Синдром тазового венозного повнокров’я: історичні аспекти та сучасний погляд на проблему (огляд літератури)

Abstract

Синдром тазового венозного повнокров’я в англомовній фаховій літературі більш відмий як «pelvic congestion syndrome». Це доволі молода, але актуальна та самостійна нозологічна форма. Варикозне розширення вен малого таза – одна з форм варикозної хвороби, котру все частіше визначають як головну причину хронічного тазового болю в жінок, має різноманітні клінічні прояви. Жінка з хронічним тазовим болем – складний і конфліктний пацієнт, із яким контактують лікарі різних спеціальностей. Причин розвитку хронічного тазового болю багато, але провідне місце належить тазовому венозному повнокров’ю. В останні роки, через широке впровадження променевих методів діагностики, актуальність цієї патології не викликає сумнівів. Мета роботи – узагальнити та навести відомості фахової літератури щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностики та лікування синдрому тазового венозного повнокров’я. Матеріали та методи. Здійснили несистематичний огляд наукової літератури з використанням пошукових баз PubMed, Web of Science, Google та Google Scholar. В огляд включені повнотекстові безплатні статті, опубліковані в 1974–2021 рр. Пошук здійснювали за ключовими словами: синдром тазового венозного повнокров’я, варикозне розширення вен таза, хронічний тазовий біль, гонадні вени, оваріальні вени, синдром Лускунчика, синдром Мея–Тернера. Висновки. Синдром тазового венозного повнокров’я – патологія, яку досі рідко діагностують у пацієнтів із хронічним тазовим болем. Ретельний збір анамнезу та фізикальний огляд, дотримання діагностичного алгоритму дадуть змогу правильно та вчасно діагностувати захворювання. Вибір методу хірургічного втручання є ключовим у лікуванні пацієнтів із синдромом тазового венозного повнокров’я, але нині немає чітких критеріїв для визначення методу, тому ця проблема потребує дальшого вивчення. Pelvic congestion syndrome is a relatively recent, but actual and separate nosological form. Pelvic varicocele is a form of varicose disease, which is increasingly regarded as the main cause of chronic pelvic pain in women with various clinical manifestations. A woman with chronic pelvic pain is a difficult patient with combative behavior, who contacts with physicians in various specialties. There are many causes of chronic pelvic pain, but pelvic congestion syndrome has a special place. In recent years, in addition to widespread use of diagnostic radiology, the relevance of this pathology is beyond any doubt. The aim of the study was to summarize and present literature data on the etiology, pathogenesis, clinical manifestations, diagnosis and treatment of pelvic congestion syndrome by analyzing the literature data. Materials and methods. A non-systematic review was conducted using PubMed, Web of Science, Google and Google Scholar databases. The review included free full-text articles published between 1974 and 2021 using key words: pelvic congestion syndrome, pelvic varices, pelvic venous disorders, pelvic varicocele, pelvic venous stasis, chronic pelvic pain, gonadal veins, ovarian veins, vena ovarica, Nutcracker syndrome, May–Thurner syndrome. Conclusions. Pelvic congestion syndrome is still a rarely diagnosed pathology in patients with chronic pelvic pain. Detailed medical history, physical examination as well as maintaining diagnostic algorithm would allow the disease to be diagnosed correctly and timely. The choice of method for surgical intervention is a key point in the treatment of patients with pelvic congestion syndrome, but today there are no criteria for the choice of one, so the problem is far from being resolved and requires further study and research. Синдром тазового венозного полнокровия в англоязычной научной литературе более известен как «pelvic congestion syndrome». Это достаточно молодая, но актуальная и самостоятельная нозологическая форма. Варикозное расширение вен малого таза – одна из форм варикозной болезни, которую все чаще рассматривают как основную причину хронической тазовой боли у женщин, имеет разнообразные клинические проявления. Женщина с хронической тазовой болью – тяжёлый и конфликтный пациент, с которым контактируют врачи разных специальностей. Причин развития хронической тазовой боли много, но основное место занимает тазовое венозное полнокровие. В последние годы, в связи с широким внедрением лучевых методов диагностики, актуальность этой патологии не вызывает сомнений. Цель работы – обобщить и представить данные научной литературы об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях, диагностике и лечении синдрома тазового венозного полнокровия. Материалы и методы. Проведен несистематический обзор научной литературы с использованием поисковых баз PubMed, Web of Science, Google и Google Scholar. В обзор включены полнотекстовые бесплатные статьи, опубликованные в 1974–2021 гг. Использовали такие ключевые слова: синдром тазового венозного полнокровия, варикозное расширение вен таза, хроническая тазовая боль, гонадные вены, овариальные вены, синдром Щелкунчика, синдром Мея–Тёрнера. Выводы. Синдром тазового венозного полнокровия все ещё остается редко диагностированной патологией у пациентов с хронической тазовой болью. Тщательный сбор анамнеза, физикальный осмотр, соблюдение диагностического алгоритма позволят правильно и своевременно диагностировать это заболевание. Выбор метода хирургического вмешательства – ключевой момент в лечении пациентов с синдромом тазового венозного полнокровия, но до сих пор нет чётких критериев для определения метода, поэтому анализируемая проблема требует дальнейшего изучения.