Прогнозування ефективності реабілітаційних програм для дітей, народжених передчасно з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла

Abstract

Проблема прогнозування віддалених результатів розвитку та стану здоров'я дітей, народжених з дуже низькою (ДНМТ) та екстремально низькою (ЕНМТ) масою тіла залишається актуальною. Мета: визначити прогностичні фактори порушення здоров’я передчасно народжених дітей, скласти модель прогнозування неврологічного стану та оцінки необхідності подовження реабілітації. Матеріали і методи. Під катамнестичним спостереженням перші три роки життя знаходились 70 дітей (з ЕНМТ 26, з ДНМТ 44). Неврологічний статус досліджували за допомогою шкали NACS. Результати. Сформовані дві групи порівняння: 1 група (32 дитини) отримувала реабілітацію на базі ОЦРСР, 2 група (38 дітей) — у ЦПМСД. Значущим фактором щодо прогнозу результату реабілітації виділено кількість балів за шкалою C. Amiel-Tison (1982). Отримано модель парної лінійної регресії, яка описує залежність прогнозування неврологічного стану у три роки від кількості балів за шкалою у віці 3,6 місяця. Отримано модель множинної лінійної регресії, яка описує залежність прогнозування неврологічного стану у три роки від кількості балів за шкалою у віці 3,6 та 10,5 місяця. Висновки. Для дітей, народжених із ДНМТ та ЕНМТ, кількість балів за шкалою C. Amiel-Tison у віці 3,6 та 10,5 місяця визначена як значущий фактор прогнозу неврологічного стану у віці трьох років. Запропоновані дві моделі прогнозування їх неврологічного стану, які дозволяють оцінити вже на першому році життя необхідність подальшого подовження реабілітаційних заходів, своєчасно корегувати їх склад. The prediction problem of longterm outcomes of premature very low (VLBW) and extremely low birth weight (ELBW) infants' development and health status continue to be relevant. Objective: to determine the prognostic factors of the premature infants' health deterioration, to determine a forecast model of the neurological condition and assessing the need for prolonged rehabilitation. Material and methods. There were 70 children under the catamnestic observation during the first three years of their life (26 out of them with ELBW and 44 with VLBW). Neurological status was studied using the NACS scale. Results. Children were divided into two groups of comparison: Group 1 was comprised of 32 children, who received rehabilitation on the basis of the Regional Centre of Early Social Rehabilitation, and Group 2, which consisted of 38 children, treated at the Centre of Primary Health and Social Care. A significant factor concerning the prognosis of the rehabilitation outcomes was the score on the C. Amiel-Tison scale (1982). A paired linear regression model describing the dependence of neurological condition prediction at the age of three years on the Amiel-Tison scores at the age of 3.6 months was obtained. A multiple linear regression model describing the dependence of neurological condition prediction at the age of three years on the Amiel-Tison scores at the age of 3.6 and 10.5 months was obtained as well. Conclusions. The Amiel-Tison scores at the age of 3.6 and 10.5 months for VLBW and ELBW infants are strongly predictive for neurological condition at the age of three years. The proposed two models of prediction of their neurological status allow estimating at the age of 12 month the need for further rehabilitation prolongation, correction of its techniques at the appropriate times. Проблема прогнозирования отдаленных результатов развития и состояния здоровья детей, рожденных с очень низкой (ОНМТ) и экстремально низкой (ЭНМТ) массой тела остается актуальной. Цель: определить прогностические факторы нарушения здоровья преждевременно рожденных детей, составить модель прогнозирования неврологического состояния и оценки необходимости продолжения реабилитации. Материалы и методы. Под катамнестическим наблюдением первые три года жизни находились 70 детей (с ЭНМТ 26, с ОНМТ 44). Неврологический статус исследовали с помощью шкалы NACS. Результаты. Сформированы две группы сравнения: 1 группа (32 ребенка) получала реабилитацию на базе ОЦРСР, 2 группа (38 детей) — в ЦПМСП. Количество баллов по шкале C. Amiel-Tison (1982) выделено значимым фактором в отношении прогноза результата реабилитации. Получена модель парной линейной регрессии, описывающая зависимость прогнозирования неврологического состояния в три года от количества баллов по шкале в возрасте 3,6 месяца. Получена модель множественной линейной регрессии, описывающая зависимость прогнозирования неврологического состояния в три года от количества баллов по шкале в возрасте 3,6 и 10,5 месяца. Выводы. Для детей, рожденных с ОНМТ и ЭНМТ, количество баллов по шкале C. Amiel-Tison в возрасте 3,6 и 10,5 месяца определены как значимые факторы прогноза неврологического состояния в возрасте трех лет. Предложены две модели прогнозирования их неврологического состояния, которые позволяют оценить уже на первом году жизни необходимость дальнейшего продолжения реабилитационных мероприятий и своевременно их корректировать.