Сравнительная характеристика методов определения маркера воспаления матриксной металлопротеиназы-9

Abstract

C целью модификации стандартной методики определения матриксной металлопротеиназы-9 для раннего прогнозирования геморрагических осложнений мозгового ишемического инсульта обследовали 88 больных. Концентрацию матриксной металлопротеиназы-9 в сыворотке крови определяли по стандартной методике, заявленной в инструкции, прилагаемой к набору реагентов, и по модифицированной методике (увеличение температуры инкубации до 37–38.С (при постоянном встряхивании) и сокращение времени каждой инкубации вдвое). Установлено, что модифицированная методика определения матриксной металлопротеиназы-9 может использоваться в прогнозировании возникновения вторичных геморрагических осложнений, а также для определения целесообразности и безопасности применения тромболитической терапии. Если концентрация матриксной металлопротеиназы-9 по модифицированной методике определения ниже 39,7 нг/мл, процент вторичных геморрагических осложнений будет минимален. Сокращение времени проведения анализа расширяет границы использования тромболитической терапии во время кратковременного терапевтического окна в острой стадии ишемического инфаркта. З метою модифікації стандартної методики визначення матриксної металопротеїнази-9 для раннього прогнозування геморагічних ускладнень мозкового ішемічного інсульту обстежили 88 хворих. Концентрацію матриксної металопротеїнази-9 у сироватці крові визначали за стандартною методикою, що заявлена в наданій до набору реагентів інструкції, і за модифікованою методикою (підвищення температури інкубації до 37–39.С (при постійному струшуванні) і скорочення часу кожної інкубації вдвічі). Виявили, що модифіковану методику визначення матриксної металопротеїнази-9 можна використовувати в прогнозуванні виникнення вторинних геморагічних ускладнень, а також для виявлення доцільності та безпечності застосування тромболітичної терапії. Коли концентрація матриксної металопротеїнази-9 за модифікованою методикою визначення менша ніж 39,7 нг/мл, та відсоток вторинних геморагічних ускладнень буде мінімальним. Скорочення часу здійснення аналізу розширює межі використання тромболітичної терапії під час короткочасного терапевтичного вікна в гострій стадії ішемічного інфаркту. Aim. We examined 88 patients with stroke, for whom the determination of the concentration of matrix metalloproteinase-9 (MMP-9) in serum was carried out by standard methods declared in instructions supplied with the reagents kit, and by the modifi ed methods. Results. It was determined that the modifi ed methods of determining the MMP-9 can be used in predicting the occurrence of secondary hemorrhagic complications and to determine the feasibility and safety of thrombolytic therapy. Conclusion. If the concentration of MMP-9 by the modifi ed methods of determining is below 39,7 ng/ml, the percentage of secondary hemorrhagic complications is minimal.