Динаміка показників оксидативного стресу та кісткового метаболізму на тлі терапії тіотріазоліном у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживають в умовах антропогенного навантаження

Abstract

Мета дослідження. Оцінити вплив тіотріазоліну на показники оксидативного стресу та кісткового метаболізму у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживають в умовах промислового регіону. Матеріали та методи. У період з 2016–2017 рр., на базі навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету, обстежено 44 хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживали у місті Запоріжжі. 22 хворих отримували стандартну базисну терапію цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, а 22 хворих додатково отримували тіотріазолін. Групи пацієнтів були співставними за віком, статтю, тривалістю цукрового діабету 2 типу. Усім хворим проводили дослідження концентрації маркерів оксидативного стресу (нітротирозин, 8-гідроксигуанін) та кісткового метаболізму (остеокальцин та дезоксипіридинолін). Результати. У хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які отримували базисну терапію з додаванням тіотріазоліну зареєстровано достовірне зниження концентрації показників оксидативного стресу. Так, у пацієнтів другої групи зареєстровано вірогідне зменшення у сироватці крові рівня нітротирозину у 5,5 разів (р<0,05) та 8-гідроксигуаніну – у 2,1 рази (р<0,05). При оцінці маркерів кісткового обміну, у хворих другої групи рівень остеокальцину підвищився на 24 % (р<0,05), а концентрація дезоксипіридиноліну достовірно знижувалась у осіб обох груп, але у групі з додаванням тіотріазоліну його показник знизився на 30 %, а у першій групі лише на 16 % (р<0,05).