Деякі особливості лабораторних показників крові дітей з ураженням дихальної системи на тлі токсокарозної інвазії

Abstract

Токсокароз - паразитарне захворювання, яке спричиняє міграція в організмі людини личинок гельмі- нтів собак - Toxocara canis. Ураження дихальної системи є одним з поширених проявів вісцерального токсокарозу (20-50% хворих) у дітей. Проте цей паразитоз залишається не досить вивченим. В літературі зустрічаються суперчливі дані різних авторів щодо зрушень при лабораторному об- стеженні крові дітей з токсокарозом. Мета дослідження: аналіз особливостей деяких лаборатор- них показників крові дітей з ураженням дихальної системи на тлі токсокарозної інвазії. Матеріали та методи. Нами було обстежено 70 дітей з ураженням та без ураження дихальної системи, які за результатами визначених антитіл до токсокар в сироватці крові методом імуноферментного аналізу, розподілено на три групи: 1-а - 20 дітей, з ураженням дихальної системи та інфікованих T. canis, 30 серонегативних пацієнтів з ураженням (2-а група) та 20 - без ураження дихальної системи (3-а група). Всім дітям проводилось визначення рівня інтерлейкінів 1β, 5, 6 (ІЛ 1β, 5, 6) методом ІФА. Результати дослідження. У дітей з ураженням дихальної системи, інфікованих T.canis, відмічались «запальні» зрушення з боку периферичної крові, а саме: достовірно вищі рівні лейкоцитів, приско- рення ШОЕ, ніж у неінфікованих дітей, (р<0,05). Також у дітей 1-ї групи відмічався достовірно ниж- чий рівень гемоглобіну, ніж у дітей двох контрольних груп (р<0,05). У пацієнтів першої групи відмі- чались найнижчі рівні ІЛ 5 порівняно з хворими без токсокарозу; р<0,05, також була виявлена тен- денція до підвищення рівня прозапального ІЛ 6, відносно дітей без токсокарозу, проте ці зміни не були достовірними через значні коливання показника у окремих хворих (p<0,25). Висновки. У дітей з ураженням дихальної системи на тлі токсокарозної інвазії мають місце достовірно вищі «запальні» показники, а саме: лейкоцитоз та прискорення ШОЕ периферичної крові і тенденція до зростання рівня прозапального ІЛ 6. Водночас у відповідних пацієнтів відсутні значущі лабораторні зсуви «алергічного характеру»: еозинофілія та накопичення ІЛ 5.