Evaluation of the quality of life of patients after surgical interventions for complicated forms of malignant diseases of the large intestine

Abstract

The aim of the study. To analyze the changes in the quality of life of patients who underwent surgery for complicated forms of colon cancer in the long-term postoperative period. Object and research methods. The main group included 109 (60.56%) patients who were treated according to the developed strategy of a comprehensive individualized approach to the treatment of complicated colorectal cancer. The comparison group included 71 (39.44%) patients who were examined and operated on for complicated forms of colon cancer according to existing treatment standards. Research results. The decline in quality of life indicators is mainly due to the mental component: life activity, social functioning and role functioning due to the emotional sphere. The physical component decreased due to role functioning in the physical sphere. The maximum decrease in the above indicators in both groups was noted among patients who underwent surgical intervention with colostomy – 35 (62.50%) and 14 (14.14%) patients, respectively. Conclusions. The average indicators of physical and mental health components 6 months after intervention for complicated forms of colon cancer were slightly better in the main group compared to the comparison group: 47.30 [44.50, 49.20] points vs. 43.60 [40.70, 47.10] points (p=0.1184) for the PHC and 49.10 [45.20, 52.80] points vs. 45.80 [43.10, 49.60] points, respectively (p=0,0723). Surgical interventions for complicated forms of colorectal cancer, which result in the imposition of an ostomy, significantly worsen the quality of life of patients both by affecting the mental component of health (p=0.0147 in the main group and p=0.0338 in the comparison group) and its physical component (p=0.0338 and p=0.0471, respectively). Deterioration in the quality of life of patients with colostomy is due to a decrease in vital activity, social functioning and role functioning due to the emotional sphere and physical condition. The use of the developed strategy of an integrated individualized approach to the treatment of complicated colorectal oncology can significantly reduce the number of surgical interventions that result in colostomy (21.62% in the main group and 59.2% in the comparison group, p=0.0081), thereby improving the quality of life of patients in the postoperative period. Мета дослідження. Проаналізувати зміни якості життя пацієнтів, яким було виконано хірургічне втручання з приводу ускладнених форм раку товстої кишки у віддаленому післяопераційному періоді. Об’єкт і методи дослідження. В основну групу було включено 109 (60,56%) пацієнтів, які проходили лікування згідно розробленої стратегії комплексного індивідуалізованого підходу до лікування ускладненої онкопатології ободової кишки. В групу порівняння ввійшов 71 (39,44%) пацієнт, які були обстежені та прооперовані з приводу ускладнених форм раку товстої кишки згідно існуючих стандартів лікування. Результати дослідження. Зниження показників якості життя відбувається в основному за рахунок психічного компоненту: життєвої активності, соціального функціонування та рольового функціонування, обумовленого емоційною сферою. Фізичний компонент знижався за рахунок рольового функціонування, обумовленого фізичною сферою. Максимальне зниження вищевказаних показників в обох групах відмічено серед хворих, яким було виконано оперативне втручання з накладанням колостоми – 35 (62,50%) та 14 (14,14%) пацієнтів відповідно. Висновки. Середні показники фізичного та психічного компонентів здоров’я через 6 місяців після втручання з приводу ускладнених форм раку товстої кишки були дещо кращими в основній групі проти групи порівняння: 47,30 [44,50; 49,20] балів проти 43,60 [40,70; 47,10] балів (p=0,1184) для РНС та 49,10 [45,20; 52,80] балів проти 45,80 [43,10; 49,60] балів відповідно (p=0,0723). Хірургічні втручання з приводу ускладнених форм онкозахворювань ободової кишки, які завершуються накладанням стоми, значно погіршують якість життя хворих як за рахунок впливу на психічний компонент здоров’я (р=0,0147 в основній групі та р=0,0338 в групі порівняння) так і на фізичний його компонент (р=0,0338 та р=0,0471 відповідно). Погіршення якості життя хворих з колостомою відбувається за рахунок зниження життєвої активності, соціального функціонування та рольових функціонувань, обумовлених емоційною сферою та фізичним станом. Використання розробленої стратегії комплексного індивідуалізованого підходу до лікування ускладненої онкопатології ободової кишки дає змогу значно зменшити кількість оперативних втручань, що завершуються колостомією (21,62% в основній та 59,2% – в групі порівняння, p=0,0081), цим самим покращивши якість життя пацієнтів в післяопераційному періоді.