Фактори ризику ішемічного інсульту у хворих на гіпертонічну хворобу

Abstract

Відсутніcть специфічних прогностичних факторів підвищеного ризику розвитку інсульту та, як наслідок, брак терапевтичних підходів, що спрямовані на його зниження, зумовлює необхідність пошуку предикторів цереброваскулярних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Мета роботи − визначити предиктори ризику розвитку ішемічного інсульту серед показників добового моніторування артеріального тиску, даних добової варіабельності ритму серця та аденозиндифосфат-індукованої агрегації тромбоцитів у хворих на гіпертонічну хворобу. Матеріали та методи. До дослідження залучили 88 хворих на ГХ. Хворих поділили на дві групи. Першу становили 39 хворих на ГХ, у яких перебіг ГХ ускладнився півкульним ішемічним інсультом, другу групу ‒ 49 хворих на ГХ, які досягли цільового рівня АТ на тлі лікування. Всім хворим виконали добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), визначення добової варіабельності ритму серця (ВРС) і виконали дослідження агрегації тромбоцитів з аденозин 5’-дифосфатом у кінцевій концентрації індуктора агрегації 10,0×10-6 моль/л. Для визначення предикторів ризику розвитку ішемічного півкульного інсульту використовували метод логістичного регресійного аналізу. Результати. Групи хворих були зіставні за віком (63,0 ± 9,1 проти 64,0 ± 11,0 року; р = 0,682), але розрізнялись за статтю (чоловіки становили 64 % проти 39 %; р = 0,018). Підвищення ризику виникнення ішемічного півкульного інсульту асоціюються із показниками ДМАТ (середнім CАТ за день >132 мм рт. ст.; середнім ДАТ за ніч >70 мм рт. ст.; пульсовим АТ за добу >60 мм рт. ст., за день >58,6 мм рт. ст. і за ніч >57,9 мм рт. ст.; індексом вимірювань САТ за добу >44,7 % та ДАТ за добу >37,7 %; індексом часу ДАТ за ніч >62,6 %; індексом площі гіпертензії САТ за добу >94,3 мм × год та ДАТ за добу >58,4 мм × год; AASI за добу >0,52; середнім гемодинамічним АТ за добу >94,8 мм рт. ст. і за ніч >87,1 мм рт. ст.; варіабельністю ПАТ за день >11,8 мм рт. ст. і за ніч >8,2 мм рт. ст.; індексом «подвійний добуток» за добу >86,3 мм рт. ст. × уд/хв). Крім того, з показниками ВРС (SDNN за добу ≤91 мc і за день ≤83 мc; SDANN за добу ≤99 мc і за день ≤76 мc; VLF за день ≤63,7 %; LF за день >27,1 %; індексом централізації >0,56), а також із показником агрегації тромбоцитів (ступенем максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів >65,2 %). У моделі незалежними факторами ризику ішемічного півкульного інсульту у хворих на ГХ є SDNN за день (ВШ = 56,6; р = 0,011), індекс вимірювань СAТ за добу (ВШ = 40,9; р = 0,033), середній САТ за день (ВШ = 30,0; р = 0,021) та варіабельність ПАТ за ніч (ВШ = 15,1; р = 0,043). Висновки. Незалежними факторами ризику ішемічного півкульного інсульту у хворих на гіпертонічну хворобу є SDNN за день, індекс вимірювань СAТ за добу, середній систолічний АТ за день; варіабельність ПАТ за ніч. Ступінь АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів понад 65,2 % є залежним фактором ризику, що збільшує відношення шансів ішемічного інсульту в 6,5 раза (р = 0,007). Отсутствие специфических прогностических факторов повышенного риска развития инсульта и, как следствие, недостаток терапевтических подходов, направленных на его снижение, обусловливает необходимость поиска независимых предикторов цереброваскулярных осложнений у больных гипертонической болезнью (ГБ). Цель работы – определить предикторы риска развития ишемического инсульта среди показателей суточного мониторирования артериального давления, показателей вариабельности ритма сердца и аденозиндифосфат-индуцированной агрегации тромбоцитов у больных гипертонической болезнью. Материалы и методы. В исследование включено 88 больных. Пациентов разделили на две группы. Первую группу составили 39 больных, у которых течение ГБ осложнилось полушарным ишемическим инсультом, вторую группу − 49 больных ГБ, достигших целевого уровня АД на фоне лечения. Всем больным выполнено суточное мониторирование артериального давления (СМАД), суточное определение вариабельности ритма сердца (ВРС) и исследование агрегации тромбоцитов с аденозин 5’-дифосфатом в конечной концентрации индуктора агрегации 10,0 × 10-6 моль/л. Для определения предикторов риска развития ишемического полушарного инсульта использовали метод логистического регрессионного анализа. Результаты. Группы больных были сопоставимы по возрасту (63 ± 9,1 против 64 ± 11,0 года; р = 0,682), однако различались по полу (мужчины составили 64 %, против 39 %; р = 0,018 соответственно). Повышение риска возникновения ишемического полушарного инсульта ассоциируется с показателями СМАД (средним CАД за день >132 мм рт. ст.; средним ДАД за ночь >70 мм рт. ст.; пульсовым АД за сутки >60 мм рт. ст., за день >58,6 мм рт. ст.; за ночь >57,9 мм рт. ст., индекс измерений САД за сутки >44,7 % и ДАД за сутки >37,7 %; индексом времени ДАД за ночь >62,6 %; индексом площади гипертензии САД за сутки >94,3 мм рт. ст. × ч и ДАД за сутки >58,4 мм рт. ст. × ч; AASI в сутки >0,52; средним гемодинамическим АД за сутки >94,8 мм рт. ст. и за ночь >87,1 мм рт. ст.; вариабельностью ПАД за день >11,8 мм рт. ст. и за ночь >8,2 мм рт. ст.; индексом «двойное произведение» >86,3 мм рт. ст. × уд/мин). Также с показателями ВРС (SDNN за сутки ≤91 мc и за день ≤83 мc; SDANN за сутки ≤99 мc и за день ≤76 мc; VLF за день ≤63,7 %; LF за день >27,1 %; индексом централизации >0,56), а также с показателем агрегации тромбоцитов (степенью максимальной АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов >65,2 %). При построении модели независимыми факторами риска ишемического полушарного инсульта у больных ГБ определяется SDNN за день (ОШ = 56,6; р = 0,011), индекс измерений СAТ за сутки (ОШ = 40,9; р = 0,033), среднее САД за день (ОШ = 30,0; р = 0,021), а также вариабельность ПАД за ночь (ОШ = 15,1; р = 0,043). Выводы. Независимыми факторами риска ишемического полушарного инсульта у больных гипертонической болезнью является SDNN за день, индекс измерений СAД за сутки, среднее САД за день, вариабельность ПАД за ночь. Степень АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов более 65,2 % является зависимым фактором риска, который увеличивает отношение шансов ишемического инсульта в 6,5 раза (р = 0,007). There is necessity to find specific independent risk factors of cerebrovascular complications in hypertensive patients due to lack of sufficient therapeutic approach in its prediction. The aim of the study was to determine dependent and independents risk factors of ischemic stroke among ambulatory blood pressure monitoring, heart rate variability and adenosine-induced (ADF) platelet aggregation data in hypertensive patients. Materials and methods. A total number of 88 patients with essential hypertension (EH) was divided in two groups. In this population, the first subgroup (n = 39) was identified as EH individuals with an acute hemispheric ischemic stroke (IS) and the second one − patients (n = 49) with well controlled arterial hypertension. In all the patients ambulatory blood pressure monitoring (ABPM), 24-h heart rate variability (HRV) and ADF-induced platelet aggregation (10.0 × 10-6 mole/l) were conducted. Method of logistic regression analyzes was used. Results. No statistician difference were found between the groups in age (63 ± 9.1 versus 64 ± 11.0 yrs.; P = 0.682, respectively), however, it was in sex parameter (64 % male versus 39 %; P =0.018, respectively). Onset risk of ischemic hemispheric stroke was associated with ABPM parameters as average systolic BPday (SBP) >132 mmHg; average diastolic BPnight (DBP) >70 mmHg; pulse BP24 >60 mmHg; pulse BPday >58.6 mmHg; pulse BPnight >57.9 mmHg; indexes of hypertension (BP SBP24 load >44, 7 % and DBP24 load >37.0 %; time index DBPnight >62.6 %; square index SBP24 >94.3 mmHg×h and DBP24 >58.4 mmHg×h); AASI24 >0.52; mean BP24 >94.8 mmHg and mean BPnight >87.1 mmHg; pulse BPday variability >11.8 mmHg and pulse BPnight variability >8.2 mmHg; “double multiplication” index > 86.3 mmHg×bmp). Also there is association with HRV parameters as SDNN24 ≤ 91 mc and SDNNday ≤83 mc; SDANN24 ≤99 mc and SDANNday ≤ 76 mc; VLFday ≤63.7 %; LFday > 27.1 %; index[(HF+LF)/VLF] > 0.56. And with max level of platelet aggregation parameter with ADF as aggregation inductor as >65.2 %. In model independent risk factors of IS was SDNNday (OR = 56.6; P = 0.011); SBP24 load (OR = 40.9; P = 0.033); average SBPday (OR = 30.0; P = 0.021) and PBPnight variability (OR = 15.1; P = 0.043). Conclusions. The independent risk factors of ischemic hemisphere stroke in hypertensive individuals are daily SDNN, blood pressure load of diurnal systolic blood pressure and night variability of pulse blood pressure. The maximum level of ADF-induced platelet aggregation more than 65.2 % is a dependent risk factor, which augmented odd rate of ischemic stroke in 6.5 times (P = 0.007).