Cтан тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу у хворих із фібриляцією передсердь залежно від способу визначення дози варфарину

Abstract

Мета роботи – оцінити показники індукованої агрегації тромбоцитів і рівень D-димера у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) залежно від способу визначення дози варфарину (ВФ). Матеріали та методи. Обстежили 110 хворих із ФП (середній вік – 68,72 ± 0,79 року; 57 чоловіків, 53 жінки). Пацієнтів поділили на дві групи: основна – 50 осіб із ФП, котрим дозу ВФ визначили фармакогенетичним методом; контрольна – 60 пацієнтів із ФП, в яких дозу ВФ встановили традиційним методом. Поліморфізм генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 у хворих із ФП визначили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції; концентрацію D-димера в плазмі крові – методом твердофазного імуноферментного аналізу; показники адреналін- та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів досліджували методом G. Born. Результати. У хворих із ФП при фармакогенетичному методі визначення дози ВФ виявили вірогідно менші ступінь (на 24 %), час (на 3 хв 16 с) і швидкість за 30 с (на 19,5 %/хв) АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Концентрація D-димера у пацієнтів основної та контрольної груп вірогідно не відрізнялись, однак у групі з фармакогенетичним методом визначення дози ВФ зареєстрували достовірно меншу кількість осіб із підвищеним значенням D-димера порівняно з групою, де застосували емпіричний метод: 0 (0,00 %) проти 7 (11,67 %) при встановленні точки розподілу на рівні 500 нг ФЕО/мл (χ2 = 4,43, p < 0,05); 1 (2,00 %) проти 9 (15,00 %) при встановленні точки розподілу на рівні 390 нг ФЕО/мл (χ2 = 4,16, p < 0,05). Таку саму закономірність спостерігали в разі встановлення точки розподілу D-димера з корекцією за віком: 0 (0,00 %) проти 7 (11,67 %) (χ2 = 4,43, p < 0,05). The aim. To evaluate indicators of induced platelet aggregation and D-dimer level in patients with atrial fibrillation (AF) depending on the method of warfarin (WF) dosing. Materials and methods. The study involved 110 patients with AF (mean age 68.72 ± 0.79; men – 57, women – 53). Patients with AF were divided into two groups: the main group – 50 patients with AF and genotype-guided dosing method, the control group – 60 patients with AF and traditional dosing method. CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 genetic polymorphisms were determined using multiplex real time polymerase chain reaction, D-dimer concentration – by the method of solid-phase enzyme immunoassay; ADP- and epinephrine-induced aggregation indicators – by the method of G. Born. Results. The percentage (by 24 %), time (by 3 min 6 s) and rate in 30 s (by 19.5 %/min) of ADP-induced platelet aggregation were significantly lower in patients with AF and genotype-guided WF dosing method. D-dimer concentration in patients of the main and control groups did not differ significantly. However, significantly fewer patients with elevated D-dimer values were registered in the group with genotype-guided WF dosing method compared to the group with traditional dosing method: 0 (0.00 %) vs. 7 (11.67 %) at 500 ng FEU/ml cut-off (χ2 = 4.43, P < 0.05), 1 (2.00 %) vs. 9 (15.00 %) at 390 ng FEU/ml cut-off (χ2 = 4.16, P < 0.05), 0 (0.00 %) vs. 7 (11.67 %) at age-adjusted cut-off (χ2 = 4.43, P < 0.05).