Офтальмологічні та педіатричні предиктори розвитку набутої міопії у дітей
| dc.contributor.author | Цибульська, Таміла Євгенівна | |
| dc.date.accessioned | 2022-11-16T12:27:13Z | |
| dc.date.available | 2022-11-16T12:27:13Z | |
| dc.date.issued | 2018 | |
| dc.description.abstract | Мета роботи – провести аналіз офтальмологічних та педіатричних предикторів розвитку набутої міопії у дітей. Матеріал та методи: Обстежено 52 дитини (104 ока) віком від 6 до 13 років без офтальмологічної патології. Гострота зору у всіх дітей дорівнювала 1,0. Термін спостереження склав 12–24 місяці. Динамічний моніторинг за цією групою дітей показав, що у 26 дітей (52 ока) в подальшому розвинулась міопія (основна група), а у 26 дітей (52 ока) міопія не спостерігалась (контрольна група).Проведено офтальмологічне обстеження та визначення наявності фенотипічних ознак синдрому сполучнотканинної дисплазії і ступеня його вираженості. Результати: Проведений факторний аналіз виявив 3 головні фактори, що були позначені як «анатомо-конституціональний» фактор (48,9 % загальної дисперсії), «спадковий» (7,6 % загальної дисперсії) та «морфометричний» (7,1 % загальної дисперсії). При використанні ROC- аналізу визначено оптимальні точки розподілу показників, що впливають на розвиток набутої міопії. Значення сut-off value заломлюючої сили рогівки становило ≤41,5 дптр, аксіальної довжини ока ≥23,9 мм, радіусу рогівки ≥7,88 мм, діаметру рогівки ≥11,85 мм, товщини шару перипапілярних нервових волокон ≤95,0 мкн, запасу відносної акомодації ≤1,5 дптр, ступеню дисплазії ≥2,0. Виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між ступенем сполучнотканинної дисплазії та анатомо-оптичними показниками зорового аналізатора: заломлюючою силою рогівки (r=-0,68, р<0,05), аксіальною довжиною ока (r=0,58, р<0,05), радіусом рогівки (r=0,71, p<0,05), діаметром рогівки (r=0,77, р<0,05), товщиною шару перипапілярних нервових волокон (r=–0,42, р<0,05) та запасом відносної акомодації (r=–0,79, р<0,05). Кореляційний зв’язок спадковості міопії з ступенем дисплазії склав ( r=0,37, p<0,05). Таким чином, ризик виникнення набутої міопії вище саме у дітей з синдромом сполучнотканинної дисплазії, що підкреслює важливість та необхідність мультидисциплінарного підходу у дослідженні дітей з даною патологією | uk_UK |
| dc.identifier.citation | Цибульська Т. Є. Офтальмологічні та педіатричні предиктори розвитку набутої міопії у дітей / Т. Є. Цибульська // ScienceRise. Medical science. - 2018. - № 4. - С. 8-11. - DOI: 10.15587/2519-4798.2018.132557. | uk_UK |
| dc.identifier.other | 617.532-039.36:519.711-053.2 | |
| dc.identifier.uri | https://zsmu.rosbai.com/handle/123456789/17660 | |
| dc.language.iso | ukr | uk_UK |
| dc.subject | розвиток міопії | uk_UK |
| dc.subject | фактори ризику | uk_UK |
| dc.subject | діти | uk_UK |
| dc.subject | дисплазія сполучної тканини | uk_UK |
| dc.title | Офтальмологічні та педіатричні предиктори розвитку набутої міопії у дітей | uk_UK |
| dc.type | Article | uk_UK |