До питання формування особистості лікаря та профілактика емоційного вигорання

Abstract

Розвиток особистості лікаря відбувається протягом усього життя, але фундамент закладається в період молодості. Стреси стали складовою життя сучасної людини, і медичному працівникові слід оберігати себе від професійної деформації. Часті психоемоційні перевантаження у процесі професійної діяльності, а також деякі особливості психічної індивідуальності призводять до того, що її характер змінюється, деформується. Проявляються такі негативні риси, як байдужість, грубість, дратівливість при контакті з хворими, а іноді – пригніченість від безсилля, особливо при лікуванні важко хворих пацієнтів. При сучасному навантаженні медичних працівників і введенні в їх роботу нових програм і підходів вони не вміють вчасно помічати початок емоційного вигорання що надає можливість людині своєчасно звернути увагу на глибину емоційного вигорання й мобілізувати внутрішні ресурси, а також застосувати профілактичні прийоми. Емоційні переживання впливають на морфологічної структури через гормональну та імунну системи, а також вегетативну нервову систему. У свою чергу, соматичні зміни впливають на психічний стан. Основа особистості лікаря – професійна значущість. Доцільно спрямувати зусилля молодих лікарів на попередження руйнування цього здобутку, щоби запобігти емоційному вигоранню.