Відеолапароскопічні діагностичні втручання в оптимізації хірургічної тактики у хворих на невідкладну хірургічну абдомінальну патологію

Abstract

Мета дослідження. Вивчення можливостей відеолапароскопії (ВЛС) у діагностиці невідкладної абдомінальної хірургічної патології для оптимізації хірургічної тактики. Матеріал і методи. ВЛС виконана у 55 хворих з невідкладною абдомінальною хірургічною патологією з неясним діагнозом Результати досліджень та їх обговорення. Встановлені нозологічні форми невідкладної абдомінальної хірургічної патології, ускладнені у 87,3 % пацієнтів (перитоніт, апендикулярний інфільтрат або абсцес, гостра спайкова непрохідность тонкої кишки, гемоперитонеум). Оптимізована хірургічна тактика, розділивши хворих на 2 групи. Групі А — 58,2 % хворих надали перевагу та виконали різноманітні відеолапароскопічні операції (ВЛСО) без ускладнень. Померли 6,2 % пацієнтів. У групу В включили 41,8 % хворих, яким виконали конверсію (за неможливості з патоморфологічних причин закінчити ВЛСО — тяжкі гнійні процеси з гнійними ускладненнями, задавнена кишкова непрохідність, необхідність назоінтестинальної інкубації тонкої кишки. Ускладнення виникли у 30,4 % пацієнтів. Померли 8,7 % хворих. Висновки. Точна ВЛС діагностика невідкладної абдомінальної хірургічної патології дозволила оптимізувати хірургічну тактику і встановити переваги малотравматичних ВЛСО над традиційними. The purpose of the study: to study the possibilities of video laparoscopy (VLS) in the diagnosis of urgent abdominal surgical pathology and to optimize surgical tactics. Material and methods. VLS was performed in 55 patients with urgent abdominal surgical pathology with an unclear diagnosis, accounting for 7 % of all operated patients. The results. Established nosological forms of urgent abdominal surgical pathology, complicated in 87.3 % of patients (peritonitis, infiltrate, abscess, obstruction, hemoperitoneum). Optimized surgical tactics by dividing patients into 2 groups. Group A — 58.2 % of patients preferred and performed various video laparoscopic operations (VLSO) without complications. 6.2 % of patients died. Group B included 41.8 % of patients who underwent conversion due to the impossibility of completing VLSO due to pathomorphological reasons (severe purulent processes with purulent complications, long-standing intestinal obstruction, the need for naso-intestinal incubation of the small intestine). Complications occurred in 30.4 % of patients. 8.7 % of patients died. Conclusions. Accurate VLS diagnosis of urgent abdominal surgical pathology made it possible to optimize surgical tactics and establish the advantages of low-traumatic VLSO over traditional ones.