Динаміка щільності розподілу залишків Α-D-манози в структурах слизової оболонки носової частини глотки щурів в постнатальному періоді після внутрішньоплідного введення антигена

Abstract

Рівень відтворення населення пов‘язаний зі станом здоров‘я жінок репродуктивного віку. Високий відсоток серед екстрагенітальної патології вагітних займають інфекційні хвороби. Однак не тільки інфекційне захворювання, а й вакцинація під час вагітності, призводить до збільшення антигенного навантаження на систему мати-плацента-плід, та впливає на морфогенез внутрішніх органів та тканин плода [9]. Згідно чинного наказу МОЗ № 926 від 07.12.2009, під час епідемії грипу, здійснюється вакцинація вагітних жінок для профілактики пандемічного грипу за наявності необхідної кількості вакцини. На отримане внутрішньоутробне антигенне навантаження у плода не виникає повноцінна імунна відповідь, що пов‘язано з незрілістю імунної системи, але після народження може проявлятись схильність до розвитку інфекційно-алергічних захворювань, а також розвитком аутоімунних процесів [3]. Екзо- та ендогенні фактори, що впливають на материнський організм під час вагітності, призводять до змін у процесі формування внутрішніх органів, що проявляється дисбалансом чітко детермінованої структури тканини, в основі якого лежить порушення адгезії, міграції, проліферації клітин, міжклітинних та клітинно-матриксних взаємовідносин. On the first day of life in experimental animals, intensity of deposits benzidine mark in cells cytoplasma simple columnar and pseudostratified epithelium of nasopharynx, passageway the rim, slime, secret of goblet cells, the intercellular substance of connective tissue is less in comparison intact animals. Since 3 days of life the content of α-D-manosa residues stay higher in experimental animals compared to control. To 90 days of life the difference in intensity of staining of structures in animals of all studied groups pass away. According to concept "Lymphocyte – factor of morphogenesis" in antenatal antigene influence leads to premature exit from the thymus immunologically immature T-lymphocytes and their migration in peripheral immune and non-immune organs, including the mucous membrane of the nasopharynx, which leads to a change in the rate of formation the morpho-functional units of local lymphoid system. In turn, these changes affect not only the reactivity of the pharynx, but also changes the composition of the residues of monosaccharides in her fluid and tissue. Changes in density distribution of manosa-specific lectins receptors, may contribute to disruption in the functioning of non-specific immunological barrier and as a consequence, deterioration of adhesion microorganisms containing in their membrane manosa-specific receptors.