Клінічна характеристика ліпідних аберацій та способів їх корекції у хворих на гіпертонічну хворобу з асоційованими клінічними станами

Abstract

Вступ. Серцево-судинні захворювання атеросклеротичного ґенезу позиціонуються як мультифакторні хронічні патологічні стани, що характеризуються прогресуючим перебігом та потенційно несприятливим прогнозом. Наявність гіпертонічної хвороби відповідає підвищенню ризику загальної смертності в 4,5 рази у чоловіків та в 2 рази у жінок. Одним з найбільш вагомих факторів ризику серцево-судинної патології є дисліпідемія, потенціонування негативного впливу якої збільшується саме при відсутності адекватного контролю артеріального тиску. Слід зауважити, що у пацієнтів даної категорії, особливо з встановленим діагнозом ішемічної хвороби серця, діабетом, або у безсимптомних осіб прогностично високого рівня ускладнень, не завжди вдається досягти терапевтичних цілей, тому виникає необхідність у призначенні комбінованої терапії, в тому числі задля адитивного зменшення резидуального ризику. Отже, своєчасна та адекватна стратифікація ризику може розглядатися як чинник підвищення ефективності фармакологічної інтервенції кардіо-васкулярних хвороб, а успіх лікувально-профілактичних заходів залежатиме від раціонального застосування методів корекції наявних прогностично негативних факторів, коморбідної патології тощо. Метою даної роботи було дослідження ліпідних аберацій та способів їх корекції у хворих на гіпертонічну хворобу з асоційованими клінічними станами. Матеріал і методи. Для досягнення мети дослідження було обстежено 288 хворих на гіпертонічну хворобу, середній вік і тривалість захворювання яких склали 53,41±7,18 роки та 12,05±3,2 років відповідно, які раніше не отримували гіполіпідемічну терапію. Пацієнти з наявністю ліпідних аберацій (група спостереження, 255 осіб) були рандомізовані у 4 підгрупи лікування (що за вихідним рівнем системного артеріального тиску, віком, тривалістю захворювання і статевою приналежністю були порівняні між собою), яким призначалась моно- (аторва- чи симвастатин по 10 мг/добу) або комбінована гіполіпідемічна терапія (атора- чи симвастатин з езетимібом по 10 мг/добу) протягом 12 тижнів.