Антидіабетичні властивості чорноголовника родовикового (Poterium sanguisorba L.) за умов дексаметазонового діабету в щурів

Abstract

Мета дослідження – вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового (Poterium sanguisorba L.) за умов дексаметазонового діабету. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою надмірних доз глюкокортикоїдів (дексаметазон, 0,1 мг/кг). Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували відповідно до стандартної фармакопейної методики та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат був використаний гліклазид, свіжоприготовлену суспензію якого вводили перорально в дозі 50 мг/кг. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту, орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). Також оцінювали вплив відвару підземних органів чорноголовника родовикового та референс-препарату на розвиток адреналінової гіперглікемії. Зниження рівня глюкози, через 30 хв після введення інсуліну, у групі, що отримувала ВЧР, відбулося на 54,2 %, у той час як у групі діабетичного контролю зниження склало 37,5 %. У результаті проведення ОТТГ було виявлено, що площа під глікемічною кривою групи ВЧР достовірно не відрізнялася від показника інтактної групи. Введення розчину адреналіну гідрохлориду не викликало такого різкого та значного підняття рівня глюкози в групі, що одержувала ВЧР (на 142,6 %), на відміну від групи діабетичного контролю (на 278,7 %). Отримані результати свідчать про те, що відвар підземних органів чорноголовника родовикового має здатність знижувати формування інсулінорезистентності та глюкозотолерантності на тлі стероїдного діабету. Цель исследования – изучение противодиабетических свойств отвара подземных органов черноголовника кровохлебкового (Poterium sanguisorba L.) в условиях дексаметазонового диабета. Моделирование инсулинорезистентности проводили с помощью чрезмерных доз глюкокортикоидов (дексаметазон, 0,1 мг/кг). Отвар черноголовника кровохлебкового (ОЧК) готовили согласно стандартной фармакопейной методики и вводили перорально в дозе 10 мл/кг. Как референс-пре¬парат был использован гликлазид, свежеприготовленную суспензию которого вводили перорально в дозе 50 мг/кг. Характеристику глюкозного гомеостаза проводили с помощью короткого инсулинового теста, орального теста толерантности к глюкозе (ОТТГ). Также оценивали влияние отвара подземных органов черноголовника кровохлебкового и референс-препарата на развитие адреналиновой гипергликемии. Снижение уровня глюкозы через 30 мин после введения инсулина в группе, получавшей ОЧК, произошло на 54,2 %, в то время как в группе диабетического контроля снижение составило 37,5 %. В результате проведения ОТТГ было обнаружено, что площадь под гликемический кривой группы ОЧК достоверно не отличалась от таковой площади интактной группы. Введение раствора адреналина гидрохлорида не вызывало такого резкого и значительного повышения уровня глюкозы в группе, получавшей ОЧК (на 142,6 %), в отличие от группы диабетического контроля (на 278,7 %). Полученные результаты свидетельствуют о том, что отвар подземных органов черноголовника кровохлебкового обладает способностью снижать формирования инсулинорезистентности и глюкозотолерантности на фоне стероидного диабета. The aim of the research was to investigate experimentally antidiabetic properties of Blood burnet’s underground organs decoction in rats with dexamethasone diabetes. Simulation of diabetes was performed using excessive doses of glucocorticoids (dexamethasone, 0,1 mg/kg). Blood burnet’s decoction (BBD) was prepared in accordance with a standard pharmacopeia method and administered orally at the dose of 10 ml/kg. Gliclazide freshly suspension was used as a reference drug and it was administered orally by 50 mg/kg. Characteristic of glucose homeostasis was carried out using a short insulin test, oral glucose tolerance test (OGTT). The effect BBD and reference drug on adrenaline hyperglycemia was investigated also. BBD administration led to decrease in glucose level in response to insulin by 54,2 % against only 37,5 % in the group of diabetic control. OGTT demonstrated that the area under the glycemic curve of BBD didn’t significantly differ from that area of the intact group. Introduction of epinephrine hydrochloride solution did not cause such a sharp and significant elevation of glucose in the group receiving BBD (to 142,6 %) in contrast to the diabetic control group (to 278,7 %). The results suggest that the Blood burnet’s decoction has the ability to reduce the formation of insulin resistance and glucose tolerance against the backdrop of steroid diabetes.