Оцінка оксидативного стресу та шляхи його корекції у осіб з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживають в умовах промислового регіону

Abstract

Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики та лікування хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету (ЦД) 2 типу та остеопорозу (ОП), які проживають в умовах антропогенного навантаження, на підставі дослідження показників оксидативного стресу, кісткового метаболізму, вуглеводного обміну їх взаємозв’язку та включення до базисної терапії препарату тіотриазолін. Дослідження проведено у 2 етапи. На першому етапі вивчено поширеність ОП та остеопеніїв осіб віком 20-65 років, які постійно проживають у м. Запоріжжя (промисловий регіон), у результаті чого зниження мінеральної щільності кісткової тканини зареєстровано у 24,5 % обстежених. На другому етапі дослідження обстежено 122 пацієнта (вік 59 (55,0; 64,0) років), розділених на групи: 1 група - 50 хворих з поєднаним перебігом ЦД 2 типу та ОП; 2 група - 24 хворих на ЦД 2 типу; 3 група - 24 хворих на ОП. Пацієнти, які включені до першої - третьої груп, проживали в умовах промислового забруднення (м. Запоріжжя). Група порівняння - 24 пацієнти з коморбідним перебігом ЦД 2 типу та ОП, які народилися й мешкали у смт Михайлівка Запорізької області (екологічно сприятливий регіон). Встановлено, що місце проживання суттєво впливає на показники ОС. У хворих 3 групи концентрації нітротирозину та 8-гідроксигуаніну були вірогідно вищими відносно аналогічної групи хворих з екологічно сприятливого регіону. Коморбідний перебіг даних станів супроводжується інтенсифікацією процесів вільно-радикального окислення відносно хворих, які мали тільки ЦД 2 типу або ОП. Уточнено, що у хворих на ЦД 2 типу розвиток ОП обумовлений зниженням кісткового обміну, що підтверджується вірогідним зниженням рівня остеокальцину (ОК), дезоксипіридиноліну (ДПІД), паратиреоїдного гормону (ПТГ) у порівнянні з пацієнтами 1 групи. На підставі парного регресійного аналізу було зареєстровано взаємозв’язок маркерів кісткового метаболізму та показників вуглеводного обміну. Встановлено, що ОК негативно асоціюється з концентрацією глікованого гемоглобіну та індексом НОМА, а величина ДПІД з рівнем глікованого гемоглобіну. Також виявлений взаємозв’язок ОС зі станом кісткового обміну. Концентрація нітротирозину асоціювалася зі зниженням рівня ОК та ДПТД. Зростання величини 8-гідроксигуаніну асоціювалося з пониженням ДПТД. За результатами ROC-аналізу встановлено, що предикторну цінність щодо наявності ОП у хворих на ЦД 2 типу мають тривалість ЦД 2 типу, індекс НОМА, величина глікованого гемоглобіну, концентрація нітротирозину у сироватці крові. Доведено, що застосування тіотриазоліну до базисної терапії у хворих з поєднаним перебігом ЦД 2 типу та ОП супроводжується вірогідним зниженням активності маркерів оксидативного стресу, підвищенням остеосинтезу та зниженням кісткової резорбції. Диссертационная работа посвящена оптимизации диагностики и лечения больных с сочетанным течением сахарного диабета (СД) 2 типа и остеопороза (ОП), которые проживают в условиях антропогенной нагрузки, на основании исследования показателей оксидативного стресса, костного метаболизма, углеводного обмена их взаимосвязи и включения в базисную терапию препарата тиотриазолин. Установлено, что проживание в промышленном регионе способствует интенсификации оксидантного статуса у больных с сочетанным течением СД 2 типа и ОП. Выявлено наличие взаимосвязи между повышением маркеров оксидативного стресса и снижением минеральной плотности костной ткани у данной категории больных. Установлено, что развитие ОП у больных СД 2 типа характеризуется замедлением костного обмена. Выявлена взаимосвязь между показателями оксидативного стресса, углеводного обмена и костного метаболизма. Показано, что применение тиотриазолина на фоне базисной терапии у больных с сочетанным течением СД 2 типа и ОП сопровождается достоверным снижением маркеров оксидативного стресса, костной резорбции, повышением остеосинтеза и минеральной плотности костной ткани. The dissertation is devoted to optimizing the diagnostics and treatment of patients with the combination of type 2 diabetes mellitus (DM) and osteoporosis (OP) living under anthropogenic stress, based on the study of oxidative stress, bone metabolism, carbohydrate metabolism their interrelation and inclusion of thiotriazolin into the basic therapy. It has been established that living in an industrial region contributes to the intensification of oxidative status in patients with type 2 diabetes combined with OP. An interrelation between the increase in oxidative stress markers and the decrease of bone mineral density in this category of patients has been defined. It has been established that the progress of OP in patients with type 2 diabetes is characterized by bone metabolism deceleration. The interrelation of the oxidative stress indicators, carbohydrate metabolism and bone metabolism was revealed. It was demonstrated that the use of thiotriazolin along with basic therapy in patients with type 2 diabetes and OP is accompanied by a significant decrease in markers of oxidative stress, bone resorption, increased osteosynthesis and bone mineral density.