Relationships between HBeAg status of patients with chronic hepatitis B and changes in serum TNF-α, viral load and severity of morphological changes in the liver according to non-invasive tests

Abstract

Aim – to investigate the relationship between HBeAg status of patients with chronic hepatitis B and the content of TNF-α in the serum, the level of viral load and the severity of morphological changes in the liver according to non-invasive tests. Material and methods. 70 patients with CHB were examined. Noninvasive methods were used to determine the severity of morphological changes in the liver. The content of HBV-DNA in the blood was determined by PCR, HBeAg, anti-HBe, TNF-α by ELISA. Statistical processing was performed in Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., No. JPZ804I382130ARCN10-J). Results. HBeAg-negative patients (78.6 %) with anti-HBe (89.1 %) predominate among patients with CHB. Lower frequency of seroconversion in patients with stages F 2–4, compared with patients with stages F 0-1 (85.7 % vs. 100 %, P < 0.05). The highest level of HBV-DNA in the blood was in HBeAg-positive patients, compared with HBeAg-negative with stages F 0–1 (P < 0.05), of whom 83.3 % of patients had HBV-DNA >20000 IU/ml (83.3 % vs. 17.7 %). Viral load in HBeAg-positive patients with activity A 0–1 was the highest (P < 0.05), namely 4 times more often HBV-DNA was >20000 IU/ml, compared with HBeAg-negative (P < 0.05) A 0–1. Мета роботи – дослідити взаємозв’язки HBeAg-статусу хворих на хронічний гепатит В (ХГВ) із вмістом TNF-α в сироватці крові, рівнем вірусного навантаження та ступенем виразності морфологічних змін у печінці за даними неінвазивних тестів. Матеріали та методи. Обстежили 70 хворих на ХГВ. Під час визначення ступеня виразності морфологічних змін у печінці застосовували неінвазивні методи. Методом ПЛР визначили вміст HBV-DNA в крові, методом ІФА – HBeAg, anti-HBe, TNF-α. Статистичне опрацювання результатів виконали в програмі Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., No. JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Серед хворих на ХГВ переважають HBeAg-негативні пацієнти (78,6 %) з наявністю anti-HBe (89,1 %). Частота сероконверсії нижча у хворих зі стадіями F 2–4 порівняно з пацієнтами зі стадіями F 0–1 (85,7 % проти 100,0 %, р < 0,05). Найвищий рівень HBV-DNA в крові встановлено у HBeAg-позитивних пацієнтів порівняно з HBeAg-негативними зі стадіями F 0–1 (р < 0,05), серед яких 83,3 % пацієнтів мали HBV-DNA >20000 IU/ml (83,3 % проти 17,7 %). Вірусне навантаження у HBeAg-позитивних хворих з активністю А 0–1 найбільше (р < 0,05): в 4 рази частіше HBV-DNA було >20000 IU/ml порівняно з HBeAg-негативними (р < 0,05) А 0–1. Цель работы – исследовать взаимосвязи HBeAg-статуса больных хроническим гепатитом В (ХГВ) с содержанием TNF-α в сыворотке крови, уровнем вирусной нагрузки и степенью выраженности морфологических изменений в печени по данным неинвазивных тестов. Материалы и методы. Обследовали 70 больных ХГВ. При определении степени выраженности морфологических изменений в печени применяли неинвазивные методы. Методом ПЦР определено содержание HBV-DNA в крови, методом ИФА – HBeAg, anti-HBe, TNF-α. Статистическая обработка проведена в программе Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., No. JPZ804I382130ARCN10-J). Результаты. Среди больных ХГВ преобладают HBeAg-негативные пациенты (78,6 %) с наличием anti-HBe (89,1 %). Частота сероконверсии ниже у больных со стадиями F 2–4 по сравнению с пациентами со стадиями F 0–1 (85,7 % против 100,0 %, р < 0,05). Самый высокий уровень HBV-DNA в крови определен у HBeAg-позитивных пациентов по сравнению с HBeAg-негативными со стадиями F 0–1 (р < 0,05), среди которых 83,3 % пациентов имели HBV-DNA >20000 IU/ml (83,3 % против 17,7 %). Вирусная нагрузка у HBeAg-позитивных больных с активностью А 0–1 высокая (р < 0,05): в 4 раза чаще HBV-DNA было >20000 IU/ml по сравнению с HBeAg-отрицательными (р < 0,05) А 0–1.