Порівняльна оцінка гастротоксичності похідних 4-оксо(аміно-)хіназоліну (сполук ПК-66 та ПК-199), диклофенаку та кеторолаку при їх тривалому введенні в організм

Abstract

Курсове (30 днів) внутрішньоочеревинне введення щурам похідних 4-оксо(аміно-) хіназоліну (сполук ПК- 66, ПК-199) в дозах, що дорівнювали половинній кількості їх ЕД50 за аналгетичною активністю, та диклофенаку натрію і кеторолаку призводить до розвитку ушкоджень слизової оболонки шлунка різного ступеня. Встановлено, що сполука ПК-66 за показниками гастротоксичності є більш безпечною, ніж ПК-199. При цьому значно переважає диклофенак натрію та кеторолак. Це вказує на перспективність подальшого поглибленого вивчення фармакологічних властивостей сполуки ПК-66. The course (30 days) intraperitoneal introduction into rats the derivatives 4-oxo (amino) quinazoline (compounds PC-66, PC-199) at doses equal to half the number of their ED50 for analgesic activity as diclofenac sodium and ketorolac leads to the development of a gastric mucosal damage of varying degrees. It has been found that the compound PC-66 according to the gastro toxicity indexes is more secure than the PC-199. Thus the better ones are diclofenac sodium and ketorolac. This indicates the promise of the further in-depth study of the pharmacological properties of the compound PC-66.