Прояви несприятливого впливу питущих на дорослих в мікросоціальному оточенні

Abstract

Мета роботи — вивчення окремих проявів несприятливого впливу питущих осіб на дорослих представників їх мікросоціального оточення. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2020 років обстежено 1742 особи, які належали до трьох якісно відмінних груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (393 особи); здорові родичі хворих на алкогольну залежність (274 особи) і представники загальної популяції (1075 осіб). Із цих обстежених були виокремлені респонденти, що мали питущих в оточенні: 481 особу серед здорових і 69 осіб серед хворих на алкогольну залежність. Подальші дослідження були зосереджені саме на цьому контингенті. Основним інструментом дослідження був опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та кореляційний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Описано залежності частот проявів несприятливого впливу питущих осіб на дорослих представників їх мікросоціального оточення від віку, статі та ставлення до алкоголю опитаних респондентів і встановлено, що найуразливішим контингентом щодо несприятливого впливу питущих осіб є літні (> 59 років) жінки. Проаналізовано сполучення між собою згаданих проявів і запропоновано відповідну кількісну міру — індекс сполучення (ІС). Показано, що ІС може відігравати роль маркера тяжкості стану респондента, що перебуває в мікросоціальному оточенні питущої особи. Цель работы — изучение отдельных проявлений неблагоприятного воздействия пьющих лиц на взрослых представителей их микросоциального окружения. В четырех регионах Украины (Харьковская, Луганская и Запорожская области, а также город Киев) в течение 2018—2020 годов обследовано 1742 человека, которые принадлежали к трем качественно различным группам сравнения: больные алкогольной зависимостью (393 человека); здоровые родственники больных алкогольной зависимостью (274 человека) и представители общей популяции (1075 человека). Из этих обследованных были выделены респонденты, которые имели пьющих в окружении: 481 человек среди здоровых и 69 человек среди больных алкогольной зависимостью. Дальнейшие исследования были сосредоточены именно на этом контингенте. Основным инструментом исследования был опросник международного исследовательского консорциума GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Полученные данные обрабатывали методами математической статистики (дисперсионный и корреляционный анализ) на компьютере с помощью вычислительных таблиц Excel 2016 (с пакетом «Анализ данных»). Описаны зависимости частот проявлений неблагоприятного воздействия пьющих лиц на взрослых представителей их микросоциального окружения от возраста, пола и отношения к алкоголю опрошенных респондентов и установлено, что наиболее уязвимым контингентом в плане неблагоприятного воздействия пьющих лиц являются пожилые (> 59 лет) женщины. Проанализированы сопряжения между собой упомянутых проявлений и предложена соответствующая количественная мера — индекс сопряжения (ИС). Показано, что ИС может играть роль маркера тяжести положения, в котором находится респондент, пребывающий в микросоциальном окружении пьющего человека. The purpose of the work is to study individual manifestations of adverse effects of drinking people on adults in their microsocial environment. In four regions of Ukraine (Kharkiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, as well as the city of Kyiv), during 2018—2020, 1742 people were examined, who belonged to three qualitatively different comparison groups: patients with alcohol dependence (393 people); healthy relatives of alcohol-dependent patients (274 people) and representatives of the general population (1075 people). Of these surveyed, respondents were identified who had drinkers in the environment: 481 people among healthy people and 69 people among patients with alcohol dependence. Further research focused on this particular contingent. The main research tool was the questionnaire of the international research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). The obtained data were processed by methods of mathematical statistics (variance and correlation analysis) on a computer using Excel 2016 computational tables (with the Data Analysis package). The dependences of the frequency of manifestations of the adverse effects of drinkers on adults in their microsocial environment on the age, gender and attitude to alcohol of the respondents were described, and it was found that the most vulnerable contingent in terms of the adverse effects of drinkers are elderly (> 59 years old) women. The conjugation between the mentioned manifestations was analyzed and the corresponding quantitative measure is proposed — the conjugation index (CI). It has been shown that CI can play the role of a marker of the severity of the situation around respondent, which is in microsocial environment of the drinking person.