Питання про сучасний університет у педагогічній спадщині М. І. Пирогова

Abstract

У ХХІ ст., коли поступово відбувається модернізація української освіти, особливо актуальним є звернення сучасних науковців до скарбниці світового досвіду, а саме: до історико-педагогічного минулого. Всебічне ґрунтовне дослідження освітньої ситуації та діяльності просвітників-попередників дає змогу не тільки виокремити недоліки й переваги тогочасного стану педагогічного процесу, а й прислухатися до важливих для сучасності порад і зауважень для подальшого уникнення помилок. Тож розвідку присвячено аналізу педагогічної спадщини М.І. Пирогова (1810–1881 рр.) – видатного вітчизняного теоретика й практика медицини, талановитого освітянина. Увагу зосереджено на таких працях: «Чого ми бажаємо» (1859 р.), «Про заміну ад’юнктів доцентами» (1860 р.), «Погляд на загальний статут наших університетів» (1861 р.), «Університетське питання» (1863 р.), «Листи з Гейдельберга» (1863–1864 рр.), де запропоновано ключові тези щодо трансформації системи вищої освіти, зокрема питання про університет. У дослідженні систематизовано погляди М.І. Пирогова про освітні реформи, університет, попечителя університету, статут університету, університетську колегію, академічну мобільність, сутність навчального процесу, роль у ньому викладача та студента. Крім того, визначено зв’язок суспільства, автономії, науки з університетом, середньої та вищої освіти, теоретичного із прикладним у педагогічному процесі. Також розглянуто погляди вченого про посади та вчені звання й представлено класифікацію професорів (за М.І. Пироговим – А. К.).