Особливості комплексної діагностики хвороби Крона в педіатричній практиці

Abstract

Мета роботи – навести особливості та труднощі діагностики хвороби Крона у дітей. Матеріали і методи. Описано клінічний випадок 11-річної дівчинки, яка надійшла до стаціонару з симптомами системного запалення, болями в животі, гепатомегалією та іншими ознаками, що імітували вірусно-бактеріальну інфекцію. За результатами лабораторних досліджень та ендоскопії виявлено запальні зміни у шлунково-кишковому тракті, що характерні для хвороби Крона. Однак під час патогістологічного дослідження не зафіксовано типові ознаки хвороби. В пацієнтки діагностували хворобу Крона за результатами комплексного аналізу клінічних проявів і даних обстеження. Висновки. Хронічні запальні захворювання кишечника залишаються складною проблемою під час діагностики в дітей через варіабельність проявів. Ретельний аналіз скарг, анамнезу хвороби у поєднанні з комплексним оцінюванням результатів об’єктивного обстеження, що здійснене з використанням додаткових методів, а також чітке врахування стандартів діагностики дають змогу запобігти встановленню хибного діагнозу й сприяють призначенню оптимального лікування. Aim: to demonstrate the features and challenges of diagnosing Crohn’s disease in children. Material and methods. The case of an 11-year-old girl who was admitted to the hospital with symptoms of systemic inflammation, abdominal pain, hepatomegaly, and other signs mimicking a viral-bacterial infection is presented. Laboratory tests and endoscopy revealed inflammatory changes in the gastrointestinal tract characteristic of Crohn’s disease. However, histopathological examination did not show classical signs of the disease. The diagnosis of Crohn’s disease was made based on a comprehensive analysis of clinical manifestations and examination results. Conclusions. Chronic inflammatory bowel diseases remain a diagnostic challenge in children due to their variable presentation. A meticulous evaluation of patient complaints and medical history, integrated with a comprehensive assessment of physical examination findings supported by auxiliary diagnostic methods, and guided by adherence to established diagnostic standards, minimizes the risk of misdiagnosis and supports the selection of the most appropriate treatment strategy.