The main aspects of physical therapy in children with bronchial asthma

Abstract

Purpose. The study of clinical features of the course of bronchial asthma and the study of the effectiveness of the use of therapeutic measures with the involvement of physical therapy in children living in Zaporizhzhia and from the Zaporizhzhia region, taking into account their physical development and indices of the initial vegetative tonus and vegetative provision. Materials and methods. According to the set task, the first group of observation included 87 children with bronchial asthma (BA) living in Zaporizhzhia, 57 of which were boys and 30 girls, and the second group consisted of 40 children with BA from the Zaporizhzhia region, 24 of which were boys and 16 girls. As a comparison, 56 practically healthy children (31 boys and 25 girls) who formed the control groups (CGs) were examined. Thus, 29 of them (16 boys and 13 girls) from Zaporizhzhia made the CGI and 27 children (15 boys and 12 girls) from Zaporizhzhia region were included in CGII. The average age of the examined children was 11.40 ± 3.68 years. To evaluate the effectiveness of physical therapy in children with bronchial asthma, their catamnestic observation has been conducted for at least 2 years. Statistical data processing was performed by commonly used methods of variation statistics of the licensed software package Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Results. Bronchial asthma in children, irrespective of place of residence, clinical course and severity, was characterized by a mild and moderate persistent course in 50.57 % and 40.23 % of urban and 47.50 % and 45.00 % of regional patients with obstructive type of violation of bronchial conduction. Physical development of children with bronchial asthma, grown up in the conditions of district centers, had more often harmonious physical development (85.00 %) than patients from the city (56.32 %) (P < 0.05), and, on the contrary, disharmonious prevailed in urban patients (43.68 %) and was less common in regional (15.00 %) patients, mainly in boys (59.65 % vs. 16.67 %, P < 0.05). In all patients with bronchial asthma, unlike healthy children from control group, eutonia (34.48 % and 42.50 %) was rarely recorded but more often sympathicotonia (33.33 % and 32.50 %) and vagotonia (32.18 % and 25.00 %) with a significant difference with the control group of the regional children with asthma for the hypersympathicotonic version of vegetative provision and in urban areas for sympathoasthenic, asthenosympathetic and hyperdiastolic variants. Conclusions. The use of physical therapy in the treatment of children with bronchial asthma has significantly reduced complaints, disease symptoms, accelerated remission and increased its duration to 24 months and reduced the risk of transformation of the disease into more severe forms. Мета роботи – вивчення клінічних особливостей перебігу бронхіальної астми та дослідження ефективності лікувальних заходів із залученням засобів фізичної терапії в дітей, які проживають в м. Запоріжжя та Запорізькій області, враховуючи їхній фізичний розвиток і показники вихідного вегетативного тонусу та вегетативного забезпечення. Матеріали та методи. Враховуючи мету дослідження, в І групу спостереження залучили 87 дітей із бронхіальною астмою (БА), які проживають у м. Запоріжжя, із них 57 хлопців і 30 дівчат; ІІ група – 40 дітей із БА з Запорізької області, з них – 24 хлопці й 16 дівчат. Для порівняння обстежили 56 практично здорових дітей (31 хлопець і 25 дівчат), які утворили контрольні групи (КГ). Так, з-поміж них 29 дітей (16 хлопців та 13 дівчат) із м. Запоріжжя увійшли у КГІ, 27 дітей (15 хлопців і 12 дівчат) із Запорізької області утворили КГІІ. Середній вік обстежених дітей становив 11,40 ± 3,68 року. Для оцінювання ефективності фізичної терапії в дітей із БА виконали катамнестичне спостереження тривалістю не менше ніж 2 роки. Статистичне опрацювання даних виконали, використовуючи загальноприйняті методи варіаційної статистики ліцензійного пакета програм Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Бронхіальна астма в дітей, незалежно від місця проживання, характеризувалась легким і середньотяжким персистентним перебігом у 50,57 % і 40,23 % міських та в 47,50 % і 45,00 % обласних хворих, з обструктивним типом порушення бронхіальної провідності. Фізичний розвиток дітей із БА, які проживали в умовах районних центрів, частіше характеризувався гармонійним фізичним розвитком (85,00 %), ніж пацієнтів з міста (56,32 %) (р < 0,05), а дисгармонійний переважав у міських (43,68 %) і рідше виявлений в обласних (15,00 %) пацієнтів, здебільшого у хлопчиків (59,65 % проти 16,67 % , р < 0,05). У всіх дітей із БА, на відміну від здорових з групи контролю, вірогідно рідше реєстрували ейтонію (34,48 % та 42,5 % відповідно), частіше – симпатикотонію (33,33 % і 32,50 %) та ваготонію (32,18 % і 25,00 % відповідно) з вірогідною відмінністю від показників груп контролю в обласних дітей із БА за гіперсимпатикотонічним варіантом вегетативного забезпечення, в міських – за симпатикоастенічним, астеносимпатичним і гіпердіастолічним варіантами. Висновки. Застосування фізичної терапії під час лікування дітей із БА дало можливість вірогідно зменшити скарги, симптоми захворювання, прискорити ремісію та збільшити її тривалість до 24 місяців і знизити ризик трансформації захворювання в тяжчі форми. Цель работы – изучение клинических особенностей течения бронхиальной астмы и эффективности лечебных мероприятий с использованием средств физической терапии у детей, проживающих в г. Запорожье и Запорожской области, учитывая их физическое развитие и показатели исходного вегетативного тонуса и вегетативного обеспечения. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью, І группу наблюдения составили 87 детей с бронхиальной астмой (БА), проживающие в г. Запорожье, из них 57 мальчиков и 30 девочек; ІІ группа – 40 детей с БА из Запорожской области, из них 24 мальчика и 16 девочек. Для сравнения обследовали 56 практически здоровых детей (31 мальчик и 25 девочек), составившие контрольные группы (КГ). Так, из них 29 детей (16 мальчиков и 13 девочек) из г. Запорожья вошли в КГІ, 27 детей (15 мальчиков и 12 девочек) из Запорожской области – в КГІІ. Средний возраст обследованных детей составил 11,40 ± 3,68 года. Для оценки эффективности физической терапии у детей с БА проведено их катамнестическое наблюдение не менее 2 лет. Статистическая обработка данных проведена с использованием общепринятых методов вариационной статистики лицензионного пакета программ Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результаты. Бронхиальная астма у детей, независимо от места проживания, характеризовалась легким и среднетяжелым персистирующим течением у 50,57 % и 40,23 % городских, а также у 47,50 % и 45,00 % областных пациентов с обструктивным типом нарушения бронхиальной проводимости. Физическое развитие детей с БА, жителей районных центров, чаще характеризовалось гармоническим физическим развитием (85,00 %), чем городских пациентов (56,32 %) (р < 0,05), а дисгармоническое преобладало у городских (43,68 %) и реже отмечено у областных (15,00 %) пациентов, преимущественно у мальчиков (59,65 % против 16,67 %, р < 0,05). У всех детей с БА, в отличие от здоровых из группы контроля, достоверно реже зарегистрирована эйтония (34,48 % и 42,50 % соответственно), чаще – симпатикотония (33,33 % і 32,50 % соответственно) и ваготония (32,18 % и 25,00 % соответственно) с достоверным отличием от группы контроля у областных детей с БА по гиперсимпатикотоническому варианту вегетативного обеспечения, у городских – по симпатикоастеническому, астеносимпатическому и гипердиастолическим вариантам. Выводы. Использование физической терапии при лечении детей с БА позволило достоверно снизить частоту жалоб, симптомов заболевания, ускорить ремиссию, увеличить ее длительность до 24 месяцев и снизить риск трансформации заболевания в более тяжелые формы.

Мета роботи – вивчення клінічних особливостей перебігу бронхіальної астми та дослідження ефективності лікувальних заходів із залученням засобів фізичної терапії в дітей, які проживають в м. Запоріжжя та Запорізькій області, враховуючи їхній фізичний розвиток і показники вихідного вегетативного тонусу та вегетативного забезпечення. Матеріали та методи. Враховуючи мету дослідження, в І групу спостереження залучили 87 дітей із бронхіальною астмою (БА), які проживають у м. Запоріжжя, із них 57 хлопців і 30 дівчат; ІІ група – 40 дітей із БА з Запорізької області, з них – 24 хлопці й 16 дівчат. Для порівняння обстежили 56 практично здорових дітей (31 хлопець і 25 дівчат), які утворили контрольні групи (КГ). Так, з-поміж них 29 дітей (16 хлопців та 13 дівчат) із м. Запоріжжя увійшли у КГІ, 27 дітей (15 хлопців і 12 дівчат) із Запорізької області утворили КГІІ. Середній вік обстежених дітей становив 11,40 ± 3,68 року. Для оцінювання ефективності фізичної терапії в дітей із БА виконали катамнестичне спостереження тривалістю не менше ніж 2 роки. Статистичне опрацювання даних виконали, використовуючи загальноприйняті методи варіаційної статистики ліцензійного пакета програм Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Бронхіальна астма в дітей, незалежно від місця проживання, характеризувалась легким і середньотяжким персистентним перебігом у 50,57 % і 40,23 % міських та в 47,50 % і 45,00 % обласних хворих, з обструктивним типом порушення бронхіальної провідності. Фізичний розвиток дітей із БА, які проживали в умовах районних центрів, частіше характеризувався гармонійним фізичним розвитком (85,00 %), ніж пацієнтів з міста (56,32 %) (р < 0,05), а дисгармонійний переважав у міських (43,68 %) і рідше виявлений в обласних (15,00 %) пацієнтів, здебільшого у хлопчиків (59,65 % проти 16,67 % , р < 0,05). У всіх дітей із БА, на відміну від здорових з групи контролю, вірогідно рідше реєстрували ейтонію (34,48 % та 42,5 % відповідно), частіше – симпатикотонію (33,33 % і 32,50 %) та ваготонію (32,18 % і 25,00 % відповідно) з вірогідною відмінністю від показників груп контролю в обласних дітей із БА за гіперсимпатикотонічним варіантом вегетативного забезпечення, в міських – за симпатикоастенічним, астеносимпатичним і гіпердіастолічним варіантами. Висновки. Застосування фізичної терапії під час лікування дітей із БА дало можливість вірогідно зменшити скарги, симптоми захворювання, прискорити ремісію та збільшити її тривалість до 24 місяців і знизити ризик трансформації захворювання в тяжчі форми.

Цель работы – изучение клинических особенностей течения бронхиальной астмы и эффективности лечебных мероприятий с использованием средств физической терапии у детей, проживающих в г. Запорожье и Запорожской области, учитывая их физическое развитие и показатели исходного вегетативного тонуса и вегетативного обеспечения. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью, І группу наблюдения составили 87 детей с бронхиальной астмой (БА), проживающие в г. Запорожье, из них 57 мальчиков и 30 девочек; ІІ группа – 40 детей с БА из Запорожской области, из них 24 мальчика и 16 девочек. Для сравнения обследовали 56 практически здоровых детей (31 мальчик и 25 девочек), составившие контрольные группы (КГ). Так, из них 29 детей (16 мальчиков и 13 девочек) из г. Запорожья вошли в КГІ, 27 детей (15 мальчиков и 12 девочек) из Запорожской области – в КГІІ. Средний возраст обследованных детей составил 11,40 ± 3,68 года. Для оценки эффективности физической терапии у детей с БА проведено их катамнестическое наблюдение не менее 2 лет. Статистическая обработка данных проведена с использованием общепринятых методов вариационной статистики лицензионного пакета программ Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результаты. Бронхиальная астма у детей, независимо от места проживания, характеризовалась легким и среднетяжелым персистирующим течением у 50,57 % и 40,23 % городских, а также у 47,50 % и 45,00 % областных пациентов с обструктивным типом нарушения бронхиальной проводимости. Физическое развитие детей с БА, жителей районных центров, чаще характеризовалось гармоническим физическим развитием (85,00 %), чем городских пациентов (56,32 %) (р < 0,05), а дисгармоническое преобладало у городских (43,68 %) и реже отмечено у областных (15,00 %) пациентов, преимущественно у мальчиков (59,65 % против 16,67 %, р < 0,05). У всех детей с БА, в отличие от здоровых из группы контроля, достоверно реже зарегистрирована эйтония (34,48 % и 42,50 % соответственно), чаще – симпатикотония (33,33 % і 32,50 % соответственно) и ваготония (32,18 % и 25,00 % соответственно) с достоверным отличием от группы контроля у областных детей с БА по гиперсимпатикотоническому варианту вегетативного обеспечения, у городских – по симпатикоастеническому, астеносимпатическому и гипердиастолическим вариантам. Выводы. Использование физической терапии при лечении детей с БА позволило достоверно снизить частоту жалоб, симптомов заболевания, ускорить ремиссию, увеличить ее длительность до 24 месяцев и снизить риск трансформации заболевания в более тяжелые формы.