Pelvic veins ultrasound changes after surgical correction in patients with pelvic congestion syndrome

Abstract

Pelvic congestion syndrome is a form of varicose disease, which is considered to be one of the main causes of chronic pelvic pain in women, which is associated with a violation of pelvic veins hemodynamics. Pelvic venous disorders are invisible to clinicians due to the lack of pathognomonic symptoms and manual disease criteria, but it has significant consequences. Today, one of the main diagnostic methods of pelvic venous disorders is a transvaginal US of pelvic veins, including gonadal veins (ovarian veins in women). Thanks to this non-invasive and simple diagnostic method that does not require specific preparation and has no contraindications, we have significant opportunities in diagnosis, as well as in the further evaluation of the postoperative results of surgical correction of pelvic congestion syndrome. The aim of the study was to analyze changes of pelvic veins in patients with pelvic congestion syndrome before and after surgical intervention using the transvaginal US method. Materials and methods. The study included 35 patients which underwent surgical treatment using open surgery and endovascular procedure between April 2019 and February 2022 with pelvic congestion syndrome. All patients underwent transvaginal ultrasound of the pelvic veins before surgery. A control examination was performed after surgical treatment in 4–6 months. The examination was performed on an expert-class ultrasound system “Toshiba Aplio 500” using all international standards for transvaginal examination of pelvic veins to evaluate the changes of illiac, paraovarian, parametrial and ovarian veins from the left side and from the right side in patients with pelvic venous disorders. Синдром тазового венозного повнокров’я – форма варикозної хвороби, яку вважають однією з основних причин хронічного тазового болю в жінок, що пов’язано з порушенням гемодинаміки вен таза. Тазові венозні порушення є невидимою для клініцистів патологією через відсутність патогномонічних симптомів, мануальних критеріїв захворювання та має складні наслідки. Нині один з основних методів діагностики цієї патології – трансвагінальне дослідження вен таза, зокрема гонадних вен (оваріальні вени у жінок). Завдяки цьому неінвазивному та доволі простому методу діагностики, що не потребує спеціальної підготовки та не має протипоказань, істотно розширилися можливості діагностики й наступного оцінювання післяопераційних результатів корекції тазового венозного повнокров’я. Мета роботи – оцінити зміни в тазових венах у пацієнтів із синдромом тазового венозного повнокров’я до та після хірургічного лікування за допомогою методу трансвагінального ультразвукового дослідження. Матеріали та методи. У дослідження залучили 35 пацієнток із синдромом тазового венозного повнокров’я, котрі перебували на лікуванні в період з квітня 2019 року до лютого 2022 року. Хворим здійснили хірургічну корекцію відкритим та ендоваскулярним методами. Усім пацієнткам до операції виконали трансвагінальне УЗД вен таза. Контрольне дослідження здійснили після хірургічного лікування через 4–6 місяців. Дослідження виконали на ультразвуковій системі експертного класу «Toshiba Aplio 500» із дотриманням усіх міжнародних стандартів щодо трансвагінального дослідження вен таза для оцінювання стану клубових, параоваріальних, параметральних та оваріальних вен з обох боків. Висновки. Трансвагінальне УЗД вен таза можна вважати одним із ключових методів діагностики, за допомогою якого в режимі реального часу можна дослідити й оцінити гемодинамічні порушення у венах таза й тазових органів. Цей метод можна вважати оптимальним і для контрольного обстеження пацієнтів, котрим здійснили хірургічну корекцію синдрому тазового венозного повнокров’я.