Проблеми викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»: пріоритети і прорахунки

Abstract

Ситуація з українською мовою складається в державі просто парадоксально – неначебто надійно захищена Конституцією та низкою різноманітних законів вона залишається практично беззахисною в розмовному просторі, де телебачення та преса відводять їй роль мови новин (і то не завжди) та реклами. Неначебто всі знають, що українська мова є другою в світі за милозвучністю й третьою за красою, однією з лексично найбагатших серед слов’янських, однак найчастіше вона залишається лише гарною прикрасою, їй відмовляють у застосуванні у цілих галузях науки, освіти та соціального життя. Начебто, з одного боку, українське мовознавство розробляє все нові й нові підручники, посібники, словники, українська мова як обов’язковий предмет вивчається у всіх ВНЗ, викладається на різноманітних курсах і тренінгах, проте ситуація із загальним володінням нею так само катастрофічна – невміння говорити й писати грамотно, неможливість висловитись повноцінно простежується від пролетарського середовища до найвищих щаблів політикуму та творчого істеблішменту.