Possibilities of non-invasive diagnosis of diabetic peripheral polyneuropathy in children with type 1 diabetes

Abstract

Background. Most diagnostic tests for diabetic peripheral polyneuropathy (DPNP) are not suitable for use in childhood, resulting in low diagnostic accuracy of this complication. Therefore, it is necessary to identify reliable and simple markers for early detection and monitoring of diabetic polyneuropathy progression in children. The purpose was to investigate the diagnostic value of the Clinical Neurological Examination (CNE), the pediatric-modified Total Neuropathy Score (ped-mTNS), and the Pediatric Balance Scale (PBS) in the non-invasive diagnosis of diabetic peripheral polyneuropathy in children with type 1 diabetes. Materials and methods. Ninety-one children with type 1 diabetes aged 10 to 17 years were examined. Group 1 included 57 patients with a duration of type 1 diabetes of up to 5 years, while group 2 consisted of 34 children with a disease duration of more than 5 years. To diagnose DPNP, a comprehensive neurological examination was conducted using the CNE, the ped-mTNS, and the PBS followed by determination of the diagnostic significance of each scale using ROC analysis. Results. It has been proven that two scales have diagnostic significance for identifying DPNP, the CNE and the ped-mTNS; based on the results of using both, DPNP was diagnosed in 50.5 % of patients. The clinical picture of DPNP was dominated by motor and sensory disorders, which are one of the first manifestations of this condition in children. The first signs of DPNP were registered already on the first years of illness. The frequency of development and stage of neurological disorders increased along with disease progression and the deterioration of glycemic control. Conclusions. Diabetic peripheral polyneuropathy is a common complication of diabetes in children, which is registered in 50.5 % of cases. Тhe CNE and the ped-mTNS allows to expand diagnostic capabilities regarding the detection of DPNP in children without the use of invasive diagnostic methods. Актуальність. Більшість діагностичних тестів на діабетичну периферичну полінейропатію (ДПП) непридатні для використання в дитячому віці, наслідком чого є низька діагностика цього ускладнення. Тому існує потреба у визначенні надійних і простих маркерів для ранньої діагностики й моніторингу прогресування діабетичної полінейропатії в дітей. Мета: вивчити діагностичну цінність шкали клінічного неврологічного обстеження (CNE), модифікованої педіатричної загальної шкали нейропатії (ped-mTNS) та педіатричної шкали оцінки рівноваги (PBS) у неінвазивній діагностиці діабетичної периферичної полінейропатії в дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу. Матеріали та методи. Обстежено 91 дитину з цукровим діабетом 1-го типу віком від 10 до 17 років. У першу групу увійшли 57 пацієнтів із тривалістю хвороби до 5 років, у другу — 34 дитини з тривалістю діабету більше 5 років. Для діагностики ДПП проводилося комплексне неврологічне обстеження з використанням шкал CNE, ped-mTNS та PBS і подальшим визначенням діагностичної значущості кожної з них за допомогою ROC-аналізу. Результати. Доведено, що діагностичну цінність у виявленні ДПП мали дві шкали — CNE та ped-mTNS, за результатами використання яких ДПП встановлено в 50,5 % пацієнтів. У клінічній картині ДПП домінували моторні й сенсорні розлади, що є одними з перших проявів цього ускладнення в дітей. Перші ознаки ДПП реєстрували вже на першому році захворювання. Частота розвитку та ступінь неврологічних порушень зростали в динаміці захворювання та при погіршенні глікемічного контролю. Висновки. Діабетична периферична полінейропатія є частим ускладненням цукрового діабету в дітей, яке реєструють у 50,5 % випадків. Застосування шкал CNE та ped-mTNS дозволяє розширити діагностичні можливості щодо виявлення ДПП у дітей без використання інвазивних методів діагностики.