Клінічний перебіг і наслідки хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією лівого шлуночка на тлі надлишкової маси тіла та ожиріння з супутньою фібриляцією передсердь

Abstract

Мета роботи – вивчити особливості клінічного перебігу та наслідки хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ХСН зб. ФВ ЛШ) у хворих із надлишковою масою тіла (НМТ), ожирінням і супутньою фібриляцією передсердь (ФП). Матеріали та методи. Обстежили 248 пацієнтів із ХСН зб. ФВ ЛШ на тлі НМТ та ожиріння, вік хворих – 65,0 ± 11,0 року, 146 (58,9 %) жінок і 102 (41,1 %) чоловіки. У першу групу включили 181 особу без супутньої ФП, середній вік – 64,0 ± 11,0 року, 110 (60,8 %) жінок і 71 (39,2 %) чоловік. У другу групу – 67 пацієнтів із ФП, середній вік – 67,9 ± 11,3 року, 36 (53,7 %) жінок і 31 (46,3 %) чоловік. Результати. Супутня ФП асоціювалася з важчим перебігом ХСН зб. ФВ ЛШ за шкалою оцінювання клінічного стану (на 0,9 бала), шкалою Борга (на 1,7 бала), вірогідним переважанням частоти ортопное (на 16,6 %), нічного кашлю (на 27,9 %), серцевої астми (на 27,2 %), низької толерантності до фізичних навантажень (на 14,3 %), слабкості (на 23,7 %), серцебиття (на 72,9 %), набряку гомілок (на 40,6 %), швидкого збільшення маси тіла (на 32,6 %), набухання яремних вен (на 21,4 %), патологічного ІІІ тону (на 16,7 %), перкуторного розширення меж серця (на 41,4 %) та притуплення над легенями (на 28,9 %), вологих хрипів (на 24,3 %), акценту ІІ тону над легеневою артерією (на 33,9 %), тахіпное (на 25,9 %), гепатомегалії (на 32,0 %) та асциту (на 13,6 %), зростанням ризику кумулятивної кінцевої точки (у 2,7 раза), п’ятирічної смертності (у 3,4 раза) та повторної госпіталізації (втричі) (р ˂ 0,001). Висновки. Коморбідність ФП у хворих із НМТ та ожирінням асоціюється з важчим клінічним перебігом ХСН зб. ФВ ЛШ і гіршими п’ятирічними наслідками. Aim. To study the features of the clinical course and outcomes of chronic heart failure with preserved left ventricular ejection fraction (CHFprEF) in overweight and obese patients with concomitant atrial fibrillation (AF). Materials and methods. 248 overweight and obese patients with CHFprEF, aged 65.0 ± 11.0 years, 146 females (58.9 %) and 102 males (41.1 %) were examined. The first group consisted of 181 patients without concomitant AF, mean age 64.0 ± 11.0 years, 110 females (60.8 %) and 71 males (39.2 %). The second group included 67 patients with AF, mean age 67.9 ± 11.3 years, 36 females (53.7 %) and 31 males (46.3 %). Results. Comorbid AF was associated with a more severe course of CHFprEF by the rating scale of clinical state (0.9 points), Borg scale (1.7 points), a significant predominance of orthopnea (by 16.6 %), night cough (by 27.9 %), cardiac asthma (by 27.2 %), low exercise tolerance (by 14.3 %), weakness (by 23.7 %), palpitations (by 72.9 %), edema of the feet (by 40.6 %), rapid weight gain (by 32.6 %), jugular venous distention (by 21.4 %), pathological third heart sound (by 16.7 %), percussion extension of the cardiac borders (by 41.4 %) and dullness over the lungs (28.9 %), moist rales (24.3 %), second sound with a loud pulmonic component (by 33.9 %), tachypnea (by 25.9 %), hepatomegaly (by 32.0 %) and ascites (by 13.6 %), increased risk of cumulative endpoint (by 2.7 times), five-year mortality (by 3.4 times) and rehospitalization (by 3 times) (P ˂ 0.001). Conclusions. AF as the comorbidity in overweight and obese patients is associated with more severe clinical course of CHFprEF and worse five-year outcomes. Цель работы – изучить особенности клинического течения и исходы хронической сердечной недостаточности с сохранённой фракцией выброса левого желудочка (ХСН с сохр. ФВ ЛЖ) у больных с избыточной массой тела (ИМТ), ожирением и сопутствующей фибрилляцией предсердий (ФП). Материалы и методы. Обследовали 248 пациентов с ХСН с сохр. ФВ ЛЖ на фоне ИМТ и ожирения, возраст – 65,0 ± 11,0 года, 146 (58,9 %) женщин и 102 (41,1 %) мужчины. В первую группу включили 181 больного без сопутствующей ФП, средний возраст – 64,0 ± 11,0 года, 110 (60,8 %) женщин и 71 (39,2 %) мужчина. Во вторую группу – 67 пациентов с ФП, средний возраст – 67,9 ± 11,3 года, 36 (53,7 %) женщин и 31 (46,3 %) мужчина. Результаты. Сопутствующая ФП ассоциировалась с более тяжёлым течением ХСН с сохр. ФВ ЛЖ по шкале оценки клинического состояния (на 0,9 балла), шкале Борга (на 1,7 балла), достоверным преобладанием частоты ортопноэ (на 16,6 %), ночного кашля (на 27,9 %), сердечной астмы (на 27,2 %), низкой толерантности к физической нагрузке (на 14,3 %), слабости (на 23,7 %), сердцебиения (на 72,9 %), отека голеней (на 40,6 %), быстрого увеличения массы тела (на 32,6 %), набухания яремных вен (на 21,4 %), патологического III тона (на 16,7 %), перкуторного расширения границ сердца (на 41,4 %) и притупления над лёгкими (на 28,9 % ), влажных хрипов (на 24,3 %), акцента II тона над лёгочной артерией (на 33,9 %), тахипноэ (на 25,9 %), гепатомегалии (на 32,0 %) и асцита (на 13,6 %), возрастанием риска кумулятивной конечной точки (в 2,7 раза), пятилетней смертности (в 3,4 раза) и повторной госпитализации (в 3 раза) (р ˂ 0,001). Выводы. Коморбидность ФП у больных с ИМТ и ожирением ассоциируется с более тяжёлым клиническим течением ХСН с сохр. ФВ ЛЖ и худшими пятилетними исходами.