Dynamics of TGF-1β and MMP-9 content in the serum of patients with chronic hepatitis C infected with HCV GT1 on the background of antiviral treatment depending on the severity of liver fibrosis

Abstract

The aim: to analyse the dynamics of TGF-1β and MMP-9 in the blood serum of patients with chronic hepatitis C (HCV) infected with HCV GT1 on the background of antiviral treatment depending on the severity of liver fibrosis. Materials and methods. The study included 92 patients with GT1 HCV infection treated with antiviral therapy (AVT) – OBV / PTV / r+DSV±RBV. The severity of liver fibrosis was determined by elastometry. The content of TGF-1β (Elabscience, USA) and MMP-9 (Elabscience, USA) in the blood serum was determined by ELISA. Results. In patients with CHC GT1 before the start of AVT, profibrogenic potential prevailed: increased TGF-1β (p < 0.05), decreased MMP-9 (p < 0.05) and a higher TGF-1β / MMP-9 ratio (p < 0.05). AVT (OBV / PTV / r+DSV±RBV) slows down fibrogenesis and activates antifibrotic processes, which is confirmed by an increase in MMP-9 (p < 0.05) and a decrease in TGF-1β / MMP-9 (p < 0.05) compared to the pre-treatment values. Prior to AVT, patients with GT1 HCV with liver fibrosis F 0–2 had lower MMP-9 levels (p < 0.05) than healthy subjects, with no changes in TGF-1β and TGF-1β / MMP-9 ratio (p > 0.05). In patients with F 3–4 liver fibrosis, serum TGF-1β and the TGF-1β / MMP-9 ratio were higher, and MMP-9 was lower, both compared with healthy subjects (p < 0.05) and compared with patients with F 0–2 (p < 0.05). In patients with F 0–2, at the time of completion of AVT, the studied parameters do not differ from healthy individuals (p > 0.05). In patients with F 3–4 at the time of completion of AVT, the TGF-1β / MMP-9 ratio remains higher both in comparison with healthy individuals (p < 0.05) and in comparison with patients with CHC GT1 with liver fibrosis F 0–2 (p < 0.05). Conclusions. We demonstrated more significant dynamics of antifibrotic changes during direct-acting antiviral agents based AVT in patients with GT1 CHC in the presence of F 0–2 liver fibrosis compared to patients with F 3–4. Мета роботи – проаналізувати динаміку вмісту TGF-1β і MMP-9 у сироватці крові пацієнтів із хронічним гепатитом С (ХГС), інфікованих HCV GT1, на фоні противірусного лікування залежно від ступеня вираженості фіброзу печінки. Матеріали і методи. Обстежили 92 хворих на ХГС GT1, які отримували противірусну терапію (ПВТ) – OBV / PTV / r+DSV±RBV). Ступінь вираженості фіброзу печінки визначено методом еластометрії. Методом ІФА визначено вміст TGF-1β (Elabscience, США) та ММР-9 (Elabscience, США) у сироватці крові. Результати. У хворих на ХГС GT1 до початку ПВТ визначено превалювання профіброгенного потенціалу: підвищення TGF-1β (р < 0,05), зниження MMP-9 (р < 0,05) і вищий коефіцієнт TGF-1β / MMP-9 (р < 0,05). ПВТ (OBV / PTV / r+DSV±RBV) сприяє уповільненню процесів фіброгенезу й активації антифібротичних процесів, що підтверджує підвищення вмісту MMP-9 (р < 0,05) та зниження TGF-1β / MMP-9 (р < 0,05) порівняно з показниками до початку лікування. До початку ПВТ у хворих на ХГС GT1 із фіброзом печінки F 0–2 вміст MMP-9 нижчий (р < 0,05), ніж у здорових осіб, без змін вмісту TGF-1β і коефіцієнта TGF-1β / MMP-9 (р > 0,05). У хворих із фіброзом печінки F 3–4 вміст TGF-1β у сироватці крові та коефіцієнт TGF-1β / MMP-9 вищий, а вміст MMP-9 нижчий порівняно і зі здоровими (р < 0,05), і з хворими з F 0–2 (р < 0,05). У хворих із F 0–2 на час завершення ПВТ досліджені показники не відрізнялися від даних здорових осіб (р > 0,05). У хворих із F 3–4 на час завершення ПВТ коефіцієнт TGF-1β / MMP-9 залишається вищим порівняно і зі здоровими (p < 0,05), і з хворими на ХГС GT1 з фіброзом печінки F 0–2 (p < 0,05). Висновки. Виявлено більш виражену динаміку антифібротичних змін внаслідок застосування ПВТ, що включала противірусні препарати прямої дії, у хворих на ХГС GT1, які мали фіброз печінки F 0–2, порівняно з пацієнтами з F 3–4.