Особливості перебігу ентеровірусних менінгітів у дорослих та дітей

Abstract

Мета роботи: з’ясувати клініко-лабораторні особливості перебігу ентеровірусних менінгітів у дорослих та дітей. Матеріали та методи. У дослідження включили 51 хворого на серозні менінгіти. Для підтвердження ентеровірусної етіології серозного менінгіту застосували метод полімеразної ланцюгової реакції. Отримані результати. Ентеровірусна етіологія серозного менінгіту підтверджена у 52,9 % пацієнтів. В дебюті захворювання у хворих на серозні менінгіти нез’ясованої етіології частіше реєструвалися гіпертермія (χ2=6,03, р=0,01) та біль в очних яблуках й фотофобія (χ2=4,3 р=0,04) порівняно з хворими на ентеровірусні менінгіти. Менінгіальні знаки були виявлені в усіх хворих не залежно від етіології процесу. Однак у хворих з ентеровірусною етіологією серозного менінгіту частіше (48,2 % проти 20,8 %, χ2=4,2, р=0,04) відзначалась дисоціація менінгіальних знаків порівняно з хворими на серозний менінгіт нез’ясованої етіології. Під час цитологічного дослідження ліквору в 25,9 % хворих на ентеровірусні менінгіти виявлявся нейтрофільний плейоцитоз при відсутності відповідних змін у хворих на серозний менінгіт нез’ясованої етіології. Серозні менінгіти ентеровірусної етіології мали більш доброякісний перебіг порівняно з серозними менінгітами незясованої етіології за рахунок більш швидкої регресії цефалгічного синдрому (р=0,04) та менінгеальних знаків (р=0,03).