Синтез та діуретична активність нових тіосечовин

Abstract

Діуретики - це неоціненний та неоднорідний клас засобів, які, зазвичай, застосовуються при лікуванні набряку, гіпертонії, серцевій недостатності, електролітних розладах. Вони були запропоновані як безпечна та ефективна терапія при лікуванні гіпертонічної хвороби. Класифікацію сечогінних засобів за хімічною будовою та за механізмом їх впливу на нирки, залежно від фармакодинаміки поділяють на такі групи: салуретики, калійзберігаючі та осмотичні діуретики. Більшість сучасних діуретиків є похідними сульфаніламідів. До петльових сечогінних засобів відносять фуросемід та торасемід (останній є похідним сечовини). Відомо, що сечовина є класичним осмотичним діуретиком. Деякі препарати, що використовуються як діуретичні засоби і є похідними сульфанілсечовини [1, 2].