Methodological problems in the philosophy of medicine

Abstract

This article presents philosophical reflection of poststructuralist discourse in medicine, which is carried out through the study of the ideas of norm and normalization, as well as through analytics of the repressive factors in the institutional medical field. The main methodological trends of this research are two paradigms – Freudian philosophy and post–structuralism. The study results present an actual change of philosophical–religious and moral–legal discourses of domestic medicine by the biomedical perusal, which entails the number of complex problems, including the repressive practices in medicine. These appear in the active process of dehumanization of the medical profession, when valuable relationship between doctor and patient is destroyed. The doctor, whose activities must be based on charity, compassion and understanding of the other, have been placed in to the soulless conditions of market relations, where the doctor–scientist completely displaces the doctor–humanist. Представлена філософська рефлексія постструктуралістського дискурсу в медицині, яка здійснюється шляхом дослідження ідей норми і нормалізації, а також через аналітику репресивних факторів в інституційній медичній сфері. Основними методологічними напрямками даного дослідження стали дві парадигми – філософія фрейдизму і постструктуралізм. Результати дослідження презентували фактичну зміну філософсько–релігійного та морально–юридичного дискурсів вітчизняної медицини медико–біологічним трактуванням, що стає причиною ряду складних проблем, які включають в себе репресивні практики в медицині. Вони проявляються в активному процесі дегуманізації професії лікаря, коли руйнуються ціннісні відносини лікар – пацієнт. Лікар, в основі діяльності якого найголовніше місце повинні займати милосердя, співчуття і розуміння іншого, поставлений в умови бездушних ринкових відносин, де лікар–вчений повністю витісняє лікаря–гуманіста.