Синдром полікістозних яєчників: клініко-патогенетичні аспекти мультидисциплінарної проблеми

Abstract

У статті представлені дані настанов, консенсусів та літературних джерел щодо сучасного погляду на патогенез, діагностику та принципи терапії жінок із синдромом полікістозних яєчників. Він є системною патологією, яку діагностують у жінок будь-якого віку, починаючи від пубертатного періоду і до менопаузи, із залученням у процес майже всіх систем організму. У даній роботі акцентовано увагу на варіабельності клінічних проявів цього синдрому, для якого характерні порушення менструаль-ного циклу, безпліддя, полікістозні зміни у яєчниках за даними ультразвукового дослідження, дерматопатії та метаболічні порушен-ня. Основною метою діагностики синдрому є визначення ступеня тяжкості клінічних проявів, джерела та патогенезу гіперпродукції андрогенів, впливу на репродуктивну функцію, а також оцінювання метаболічних і кардіоваскулярних ризиків. З огляду на багатогранність клінічних проявів ведення жінок із синдромом полікістозних яєчників передбачає необхідність мульти-дисциплінарного підходу, а патогенетична терапія має включати нормалізацію гормонального профілю та менструальної функції, лікування дерматопатій, корекцію метаболічних порушень, лікування безпліддя (у разі актуальності вагітності) тощо.

The article presents data from guidelines, consensus and literature sources on the modern point of view regarding to the pathogenesis, diagnosis and principles of treatment of women with polycystic ovary syndrome. It is a systemic pathology that occurs in women of any age, from puberty to menopause, involving almost all systems of the body in the process. The work focuses on the variability of the clinical manifestations of this syndrome, which is characterized by menstrual irregularities, infertility, polycystic changes in the ovaries according to ultrasound, dermatopathies and metabolic disorders. The main purpose of diagnosing the syndrome is to determine the severity of clinical manifestations, the sources and pathogenesis of androgen hyperproduction, the impact on reproductive function, as well as the assessment of metabolic and cardiovascular risks. Given the multifaceted clinical manifestations, the management of women with polycystic ovary syndrome requires a multidisciplinary approach, and pathogenetic therapy should include normalization of the hormonal profile and menstrual function, treatment of dermatopathies, correction of metabolic disorders, treatment of infertility (if pregnancy is relevant), etc.

В статье представлены данные руководств, консенсусов и литературных источников о современной точке зрения в отношении патогенеза, диагностики и принципов терапии женщин с синдромом поликистозных яичников. Он является системной патологией, которую диагностируют у женщин любого возраста, начиная от пубертатного периода и до менопаузы, с вовлечением в процесс почти всех систем организма. В данной работе акцентировано внимание на вариабельности клинических проявлений этого синдрома, который характеризуется на-рушением менструального цикла, бесплодием, поликистозными изменениями в яичниках по данным ультразвукового исследования, дерматопатиями и метаболическими нарушениями. Основной целью диагностики синдрома является определение степени тяжести клинических проявлений, источников и патогенеза гиперпродукции андрогенов, влияния на репродуктивную функцию, а также оценка метаболических и кардиоваскулярных рисков. Учитывая многогранность клинических проявлений, ведение женщин с синдромом поликистозных яичников предполагает необходимость мультидисциплинарного подхода, а патогенетическая терапия должна включать нормализацию гормонального профиля и менструальной функции, лечение дерматопатий, коррекцию метаболических нарушений, лечение бесплодия (при актуальности беременности) и др.