Кардиопротекторная активность и скрининг в ряду N-замещенных хиназолин-4(3Н)-онов

Abstract

Кардиопротекция – перспективное направление терапии инфаркта миокарда, и поиск новых веществ с кардиопротективными свойствами остается актуальной задачей в фармакологии. N-замещенные хиназолин-4(3Н)-оны, обладающие противогипоксическим, антиоксидантным, ангиопротекторным, противовоспалительным и др. свойствами, могут быть носителями кардиопротекторной активности. Цель работы – установить наличие и степень кардиопротекторного эффекта в ряду N-замещенных хиназолин-4(3Н)-онов на модели острого экспериментального инфаркта миокарда при различных режимах введения в организм, установить зависимость «структура–действие», определить соединение-лидер, перспективное для углубленного изучения его фармакологических свойств. Кардіопротекція – перспективний напрям терапії інфаркту міокарда, пошук нових речовин із кардіопротективними властивостями залишається актуальним завданням у фармакології. N-заміщені хіназолін-4 (3Н)-они, яким притаманні протигіпоксичні, антиоксидантні, ангіопротекторні, протизапальні та інші властивості, можуть бути носіями кардіопротекторної активності. Мета роботи – визначити наявність і ступінь кардіопротекторного ефекту в ряду N-заміщених хіназолін-4(3Н)-онів на моделі гострого експериментального інфаркту міокарда при різних режимах введення в організм, встановити залежність «структура – дія», виявити сполуку-лідер, перспективну для поглибленого вивчення його фармакологічних властивостей. Cardioprotection is a promising direction of therapy for myocardial infarction and the search for new substances with cardioprotective properties remains an urgent task in pharmacology. N-substituted quinazolin-4(3H)-ones, which are characterized by antihypoxic, antioxidant, angioprotective, anti-inflammatory, and others properties may have the cardioprotective activity. The purpose of the study is to detect the presence and the degree of cardioprotective effect in a number of N-substituted quinazolin-4(3H)-ones in the model of acute experimental myocardial infarction in different modes of administration, to determine a “structure – action” dependence, to identify a leader compound promising for in-depth study of its pharmacological properties.