Ультраструктурний аналіз будови та розподілу адгерентних міжклітинних контактів у шлуночковому міокарді щурів на етапах постнатального онтогенезу після дії хронічної пренатальної гіпоксії

Abstract

Виконали ультраструктурний аналіз будови та розподілу адгерентних міжклітинних контактів кардіоміоцитів шлуночків у щурів на 1, 3, 7, 14 і 30 добу постнатального онтогенезу і серед статевозрілих особин у нормі та після дії хронічної пренатальної гіпоксії. У постнатальному періоді онтогенезу в експериментальній групі тварин спостерігали затримку перерозподілу адгерентних контактів від бічної поверхні клітини до ділянки вставного диска. Якісні зміни десмосом характеризуються дистопічним розташуванням, у тому числі на рівні лінії міофіламентів, а також появою гетероморфності їхньої профільної довжини. Морфологія fasciae adhaerentes характеризується значним ступенем варіювання – від прямих косо орієнтованих до значно звивистих профілів контакту. Відзначили суттєве розширення міжмембранного простору зони злипання експериментальної групи щурів, що у зрілому міокарді переважає значення показників норми на 303,9% (p<0,05) у лівому, на 37,3% (p<0,05) у правому шлуночках, а ступінь ектазії контакту у лівому відділі серця перевищує рівень у правому на 216,5% (p<0,05). Выполнен ультраструктурный анализ строения и распределения адгерентных межклеточных контактов кардиомиоцитов желудочков крыс на 1, 3, 7, 14 и 30 сутки постнатального онтогенеза и среди половозрелых особей в норме и после воздействия хронической пренатальной гипоксии. В постнатальном периоде онтогенеза в экспериментальной группе животных отмечена задержка перераспределения адгерентных контактов с боковой поверхности клетки в сторону области вставочного диска. Качественные изменения десмосом характеризуются дистопическим расположением, в том числе на уровне линии миофиламентов, а также появлением гетероморфности их профильной длины. Морфология fasciae adhaerentes характеризуется значительной степенью вариации – от прямых косо ориентированных до значительно извитых профилей контакта. Определили существенное расширение межмембранного пространства зоны слипания в экспериментальной группе животных, которое в зрелом миокарде преобладает над показателями нормы на 303,9% (p<0,05) в левом, на 37,3% (p<0,05) в правом желудочке, а степень эктазии контакта в левом отделе сердца превышает уровень в правом на 216,5% (p<0,05). We have conducted ultrastructural analysis and distribution of the adherens junctions in the rat’s ventricles on the 1st, 3rd, 7th, 14th, 30th days during postnatal ontogeny and among mature animals in the normal and after the chronic fetal hypoxia. We found that there is retention of redistribution of the adherens junctions from the lateral surface of the cell to the area of the intercalated disks. The qualitative changes of the desmosomes are characterized by their dystopic location and also at the level of the myofi laments line and there is the appearance of the heteromorphy of the profi le length. Morphology of the fascia adherens is characterized by a signifi cant degree of variation: from the direct oblique oriented to the convoluted profi les of junctions. There is a signifi cant dilatation of the intermembrane space area of the fascia adherens in experimental group of rats, which is 303,9% (p <0,05) greater than norm in the left and 37,3% (p <0,05) in the right ventricle in the mature myocardium, and the degree of junction’s ectasia in the left ventricle is 216,5% (p <0,05) greater than in the right.