Концептуально-стилистический анализ феномена аутоагрессии в среде лиц, страдающих интернет-зависимостью

Abstract

Проведен концептуально-стилистический анализ отражения феномена аутоагрессии среди участников танатоцентрических интернет-сообществ, страдающих интернет-зависимостью. Анализ контента «групп смерти» выявляет множество общих атрибутов с более ранним явлением — сообществами, стилизованными под оккультизм, которые инициировали игру альтернативной реальности, что приобрела вирусное распространение за счет ангажирования ее элементов СМИ. Факт декларации участия в «группах смерти» привлекает внимание педагогических и медицинских кругов, а нанесение самоповреждений (или даже публикация чужих фотографий, скриншотов сцен фильмов) предстает формой мученичества, активно освещаемой одновременно на всех уровнях и предусматривающей перекладывание ответственности на анонимных «третьих» лиц. Проведено концептуально-стилістичний аналіз відображення феномену аутоагресії серед учасників танатоцентричних інтернет-спільнот, які страждають на інтернет-залежність. Аналіз контенту «груп смерті» виявляє безліч загальних атрибутів з більш раннім явищем — спільнотами, стилізованими під окультизм, що ініціювали гру альтернативної реальності, яка набула вірусного поширення за рахунок ангажування її елементів ЗМІ. Факт декларації участі в «групах смерті» привертає увагу педагогічних і медичних кіл, а завдавання самоушкоджень (або навіть публікація чужих фотографій, скриншотів сцен фільмів) постає формою мучеництва, що активно висвітлюється одночасно на всіх рівнях і передбачає перекладання відповідальності на анонімних «третіх» осіб. Conceptual-stylistic analysis of the reflection of autoaggression phenomenon was performed in participants of tanatocentric Internet communities with Internet addiction. Content analysis of the «groups of death» revealed many common attributes with an earlier phenomenon — occultism-stylized communities, which initiated an alternative reality game that, in 2016, acquired a viral spread by engaging its elements by media. Declaration of participation in the «groups of death» attracts pedagogical and medical attention, and infliction of self-harm (or even the publication of other people’s photos or film scene screenshots) became a form of martyrdom that is actively featured at all levels and provided transfer of responsibility to anonymous «third» persons.