Использование устройств противоэмболической защиты при стентировании брахиоцефальных артерий

Abstract

Цель работы — улучшить результаты эндоваскулярного лечения окклюзионно-стенотической патологии брахиоцефальных артерий (БЦА). Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 112 пациентов (79 (70,5 %) мужчин и 33 (29,5 %) женщин в возрасте от 28 до 86 лет) с симптомным окклюзионно-стенотическим поражением БЦА, проходивших лечение в нейрохирургическом отделении КУ «Запорожская областная клиническая больница» в период с 2010 по 2018 г. Наблюдения разделили на три группы в зависимости от локализации поражения: внутренняя сонная артерия (ВСА) — 74 (66 %) случая (преобладал стеноз устья ВСА (n = 71)), позвоночная артерия (ПА) — 25 (22,4 %), первая порция подключичной артерии или брахиоцефального ствола — 13 (11,6 %). Всем пациентам в дооперационный период проведена магнитно-резонансная томография головного мозга, а 45 (40 %) — компьютерная томография с ангиографией. Во всех случаях перед оперативным вмешательством оценивали состояние и анатомию БЦА и интракраниальных артерий, и возможности коллатерального кровотока с помощью инвазивной ангиографии. Результаты. В первой группе защита дистального русла была использована в 72 (97,2 %) случаях, во второй — в 2 (8 %) при разрешении протяженных стенозов устья доминантной ПА, в третьей — в 1 (7,7 %) при стентировании критического протяженного стеноза БЦА с переходом в общую сонную артерию. Осложнения отмечены в 9 наблюдениях: в 1 — развитие ишемического инсульта, интраоперационно у пациента с эшелонированным поражением интракраниального бассейна стентируемой ВСА, вероятно, на фоне гипотонии, развившейся во время имплантации стента; в 8 (7,1 %) — формирование гематомы в месте пункции бедренной артерии. Мета роботи — оптимізувати результати ендоваскулярного лікування оклюзійно-стенотичної патології брахіоцефальних артерій (БЦА). Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 112 пацієнтів (79 (70,5 %) чоловіків і 33 (29,5 %) жінки віком від 28 до 86 років) із симптомним оклюзійно-стенотичним ураженням БЦА, які проходили лікування в нейрохірургічному відділенні КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» в період з 2010 до 2018 р. Спостереження розділили на три групи залежно від локалізації ураження: внутрішня сонна артерія (ВСА) — 74 (66 %) випадки (переважав стеноз гирла ВСА (n = 71)), хребтова артерія (ХА) — 25 (22,4 %), перша порція підключичної артерії або брахіоцефального стовбура — 13 (11,6 %). Усім пацієнтам у доопераційний період проведено магнітно-резонансну томографію головного мозку, а 45 (40 %) — також комп’ютерну томографію з ангіографією. В усіх випадках до оперативного втручання оцінювали стан та анатомію БЦА та інтракраніальних артерій і можливості колатерального кровотоку за допомогою інвазивної ангіографії. Результати. У першій групі захист дистального русла використано в 72 (97,2 %) випадках, у другій — у 2 (8 %) при стентуванні протяжних стенозів гирла домінантної ХА, у третій — в 1 (7,7 %) при стентуванні критичного протяжного стенозу БЦА з переходом у загальну со- нну артерію. Ускладнення відзначено в 9 спостереженнях: в 1 — розвиток ішемічного інсульту інтраопераційно у пацієнта з ешелонованим ураженням інтракраніального басейну ВСА, яку стентували, ймовірно, на тлі гіпотонії, яка розвинулася під час імплантації стенту; у 8 (7,1 %) — формування гематоми в місці пункції стегнової артерії. Objective — to optimize the results of endovascular treatment of stenotic pathology of brachiocephalic arteries. Materials and methods. The results of surgical treatment of 112 patients, among whom there were 79 (70.5 %) men and 33 (29.5 %) women aged from 28 to 86 years with symptomatic stenotic lesions of brachiocephalic arteries treated in the neurosurgical department of the Zaporizhzhia regional hospital in the period from 2010 to 2018 were analyzed. Observations were divided into three groups depending on the localization of the defeat: internal carotid artery — 74 (66 %) cases (predominant stenosis of the mouth of the ICA (n = 71)), vertebral artery — 25 (22.4 %), a portion of the subclavian artery or brachiocephalic trunk — 13 (11.6 %). All patients underwent MRI of the brain in the preoperative period, as well as in 45 (40 %) cases of CT- angiography. In all cases prior to surgery invasive angiography was performed with an assessment of the state and anatomy of the brachiocephalic and intracranial arteries, as well as the possibilities of collateral blood flow. Results. In the first group, which was conducted carotid stenting embolic protection device was used in 72 (97.2 %) cases. In the second group, distal protection device were used twice 2 (8 %) in the resolution of extended stenoses of the dominant vertebral artery mouth. In the third group, the distal protection device was used in 1 (7.7 %) case for stenting the critical extended stenosis of the brachiocephalic trunk with the transition to common carotid artery. Complications were noted in 9 observations. In one case there was a development of ischemic stroke, intraoperatively, in a patient with an echeloned lesion of the intracranial basin of a stenting internal carotid artery, probably against a background of hypotension of the stent developed during implantation. In 8 (7.1 %) cases the formation of the hematoma of the puncture site of the femoral artery was noted.