трансплантації у пізній період і параметру, що достовірно асоціюється з формуванням нехірургічних причин пізньої дисфункції. На основі комплексного вивчення сформовано та узагальнено зміни допплерометричних показників ренального кровотоку у пацієнтів із дисфункцією трансплантата та у пацієнтів із збереженою функцією у пізній післяопераційний період. In the dissertation, based on a comprehensive study of the parameters of clinical, laboratory and instrumental examination, new data on the features of renal hemodynamics in patients with late transplanted kidney dysfunction and patients with a preserved depuration function against the background of standard protocols of immunosuppression have been identified. The study of sonogram features of renal transplant in patients with late graft dysfunction was further developed and compared with the ultrasonographic data in patients with preserved graft function. The associative pathophysiological relationships between the expressiveness of the histological changes of renal transplant biopsy in patients with late transplant dysfunction and degree of violation of the doplerographic spectrum of renal blood flow are evaluated. The main pathomorphological features of puncture biopsy of the renal transplant under microscopy according to the Banff scheme in patients with graft dysfunction and those with preserved depuration function in the late postoperative period were studied. A fundamentally new important clinical, diagnostic and prognostic value of TAMX (time-averaged peak velocity) of interlobar arteries in recipients are shown as a marker of high risk of developing renal insufficiency after transplantation in the late period and as parameter that is significantly associated with the formation of nonsurgical graft dysfunction. The concept of changes in dopplerometric indices in patients with graft dysfunction and in patients with a preserved graft function in the late postoperative period was formulated and generalized.